
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2021 р. Справа№200/8005/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Черникової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (місцезнаходження юридичної адреси: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Свободи, буд. 5, код ЄДРПОУ 41325231) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
29 червня 2021 року ОСОБА_1 (далі – позивач), через свого представника адвоката Ракова А.В., який діє на підставі ордеру серії АН № 1039004 від 26 червня 2021 року, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі – відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо припинення нарахування та виплати страхових виплат з 01 вересня 2016 року;
- зобов`язати відповідача поновити нарахування страхових виплат та сплатити заборгованість по страховим виплатам з 01 вересня 2016 року.
В обґрунтування позову зазначив, що з вересня 2014 року перебуває на обліку, як отримувач страхових виплат в Бахмутському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, де отримував страхові виплати до вересня 2016 року. З вересня 2016 року з невідомих причин страхові виплати припинено. 04 червня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення страхових виплат, проте відповідач своїм листом від 25 червня 2021 року повідомив його про припинення страхових виплат на підставі рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які мешкають на території Бахмутської міської ради, протоколом комісії від 25 серпня 2016 року № 8, у зв`язку з не проживанням за фактичною адресою. Вважає, що відповідач неправомірно припинив виплату з 01 вересня 2016 року, оскільки це порушує встановлене статтею 46 Конституції України право на соціальне забезпечення. (а. с. 1- 4).
Ухвалою суду від 01 липня 2021 року позовна заява залишена без руху (а. с. 24-25).
06 липня 2021 року позивачем подана заява на усунення недоліків позовної заяви, сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн. (а. с. 30).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). (а. с. 31-32).
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
10 серпня 2021 року відповідачем до суду наданий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Відповідач зазначає, що позивач в період з вересня 2014 року по серпень 2016 року перебував на обліку та отримував страхові виплати у Бахмутському міському відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. З вересня 2016 року по теперішній час позивач до відділень Фонду у Донецькій області із заявою про продовження страхових виплат не звертався. Отже, у відповідача відсутні підстави для поновлення нарахування та виплати позивачу страхових виплат. На підставі чого, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а. с. 36-38).
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, згідно паспорту громадянина України НОМЕР_2 , виданий Микитівським РВ Горлівського МУ УМВС України у Донецькій області 30 травня 2000 року, та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 (а. с. 16-17).
Відповідно до довідки від 11 липня 2017 року № 0000259864 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи фактичним місцем проживанням позивача є: АДРЕСА_3 (а. с. 19).
30 вересня 2014 року позивач звернувся із заявою про продовження страхових виплат у зв`язку з професійним захворюванням на шахті «Комсомолець» м. Горлівки (а. с. 46).
Постановою Відділення ВД ФССНВВП у м. Артемівську від 30 вересня 2014 року № 0503/7207/7207/17, позивачу продовжена раніше призначена щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку у розмірі 1 595,05 грн. (а. с. 45).
Постановою Відділення ВД ФССНВВП у м. Артемівську від 05 вересня 2016 року № 0503/7207/7207/24, позивачу припинено з 01 вересня 2016 року виплату щомісячної грошової суми у разі часткової втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 1 721,06 грн., причини припинення: лист УПСЗН Бахмутської міської ради від 02.09.2016 р. № 12/2591 (а. с. 43).
Листом від 18 червня 2021 року за № 01-04/15-1236 відповідач повідомив представника позивача, адвоката Ракова А.В. про припинення позивачу нарахування щомісячних страхових виплат на підставі рішення комісії управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (лист УПСЗН від 02.09.2016 р. № 12/2591) з 01 вересня 2016 року. У листі зазначив, що позивачу необхідно звернутись особисто до виконавчого відділення із заявою та документами, для поновлення страхових виплат (а. с. 14-15).
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Питання щодо страхових виплат врегульовані Законом України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (далі-Закон № 1105-ХІV).
У відповідності до вимог статті 46 Закону № 1105-ХІV, страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються:1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку;4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню;6) в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 47 Закону № 1105-XIV, страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них; страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв`язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров`я.
Суд зазначає, що позивач є особою з інвалідністю - безстроково та переогляду не потребує, тому в даному випадку відсутні підстави для невиплати раніше призначених щомісячних страхових виплат.
У статті 27 Закону України від 14.01.1998 № 16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 16/98-ВР) передбачено підстави припинення страхових виплат: а) якщо виплати призначено на підставі документів, що містять неправдиві відомості; б) якщо страховий випадок стався внаслідок дії особи, за яку настає кримінальна відповідальність; в) якщо страховий випадок стався внаслідок умисної дії особи; г) внаслідок невиконання застрахованою особою своїх обов`язків щодо загальнообов`язкового державного соціального страхування; д) в інших випадках, передбачених законами.
Тобто, вказаний перелік є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати страхових виплат з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом (згідно із Закону № 16/98-ВР) чи законодавством (згідно із Закону № 1105-XIV).
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб визначено Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII).
Статтею 1 Закону № 1706-VII визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Судом встановлено, що позивач у встановленому законодавством порядку встав на облік за місцем фактичного проживання. Його статус внутрішньо переміщеної особи не позбавляє права на отримання соціальних виплат. Уповноважені органи державної влади та місцевого самоврядування повинні сприяти в реалізації такими особами гарантованих Конституцією та законами України прав та свобод, створюючи належні для цього умови. Крім того, відсутність належного регулювання повноважень між суб`єктами владних повноважень не має наслідком обмеження прав громадян.
З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено суду правомірності своїх дій щодо припинення нарахування та виплати позивачу страхових виплат з 01 вересня 2016 року.
Судом встановлено, що постановою Відділення ВД ФССНВВП у м. Артемівську від 05 вересня 2016 року № 0503/7207/7207/24, позивачу припинено виплату щомісячної грошової суми у разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 1 721,06 грн., з припиненням виплати з 01 вересня 2016 року. Причини припинення: лист УПСЗН Бахмутської міської ради від 02.09.2016 р. № 12/2591 (а. с. 43).
Суд зазначає, що страхові виплати позивачу призначені безстроково та Законом 1105-XIV не передбачено припинення страхових виплат.
Крім того, підзаконні нормативно-правові акти, на які посилаються відповідачі, не є законами, а тому, не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.
Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункти 1, 6).
В даному випадку, відповідачем не надані докази, які підтверджували причини припинення страхових виплат позивачу.
Суд звертає увагу на те, що реалізація позивачем права на вільний вибір місця проживання в України, гарантовано Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», і ніхто не може позбавляти його права на отримання призначених йому страхових сум.
Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або його відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Отже, відсутність позивача за місцем проживання не може позбавляти його права на отримання страхових виплат через впроваджений механізм реєстрації внутрішньо переміщених осіб.
Суд також звертає увагу на положення статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Париж, 20.III.1952) яка передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення Статті 14 Конвенції якою визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Відповідно до частини 7 статті 47 Закону №1105-XIV якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».
Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 2 статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
З метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідним вийти за межі заявлених позовних вимог, а саме: визнати протиправною та скасувати постанову Відділення ВД ФССНВВП у м. Артемівську від 05 вересня 2016 року № 0503/7207/7207/24, якою позивачу припинено виплату щомісячної грошової суми у разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 1 721,06 грн., з припиненням виплати з 01 вересня 2016 року, на підставі припинення: листа УПСЗН Бахмутської міської ради від 02.09.2016 р. № 12/2591.
Пунктом 3 частини 2 статті 2 КАС України вказано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах адміністративної справи квитанцією про сплату від 05 липня 2021 року (а. с. 30).
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням викладеного, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 908,00 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 5-9, 12, 15, 18, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 241-243, 245, 246, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (місцезнаходження юридичної адреси: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Свободи, буд. 5, код ЄДРПОУ 41325231) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо припинення ОСОБА_1 нарахування та виплати страхових виплат з 01 вересня 2016 року.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділення ВД ФССНВВ у м. Артемівську від 05 вересня 2016 року № 0503/7207/7207/24, про припинення виплати ОСОБА_1 щомісячної грошової суми у разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 1 721,06 грн., з припиненням виплати з 01 вересня 2016 року. Причина припинення: лист УПСЗН Бахмутської міської ради від 02.09.2016 р. № 12/2591.
Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (місцезнаходження юридичної адреси: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Свободи, буд. 5, код ЄДРПОУ 41325231) поновити нарахування страхових виплат ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) та сплатити заборгованість по страховим виплатам з 01 вересня 2016 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (місцезнаходження юридичної адреси: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Свободи, буд. 5, код ЄДРПОУ 41325231) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно приписів підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений та підписаний 10 вересня 2021 року.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова
Судове рішення № 99514695, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 10.09.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/8005/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: