
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
10 вересня 2021 р. Справа № 160/11035/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луніної О. С.,
секретаря судового засідання Терентенко О. О.,
представника позивача Колісниченко Є. Ю.,
представника відповідача Ботвінко О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі клопотання Криворізької районної ради Дніпропетровської області про закриття провадження у справі №160/11035/21 за позовною заявою Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області до Криворізької районної ради Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
06.07.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області (вул. Меліоративна, 1-А, с. Вільне, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53032, код ЄДРПОУ 04052270) до Криворізької районної ради Дніпропетровської області (вул. Кобилянського, 152, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50002, код ЄДРПОУ 23929543), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Криворізької районної ради Дніпропетровської області від 09.06.2021 № 40-2/VІІІ «Про внесення змін до рішення районної ради від 24.12.2020 № 6-І/ VІІІ «Про районний бюджет на 2021 рік».
В обгрунтування позову зазначено, що складання проекту бюджету та внесення змін до місцевого бюджету належить до виключної компетенції відповідної місцевої державної адміністрації. Керуючись нормами чинного законодавства, Криворізька районна державна адміністрація Дніпропетровської області 19.05.2021 за вих. № 01-13-1364/0/55-21 направила до Криворізької районної ради Дніпропетровської області проект рішення «Про внесення змін до рішення районної ради від 24.12.2020 № 6-І/VІІІ «Про районний бюджет на 2021 рік» з відповідним пакетом документів. Криворізька районна рада Дніпропетровської області, не маючи на це повноважень та порушуючи Бюджетний кодекс України, Закон України «Про місцеві державні адміністрації» та Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», включила до порядку денного пленарного засідання ІІ сесії Криворізької районної ради Дніпропетровської області VІІІ скликання питання розгляду проекту рішення «Про внесення змін до рішення районної ради від 24.12.2020 № 6-І/VІІІ «Про районний бюджет на 2021 рік», який був розроблений та поданий головою Криворізької районної ради Дніпропетровської області, а не районною державною адміністрацією, що стало наслідком прийняття протиправного рішення «Про внесення змін до рішення районної ради від 24.12.2020 № 6-І/ VІІІ «Про районний бюджет на 2021 рік» № 40-2/ VІІІ від 09.06.2021. Вказане порушення визначено пунктами 6, 7 частини першої статті 116 БКУ, а саме: порушення встановленого порядку або термінів розгляду проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) та прийняття рішення про місцевий бюджет з порушенням вимог цього Кодексу чи закону про Державний бюджет України (у тому числі щодо складання бюджету в частині міжбюджетних трансферів). Головою Криворізької районної ради Дніпропетровської області, на думку позивача, було перевищено повноваження в частині складання проекту місцевого бюджету та внесення змін до місцевого бюджету, оскільки такі повноваження належать виключно місцевим державним адміністраціям.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року позовну заяву Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи;
- документів на підтвердження його повноважень діяти від імені позивача, а саме: документ щодо призначення Є. Ситниченка на посаду голови райдержадміністрації та надання повноважень на підписання відповідних документів.
04 серпня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви із доданими документами, на виконання вимог ухвали суду від 08.07.2021 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 року, після усунення недоліків позовної заяви, прийнято позовну заяву Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області до Криворізької районної ради Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/11035/21. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07 вересня 2021 року о 13:30.
07.09.2021 року представником відповідача заявлено клопотання про закриття провадження у справі, підготовче засідання відкладено до 10.09.2021 року о 14:00.
У судовому засіданні 10.09.2021 року представник відповідача наполягає на задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, представник позивачf заперечує проти закриття провадження у справі № 160/11035/21.
09.09.2021 року судом отримано відзив Криворізької районної ради Дніпропетровської області, в якому відповідач зазначає про необгрунтованість та безпідставність заявлених позовних вимог, та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню. В обгрунтування відзиву зазначено, що листом від 19.05.2021 року № 01-13-1364/0/55-21, посилаючись на Бюджетний кодекс України, в тому числі на п. 36 ч. 1 ст. 2, ст. 76, ч. 5 ст. 23 Бюджетного кодексу України, саме Криворізька районна державна адміністрація Дніпропетровської області підготувала (склала) та направила до Криворізької районної ради Дніпропетровської області проект рішення «Про внесення змін до рішення районної ради від 24.12.2020 року №6-І/VІІІ «Про районний бюджет на 2021 рік» разом з відповідним пакетом документів. Отримавши від Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області зазначені вище документи, головою Криворізької районної ради Дніпропетровської області Мудрим В. О. було видано розпорядження від 28.05.2021 року № Р-29/0/3-21 «Про скликання 2-ої сесії районної ради VІІІ скликання на 09.06.2021 року», до порядку денного якої включено, зокрема і питання номер 21 «Про внесення змін до рішення районної ради від 24.12.2020 № 6-1/ VІІІ «Про районний бюджет на 2021 рік» (суб`єкт подання проекту рішення – Криворізька районна державна адміністрація Дніпропетровської області). 09.06.2021 року відбулося засідання № 4 постійної комісії районної ради з питань соціально-економічного розвитку району, бюджету та фінансів (на даному засіданні були присутні голова Криворізької районної державної адміністрації Ситниченко Є. В., та його заступник – Шпак В. А.), на якому, зокрема, розглядався і проект рішення «Про внесення змін до рішення районної ради від 24.12.2020 № 6-1/ VІІІ «Про районний бюджет на 2021 рік» (суб`єкт подання проекту рішення – Криворізька районна державна адміністрація Дніпропетровської області). За результатом розгляду вказаного проекту рішення «Про внесення змін до рішення районної ради від 24.12.2020 № 6-1/ VІІІ «Про районний бюджет на 2021 рік» (направленого Криворізькою районною державною адміністрацією Дніпропетровської області від 19.05.2021 року № 01-13-1364/0/55-21), комісія прийшла до наступних висновків та пропозицій (рекомендацій):
1) взяти за основу проект рішення про внесення змін до районного бюджету, підготовлений Криворізькою районною державною адміністрацією Дніпропетровської області. Запропонувати районній раді внесення змін про проекту рішення «Про внесення змін до рішення районної ради від 24.12.2020 № 6-1/ VІІІ «Про районний бюджет на 2021 рік»;
2) текст проекту рішення, додатку 1-5 про проекту рішення (суб`єкт подання – голова Криворізької районної державної адміністрації) запропонувати районній раді викласти в редакціях, що додаються. Вказані вище висновки та пропозиції (рекомендації) були прийняті одноголосно (5 з 5) постійною комісією районної ради з питань соціально-економічного розвитку району, бюджету та фінансів. 09.06.2021 року відбулося пленарне засідання 2-ої сесії Криворізької районної ради Дніпропетровської області VІІІ скликання, під час якого були розглянуті всі питання, включені депутатами шляхом голосування до порядку денного сесії. Під час розгляду питання № 21 порядку денного «Про внесення змін до рішення районної ради від 24.12.2020 № 6-1/ VІІІ «Про районний бюджети на 2021 рік» (суб`єкт подання проекту рішення – Криворізька районна державна адміністрація Дніпропетровської області), з урахуванням наявності напрацьованих змін до проекту рішення від постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку району, бюджету та фінансів, головою районної ради головуючим на пленарному засіданні було поставлено дані пропозиції щодо внесення змін до проекту рішення, поданого позивачем, на голосування. Запропоновані від постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку району, бюджету та фінансів пропозиції та висновки змін до поданого позивачем проекту рішення «Про внесення змін до рішення районної ради від 24.12.2020 № 6-1/ VІІІ «Про районний бюджет на 2021 рік» були підтримані районною радою шляхом голосування, більшістю голосів. Наступним голосуванням депутатами було підтримано (схвалено) поданий (внесений) позивачем проект рішення «Про внесення змін до рішення районної ради від 24.12.2020 № 6-1/VІІІ «Про районний бюджет на 2021 рік» в цілому; за основу взято проект рішення про внесення змін до районного бюджету, підготовлений Криворізькою районною державною адміністрацією, зі змінами до даного проекту рішення, запропонованих комісією районної ради з питань соціально-економічного розвитку району, бюджету та фінансів, та прийнятих районною радою.
07.09.20.21 року представником Криворізької районної ради Дніпропетровської області подано клопотання про закриття провадження, обгрунтоване тим, що спори між суб`єктами владних повноважень не допускаються.
Розглянувши заявлене відповідачем клопотання, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Спором адміністративної юрисдикції у розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Відповідно до частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
1--1) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;
6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;
10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;
11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про оборонні закупівлі», крім спорів, пов`язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель та спрощеного відбору без застосування електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю;
12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»;
13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;
15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.
Отже, за змістом наведених норм до адміністративного суду за зверненням суб`єкта владних повноважень може бути подано позов лише у випадку спору між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також коли право звернення до суду з позовом до іншого суб`єкта владних повноважень надано такому суб`єкту законом.
Отже, за загальним правилом один орган державної влади не може звертатися з позовом до іншого органу, бо це означатиме позов держави до неї самої.
Винятком є компетенційний спір. Втім, хоча формально цей спір вирішується у позовному провадженні, по суті це не є спором про право. Натомість у такому судовому процесі суд дає тлумачення законодавства, роз`яснюючи межі компетенції органів.
При цьому, під компетенційним спором слід розуміти спір між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі - делегованих повноважень. Особливість судового розгляду компетенційних спорів зумовлена необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача.
Також, для звернення до адміністративного суду суб`єкт владних повноважень як позивач повинен відповідати основним умовам, а саме: такий суб`єкт має бути наділений повноваженнями для звернення до суду.
Як свідчать матеріали, у справі, що розглядається, спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям рішення Криворізькою районною радою Дніпропетровської області від 09.06.2021 № 40-2/VІІІ «Про внесення змін до рішення районної ради від 24.12.2020 № 6-І/ VІІІ «Про районний бюджет на 2021 рік».
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування (далі – Закон № 280/97-ВР).
Приписами частини першої статті 61 Закону № 280/97-ВР встановлено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.
Відповідно до частини другої статті 61 Закону № 280/97-ВР районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання.
За змістом частини третьої 61 Закону № 280/97-ВР складання і схвалення прогнозів районних і обласних бюджетів, складання і виконання відповідних бюджетів здійснюють відповідні державні адміністрації згідно з Бюджетним кодексом України.
Згідно із частиною четвертою 61 Закону № 280/97-ВР самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.
Відповідно до частини п`ятої 61 Закону № 280/97-ВР втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених цим та іншими законами.
За умовами частини четвертої статті 47 Закону № 280/97-ВР постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.
Відповідно до частини шостої статті 55 Закону № 280/97-ВР голова районної, обласної, районної у місті ради:
1) скликає сесії ради, повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради, веде засідання ради;
2) забезпечує підготовку сесій ради і питань, що вносяться на її розгляд, доведення рішень ради до виконавців, організує контроль за їх виконанням;
3) представляє раді кандидатури для обрання на посаду відповідно заступника голови районної, районної у місті ради чи першого заступника, заступника голови обласної ради; вносить на затвердження ради пропозиції щодо структури органів ради, її виконавчого апарату, витрат на їх утримання;
4) вносить раді пропозиції щодо утворення і обрання постійних комісій ради;
5) координує діяльність постійних комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;
6) організує подання депутатам допомоги у здійсненні ними своїх повноважень;
7) організує відповідно до законодавства проведення референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого самоврядування;
8) організує роботу президії (колегії) ради (у разі її створення);
9) призначає і звільняє керівників та інших працівників структурних підрозділів виконавчого апарату ради;
10) здійснює керівництво виконавчим апаратом ради;
11) є розпорядником коштів, передбачених на утримання ради та її виконавчого апарату;
12) підписує рішення ради, протоколи сесій ради;
13) забезпечує роботу по розгляду звернень громадян та доступу до публічної інформації; веде особистий прийом громадян;
14) забезпечує гласність у роботі ради та її органів, обговорення громадянами проектів рішень ради, важливих питань місцевого значення, вивчення громадської думки, оприлюднює рішення ради;
15) представляє раду у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, трудовими колективами, адміністрацією підприємств, установ, організацій і громадянами, а також у зовнішніх відносинах відповідно до законодавства;
16) за рішенням ради звертається до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів, а також повноваження районних, обласних рад та їх органів;
Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 року № 586-XIV відповідно до Конституції України визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій (далі – Закон № 586-XIV)
Відповідно до вимог статті 28 Закону № 586-XIV для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право:
1) проводити перевірки стану додержання Конституції України та законів України, інших актів законодавства органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, керівниками підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і підпорядкування по напрямах, визначених статтею 16 цього Закону;
2) залучати вчених, спеціалістів, представників громадськості до проведення перевірок, підготовки і розгляду питань, що входять до компетенції місцевих державних адміністрацій, а також залучати громадян, суб`єктів господарювання, їх об`єднання, наукові установи та консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб`єктів господарювання, до підготовки аналізів регуляторного впливу та виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів;
3) одержувати відповідну статистичну інформацію та інші дані від державних органів і органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, політичних партій, громадських і релігійних організацій, підприємств, установ та організацій, їх філіалів і відділень незалежно від форм власності;
4) давати згідно з чинним законодавством обов`язкові для виконання розпорядження керівникам підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і громадянам з контрольованих питань, порушувати питання про їх відповідальність у встановленому законом порядку;
5) звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Крім того, умовами статті 34 Закону № 586-XIV врегульовано відносини місцевих державних адміністрацій з обласними та районними радами.
Так, приписами вказаної статті Закону № 586-XIV передбачено, що:
місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження, делеговані їм відповідними обласними, районними радами;
делегування радами повноважень місцевим державним адміністраціям супроводжується передачею фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення;
місцеві державні адміністрації підзвітні та підконтрольні відповідним радам у частині делегованих повноважень;
голови місцевих державних адміністрацій мають право вносити на розгляд відповідних рад питання, пов`язані з виконанням делегованих повноважень, та інші пропозиції;
голови обласних державних адміністрацій мають право дорадчого голосу на засіданнях обласних рад. Голови районних державних адміністрацій мають право дорадчого голосу на засіданнях районних рад;
голови місцевих державних адміністрацій щорічно звітують перед відповідними радами з питань виконання бюджету, програм соціально-економічного та культурного розвитку територій і делегованих повноважень;
обласна та районна ради можуть висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого, з урахуванням пропозицій органу виконавчої влади вищого рівня, Президент України приймає рішення і дає відповідній раді обгрунтовану відповідь;
якщо недовіру голові обласної чи районної державної адміністрації висловили дві третини від складу відповідної ради, Президент України приймає відставку голови відповідної місцевої державної адміністрації.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
При цьому, до адміністративного суду за зверненням суб`єкта владних повноважень може бути подано позов лише у випадку спору між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також коли право звернення до суду з позовом до іншого суб`єкта владних повноважень надано такому суб`єкту законом.
Водночас, ні Бюджетним кодексом України, ні Законом № 586-XIV, ні іншими нормативно-правовими актами не передбачено право звернення районної державної адміністрації до суду з вимогою про скасування рішення районної ради.
Крім того, суд зазначає, що позивач обгрунтовує свій позов тим, що згідно із пунктами 6, 7 частини першої статті 116 БКУ порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: порушення встановленого порядку або термінів розгляду проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) та прийняття рішення про місцевий бюджет з порушенням вимог цього Кодексу чи закону про Державний бюджет України (у тому числі щодо складання бюджету в частині міжбюджетних трансферів).
Водночас, статтею 117 Бюджетного кодексу України визначено заходи впливу за порушення бюджетного законодавства.
Приписами частини першої статті 177 Бюджетного кодексу України передбачено, що за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу:
1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства - застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства. Виявлені порушення бюджетного законодавства мають бути усунені в строк до 30 календарних днів;
2) зупинення операцій з бюджетними коштами - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктами 1-3, 10, 11, 14-29, 32-36, 38 і 40 частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому статтею 120 цього Кодексу;
3) призупинення бюджетних асигнувань - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктами 20, 22-29, 38 і 40 частини першої статті 116 цього Кодексу.
Призупинення бюджетних асигнувань передбачає припинення повноважень на взяття бюджетного зобов`язання на відповідну суму на строк від одного до трьох місяців у межах поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) у порядку, встановленому Міністерством фінансів України;
4) зменшення бюджетних асигнувань - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктом 24 (стосовно розпорядників бюджетних коштів), пунктом 29 та пунктом 38 частини першої статті 116 цього Кодексу.
Зменшення бюджетних асигнувань передбачає позбавлення повноважень на взяття бюджетного зобов`язання на відповідну суму на строк до завершення поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) та у разі необхідності з подальшим внесенням змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
5) повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктом 24 (щодо субвенцій та коштів, наданих одержувачам бюджетних коштів) частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
6) зупинення дії рішення про місцевий бюджет - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктом 7 частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому статтею 122 цього Кодексу;
7) безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктом 28 частини першої статті 116 цього Кодексу.
Безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів передбачає стягнення органами Казначейства України коштів з місцевих бюджетів до державного бюджету, в тому числі і за рахунок зменшення обсягу трансфертів (базової дотації) місцевим бюджетам на відповідну суму, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
8) інші заходи впливу, які можуть бути визначені законом про Державний бюджет України, - застосовуються за порушення бюджетного законодавства згідно із таким законом.
Таким чином, Бюджетним кодексом України визначено заходи впливу на суб`єкт владних повноважень, яким допущено порушення статті 116 Бюджетного кодексу України.
При цьому, оскарження рішення про районний бюджет, яке прийнято з порушенням бюджетного законодавства, Бюджетним кодексом України не передбачено.
Крім того, суд зазначає, що спір у цій справі не відноситься до компетенційних, оскільки у цьому випадку не йдеться про спір про розмежування компетенції між Криворізькою районною державною адміністрацією та Криворізькою районною радою Дніпропетровської області.
Фактично Криворізька районна державна адміністрація є суб`єктом владних повноважень, який звернувся до суду з позовом про оскарження рішення іншого суб`єкта владних повноважень, однак не в межах спору про компетенцію. У межах цих спірних правовідносин між сторонами відсутні публічно-владні управлінські відносини, жодна із сторін не надає адміністративні послуги іншій стороні, а тому неможна вважати, що позивач у справі виступає як юридична особа без статусу суб`єкта владних повноважень (органу місцевого самоврядування), щодо якої відповідачем допущено протиправну бездіяльність.
Таким чином, до адміністративного суду за зверненням суб`єкта владних повноважень може бути подано позов лише у випадку спору між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також коли право звернення до суду з позовом до іншого суб`єкта владних повноважень надано такому суб`єкту законом.
Водночас, жодним законом не передбачено право звернення районної державної адміністрації до суду з вимогою про скасування рішення районної ради, також цей спір не стосується реалізації компетенцій позивача та відповідача у сфері управління.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Криворізька районна державна адміністрація Дніпропетровської області не наділена повноваженнями для звернення до суду з позовною заявою про оскарження рішення Криворізької районної ради Дніпропетровської області.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання Криворізької районної ради Дніпропетровської області та закриття провадження у справі № 160/11035/21 на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання Криворізької районної ради Дніпропетровської області про закриття провадження у справі № 160/11035/21 – задовольнити.
Провадження у справі №160/11035/21 за позовною заявою Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області до Криворізької районної ради Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення – закрити.
Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав відповідно до приписів ч. 2 ст. 239 КАС України не допускається.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено 10.09.2021 року.
Суддя О.С. Луніна
Судове рішення № 99514137, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 10.09.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/11035/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: