Рішення № 99518407, 10.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2021 року м. Київ №640/10788/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020р. у меншому розмірі, ніж передбачено ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- стягнути з відповідача на користь позивача 6800 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями та бездіяльністю щодо недоплати позивачу вказаної грошової допомоги до 5 травня 2020р.

Підставою позову є те, що розмір виплаченої позивачу у 2020р. грошової допомоги до 5 травня не відповідає встановленому ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідач подав клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки позов подано з пропуском шестимісячного строку звернення. Зазначає, що допомогу перераховано позивачу у квітні 2020р., тому з моменту її отримання вона могла знати про порушення прав.

Клопотання відповідача про залишення позову без розгляду залишено судом без задоволення з таких підстав.

Верховний Суд у постановах від 06.02.2018 №607/7919/17 і від 14.08.2018 №473/2190/17 зазначив, що 30 вересня поточного року - це встановлений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (ст. 17-1) кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата оспорюваної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Верховний Суд дійшов висновку, що перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.

Цей висновок підтримується Верховним Судом, зокрема у постанові від 22.07.2021 №420/718/21, й залишається актуальним на час розгляду справи, тому враховується судом згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України.

Позов здано на пошту 14.04.2021, тобто з пропуском шестимісячного строку, але у період з 22.03.2021 до 15.04.2021 позивач хворіла, що підтверджено копією листка непрацездатності Серія АЛД №497082.

Дана обставина визнана судом поважною причиною пропуску строку й на підставі заяви позивача суд в ухвалі від 06.05.2021 про відкриття провадження у справі поновив позивачу строк звернення до суду.

Клопотання відповідача не дає суду підстав для висновку про те, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду був передчасним, тому передбачених ч. 4 ст. 123 КАС України підстав для залишення позовної заяви без розгляду немає.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій.

У 2020р. позивачу виплачено щорічну разову грошову допомогу до 05 травня у розмірі 1390 грн.

Дані обставини визнаються сторонами у заявах по суті справи і підтверджуються копіями посвідчення учасника бойових дій Серія НОМЕР_1 від 29.03.2017, повідомленням відповідача від 23.06.2021 №04/1859-11.

Спірні правовідносини виникли у сфері соціального забезпечення та стосуються розміру разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551) (у редакції Закону України від 28.12.2007 №107-VI) учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги - щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконс-титуційними положення пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України від 28.12.2007 №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 №107-VI, яким ст. 12 Закону №3551 викладено в зазначеній редакції.

Згідно з попередньою редакцією ч. 5 ст. 12 Закону №3551 учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги - щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Пунктом 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України установлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабіне-том Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Постанова №112) у 2020р. виплату до 5 травня разової грошової допомоги <...> проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (регіональні органи соціального захисту населення), які розпо-діляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам п. 47 ч. 1 ст. 2 БК України (центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).

Підпунктом 1 п. 1 Постанови №112 установлено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій - 1390 грн.

Підпунктом 2 п. 1 Постанови №112 установлено, що військовослужбовцям <...> виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування коштів районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на спеціальні рахунки військових частин, установ, організацій за місцем їх служби (пп. 2 п. 1).

Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення п. 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування

При вирішенні справи суд відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України враховує висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду щодо застосування вищенаведених норм права у рішенні від 29.09.2020 та у постанові від 13.01.2021 у зразковій справі №440/2722/20.

У цих рішеннях Верховний Суд і Велика Палата Верховного Суду зазначили, що на час виплати у квітні 2020р. щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова №112, а також дійшли висновку, що, виходячи із визначених у ч. 4 ст. 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги у 2020р. слід застосовувати не Постанову №112, а Закон №3551, який має вищу юридичну силу.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд і Велика Палата Верховного Суду дійшли висновку про те, що разова грошова допомога до 5 травня у 2020р. повинна виплачуватися у розмірі, встановленому Законом №3551 у редакції Закону №367.

Беручи до уваги наведені вище рішення Верховного Суду і Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку, що розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в 2020р. для позивача, як учасника бойових дій, становив п`ять мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" мінімальний розмір пенсії за віком встановлювався в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, і становив 1638 грн.

Отже, позивач мав право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2020р. у розмірі 8190 грн. Виплата позивачу грошової допомоги у розмірі 1390 грн., що на 6800 грн. менше встановленого законом розміру, не відповідає вимогам Закону №3551 і порушила вищевказане право позивача.

Враховуючи обставини справи і наведене правове регулювання та висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги про визнання протиправним дій відповідача щодо виплати грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено Законом №3551.

Вимога про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у сумі 6800 грн. не підлягає задоволенню з огляду на відсутність її обґрунтування позивачем і відсутність доказів завдання такої шкоди немайновим правам або майну позивача (ст. 1066 ЦК України).

Водночас належним способом захисту і поновлення порушеного права є зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в 2020 році у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, тому з метою повного і ефективного захисту порушеного права позивача суд дійшов висновку про наявність передбачених ч. 2 ст. 9 КАС України підстав для виходу за межі позовних вимог у цій частині.

Отже, позов необхідно задовольнити частково.

Позивач звільнений від сплати судового збору; інші судові витрати сторонами не заявлялись, тому їх розподіл судом не проводиться.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 139, 241-246, 257-263 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити позов ОСОБА_1 частково.

2. Визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, меншому ніж передбачено ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

3. Зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в 2020 році у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

4. Відмовити у задоволенні позову в іншій частині.

Позивач: ОСОБА_1 ;

адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

адреса фактична: АДРЕСА_2 ;

РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних

виплат; 03165, м. Київ, вул. Любомира Гузара, 7; код ЄДРПОУ 22886300.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.

Суддя Д.А. Костенко