Ухвала суду № 99517177, 10.09.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

10 вересня 2021 року Справа № 480/6702/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко І.Г., розглянувши заяву Бездрицької сільської ради про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Бездрицької сільської ради до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства, Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа - ОСОБА_1 юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Бездрицька сільська рада звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), в якій просила визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ричкаля С.П. про накладення штрафу від 12.07.2021 ВП №65312531.

Позовна заява була розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Павлічек В.О. та ухвалою від 06.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами розгляду термінових адміністративних справ, передбачених ст. ст. 268, 269, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, призначено судове засідання на 21.09.2021 о 10:30год.

Крім того, вказаною ухвалою суду до участі у розгляді справи було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 .

09.09.2021 представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити стягнення по виконавчому провадженню ВП №65312531, відкритому Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на підставі виконавчого листа від 30.03.2021 № 480/570/20, виданого на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 року по справі № 480/570/20 щодо зобов`язання вчинити дії.

Заява вмотивована тим, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 року у справі № 480/570/20, з примусового виконання якої винесено оскаржувану у справі постанову, виконано позивачем до відкриття виконавчого провадження, у зв`язку з чим постанова про накладення штрафу від 12.07.2021 ВП №65312531.

Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може спричинити негативні наслідки для позивача у вигляді додаткових фінансових витрат, а також у разі встановлення протиправності оскаржуваних постанов і задоволення позовних вимог, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат для поновлення порушеного права на розпорядження належними йому коштами, на які буде звернено стягнення в рамках примусового виконання оскаржуваної постанови за виконавчим провадженням ВП №65312531.

На підставі розпорядження керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду від 09.09.2021 №105 було здійснено повторний автоматичний розподіл справи та дану справу розподілено судді Шевченко І.І.

Ухвалою суду від 10.09.2021 справу прийнято до провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ, передбачених ст. ст. 268, 269, 270-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України та призначено судове засідання на 21.09.2021 о 14:30год. Крім того, вказаною ухвалою суду залучено до участі у розгляді справи як другого відповідача Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

Перевіривши доводи представника позивача, викладені у поданій заяві, вбачається необхідним у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.ч.4,5,6 ст.154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст.151 КАС України).

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, зокрема, шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

Із наведеного вбачається, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Згідно роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 “Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 25.04.2019 по справі № 826/10936/18.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, представник позивача вказує на те, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 року у справі № 480/570/20, з примусового виконання якої винесено оскаржувану у справі постанову, виконано позивачем до відкриття виконавчого провадження, у зв`язку з чим постанова про накладення штрафу від 12.07.2021 ВП №65312531.

Однак, позивач у заяві не навів та до неї не додав жодного конкретного доказу на підтвердження того, що саме у цій справі, за заявленими позовними вимогами:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

- очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Крім того, позивач, оскаржує у даній справі правомірність винесення постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ричкаля С.П. про накладення штрафу від 12.07.2021 ВП №65312531.

Тобто, саме вказана постанова і є предметом позову у даній справі.

Разом з тим, заявник просить зупинити с т я г н е н н я п о в и к о н а в ч о м у п р о в а д ж е н н ю ВП №65312531, відкритому відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на підставі виконавчого листа від 30.03.2021 № 480/570/20, виданого на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 року по справі № 480/570/20 щодо зобов`язання вчинити дії.

Проте, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Подання ж позовної заяви, предметом якої правомірність постанови відповідача про накладення штрафу, на переконання суду, не може слугувати беззаперечним доказом того, що дана постанова є очевидно протиправними. Відповідність її критеріям правомірності підлягає дослідженню при судовому розгляді, а не при вирішенні питання про наявність підстав для забезпечення позову, через що, на переконання суду, задоволення такої заяви призведе до фактичного вирішення справи по суті без розгляду справи, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Отже, за наведених обставин, у заяві про забезпечення позову відсутнє обґрунтування доцільності забезпечення позову в спосіб, визначений представником позивача, в даному випадку заходи забезпечення позову не відповідають суті спору, в площині захисту в адміністративних правовідносинах. Відтак, наявність підстав, зазначених в ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, представника позивача для забезпечення позову суд не вбачає.

Отже, з урахуванням вищезазначеного, вбачається необхідним у задоволенні заяви представника сільськогосподарського Бездрицької сільської ради про забезпечення позову відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 151, 152, 154, 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Бездрицької сільської ради про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття ухвали апеляційної скарги.

Суддя І.Г. Шевченко