Рішення № 99518214, 08.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2021 року м. Київ № 826/23910/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Чисті матеріали"до Головного управління ДФС у м.Києві, Головного управління ДПС у м.Києвіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чисті матеріали" (надалі також - позивача) звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Головного управління ДФС у м.Києві (надалі також - відповідач-1), Головного управління ДПС у м.Києві (надалі також - відповідач-2) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Верховного Суду від 11.06.2019 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві задоволено частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 у справі № 826/23910/15 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києві від 03.10.2020 залишено без розгляду адміністративний позов.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Чисті мінерали" задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києві від 03.10.2020 скасовано, справи направлено на продовження розгляду.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яке, на думку представника позивача, прийнято безпідставно та є таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях з урахуванням висновків Верховного Суду.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду справи було повідомлено належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Чисті матеріали" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2015 року.

Перевіркою встановлено порушення п.102.5 ст.102, п.2004.4 ст.200 Податкового кодексу України ТОВ "Чисті матеріали" завищено суму залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 30 декларації з ПДВ) на 508555,00 грн.

За результатами якої складено акт від 15.05.2015 №233/28-28-49/32669200 та винесено податкове повідомлення-рішення від 25.05.2015 №0000052831, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 508555,00 грн.

Досліджуючи докази наявні в матеріалах справи з урахуванням висновків Верховного Суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, сума, розрахована за правилами пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, набуває статусу бюджетного відшкодування та підлягає поверненню з бюджету. При цьому, законодавчо встановлений порядок повернення з бюджету сум бюджетного відшкодування не передбачає автоматичного погашення сум бюджетного відшкодування у разі, якщо такі суми не були своєчасно заявлені до відшкодування.

Крім того, за спірним податковим повідомленням-рішенням, податковим органом прийнято рішення про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, а не сума відшкодування податку на додану вартість. Положення пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України не регулюють питання формування від`ємного значення податку на додану вартість, а отже посилання відповідача в акті на порушення вказаної норми, внаслідок чого позивачем завищена сума від`ємного значення податку на додану вартість у лютому 2015 року, є безпідставними.

Відповідно по положень пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України регулюються строки давності у двох випадках - подання платником податку заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або заяви про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом. При цьому у останньому випадку строк 1095 днів починає обліковуватися від дня, наступного за днем отримання права на таке відшкодування. Тобто, для застосування цієї норми встановленню підлягає дата виникнення права на відшкодування податку.

Судом встановлено, що позивачем не заявлялись суми до бюджетного відшкодування.

Таким чином, позивач правомірно задекларував суми податкового кредиту та проводив декларування сум від`ємного значення по податку на додану вартість, яке було відображено у рядку 30 декларації по податку на додану вартість.

Податковий кодекс України не передбачає позбавлення платника податків права перенести, відображені у рядку 30 декларації дані з тієї тільки підстави, що з моменту декларування пройшло 1095 днів, що у свою чергу свідчить про необґрунтованість висновку відповідача щодо порушення позивачем норм податкового законодавства.

Законодавством надано право платнику податку довільно визначати момент повернення бюджетного відшкодування, без обмеження строку. Крім того, відвідна заява подана позивачем у відповідності до редакцій Податкового кодексу України чинного на той момент.

Згідно положень ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 78, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чисті матеріали" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.05.2015 № 0000052831.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Смолій