Рішення № 99514064, 09.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2021 року Справа № 160/11884/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ангар-Маркет» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

16.07.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ангар-Маркет» (далі – позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення №2472518/43273657 від 16.03.2021 року регіональної комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 43145015) про відмову в реєстрації Товариству з обмеженою відповідальністю «Ангар-Маркет» (ЄДРПОУ 43273657) податкової накладної №5 від 11.03.2020р. на загальну суму 600 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 100 000,00 грн.;

- зобов`язати Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 11.03.2020 року на загальну суму 600 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 100 000,00 грн. яка була подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Ангар-Маркет» (ЄДРПОУ 43273657) днем її фактичного надсилання.

В обґрунтування правової позиції зазначено, що позивачем подано на реєстрацію податкову накладну №5 від 11.03.2020 року. Квитанцією, яка надійшла у відповідь на реєстрацію податкової накладної, реєстрацію було зупинено, виявлено відповідність критеріям ризиковості здійснення операцій, запропоновано подати додаткові пояснення. Позивачем були подані пояснення, проте оскаржуваним рішенням ГУ ДПС у Дніпропетровській області позивачу відмовлено у реєстрації зупиненої податкової накладної, у зв`язку з ненаданням платником документів. Позивач вважає рішення таким, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що відповідачу були надані всі наявні у позивача документи на підтвердження господарської операції, на виконання якої складено податкову накладну. Оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Податкова накладна, на думку позивача, була безпідставно зупинена, оскільки первинні документи Товариства з обмеженою відповідальністю «Ангар-Маркет» засвідчують факт реального виконання останнім та його контрагентами господарських зобов`язань.

Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/11884/21 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

09.08.2021 року представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надано відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити, зазначивши, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520. Спірне рішення прийнято з підстави ненадання позивачем копій документів, які розкривають зміст проведеної операції. Відповідач вважає визначені в рішеннях комісії підстави для відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування правомірними та такими, що прийняті відповідно до норм чинного законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

09.08.2021 року Державною податковою службою України надано відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити, зазначивши, що вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні є неправомірними, оскільки повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією відповідного органу. Без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є передчасними. Належним способом захисту порушеного права є зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних.

09.08.2021 року до суду надійшло клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу, (код ЄДРПОУ 44118658) про заміну відповідача, в якому заявник просить замінити відповідача по справі – ГУ ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ, (код ЄДРПОУ 44118658).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2021 року клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заміну відповідача в адміністративній справі №160/11884/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Ангар-Маркет” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, - задоволено, здійснено заміну відповідача у справі №160/11884/21 з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ (код ЄДРПОУ 44118658).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ангар-Маркет» (код ЄДРПОУ 43273657) зареєстровано юридичною особою приватного права 07.10.2019 року та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податку на додану вартість з 08.10.2019 року.

Видами діяльності за КВЕД є: 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н. в. і. у. (основний); 25.92 Виробництво легких металевих паковань; 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; 25.50 Кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія; 25.29 Виробництво інших металевих баків, резервуарів і контейнерів; 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Ангар-Маркет» 31.03.2020 року засобами електронного зв`язку було надіслано на реєстрацію податкову накладну №5 від 11.03.2020 року на реалізацію Товариству з обмеженою відповідальністю «Київський двір» послуг по виготовленню, комплектації та монтажу ангару на загальну суму 600 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 100 000, 00 грн.

Відповідно до квитанції від 31.03.2020 року про реєстрацію податкової накладної зазначену податкову накладну було прийнято, проте реєстрацію було зупинено з формулюванням: Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 25.99, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критерії ризиковості здійснення операції та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

11.03.2021 року позивачем до Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області було надіслано повідомлення №1 з поясненнями щодо господарської операції та доданими копіями документів у кількості 37 додатків на підтвердження реальності самої операції, а саме: договори поставки, рахунки фактури, видаткові накладні, акти надання послуг, тощо.

Проте, рішенням Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області №2472518/43273657 від 16.03.2021 року було відмовлено в реєстрації податкової накладної №5 від 11.03.2020 року на загальну суму 600 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 100 000,00 грн.

Оскаржуване рішення прийняте податковим органом у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт- послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

У графі «додаткова інформація» зазначено: без підтвердження обґрунтованості оформлення ПН даними бухгалтерського обліку. Відсутні документи щодо придбання матеріалів, на продаж послуг, необхідних для виконання даного виду робіт (договори, видаткові накладні, платіжні доручення, ТТН), рахунок 36, 63, зберігання й транспортування тощо. Встановлення здійснення операцій з ризиковим СГ.

Не погоджуючись з рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, вважаючи його протиправними, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року(далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

Відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно).

За положеннями пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

За приписами пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Пунктом 1 додатку 3 Порядку № 1165 «Критерії ризиковості здійснення операцій» є: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Пунктами 2-7 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 9-11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Разом з тим, у пункті 6 Порядку № 1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

З урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Отже контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

11.03.2021 року позивачем до Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області було надіслано повідомлення №1 з поясненнями щодо господарської операції та доданими копіями документів у кількості 37 додатків на підтвердження реальності самої операції, а саме: договори поставки, рахунки фактури, видаткові накладні, акти надання послуг, тощо.

При вирішенні спору, суд досліджує надані позивачем до позовної заяви документи та проводить аналогію їх змісту до висновків податкового органу, викладених в оскаржуваному рішенні №2472518/43273657 від 16.03.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної TOB «Ангар-Маркет» №5 від 11.03.2020 року.

Судом встановлено, що 20.02.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ангар-Маркет» (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський двір» (замовник) укладено договір підряду №20/02/20, за умовами якого підрядник зобов`язується виконати роботи по виготовленню, комплектації та монтажу на об`єкті замовника за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, територія Новобілоуської сільської ради – «Транспортно-логістичного центру за межами населенного пункту в адміністративних межах Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області» у відповідності з умовами даного договору, технічного завдання до цього договору та проектно-кошторисної документації, що погоджена сторонами.

Відповідно до п. 1.2 договору замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи підрядником у відповідності з умовами даного договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що підрядник зобов`язаний розпочати роботу протягом 5 календарних днів від дати отримання авансового платежу від замовника.

Розділом 3 договору передбачено порядок та розмір оплати за виконані роботи, а саме:

- вартість робіт визначених умовами даного договору складає 8130600,00 грн. з ПДВ;

- визначена в п. 3.1. сума є сталою і включає в себе всі витрати підрядника по будівництву па умовах визначених даним договором;

- оплата здійснюється замовником в наступному порядку:

3.3.1 після підписання даного договору замовник зобов`язується сплатити підряднику - 3 625 267 (три мільйона шістсот двадцять п`ять тисяч двісті шістдесят сім) грн. в якості авансового платежу за перший етап робіт а саме облаштування крапкового фундаменту, будівництво та монтаж каркасу ангару;

3.3.2. замовник здійснює оплату підряднику у розмірі 4 022 233 (чотири мільйона двадцять дві тисячі двісті тридцять три) грн. - після завершення першого етапу робіт як передоплату за другий етап робіт, а саме облаштування стінових сендвіч панелей у 100 мм з базальтової вати по всій площі стін каркасу ангару, облаштування утеплення покрівлі набірними панелями з утепленням у 200 мм мінеральною ватою по всій площі даху каркасу ангару;

3.3.3. замовник здійснює остаточний розрахунок в сумі 483 100 (чотириста вісімдесят три тисячи сто) грн. з підрядником після прийому виконаних робіт за умови відсутності будь-яких претензій зі сторони замовника до якості виконаних робіт.

Відповідно до п.5.1 договору прийняття замовником виконаних робіт здійснюється шляхом підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

На підтвердження виконання умов договору №20/02/20 від 20.02.2020 року, сторонами договору складено:

- технічне завдання;

- рахунок на оплату №022820 від 28.02.2020 року на суму 600000 грн., в тому числі ПДВ 100000 грн.;

- акт №11/03 від 11.03.2020 року на суму 600000 грн., в тому числі ПДВ 100000 грн. з надання послуг комплектації та монтажу ангару;

- платіжне доручення №27 від 11.03.2020 року на суму 600000 грн., в тому числі ПДВ 100000 грн. з призначенням платежу «оплата згідно договору підряду №20/02/20 від 20.02.2020 року.

На підтвердження придбання комплектуючих для здійснення діяльності зі зведення конструкцій та монтажу, позивачем надано договори поставки, укладені з постачальниками та надавачами послуг: ТОВ «ТС Світондейл» від 16.12.2019 року, ТОВ «Будсервіс Івано-Франківськ» №КВ2481 від 05.12.2019 року, ТОВ «Будімпекс-Дніпро» №31-01/20 від 31.01.2020 року, ТОВ «Тектоніка АЮ» від 16.12.2019 року, ТОВ «МТС-Бетон» №16/12-2019 від 16.12.2019 року.

Надаючи правову оцінку повноті поданих позивачем документів для можливості реєстрації податкових накладних, суд зазначає, що згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару. Як свідчать матеріали справи, зауважень до податкових накладних у контролюючого органу не було.

Суд зазначає, що, відповідно до ч.4ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704 (далі Положення №88), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону №996-ХІV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Здійснюючи перевірку поданих позивачем документів, та підстави для відмови у реєстрації зупиненої податкової накладної, судом встановлено наступне.

Так, в оскаржуваному рішенні про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено: «без підтвердження обґрунтованості оформлення ПН даними бухгалтерського обліку. Відсутні документи щодо придбання матеріалів, на продаж послуг, необхідних для виконання даного виду робіт (договори, видаткові накладні, платіжні доручення, ТТН), рахунок 36, 63, зберігання й транспортування тощо. Встановлення здійснення операцій з ризиковим СГ».

Суд погоджується з позицією відповідачів стосовно ненадання до відповідачів та до суду доказів на підтвердження придбання матеріалів. Суду надані лише договори поставки, укладені з постачальниками та надавачами послуг: ТОВ «ТС Світондейл» від 16.12.2019 року, ТОВ «Будсервіс Івано-Франківськ» №КВ2481 від 05.12.2019 року, ТОВ «Будімпекс-Дніпро» №31-01/20 від 31.01.2020 року, ТОВ «Тектоніка АЮ» від 16.12.2019 року, ТОВ «МТС-Бетон» №16/12-2019 від 16.12.2019 року.

До вказаних договорів позивачем надано видаткові накладні, рахунки на оплату, специфікації.

Ані до відповідача-1, ані до суду не подано товарно-транспортних накладних або перевізних документів на підтвердження поставки на адресу ТОВ «Ангар-Маркет» придбаних матеріалів, позивачем не надано доказів оплати матеріалів та компектуючих.

Таким чином, поданими позивачем документами жодним чином не підтверджено постачання на адресу позивача матеріалів та комплектуючих для надання послуг за договором підряду №20/02/20 від 20.02.2020 року для ТОВ «Київський двір».

Суд звертає увагу, що позивачем надано до суду та відповідачу-1 на підтвердження оплати послуг за договором підряду №20/02/20 від 20.02.2020 року платіжне доручення №27 від 11.03.2020 року на суму 600000 грн., в тому числі ПДВ 100000 грн., акт №11/03 від 11.03.2020 року на суму 600000 грн., в тому числі ПДВ 100000 грн. з надання послуг комплектації та монтажу ангару та рахунок на оплату №022820 від 28.02.2020 року на суму 600000 грн., в тому числі ПДВ 100000 грн.

При цьому, договором на виконання якого складені вказані документи та здійснена оплата, передбачено інший порядок розрахунків, а саме:

3.1 вартість робіт визначених умовами даного договору складає 8130600,00 грн. з ПДВ;

3.2 визначена в п. 3.1. сума є сталою і включає в себе всі витрати підрядника по будівництву па умовах визначених даним договором;

3.3 оплата здійснюється замовником в наступному порядку:

3.3.1 після підписання даного договору замовник зобов`язується сплатити підряднику - 3 625 267 (три мільйона шістсот двадцять п`ять тисяч двісті шістдесят сім) грн. в якості авансового платежу за перший етап робіт а саме облаштування крапкового фундаменту, будівництво та монтаж каркасу ангару;

3.3.2. замовник здійснює оплату підряднику у розмірі 4 022 233 (чотири мільйона двадцять дві тисячі двісті тридцять три) грн. - після завершення першого етапу робіт як передоплату за другий етап робіт, а саме облаштування стінових сендвіч панелей у 100 мм з базальтової вати по всій площі стін каркасу ангару, облаштування утеплення покрівлі набірними панелями з утепленням у 200 мм мінеральною ватою по всій площі даху каркасу ангару;

3.3.3. замовник здійснює остаточний розрахунок в сумі 483 100 (чотириста вісімдесят три тисячи сто) грн. з підрядником після прийому виконаних робіт за умови відсутності будь-яких претензій зі сторони замовника до якості виконаних робіт.

Таким чином, внесення платежу в сумі 600000 грн., в тому числі ПДВ 100000 грн. не передбачено умовами договору.

Суду та відповідачу-1 не надано специфікацій або додаткових угод на підтвердження зміни умов договору в частині проведених розрахунків.

Суд звертає увагу, що місце знаходження ТОВ «Ангар-Маркет» - 51925, Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вулиця Соборна, будинок 12, офіс 109.

Місце здійснення робіт за договором №20/02/20 від 20.02.2020 року - Новобілоуська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області.

З огляду на віддаленість розташування місця знаходження позивача та місця здійснення монтажних робіт, суд вважає підтвердженими доводи відповідача-1, викладені в оскаржуваному рішенні, стосовно неподання доказів на підтвердження транспортування отриманих матеріалів до місця виконання договору №20/02/20 від 20.02.2020 року.

Стосовно доводів відповідача-2 про не надання рахунку 36, рахунку 63, суд зазначає наступне.

На рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем, а також узагальнюється інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи.

Рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" має такі субрахунки:

361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями"

362 "Розрахунки з іноземними покупцями"

363 "Розрахунки з учасниками ПФГ"

364 "Розрахунки за гарантійним забезпеченням"

За дебетом рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов`язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, за кредитом - сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та інші види розрахунків. Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержані продукцію (роботи, послуги).

На рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" ведеться облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконанні роботи і надані послуги. На цьому рахунку учасник промислово-фінансової групи веде облік розрахунків за одержані від учасників ПФГ товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги).

За кредитом рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом - її погашення, списання тощо.

Рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" має такі субрахунки:

631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"

632 "Розрахунки з іноземними постачальниками"

633 "Розрахунки з учасниками ПФГ"

Як вже зазначалось вище, відповідно до ч.1 ст. 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону №996 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, Законом №996 передбачено, що господарські операції повинні бути підтвердженні первинними документами.

Суд зазначає, що господарська операція має підтверджуватись первинними документами, проте, оскільки позивачем взагалі не надано належним чином складених доказів оплати отриманих матеріалів від підприємств-постачальників та оплати за надані послуги у порядку та сумах, визначених договором №20/02/20 від 20.02.2020 року, то доводи відповідача-1 є обґрунтованими.

Приймаючи рішення, суд зазначає, що платник податків зобов`язаний складати встановлені законодавством первинні документи на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, оскаржуване рішення про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної є обґрунтованим та правомірним, оскільки позивачем дійсно не підтверджено належно складеними первинними документами господарську операцію, а тому оскаржуване рішення є правомірними та не підлягає скасуванню.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами. Водночас, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат первинними документами покладається на платника».

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.03.2020 року у справі №820/5934/15.

Платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ. На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі №826/8114/15.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з фактично вчиненою господарською операцією учасників правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Cуду від 14.02.2020 року у справі №804/249/16.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати зазначені податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладених, суд зазначає таке.

Положенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування.

У разі надходження до органу ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З огляду на викладене, враховуючи, що судом не встановлено протиправності рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №32 від 28.02.2021 року відсутні підстави для зобов`язання відповідача-2 зареєструвати вказану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Позивач вмотивованих доводів на підтвердження позову не надав, натомість, відповідачі виконали покладений на них ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок, а саме довели правомірність своїх рішень, чим спростували твердження позивача про порушення її прав та інтересів.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподілу не підлягають, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ангар-Маркет» (вул. Соборна, б. 12, офіс 109, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51925, код ЄДРПОУ 43273657) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, б. 17-а, м.Дніпро, 49005, код 44118658) та Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова