Ухвала суду № 99518125, 10.09.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 вересня 2021 року Чернігів Справа № 750/3665/20

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Падій В.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права на отримання компенсації за належне йому житлове приміщення, визнання незаконними рішень та їх скасування, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права на отримання компенсації за належне йому житлове приміщення, визнання незаконними рішень та їх скасування, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.

10.09.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про відвід судді, яка мотивована тим, що, суддею протиправно було залишено без руху його позовну заяву, а також, після ознайомлення 09.09.2021 з матеріалами справи він виявив відсутність позовної заяви від 05.05.2020, в результаті чого судом не прийнято до уваги і виконання клопотання про витребування доказів, що вважає вчинено для того, щоб розгляд справи відбувся необ`єктивно та в угоду відповідачам. Отже, на думку позивача, суддя Падій В.В. умисно затягує судовий розгляд справи, що викликає сумнів у її неупередженості і об`єктивності до позивача, а тому згідно підпунктів 2 та 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України є підстави для відводу судді В. В. Падій у справі № 750/3665/20.

Відповідно до частини 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно абзацу 2 частини 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Як вбачається з матеріалів справи підготовче засідання призначено на 13.09.2021 на 14.00, а тому питання про відвід вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до частини 11 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід вирішується невідкладно.

За правилами пунктів 2 та 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи та за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Ознайомившись із мотивами заявленого відводу, суддя дійшла висновку про його необґрунтованість та відсутність підстав для відводу, передбачених статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Як вбачається з заяви позивача однією з підстав відводу судді є, зокрема, на думку позивача, свідомі, умисні порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, зокрема, пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку з чим справу протиправно залишено без руху.

Суд зауважує, що позивач уже подавав заяву про відвід судді В. В. Падій з вказаних підстав, проте ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду в складі головуючого судді Баргаміної Н.М. від 23.06.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. – відмовлено з підстав, що згідно з частиною четвертою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Іншою підставою для відводу судді позивач зазначив у заяві, що після ознайомлення 09.09.2021 з матеріалами справи він виявив відсутність позовної заяви від 05.05.2020 в матеріалах справи, в результаті чого судом не прийнято до уваги і виконання клопотання про витребування доказів, що вважає вчинено для того, щоб розгляд справи відбувся необ`єктивно та в угоду відповідачам.

Отже, на думку позивача, суддя Падій В.В. умисно затягує судовий розгляд справи, що викликає сумнів у її неупередженості і об`єктивності до позивача.

Суд зауважує, що підстави для відводу судді можуть мати об`єктивний чи суб`єктивний характер.

Відповідна норма гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, попереджає можливість скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб`єктів, що з`ясувалися під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.

Неупереджений розгляд справи є основним обов`язком судді.

Варто зазначити, що суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

Слід зазначити, що підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі "Мироненко та Мартиненко проти України". У пунктах 66, 67 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

У рішенні у справі "Білуха проти України" від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).

Згідно з усталеною практикою Суду застосування одного із цих критеріїв (підходів) або обох залежить від конкретних обставин, пов`язаних зі спірною поведінкою судді.

З вищезазначеного вбачається, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність відповідних вищезазначених суб`єктивних та об`єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

При цьому, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Craxi v. Italy" від 7 грудня 2000 року зазначено, що професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд.

Всі доводи позивача про необ`єктивність та упередженість судді В. В. Падій ґрунтуються виключно на його суб`єктивних уявленнях та припущеннях, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а також не свідчать про упередженість чи необ`єктивність судді В. В. Падій або зацікавленість останньої в результаті розгляду даної справи.

Суд зауважує, що в матеріалах справи знаходиться позовна заява від 05.05.2020 у томі 1, а.с. 1-9, та розгляд справи здійснюється на стадії підготовчого провадження.

Інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості або об`єктивності судді В. В. Падій при здійсненні правосуддя у даній справі, позивачем не наведено.

Також судом не встановлено існування будь-якої з передбачених статтями 36-37 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для відводу судді В. В. Падій.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про відвід судді слід відмовити.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права на отримання компенсації за належне йому житлове приміщення, визнання незаконними рішень та їх скасування, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди – відмовити

Копію цієї ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Падій