
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
08 вересня 2021 року Справа № 215/1785/21 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до керівника підрозділу Криворізької місцевої прокуратури №2 Коценко Максима Валерійовича про визнання бездіяльності протиправною,-
ВСТАНОВИВ:
19 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до керівника підрозділу Криворізької місцевої прокуратури №2 Коценко Максима Валерійовича, в якому просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність керівника підрозділу Криворізької місцевої прокуратури №2 Коценко Максима Валерійовича, яка виявилась у неналежному застосуванні управлінської функції, у порушенні правового режиму, форми розгляду заяви від 19.10.2020 р. вх. 16801 відповідно ч. 5 ст. 121 Конституції України;
2) визнати протиправною бездіяльність керівника підрозділу Криворізької місцевої прокуратури №2 Коценко Максима Валерійовича, яка виявилася у порушенні управлінської функції відповідно п. 18, 19 ч.1 ст. 4 КАС України і ст. 3, 19 Конституції України, після розгляду звернення від 19.10.2020 р. вх. 16801;
3) визнати протиправною бездіяльність керівника підрозділу Криворізької місцевої прокуратури №2 Коценко Максима Валерійовича, яка виявилася у відмові прийняти постанову відповідно до ст. 22, 60, ч. 5 ст.121 Конституції України і вжити заходи для забезпечення нагляду за додержанням законів посадовими особами органів місцевого самоврядування чим визначити спосіб захисту прав та постановити окрему ухвалу згідно ст. 249 КАСУ;
4) визнати протиправною бездіяльність керівника підрозділу Криворізької місцевої прокуратури №2 Коценко Максима Валерійовича, яка виявилася у порушенні права на свободу від шкоди, спричиненої неналежним функціонуванням єдиної системи прокуратури, недбалістю і помилками, у невжитті заходів для усунення причин, що породжують подання звернення від 19.10.2020 р. вх 16801 та зазначити закон вимоги якого порушено ним згідно ч. 4 ст. 249 КАС України.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.03.2021 року адміністративну справу №215/1785/21 за вказаним позовом передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду виходячи із приписів ст. ст. 20, 29 КАС України.
07.05.2021 року справа №215/1785/21 надійшла на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2021 року зазначена вище справа розподілена та передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 року прийнято справу № 215/1039/21 до свого провадження. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 908 грн.; завіреної належним чином копії документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача); позовної заяви разом із копією для вручення відповідачу, оформлену у відповідності до вимог ст.ст.160, 161 КАС України, а саме викласти зміст позовних вимог і виклад обставин, якими обґрунтовує свої вимоги, зазначивши докази, що підтверджують вказані обставини та перелік документів, інших доказів, що додаються до заяви; зазначивши докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначивши відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви у справі 215/1785/21 на 5 (п`ять) робочих днів з дня отримання ухвали.
03.09.2021 року до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відкриття провадження по справі та усунення недоліків, в якій містилось клопотання про поновлення строку звернення до суду та клопотання щодо звільнення від сплати судового збору.
Так, в обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду ОСОБА_1 зазначив, що копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 року отримано особисто позивачем 30.08.2021 року, а й тому просить поновити процесуальний строк звернення до суду.
Слід зазначити, що відповідно до вимог ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 121 КАС України).
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 процесуальний строк звернення до суду.
Щодо клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання до суду позову з огляду на скрутне матеріальне становище, суд вважає зазначити наступне.
Частиною першою статті 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Комплексний аналіз указаних законодавчих положень дає підстави для таких висновків.
Звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України “Про судовий збір”, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Звільнення від сплати судового збору на певній стадії судового процесу не створює пільг щодо його сплати на інших його стадіях чи в інших судових провадженнях.
При цьому, суд вирішуючи питання про звільнення особи від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) обмежений статтею 8 Закону України “Про судовий збір”, в якій зазначено вичерпний перелік підстав для вказаних процесуальних дій.
Як вже вище було зазначено, клопотання про звільнення від сплати судового збору вмотивована скрутним матеріальним становищем позивача. На підтвердження своїх доводів, позивач до поданої заяви додав відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримань за №582 від 24.05.2021 р. за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 рік ОСОБА_1 отримано доходи на загальну суму 24017,37 грн. 5% розміру доходу позивача за 12 місяців (з січня 2020 року по грудень 2020 року), складає 1200,86 грн. (5% від 24 017,37 грн.), що є більше 908 грн.
Тобто, розмір судового збору (908 грн.) не перевищує 5 відсотків розміру доходу позивача за останні 12 місяців, відповідно до довідки, наданої позивачем.
Суд звертає увагу, що із змісту означених відомостей,.
До того ж, на думку суду, зазначені документи не є належними доказами, які підтверджують річний дохід особи та/або скрутне матеріальне становище, оскільки не містять відомостей про можливі доходи, які не оподатковуються страховими внесками (від оренди майна, від реалізації майна, надходження від прав на інтелектуальну власність, від виконання цивільно-правових угод та інше).
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що викладені в ухвалі суду від 12.05.2021 року недоліки адміністративного позову ОСОБА_1 , які позивачу необхідно усунути, з огляду на положення ст. 160 КАС України, зокрема частини 5 цієї статті, є обов`язковими елементами адміністративного позову, які зазначаються та надаються саме позивачем з метою обґрунтування предмету позову та заявлених у ньому позовних вимог.
Аналіз змісту заяви про відкриття провадження у справі після усунення недоліків, яка була надана позивачем на виконання ухвали суду від 12.05.2021 року, якою позов ОСОБА_1 залишено без руху, свідчить про те, що позивачем у справі не вчинено дій спрямованих на усунення зазначених судом недоліків адміністративного позову, ця заява містить лише тлумачення позивачем норм процесуального законодавства, які на його думку були порушені судом під час залишення позову без руху.
Відтак, станом на 08.09.2021 року вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 року про залишення позовної заяви без руху не виконані, з клопотанням про продовження процесуальних строків для надання часу на усунення недоліків, зазначених в ухвалі, до суду позивач не звернувся.
Суд вважає, що позивачу надано достатньо часу з 12.05.2021 року по 08.09.2021 року на усунення недоліків адміністративного позову, з урахуванням можливого направлення документів засобами поштового зв`язку.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи, що позивачем вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 року про залишення позовної заяви без руху позивачем станом на 08.09.2021 року не виконані, даний адміністративний позов з доданими до нього додатками підлягає поверненню позивачу.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір” від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами та доповненнями), сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Проте, суд не вирішує питання щодо повернення позивачу судового збору, враховуючи, що при зверненні до суду судовий збір ним не було сплачено, що і стало підставою для залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 132, 169, 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк звернення до суду.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до керівника підрозділу Криворізької місцевої прокуратури №2 Коценко Максима Валерійовича про визнання бездіяльності протиправною - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, направити особі, яка її подала.
Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому п.5 ч. 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник
Судове рішення № 99513992, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 08.09.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 215/1785/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: