Рішення № 99514256, 10.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2021 року Справа № 160/11277/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09.07.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровські області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в не зарахуванні ОСОБА_2 до пільгового стажу роботи один місяць служби за три, час проходження військової служби в особливий період (безпосередня участь в бойових діях) з 20.06.2015 року по 26.07.2016 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області зарахувати період мобілізації на військову службу з 20.06.2015 року по 26.07.2016 року, до пільгового стажу в потрійному розмірі;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з урахуванням періоду мобілізації на військову службу з 20.06.2015 року по 26.07.2016 року в потрійному розмірі з 04.08.2016 року;

- визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не врахування у повному обсязі стажу роботи ОСОБА_2 в Державне підприємство «Придніпровський завод кольорових металів» в період 07.02.2003 року по 06.11.2008 року у шкідливих умовами праці у виробництві дорогоцінних металів по пільговій професії старший виробничій майстер металургійної дільниці, що передбачена підпунктом 10723006-23187 пункту №10723006 підрозділу 10723000-20 розділу № 10700000VІІ списку №1, код КП 23398 підстава КП ДК 003:2010 Постанови Кабінету міністрів України від 16.01.2003 року за №36;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії з урахуванням стажу роботи в Державне підприємство «Придніпровський завод кольорових металів» в період 07.02.2003 року по 06.11.2008 року у шкідливих умовами праці у виробництві дорогоцінних металів по пільговій професії старший виробничій майстер металургійної дільниці, що передбачена підпунктом 10723006-23187 пункту №10723006 підрозділу 10723000-20 розділу № 10700000VІІ списку №1, код КП 23398 підстава КП ДК 003:2010 Постанови Кабінету міністрів України від 16.01.2003 року за №36, починаючи з моменту звернення із заявою про призначення пенсії 24.07.2014.

В обґрунтування позову вказано, що позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1. Позивач звернувся до відповідача із зверненням з питання обчислення стажу, відповідачем у відповідь на запит позивача надано відповідь відповідно до якої вказано, що до пільгового стажу роботи позивача за списком №1 не зарахований період роботи з 01.06.2004 року по 06.11.2008 року, оскільки відсутні документи, підтверджуючі проведення атестації робочих місць на підприємстві та не зараховано період з 01.05.2015 року по 31.12.2015 року, оскільки відсутня інформація застрахованої особи про розмір грошового забезпечення та довідка про нараховані суди грошового забезпечення та сплачені страхові внески за вказаний період. Також, відповідачем вказано, що період участі у бойових діях згідно довідок №261 від 26.07.2016 року та №33 від 27.04.2016 року виданих Донецьким зональним відділом Військової служби правопорядку, періоди участі в антитерористичній операції зараховані до стажу на загальних умовах. Позивач не погоджується з діями відповідача щодо не врахування у повному обсязі стажу роботи в період 07.02.2003 року по 06.11.2008 року та в не зарахуванні до пільгового стажу роботи один місяць служби за три, час проходження військової служби в особливий період (безпосередня участь в бойових діях) з 20.06.2015 року по 26.07.2016 року, протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.

13.07.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

10.08.2021 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що оскаржувані дії відповідача є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, у зв`язку з тим, що період роботи з 01.06.2004 року по 06.11.2008 року, не зарахований до пільгового стажу за списком №1, оскільки відсутні документи, підтверджуючі проведення атестації робочих місць на підприємстві, період з 01.05.2015 року по 31.12.2015 року не зараховано, оскільки відсутня інформація застрахованої особи про розмір грошового забезпечення та довідка про нараховані суди грошового забезпечення та сплачені страхові внески за вказаний період. Також, відповідачем вказано, що період участі у бойових діях згідно довідок №261 від 26.07.2016 року та №33 від 27.04.2016 року виданих Донецьким зональним відділом Військової служби правопорядку, періоди участі в антитерористичній операції зараховані до стажу на загальних умовах. З огляду на вказане відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що з 30.04.2014 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1, обчисленої відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_1 має статус ветерана війни - учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 08.12.2015 року.

Згідно довідок виданих Донецьким зональним відділом Військової служби правопорядку позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції.

28.01.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через «гарячу урядову лінію» щодо питання обчислення стажу роботи при призначенні пенсії.

24.02.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом №5563-2651/М-01/8-0400/21 повідомило позивача, що розмір його пенсії обчислено виходячи із страхового стажу, зарахованого по 31.07.2020, що складає 37 років 3 місяці 18 днів, у тому числі робота за Списком №1 – 17 років та надано розрахунок пенсії позивача.

23.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через Веб-портал із зверненням з питання пенсійного забезпечення.

24.05.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом №17052-12579/М-01/8-0400/21 повідомило позивача, що до пільгового стажу роботи за списком №1, згідно уточнюючої довідки від 03.03.2014 року №01-21/25/2 виданої ДП «Придніпровський завод кольорових металів», не зараховано період роботи з 01.06.2004 року по 06.11.2008 року, оскільки відсутні документи підтверджуючі проведення атестації робочих місць на підприємстві. Також, вказано, що згідно довідок №261 від 26.07.2016 та №33 від 27.04.2016 року виданих Донецьким зональним відділом Військової служби правопорядку, періоди роботи в антитерористичній операції зараховані до стажу на загальних умовах.

Позивач вважає дії відповідача щодо незарахування позивачу до пільгового стажу роботи один місяць служби за три, час проходження військової служби в особливий період (безпосередня участь в бойових діях) з 20.06.2015 року по 26.07.2016 року починаючи з 04.08.2016 року та не врахування у повному обсязі стажу роботи позивача за списком №1 в Державному підприємстві «Придніпровський завод кольорових металів» в період 07.02.2003 року по 06.11.2008 року починаючи з моменту призначення пенсії, протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Щодо незарахування позивачу до пільгового стажу роботи один місяць служби за три, час проходження військової служби в особливий період (безпосередня участь в бойових діях) з 20.06.2015 року по 26.07.2016 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).

Так, згідно пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Тобто, відповідно до вказаних приписів законодавства, обов`язок щодо підтвердження трудового стажу на підставі відповідних довідок, покладається на особу, яка звертається з заявою про призначення пенсії, у разу відсутності у неї (особи) трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи.

Статтею 2 Закону України 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону № 2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Так, відповідно до пункту 2.3 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530, при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, підлягає зарахуванню до страхового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 05.06.2018 року у справі № 348/347/17.

Частиною 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з довідкою виданої Донецьким зональним відділом Військової служби правопорядку №261 від 26.07.2016 року ОСОБА_1 період з 20.06.2015 року по 21.07.2015 року, з 27.07.2015 року по 18.10.2015 року, з 20.10.2015 року по 24.10.2015 року, з 14.11.2015 року по 15.11.2015 року, з 19.11.2015 року по 12.12.2015 року, з 16.12.2015 року по 31.01.2016 року, з 03.02.2016 року по 09.03.2016 року, з 11.03.2016 року по 29.04.2016 року, з 13.05.2016 року по 06.07.2016 року, з 08.07.2016 року по 14.07.2016 року, з 16.07.2016 року по 26.07.2016 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Відповідно до довідки виданої Донецьким зональним відділом Військової служби правопорядку №262 від 26.07.2016 року ОСОБА_1 перебував на військовій службі в Донецькому зональному відділі Військової служби правопорядку з 20.06.2015 року по 26.07.2016 року.

На момент призову на військову службу позивач працював за професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що підтверджується записами у його трудовій книжці 32-34 та довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

За наслідками участі в бойових діях в зоні АТО, позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 08.12.2015 року.

Таким чином, так як законом чітко визначено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, підлягають зарахуванню до пільгового стажу в розмірі: один місяць служби за три місяці, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не зарахував спірні періоди до пільгового стажу позивача в трикратному розмірі.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування ОСОБА_2 до пільгового стажу роботи один місяць служби за три, час проходження військової служби в особливий період (безпосередня участь в бойових діях) в період з 20.06.2015 року по 21.07.2015 року, з 27.07.2015 року по 18.10.2015 року, з 20.10.2015 року по 24.10.2015 року, з 14.11.2015 року по 15.11.2015 року, з 19.11.2015 року по 12.12.2015 року, з 16.12.2015 року по 31.01.2016 року, з 03.02.2016 року по 09.03.2016 року, з 11.03.2016 року по 29.04.2016 року, з 13.05.2016 року по 06.07.2016 року, з 08.07.2016 року по 14.07.2016 року, з 16.07.2016 року по 26.07.2016 року.

Щодо неврахування у повному обсязі стажу роботи ОСОБА_2 в Державне підприємство «Придніпровський завод кольорових металів» в період 07.02.2003 року по 06.11.2008 року у шкідливих умовами праці у виробництві дорогоцінних металів по пільговій професії старший виробничій майстер металургійної дільниці, що передбачена підпунктом 10723006-23187 пункту №10723006 підрозділу 10723000-20 розділу № 10700000VІІ списку №1, код КП 23398 підстава КП ДК 003:2010 Постанови Кабінету міністрів України від 16.01.2003 року за №36, суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що відповідно до записів №23-24 трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 працював в Державному підприємстві «Придніпровський завод кольорових металів» на посаді старшого виробничого майстра.

Згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон 1788) та ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.2003 (далі - Закон №1058) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Тобто, положення вказаного пункту передбачають віднесення періодів роботи до пільгового стажу незалежно від дати внесення посади або професії до Списків, за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Посади, на яких працював позивач, були включені до Списку №1 та по Списку №2, а саме підпунктом 10723006-23187 пункту №10723006 підрозділу 10723000-20 розділу № 10700000VІІ списку №1, код КП 23398 підстава КП ДК 003:2010 Постанови Кабінету міністрів України від 16.01.2003 року за №36.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що посада позивача відповідала передбаченим Списком №1 посадам, чинним на період роботи останнього, що не заперечується відповідачем.

Крім того, позивачем було надано до пенсійного фонду уточнюючі довідки та відповідно до довідки №6 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів видану ліквідатором підприємства, відповідно до якої вказано, що ОСОБА_1 працював повний робочий день в Державному підприємстві «Придніпровський завод кольорових металів» в період з 07.02.2003 року по 2008 рік постійно виконував роботу у виробництві дорогоцінних металів, посада старший виробничий майстер металургійної дільниці, що передбачена Списком №1.

Щодо не зарахування періоду роботи до пільгового стажу позивача з огляду на те, що відсутні відомості про проведення атестації робочого місця, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах № 383 (далі - Порядок №383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1 або Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 14 жовтня 1992 року №2694-XII «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Отже, роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Таким чином, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.

Проте, розуміючи положення пункту «а» статті 13 Закону № 1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

Отже, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 або Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 1 або Списком №2.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача в частині відмови в зарахуванні до пільгового стажу період роботи позивача з 07.02.2003 року по 06.11.2008 року, з огляду на те, що відсутні відомості про проведення атестації робочого місця.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача зарахування спірних періодів та здійснення перерахунку пенсії, суд зазначає наступне.

Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як слідує зі змісту Рекомендації № К (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне, зобов`язати відповідача зарахувати час проходження служби, протягом якого позивач приймав участь в антитерористичній операції, а саме періоди, згідно з довідкою виданої Донецьким зональним відділом Військової служби правопорядку №261 від 26.07.2016 року, з 20.06.2015 року по 21.07.2015 року, з 27.07.2015 року по 18.10.2015 року, з 20.10.2015 року по 24.10.2015 року, з 14.11.2015 року по 15.11.2015 року, з 19.11.2015 року по 12.12.2015 року, з 16.12.2015 року по 31.01.2016 року, з 03.02.2016 року по 09.03.2016 року, з 11.03.2016 року по 29.04.2016 року, з 13.05.2016 року по 06.07.2016 року, з 08.07.2016 року по 14.07.2016 року, з 16.07.2016 року по 26.07.2016 року, до пільгового стажу в потрійному розмірі та зарахувати до стажу роботи позивача, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та період роботи з 07.02.2003 року по 06.11.2008 року в Державному підприємстві «Придніпровський завод кольорових металів».

При цьому, враховуючи, що пенсія позивача уже була призначена без зарахування спірних періодів та у зв`язку із задоволенням позовної вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу спірні періоди роботи позивача, суд вважає за необхідне для повного відновлення порушених прав зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням вказаного пільгового стажу з 24.07.2014 року (дати звернення із заявою про призначення пенсії) та з урахуванням часу проходження служби, протягом якого позивач приймав участь в антитерористичній операції, згідно з довідкою виданої Донецьким зональним відділом Військової служби правопорядку №261 від 26.07.2016 року, в потрійному розмірі з 04.08.2016 року.

Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з даною позовною заявою, суд зазначає наступне.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив про пропущення позивачем строку звернення до суду, оскільки позивач із заявою про призначення пенсії за віком звернувся 24.07.2014 року та з 04.08.2016 року, у зв`язку з чим позивачу повинно було бути відомо про отримання пенсії без врахування спірних періодів.

Суд не погоджується із таким твердженням відповідача, виходячи з наступного.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За загальним правилом, встановленим частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до особи.

При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у справах стосовно відмови у призначенні пенсії слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права (права на призначення пенсії за віком), легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 07.02.2019 у справі № 295/6531/17, від 29.11.2019 у справі № 607/1402/16-а, від 21.05.2020 у справі № 344/10095/16-а.

Відносини щодо реалізації конституційного права на соціальний захист у старості між позивачем та пенсійним органом виникли з моменту отримання останнім заяви позивача про призначення пенсії за віком, виходячи із змісту конституційного права на соціальних захист зазначені відносини є триваючими, оскільки право на пенсію гарантується державою, є довічним і не може бути обмеженим неправомірними діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Тобто відносини щодо реалізації конституційного права на соціальний захист у старості між позивачем та пенсійним органом виникли з моменту отримання останнім заяви позивача про призначення пенсії за віком.

Зі змісту конституційного права на соціальний захист, зазначені відносини є триваючими, оскільки право на пенсію гарантується державою, є довічним і не може бути обмеженим неправомірними діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Лише розгляд справи по суті і з`ясування, зокрема, питання наявності у позивача страхового стажу чи пільгового стажу, дозволить суду оцінити правомірність дій відповідача щодо розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком, а також визначити момент, з якого позивач дійсно має право на призначення такої пенсії.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою.

Наведене правозастосування відповідає правовим висновкам Верховного Суду, висловленим у постанові від 18.02.2020 у справі № 1840/3344/18.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 139, 243-246,257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровські області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в не зарахуванні ОСОБА_2 до пільгового стажу роботи один місяць служби за три, час проходження військової служби в особливий період (безпосередня участь в бойових діях) з 20.06.2015 року по 21.07.2015 року, з 27.07.2015 року по 18.10.2015 року, з 20.10.2015 року по 24.10.2015 року, з 14.11.2015 року по 15.11.2015 року, з 19.11.2015 року по 12.12.2015 року, з 16.12.2015 року по 31.01.2016 року, з 03.02.2016 року по 09.03.2016 року, з 11.03.2016 року по 29.04.2016 року, з 13.05.2016 року по 06.07.2016 року, з 08.07.2016 року по 14.07.2016 року, з 16.07.2016 року по 26.07.2016 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області зарахувати час проходження військової служби в особливий період (безпосередня участь в бойових діях) з 20.06.2015 року по 21.07.2015 року, з 27.07.2015 року по 18.10.2015 року, з 20.10.2015 року по 24.10.2015 року, з 14.11.2015 року по 15.11.2015 року, з 19.11.2015 року по 12.12.2015 року, з 16.12.2015 року по 31.01.2016 року, з 03.02.2016 року по 09.03.2016 року, з 11.03.2016 року по 29.04.2016 року, з 13.05.2016 року по 06.07.2016 року, з 08.07.2016 року по 14.07.2016 року, з 16.07.2016 року по 26.07.2016 року, до пільгового стажу в потрійному розмірі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з урахуванням часу проходження військової служби в особливий період (безпосередня участь в бойових діях), згідно з довідкою виданої Донецьким зональним відділом Військової служби правопорядку №261 від 26.07.2016 року, в потрійному розмірі з 04.08.2016 року.

Визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не врахування у повному обсязі стажу роботи ОСОБА_2 в Державне підприємство «Придніпровський завод кольорових металів» в період 07.02.2003 року по 06.11.2008 року у шкідливих умовами праці у виробництві дорогоцінних металів по пільговій професії старший виробничій майстер металургійної дільниці, що передбачена підпунктом 10723006-23187 пункту №10723006 підрозділу 10723000-20 розділу № 10700000VІІ списку №1, код КП 23398 підстава КП ДК 003:2010 Постанови Кабінету міністрів України від 16.01.2003 року за №36.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 період роботи з 07.02.2003 року по 06.11.2008 року в Державному підприємстві «Придніпровський завод кольорових металів».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії з урахуванням стажу роботи в Державне підприємство «Придніпровський завод кольорових металів» в період 07.02.2003 року по 06.11.2008 року у шкідливих умовами праці у виробництві дорогоцінних металів по пільговій професії старший виробничій майстер металургійної дільниці, що передбачена підпунктом 10723006-23187 пункту №10723006 підрозділу 10723000-20 розділу № 10700000VІІ списку №1, код КП 23398 підстава КП ДК 003:2010 Постанови Кабінету міністрів України від 16.01.2003 року за №36, починаючи з моменту звернення із заявою про призначення пенсії 24.07.2014 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв