Рішення № 99514706, 10.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2021 р. Справа№200/9926/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька області, код ЄДРПОУ: 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

05 серпня 2021 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:

- визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.05.2021 року в загальній сумі 48 153,60 гривень і судового збору у розмірі 908,00 гривень;

- стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.05.2021 року в сумі 48 153,60 гривень і судового збору у розмірі 908,00 гривень на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2021 року по справі № 200/1475/21-а.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/1475/21-а, яким задоволено його позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 86% на 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 року та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії в основному розмірі 86% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року, відповідачем було здійснено перерахунок основного розміру пенсії з 01.01.2018 року виходячи з 86% сум грошового забезпечення і сформовано розмір доплати за судовим рішенням в розмірі 48 153, 60 грн. за період з 01.01.2018 року по 31.05.2021 року.

На теперішній час заборгованість з виплати пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.05.2021 року складає 48 153,60 гривень та суми судового збору у розмірі 908,00 грн.

Позивач звернувся до управління відповідача з заявою про виплату йому вказаної заборгованості. Відповідачем визнано існування заборгованості з пенсії перед позивачем, але виплата заборгованості не здійснена, вказано що виплата буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України.

Позивач вважає факт невиплати заборгованості та суми судового збору протиправними, адже діючим законодавством чітко вказано що пенсія, не отримана з вини пенсійного органу, виплачується без обмеження будь яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Просить суд зобов`язати відповідача виконати рішення суду по справі № 200/1475/21-а та виплати заборгованість з пенсійних виплат та судового збору.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, яким зазначає, що на виконання рішення суду по справі № 200/1475/21-а Головним управлінням була нарахована сума доплати за період з січня 2018 року по травень 2021 року в сумі 48 153,00 грн., які будуть фактично виплачені після отримання відповідного фінансового ресурсу, оскільки означена суми потребує додаткового фінансування з Державного бюджету України.

Зазначає, що судове рішення, яке набрало сили або належить виконати негайно є підставою для його виконання, отже, для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких додаткових судових рішень.

Стягнення зазначеної суми іншим судовим рішенням є подвійною відповідальністю за одне й теж саме зобов`язання, що відповідно до положень Конституції України є недопустимим. Наявність у КАС спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення виключає можливості застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову.

Зазначає, що доплата за період з 01.01.2018 по 31.05.2021 має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України та проведення такої виплати не може бути здійснено за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а провадиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань. Забезпечення відповідних виплат буде здійснюватися у межах передбачених у державному бюджеті асигнувань для Пенсійного фонду України.

Управлінням направлено запит для виділення відповідних коштів.

Зазначає, що оскільки Головним управлінням не допущені порушення при здійснені владних повноважень, то підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 10 вересня 2021 року відмовлено представнику відповідача в розгляді справи за правилами загального позовного провадження.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 є отримувачем пенсії, призначеної за вислуги років, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 05 січня 1996 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2021 року № 200//1475/21- а задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії ОСОБА_1 з 86% на 70% сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату призначеної пенсії в основному розмірі 86% сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року, із урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Вказане рішення суду набрало законної сили відповідно до Ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року.

Позивач звернувся до управління відповідача з заявою щодо виконання судового рішення, у відповідь на яке управління відповідача надало лист від 01.07.2021 року № 6203-5536/Ч-16/8-0500/2/, у якому зазначено, що рішення суду від 12 березня 2021 року по справі № 200/1475/21-а виконано в повному обсязі в межах функціональних повноважень та діючого законодавства, а саме здійснено перерахунок основного розміру пенсії в розмірі 8088,30 грн. з 01.01.2018 виходячи з 86% сум грошового забезпечення, нарахована сума доплати за результатами перерахунку за період з 01.01.2018 по 30.06.2021 склала 49 658,40 грн.

Нараховану доплату за період з 01.06.2021 по 30.06.2021 у сумі 1 504,80 грн. буде зараховано на картковий рахунок у липні 2021 року.

Нарахована сума доплати за період з 01.01.2018 по 31.05.2021 у загальній сумі 48 153,60 грн. має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України та проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а провадиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.

Виплата нарахованих сум пенсій за рішення суду здійснюється коштами передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження.

Головним розпорядником коштів, що мають соціальне спрямування, зокрема, бюджету Пенсійного фонду України, є Міністерство соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійний фонд України.

Органами Пенсійного фонду України в межах відповідних бюджетних призначень у 2021 році продовжується здійснення погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 N 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частиною 3 ст. 4 вказаного Закону визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Згідно зі ст. 5 вказаного Закону виключно цим Законом, визначаються, зокрема порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Підстави для припинення виплати пенсії визначені ст. 49 вказаного Закону, згідно з якою виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 цього Закону нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

При цьому відсутність відповідного фінансування не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов`язку здійснити таку виплату, і не може позбавляти особу права на отримання належних сум пенсії.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що сума доплати за період з 01.01.2018 року по 31.05.2021 року була нарахована на виконання рішення у справі № 200/1475/21-а, а тому позивачем не може бути заявлено окремого позову про стягнення пенсії, оскільки в межах вказаної справи він може подати заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, з огляду на те, що у справі № 200/1475/21-а не розглядався та не досліджувался період, у який склалась заборгованість ( з 01.01.2018 року по 31.05.2021), не була визначена сума заборгованості з пенсії за вказаний період. Рішенням не визначався обов`язок відповідача виплатити заборгованість по пенсійним виплатам. Таким чином, між сторонами виникли нові спірні правовідносини, аналіз яких не може відбуватись на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду по суті.

Не виплачиваючи нараховану суму, яка є заборгованістю відповідач допускає протиправну бездіяльність, тому позивач і звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Суд також не приймає посилання відповідача на висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах у справі №686/23317/13-а, у справі №816/2016/17, Верховного Суду у справі №806/2143/15, оскільки обставини у справах не є тотожними. Також не є тотожним обставини даної справи зі справою №200/9998/20-а на яку посилається відповідач.

Позовна вимога про стягнення суми судового збору у розмірі 908,00 грн. не підлягає задоволенню, тому що вона вже стягнута по рішенню у справі № 200/1475/21-а.

Відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Враховуючи викладене та те, що спору відносно розміру нарахованої заборгованості з виплати пенсії між сторонами немає, суд приходить до висновку, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень щодо невиплати заборгованості з пенсії за певний період підлягає визнанню протиправною, а порушені права захисту шляхом стягнення з органу Пенсійного фонду на користь позивача заборгованості з пенсії в судовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами частин 1, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, беручи до увагу всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд доходить висновку про обґрунтованість пред`явленого позову та про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивач сплатив суму судового збору в розмірі 908, 00 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з управління відповідача суми судового збору у розмірі 908,00 грн. на користь позивача, як того вимагає ч.2 ст. 4 Закон України “Про судовий збір”.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька області, код ЄДРПОУ: 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.05.2021 року в загальній сумі 48 153,60 грн.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.05.2021 року в сумі 48 153,60 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 10 вересня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.В. Арестова