Рішення № 99517339, 02.09.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2021 р. № 520/1104/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Борисюк Р.Р.,

за участі:

представника позивача - Шрамко І.С.,

представника відповідача - Шамілової Л.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Імпекс" (пров. Грабовського, буд.4, приміщ. 12-А, м. Харків, 61057) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 43983495, вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем Імпекс", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 10.01.2019 року: № 00000011411, № 00000021411, № 00000031411, № 00000041411, № 00000051411, № 000000331410, № 00000081411, № 000000721307, № 000000731307, № 000000741307.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2019 року, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Імпекс" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень – задоволено у повному обсязі.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019 року апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем Імпекс" - залишено без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2019 по справі №520/1104/19 - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 17.05.2021 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Імпекс" - задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019 скасовано в частині задоволення позовних вимог та в частині розподілу судових витрат. Справу направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду в цій частині позовних вимог. В іншій частині постанову Другого апеляційного адміністративного суду та рішення Харківського окружного адміністративного суду залишено без змін.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №520/1104/19 розподілено судді Полях Н.А.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято справу до розгляду та призначено розгляд справи.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача наголосив на тому що в перевіряємому періоді визначено та відображено складі інших операційних доходів та витрат курсові різниці від перерахунку боргових зобов`язань га користь фізичної особи – громадянина України ОСОБА_1 по договору № 1 від 28.12.2015 року. Вираження грошових зобов`язань в іноземній валюті Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Імпекс" на користь фізичної особи – громадянина України ОСОБА_1 по договору № 1 від 28.12.2015 року проведено на порушення ч. 1 та ч. 2 ст. 192 Цивільного кодексу України , ч. 2 ст. 198 Господарського кодексу України, п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного врегулювання і валютного контролю", абз. 3 п. 1.4 гл. 1 "Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти та території України як засобу платежу", затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 №483. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

У додаткових поясненнях у справі представник позивача наголосив на тому, що позивачем надано до матеріалів справи платіжне доручення та виписки банку, які достеменно підтверджують дійсне виконання вказаних зобов`язань та визначають валюту їх вираження. Як вбачається з наданих позивачем документів, зокрема довідок-розрахунків в бухгалтерському обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Імпекс" (далі за текстом – ТОВ "Тандем Імпекс") був відображений еквівалент заборгованості на певну дату, а сама заборгованість була виражена в іноземній валюті, у зв`язку з чим і були нараховані курсові різниці за кожен період. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

У додаткових поясненнях представник відповідача наголосила на порушенні чинного законодавства позивачем. На підставі викладеного просила відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 року було продовжено підготовче провадження та відкладено підготовче засідання.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2021 року закрито підготовче провадження по справі.

Представник позивача у судовому засіданні повністю позов підтримала, вказала на неправомірність дій відповідача та просила задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечувала, підтримала аргументи викладені у відзиві на позовну заяву, просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області проведена планова документальна виїзна перевірка позивача податкового законодавства - за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 30.09.2018.

Результати перевірки оформлені актом № 5319/20-40-14-11-11/30238220 від 22.12.2018, яким зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України, а саме:

- п.44.1, п.44.2, п.44.3, п. 44.6 ст. 44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, ст.137 Податкового Кодексу України (надалі — Кодекс), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2970396 грн, у тому числі за 2017 рік у сумі 1178039 грн, за І квартал 2018 року у сумі 529773 грн, за ІІ квартал 2018 року у сумі 587791 грн, за ІІІ квартал 2018 року у сумі 674792 грн;

- п.44.1, п.44.2, п.44.3, п. 44.6 ст. 44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, ст.137 Кодексу, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся за 2015 рік у сумі 1331000,00 грн, за 2016 рік у сумі 3284408 грн, за 2017 рік у сумі 5 429 577 грн, за І квартал 2018 року у сумі 4255177,00 грн, за ІІ квартал 2018 року у сумі 4134998,00 грн, за ІІІ квартал 2018 року у сумі 5241832,00 грн;

- п.44.1, п. 44.2, п. 44.3, п. 44.6, ст.44, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Кодексу, в результаті чого: занижено податок на додану вартість що підлягає сплаті до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 15923,00 грн, у тому числі за грудень 2016 року в сумі 15923,00 грн, завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся, на загальну суму 169080,00 грн, у тому числі за серпень 2016 року в сумі 7056 грн, за жовтень 2016 року в сумі 1315,00 грн, за листопад 2016 року в сумі 4089,00 грн, за січень 2017 року в сумі 3500,00 грн, за серпень 2017 року в сумі 434,00 грн, за вересень 2017 року в сумі 10597,00 грн, за листопад 2017 року в сумі 12849,00 грн, за грудень 2017 року в сумі 57 687,00 грн, за березень 2018 року в сумі 36550,00 грн, за серпень 2018 року в сумі 8333,00 грн, за вересень 2018 року в сумі 26670,00 грн, завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 64381,00 грн, у тому числі за вересень 2018 року в сумі 64381,00 грн;

- здійснення без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України операцій з валютними цінностями, що потребує одержання ліцензії Національного банку України згідно п. п. г) п. 4 ст. 5 Декрету КМ України, "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 № 15-93 у розмірі 552 716,91 євро, що є еквівалентом 13999548,83 грн;

- п. 176.2(б) ст.176 Кодексу № 2755-VІ від 02.12.2010р. із змінами та доповненнями в довідці за формою № 1-ДФ про суми нарахованого (сплаченого) доходу на користь платника податку, та сум утриманого з них податку у перевіряємому періоді надані недостовірні дані по про суми нарахованого та сплаченого доходу при відшкодуванні сум по авансовим звітам за ознакою доходу "127" (згідно з довідником ознак);

- абз. г.), п.п.164.2.17, п.164.2, ст.164, п.п.168.1.1, п.168.1, ст.168, п.п.176.2. "а" п.176.2 ст.176 Кодексу в частині не нарахування та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб із загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку у вигляді суми нарахування грошового відшкодування витрат за придбання товару в загальній сумі 109097,58 грн, а саме: за 2015 рік у сумі 10954,41 грн; за 2016 рік у сумі 45040,04 грн; за 2017 рік у сумі 35742,45 грн; за 2018 рік у сумі 17360,68 грн;

- за результатами перевірки, на підставі п.п.54.3.5 п.54.3 ст.54 з урахуванням вимог п.164.5 ст.164 Кодексу ТОВ "ТАНДЕМ ІМПЕКС" нараховано податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 19637,56 грн, в тому числі за 2015 рік 1971,79 грн, за 2016 рік 8107,21 грн, за 2017 рік 6433,64 грн, за 2018 рік 3124,92 грн;

- п.п.1.2, п.п.1.3, п.п.1.4 п.16 -1 підрозділу 10 розділу ХХ, абз. г.), п.п.168.1.1, п.168.1, ст.168, п.п.176.2 "а" п.176.2 ст.176 Кодексу в частині не нарахування та неперерахування до бюджету військового збору із загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку у вигляді суми нарахування грошового відшкодування витрат за придбання товару (послуг) в загальній сумі 109097,58 грн, а саме: за 2015 рік у сумі 10954,41 грн; за 2016 рік у сумі 45040,04 грн; за 2017 рік у сумі 35742,45 грн; за 2018 рік у сумі 17360,68 грн; за результатами перевірки, на підставі підпункту 54.3.5 п.54.3 ст.54 з урахуванням вимог п.164.5 ст.164 Кодексу ТОВ "ТАНДЕМ ІМПЕКС" нараховано військового збору в загальній 1636,46 грн, в тому числі за 2015 рік у сумі 164,32 грн; за 2016 рік у сумі 675,60 грн; за 2017 рік у сумі 536,14 грн; за 2018 рік у сумі 260,41 грн з посиланням на ст. 129 Кодексу нараховано пеню з податку на доходи фізичних осіб та військового збору;

- п 2.6 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637 із змінами та доповненнями (на час дії), а саме не оприбуткування готівкових коштів в касу підприємства у сумі 1418,14 грн.

На підставі висновків вказаного акту перевірки податковим органом ухвалені податкові повідомлення-рішення: № 00000011411 від 10.01.2019, яким збільшено зобов`язання за платежем податок на прибуток на 2970395,00 грн та застосовано штрафну санкцію в сумі 742598,75 грн; № 00000021411 від 10.01.2019, яким зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік у сумі 1331000,00 грн, за 2016 рік у сумі 3284408,00 грн, за 2017 рік у сумі 5429577,00 грн, за І квартал 2018 року у сумі 4255177,00 грн, за ІІ квартал 2018 року у сумі 4134998,00 грн, за ІІІ квартал 2018 року у сумі 5241832,00 грн; № 00000031411 від 10.01.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 15923 грн та застосовано штрафну санкцію в сумі 3980,75 грн; № 00000041411 від 10.01.2019, яким зменшено суму відшкодованого від`ємного значення з податку на додану вартість на 169080,00 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 42270,00 грн; № 00000051411 від 10.01.2019, яким зменшено суму невідшкодованого від`ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 64381,00 грн; № 00000331410 від 10.01.2019, яким до позивача застосовано фінансову санкцію (штраф) в розмірі 7090,70 грн з посиланням на статтю 1 Указу Президента від 12 червня 1995 року № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (далі - Указ № 436/95); № 00000081411 від 10.01.2019, яким до позивача застосовано фінансову санкцію (штраф) у розмірі 510,00 грн з посиланням на порушення пункту 44.1, пункту 44.3 статті 44 та на підпункт 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 і на пункт 121.1 статті 121 розділу 2 Податкового кодексу України; № 00000721307 від 10.01.2019 позивачу визначено податкове зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб як джерелу виплати в сумі 19456,05 грн та застосовано фінансову санкцію (штраф) в розмірі 13480,72 грн і нараховано пеню на суму 5650,79 грн з посиланням на порушення підпунктів 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту 176.2 «а» пункту 176.2 статті 176 та на підпункт 54.3.5 пункту 54.3 статті 54, пункт 164.5 статті 164, пункт 127.1 статті 127 Податкового кодексу України; № 00000731307 від 10.01.2019, яким до позивача застосовано фінансову санкцію (штраф) у розмірі 510,00 грн з посиланням на порушення пункту 176.2 статті 176 та на пункт 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 і пункту (ів) 119.2 статті (ей) 119 Податкового кодексу України; № 00000741307 від 10.01.2019, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з військового збору як джерелу виплати в сумі 1621,35 грн та застосовано фінансову санкцію (штраф) у розмірі 1123,40 грн і нараховано пеню 470,90 грн з посиланням на порушення пункту 16.1 (підрозділ 10) Розділу XX, підпунктів 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту 176.2 "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України та на статтю 127, підпункт 129.1.3 пункту 129.1 статті 129, пункт 102.1 статті 102 в якості підстави.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2019 року, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Імпекс" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень – задоволено у повному обсязі.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019 року апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем Імпекс" - залишено без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2019 по справі №520/1104/19 - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 17.05.2021 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Імпекс" - задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019 скасовано в частині задоволення позовних вимог та в частині розподілу судових витрат. Справу направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду в цій частині позовних вимог. В іншій частині постанову Другого апеляційного адміністративного суду та рішення Харківського окружного адміністративного суду залишено без змін.

По суті спірних вимог суд зазначає наступне.

Спірним є питання правомірності відтворення у податковому обліку позивача курсових різниць у зв`язку із існуванням та виконанням грошового зобов`язання перед ОСОБА_1 , до якого, як до нового кредитора, перейшло право вимоги у порядку її відступлення за кредитним договором позивача із банком, а також валюти, у якій таке зобов`язання підлягало відтворенню у податковому обліку позивача.

За позицією контролюючого органу, вираження грошових зобов`язань позивача перед фізичною особою – громадянином України в іноземній валюті суперечить положенням статті 192 ЦК України, статті 198 ГК України, приписам Декрету №15-93. Натомість, позивач, з яким погодились суди попередніх інстанцій, вважає, що можливість визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу встановлена у частині другій статті 533 ЦК України і такі дії не суперечать вимогам чинного законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 ПК України відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом ІІІ ПК України.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Відповідно до пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 (далі – П(С)БО 15 "Дохід") до складу інших операційних доходів, зокрема, включається дохід від операційних курсових різниць.

Згідно з пунктом 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 (далі – П(С)БО 16 "Витрати") до інших операційних витрат включаються, з поміж іншого, втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов`язаннями, що пов`язані з операційною діяльністю підприємства).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України визначаються П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів".

За визначеннями, наведеними у пункті 4 П(С)БО 21, курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах; монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов`язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів; операція в іноземній валюті - господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розрахунків в іноземній валюті; операція в іноземній валюті - господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розрахунків в іноземній валюті.

Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов`язань, власного капіталу, доходів і витрат). Підприємство може операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті відображати у валюті звітності у сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції, у разі якщо це не суперечить вимогам податкового і митного законодавства в частині застосування валютного курсу (пункт 5 П(С)БО 21).

Згідно з пунктом 8 П(С)БО 21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня.

Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат). Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову діяльність відображаються у складі інших доходів (витрат), за винятком курсових різниць, які відображаються згідно з пунктом 9 Національного положення (стандарту) 21.

У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація: сума курсових різниць, що включена до складу доходів і витрат протягом звітного періоду; сума курсових різниць, що включена протягом звітного періоду до складу іншого додаткового капіталу, а також інформація, що пояснює взаємозв`язок між сумою таких курсових різниць на початок і на кінець звітного періоду (пункт 15 П(С)БО 21).

Згідно з положеннями статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до частин першої та другої статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Водночас, положення частини другої статті 198 ГК України передбачають, що грошові зобов`язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов`язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб`єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов`язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із наведеним у частині першій статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1079 ЦК України визначено осіб, які можуть бути сторонами договору факторингу.

Приписи статті 1083 ЦК України передбачають, що наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.

За визначенням, наведеним у пункті 2 статті 1 Декрету №15-93 (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), під "валютними операціями" слід розуміти: операції, пов`язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції, пов`язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов`язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов`язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Частиною другою статті 2 Декрету №15-93 передбачено, що резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

У пункті 4 статті 5 Декрету №15-93 наведено перелік операцій, які потребують отримання індивідуальної ліцензії резидентами і нерезидентами, зокрема підпунктами в) та г) передбачено отримання індивідуальної ліцензії у разі: надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі; використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України.

Одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії (частина п`ята статті 5 Декрету №15-93).

Таким чином, з аналізу наведених норм слідує, що за загальним правилом зобов`язання має бути визначене у гривні, але сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті. Водночас, визначення валюти виконання зобов`язання, як і саме таке виконання повинне бути здійснене у гривні, застосування іноземної валюти допускається лише у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

При цьому законом встановлені певні обмеження, в тому числі в частині необхідності отримання індивідуальної ліцензії НБУ, у разі укладення певних видів цивільно-правових договорів в іноземній валюті, зокрема кредитних.

Позивачем надано до матеріалів справи платіжне доручення та виписки банку, які підтверджують виконання вказаних зобов`язань та визначають валюту їх вираження (т. 8 а.с. 185 – 229).

Верховний Суд у постанові від 17.05.2021 року по справі №520/1104/19 наголосив на тому, що "Крім того, для правильного вирішення даного спору підлягала встановленню валюта, в якій у податковому обліку позивача було відтворено існуюче грошове зобов`язання перед ОСОБА_1 після набуття ним права вимоги як у порядку виконання обов`язку поручителя за кредитним договором, так і у порядку відступлення права вимоги, а також законність відтворення у обліку зобов`язання у такій валюті.

Проте, під час розгляду справи суди цього не перевірили і не зазначили, чим спростовані висновки відповідача, викладені в акті перевірки, що такі зобов`язання обліковувались позивачем у національній валюті".

З цього приводу, суд зазначає, що як вбачається з наданих позивачем документів, зокрема довідок-розрахунків в бухгалтерському обліку ТОВ "Тандем Імпекс" був відображений еквівалент заборгованості а певні дату, а сама заборгованість була виражена в іноземній валюті, у зв`язку з чим і були нараховані курсові різниці за кожен період.

Суд наголошує, що відповідач в даному випадку не спростував факт наявності грошового зобов`язання в іноземній валюті.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.

Враховуючи вищенаведене, спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Імпекс" (пров. Грабовського, буд.4, приміщ. 12-А, м. Харків, 61057) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 43983495, вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00000011411 від 10.01.2019 з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 3712993 (три мільйони сімсот дванадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто три) грн. 75 коп.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00000021411 від 10.01.2019 з податку на прибуток в загальному розмірі 23676992 (двадцять три мільйони шістсот сімдесят шість тисяч дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 43983495, вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Імпекс" (пров. Грабовського, буд.4, приміщ. 12-А, м. Харків, 61057) суму судового збору у розмірі 21131,00 грн. (двадцять одна тисяча сто тридцять одна гривня)".

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10 вересня 2021 р.

Суддя Н.А. Полях