Рішення № 99513877, 14.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року Справа № 160/3574/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засіданняБогатинської К.В., за участі: представників позивача: представника відповідача:Якименка Є.П., Торорощенко Г.В., Брилевського А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу №160/3574/21 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про визнання дій протиправними, зобов`язання утриматись від вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

11.03.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» (далі – ПрАТ «ДКХК», підприємство, позивач) до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) щодо нарахування Приватному акціонерному товариству «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» 15 балів на підставі п.6 Критеріїв (за недопущення до проведення перевірки) постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державною екологічною інспекцією» за №182 від 06.03.2019;

- зобов`язати Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) утриматися від вчинення дій щодо віднесення Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику;

- визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), щодо проведення на ПрАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України з 15.03.2021 по 26.03.2021.

Позовні вимоги ПрАТ «ДКХК» обґрунтовані тим, що з інформації, наведеної у Проекті комплексного плану на 2021 рік слідує, що Державна екологічна інспекція України віднесла ПрАТ «ДКХК» до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику. Як встановив позивач зі змісту листа Державної екологічної інспекції України, включення ПрАТ «ДКХК» до означеного переліку обумовлено нарахуванням суми балів показників критеріїв, а визначення критерію ступеня ризику від провадження діяльності ПрАТ «ДКХК» проводилося відповідачем. З огляду на викладене, позивач звернувся за роз`ясненням означених обставин до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) та з`ясував, що позивачу нараховано 45 балів за критеріями, що визначені відповідно до додатку 2 постанови Кабінету Міністрів України №182 від 06.03.2019. При цьому, позивачу нараховано 15 із 45 балів за критерієм №6, а решта (30 балів) за критерієм №1. Позивач вважає, що означеними діями порушуються права підприємства, оскільки віднесення останнього до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику господарської діяльності впливає на кількість планових заходів державного нагляду (контролю). Нарахування ПрАТ «ДКХК» 15 балів за критерієм №6 послугували факти недопуску позивачем фахівців відповідача до проведення планової перевірки 11.09.2017, позапланової перевірки 21.12.2017 і планової перевірки – 03.02.2020. Одночасно з цим позивач наголошує, що за цим критерієм не враховуються випадки недопуску до проведення планового заходу суб`єктів, які передбачені у статті 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». При цьому, як стверджує позивач, вищезазначені випадки недопуску відповідача до проведення заходів державного нагляду (контролю) відбулися виключно на підставі ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у зв`язку з чим відповідачем протиправно нараховано ПрАТ «ДКХК» 15 балів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №182 від 06.03.2019 та, як наслідок, віднесено позивача до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику. Позивач також вважає дії Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) щодо проведення на підприємстві планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України з 15.03.2021 по 26.03.2021 протиправними. За таких обставин, позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2021 відкрито провадження у справі №160/3574/21 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 08.04.2021. Останнє судове засідання по справі відбулося 14.06.2021.

20.04.2021 від Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №31856/21), в якому відповідач заперечив проти позовних вимог ПрАТ «ДКХК». Відповідач зазначив, що підприємством не допущено фахівців інспекції до проведення державного заходу нагляду (контролю) 4 рази, а саме: 11.09.2017 і 18.09.2017 до планової перевірки, 21.12.2017 до позапланової перевірки та 03.02.2020 до планової перевірки. Відповідач вважає, що підрахунок балів здійснено вірно та мінімальна сума балів, нарахованих позивачу за всіма критеріями становить 45 балів, у зв`язку з чим ПрАТ «ДКХК» правомірно віднесено до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику. Також відповідач повідомив суд про те, що позивачем повторно не допущено фахівців Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до проведення планового заходу 15.03.2021, у зв`язку з не отриманням своєчасно повідомлення про проведення перевірки (тобто, за 10 днів до початку проведення планового заходу), однак таке повідомлення було направлено відповідачем на адресу підприємства 19.02.2021 й отримано ним 10.03.2021. Водночас, як зауважив відповідач, за даними АТ «Укрпошта» означене відправлення не вручено під час доставки 25.02.2021, що свідчить про свідому відмову позивача в отриманні цього повідомлення з метою недопущення посадових осіб інспекції для проведення планової перевірки. Крім того, відповідач стверджує, що позивач невірно трактує зміст листа Державної екологічної інспекції України за №1431.1/7-21 від 17.02.2021, оскільки у цьому листі мається на увазі необґрунтованість листа про перерахунок суми балів за показником критерію №6, а не відсутність правових підстав для перерахунку. Окрім того, відповідач зауважив про відсутність механізму оскарження державним органом дій юридичної особи, зокрема, у вигляді недопуску останньої до проведення заходів державного нагляду (контролю) у судовому порядку.

01.06.2021 до суду надійшли від ПрАТ «ДКХК» письмові пояснення (вх. №44429/21), в яких позивач зазначив, що з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №182 від 06.03.2019 (постанова набула чинності – 22.03.2019) відповідач врахував два факти недопуску до перевірки, які мали місце у минулому (11.09.2017 і 21.12.2017) та нарахував спірні бали. При цьому, позивач зауважив, що в означеній постанові відсутнє посилання на те, що цей нормативний акт розповсюджує свою дію на факти та відносини, які мали місце до набуття ним чинності. З огляду на наведене, з урахуванням статті 58 Конституції України, правових висновків Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99, а також у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №819/982/13-а, від 22.02.2017 у справі №6-2705цс16, позивач вважає, що у відповідача відсутні правові підстави для застосування положень постанови Кабінету Міністрів України №182 від 06.03.2019, яка набула чинності – 22.03.2019 до подій, які мали місце в минулому (перевірки за 11.07.2017 і 21.12.2017).

14.06.2021 до суду надійшли від ПрАТ «ДКХК» письмові пояснення (вх. №49020/21), в яких позивач повторно зазначив про безпідставність нарахування відповідачем позивачу 15 балів, що призвело до того, ПрАТ «ДКХК», із загальною кількістю нарахованих балів – 45, віднесено до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику від провадження господарської діяльності для навколишнього середовища. Позивач зазначив, що безпідставне нарахування балів здійснювалося відповідачем на підставі письмового доручення Державної екологічної інспекції №20 від 15.01.2020. Так, в результаті проведеного відповідачем перерахунку загальна сама балів за 2020 рік, нарахованих позивачеві становила 45, з яких 15 балів нараховано за недопуск до проведення 3-х перевірок в 2018-2019 рр. Додатково позивач наголосив, що п.1 постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 та п. 3 Прикінцевих та Перехідних положень розділу ІІ Закону України №553-ІХ від 17.03.2020 передбачено, що до 30.04.2021 забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю) за діяльністю суб`єктів господарювання, які відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику. При цьому, ПрАТ «ДКХК», на думку позивача, не відноситься до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику, тому, як наслідок, до 30.04.2021 щодо позивача заборонено проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду у сфері господарської діяльності.

Представники позивача у судовому засіданні 14.06.2021 позовні вимоги підтримали, просили суд позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.06.2021 заперечив проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позовної заяви.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд зазначає таке.

Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» (код ЄДРПОУ 00374048; скорочене найменування – ПрАТ «ДКХК» зареєстровано як суб`єкта підприємницької (господарської) діяльності юридичну особу від 11.10.1994 (відомості про юридичну особу внесено до ЄДРПОУ 12.08.2004, номер запису: 12241200000000907).

Судом встановлено, що наказом Державної регуляторної служби України №114 від 16.11.2020 затверджено План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік.

Вказаний наказ прийнято відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та на виконання Вимог до оформлення річних та комплексного планів здійснення заходів державного нагляду (контролю), внесення змін до них та звіту щодо їх виконання, затвердженого спільним наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Державної регуляторної служби України №1170/81 від 07.08.2017.

Наказом Державної екологічної інспекції України №454 від 27.11.2020 затверджено «План здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2021 рік».

Означеним наказом, зокрема, передбачено проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у ПрАТ «ДКХК» Державною екологічною інспекцією України, який призначено на 15.03.2021.

Згідно з цим Планом, заплановано проведення перевірки позивача, як суб`єкта господарювання, що належить до переліку з високим ступенем ризику їх господарської діяльності.

Отже, позивачем встановлено, що згідно зі сформованим Державною екологічною інспекцією України Проектом плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік ПрАТ «ДКХК» включено до переліку суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Враховуючи наведене, позивач направив до Державної екологічної інспекції України запит на отримання консультації за вих. №21-12/653 від 12.11.2020.

У відповідь на означений запит на адресу підприємства надійшов лист від Державної екологічної інспекції України за вих. №9974/5.1/7-20 від 17.11.2020, в якому зазначено, що ПрАТ «ДКХК» включено до Проекту плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік за поданням Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.

При цьому, в означеному листі зауважено, що нарахування суми балів показників критеріїв та визначення критерію ступеня ризику від провадження діяльності позивача проводилося також Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області.

Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області у листі за вих. №4-8736-5-3 від 19.11.2020 роз`яснено, що ПрАТ «ДКХК» віднесено до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику згідно додатку 2 до Критеріїв, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №182 від 06.03.2021 по п. 1 п.п. 14 провадження діяльності, що призводить до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря - до 1 тис.тонн на рік включно - 30 балів та згідно п. 6 по кількості випадків недопущення суб`єктом господарювання посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до проведення заходів державного нагляду (контролю) - два або більше -15 балів. При цьому, відповідачем у листі зауважено про недопуск підприємством фахівців інспекції до проведення планової перевірки 11.09.2017 та 18.09.2017, до проведення позапланової перевірки 21.12.2017 та до проведення планової перевірки 03.02.2020. З огляду на означене загальна сума балів, нарахованих підприємству за всіма критеріями дорівнює 45 балів, у зв`язку з чим ПрАТ «ДКХК» віднесено до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Підприємство позивача звернулося до Державної екологічної інспекції України із листом за вих. №21-12/20 від 19.01.2021, в якому повідомило інспекцію про помилковість та незаконність таких нарахувань (зокрема, у вигляді додаткових 15 балів), з огляду на недопущення фахівців органу державного нагляду (контролю) до проведення відповідних перевірок відповідно до ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007. З огляду на викладене, позивач просив відповідача перерахувати означену суму балів за показником критерію № 6, з урахуванням наданої у цьому листі інформації.

Листом за вих. №1431/7.1/7-21 від 17.02.2021 Державна екологічна інспекція України повідомила позивача про те, що з урахуванням наданої Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) інформації доводи ПрАТ «ДКХК» у вищезазначеному листі спростовано, у зв`язку з чим у Держекоінспекції відсутні об`єктивні підстави для перерахунку суми балів за показником критерію, передбаченого п.6 додатку 2 Критеріїв, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №182 від 06.03.2021.

Не погодившись із вищезазначеними діями та позицією відповідача, ПрАТ «ДКХК» звернулося за захистом власних прав та інтересів до суду з означеним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007 (далі - Закон №877).

За визначеннями, наданими у статті 1 Закону №877, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Так, за приписами частини 1 статті 5 Закону № 877, планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб`єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю), не допускається.

За наявності у суб`єкта господарювання відокремлених підрозділів планові заходи державного нагляду (контролю) щодо такого суб`єкта господарювання можуть здійснюватися одночасно в усіх відокремлених підрозділах протягом строку здійснення одного планового заходу.

Органи державного нагляду (контролю) щороку визначають перелік суб`єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, та не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, забезпечують внесення відомостей про таких суб`єктів господарювання до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) для автоматичного виявлення нею суб`єктів господарювання, які підлягають комплексним плановим заходам державного нагляду (контролю).

Проект плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) формується інтегрованою автоматизованою системою державного нагляду (контролю).

План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період для всіх органів державного нагляду (контролю) затверджує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті та вносить відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 15 листопада року, що передує плановому.

Річні плани здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період з урахуванням узгоджених дат початку та строків здійснення визначених у плані здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю), затверджують органи державного нагляду (контролю), оприлюднюють на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому.

Вимоги до оформлення річних та комплексного планів здійснення заходів державного нагляду (контролю), внесення змін до них та звіту щодо їх виконання визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Державної регуляторної служби України №1170/81 від 07.08.2017, затверджено Вимоги до оформлення річних та комплексного планів здійснення заходів державного нагляду (контролю), унесення змін до них та звіту щодо їх виконання, які визначають правила оформлення річних та комплексного планів здійснення заходів державного нагляду (контролю), унесення змін до них та звіту щодо їх виконання (далі - Вимоги).

Так, за приписами частин 3-4 Вимоги, ДРС до 15 листопада року, що передує плановому, затверджує план здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період для всіх органів державного нагляду (контролю), за формою згідно з додатком 1 до цих Вимог, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті та вносить відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю).

Органи державного нагляду (контролю) до 01 грудня року, що передує плановому, затверджують річні плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період з урахуванням узгоджених дат початку та строків здійснення визначених у плані здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) за формою, згідно з додатком 2 до цих Вимог.

Пунктом 18 Порядку функціонування інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), внесення відомостей до неї та строки розміщення цих відомостей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №387 від 24.05.2017 (далі - Порядок № 387) передбачено, що функціональні можливості системи забезпечують, зокрема, формування річних планів органів державного нагляду (контролю), плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на плановий період та звітів про стан виконання зазначених планів.

Крім того, згідно з пунктом 19 Порядку №387 до структури автоматизованої системи входить, зокрема, підсистема управління змістовим наповненням системи, призначена для автоматизованого формування проекту плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на плановий період та збереження відомостей про заходи державного нагляду (контролю).

Відповідно до пункту 21 Порядку №387, наповнення автоматизованої системи забезпечується суб`єктами наповнення шляхом розміщення та оновлення відомостей про заходи державного нагляду (контролю) через завантаження даних до системи.

Згідно зі частиною 8 статті 4 Закону №877, створення та функціонування інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, який є її держателем.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну регуляторну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2014 року № 724 (далі - Положення), Державна регуляторна служба України, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності.

Державна регуляторна служба України, є спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності.

У пункті 3 Положення визначено, що на Державну регуляторну службу України покладається ряд основних завдань, одним з яких, є реалізація державної регуляторної політики, політики з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що Державна регуляторна служба України є держателем автоматизованої системи, що забезпечує створення та функціонування цієї системи. Розробка та затвердження Державною регуляторною службою України плану комплексних заходів державного нагляду (контролю) на відповідний рік, на підставі якого, органи державного нагляду (контролю) затверджують свої річні плани заходів державного нагляду (контролю), здійснюється після внесення відомостей до автоматизованої системи від органів державного нагляду (контролю), в даному випадку - Державної екологічної інспекції України, про суб`єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю).

Частиною 2 статті 5 Закону №877 передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб`єктів господарювання (крім новостворених).

Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб`єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу.

Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

Орган державного нагляду (контролю) оприлюднює критерії та періодичність проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) шляхом розміщення на своєму офіційному веб-сайті у порядку, визначеному законодавством.

Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органом державного нагляду (контролю) за діяльністю суб`єктів господарювання, яка віднесена:

- до високого ступеня ризику - не частіше одного разу на два роки;

- до середнього ступеня ризику - не частіше одного разу на три роки;

- до незначного ступеня ризику - не частіше одного разу на п`ять років.

Постановою Кабінету Міністрів України №342 від 10.05.2018 затверджено Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), пунктами 10, 11 якої передбачено, що віднесення суб`єкта господарювання до одного з трьох ступенів ризику (високий, середній, незначний) здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями у відповідній сфері відповідно до шкали балів.

З метою забезпечення прозорості, інформація про віднесення суб`єктів господарювання до ступенів ризику узагальнюється шляхом складення та ведення переліку суб`єктів господарювання, що підлягають державному нагляду (контролю) у відповідній сфері господарської діяльності, з розташуванням їх у порядку зменшення сум балів, нарахованих кожному суб`єкту.

Щороку не пізніше 15 жовтня поточного року, що передує плановому, перелік оновлюється шляхом:

здійснення перерахунку сум балів, нарахованих суб`єктам господарювання, що підлягають державному нагляду (контролю) у відповідній сфері, за результатами державного нагляду (контролю) за попередній рік;

включення до нього суб`єктів господарювання, що підлягають державному нагляду (контролю) у наступному плановому періоді;

розташування всіх включених до нього суб`єктів господарювання у порядку зменшення сум балів, нарахованих кожному суб`єкту.

Таким чином, на законодавчому рівні зафіксовано дату (до 15 жовтня поточного року), до якої контролюючий орган повинен визначити суб`єктам господарювання ступінь ризику їх діяльності, шляхом урахування суми балів, нарахованих за всіма критеріями у відповідній сфері відповідно до шкали балів.

22.03.2019 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України за №182 від 06.03.2019, якою затверджено критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державною екологічною інспекцією.

Так, до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Держекоінспекцією, належать:

1) провадження господарської діяльності з додержанням екологічних вимог;

2) категорія видів планової діяльності та об`єктів, що можуть мати значний вплив на довкілля;

3) види порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, виявлених за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п`яти років, що передують плановому періоду;

4) кількість порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, виявлених за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п`яти років, що передують плановому періоду;

5) кількість позапланових заходів державного нагляду (контролю), проведених щодо суб`єкта господарювання протягом останніх п`яти років, що передують плановому періоду, з підстав, передбачених абзацами третім, сьомим, дев`ятим частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності";

6) кількість випадків недопущення суб`єктом господарювання посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до проведення заходів державного нагляду (контролю) (крім випадків, передбачених статтею 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності") у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів протягом останніх п`яти років, що передують плановому періоду.

Перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, їх показники та кількість балів за кожним показником визначено у додатку 2.

Віднесення суб`єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатку 2, за такою шкалою: від 41 до 100 балів - до високого ступеня ризику; від 21 до 40 балів - до середнього ступеня ризику; від 0 до 20 балів - до незначного ступеня ризику.

Планові заходи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів за діяльністю суб`єктів господарювання проводяться з такою періодичністю: з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на два роки; із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на три роки; з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п`ять років.

Сукупний аналіз вищенаведених норм чинного законодавства свідчить про те, що дії Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), як органу державного нагляду (контролю), у вигляді нарахування балів за критеріями, визначеними постановою Кабінету Міністрів України №182 від 06.03.2019 з метою визначення за суб`єктами господарювання ступеня ризику їх господарської діяльності та направлення означеної інформації до Державної екологічної інспекції України є службовою діяльністю відповідача, що само по собі не породжує правових наслідків для такого підприємства.

У даному випадку, Державною екологічною інспекцією України включено ПрАТ «ДКХК» до Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік, за критерієм суб`єкта господарювання із високим ступенем ризику його господарської діяльності.

Так, згідно Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік, передбачено проведення заходів державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення і охорона природних ресурсів на ПрАТ «ДКХК».

Проведення означеного планового заходу на підприємстві було призначено на період з 15.03.2021 по 26.03.2021 згідно з наказом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) за №315 від 03.03.2021, однак 15.03.2021 означений захід не проведено у зв`язку з недопуском позивача до проведення перевірки, про що відповідачем складено акт від 15.03.2021.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у Рішенні №6-зп від 25.11.1997 вказав, що стаття 55 Конституції України не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування чи посадових і службових осіб можуть бути оскаржені, і встановлює принцип, відповідно до якого, в суді можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії та бездіяльність.

Разом з тим, Конституційний Суд України у зазначеному вище Рішенні вказав, що частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто, громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що рішення, дія чи бездіяльність порушують або обмежують права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому, потребують правового захисту в суді.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За вимогами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, а також рішень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі, на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

В розумінні КАС України, відповідно до приписів пункту 8 частини 1 статті 4, позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду. Отже, адміністративний позов подається собою для відновлення її прав, свобод та інтересів.

Враховуючи наведене, обов`язковою умовою захисту в адміністративному суді прав, свобод, інтересів позивача є одночасна наявність двох факторів: існування публічно-правових відносин між позивачем та відповідачем - суб`єктом владних повноважень, а також, наявність факту порушень прав, свобод, інтересів позивача, вчинених або допущених відповідачем у таких правовідносинах.

Таким чином, в розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб, завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів, з чого вбачається, що право на судовий захист не є абсолютним. Для того, щоб особі було надано судовий захист, суд має встановити, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (пункти 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц).

Вирішуючи спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18, від 21.01.2020 у справі №910/7815/18, від 11.02.2020 у справі №922/1159/19, від 16.07.2020 у справі №924/369/19.

Таким чином, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

З огляду на наведене, суд зазначає, що на час розгляду справи відсутнє порушене право позивача, внаслідок нарахування відповідачем щодо ПрАТ «ДКХК» 15 балів на підставі пункту 6 Критеріїв (за недопущення до проведення перевірки) постанови Кабінету Міністрів України за №182 від 06.03.2019, оскільки означені дії безпосередньо не породжують щодо позивача певних правових наслідків, оскільки розміщена у вищезазначеній системі відповідача інформація є службовою та використовується органами державного нагляду (контролю) для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Одночасно з цим, суд звертає увагу позивача на те, що підприємство не позбавлене можливості реалізувати своє право на захист в контексті віднесення ПрАТ «ДКХК» до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику, як процедурного порушення в межах оскарження акта індивідуальної дії, винесеного за підсумками проведеного органом державного нагляду (контролю) планового або позапланового заходу.

Також в межах означеного спору підприємством заявлено до суду позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача утриматись від вчинення дій щодо віднесення ПрАТ «ДКХК» до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику та щодо визнання протиправними дій відповідача щодо проведення на ПрАТ «ДКХК» планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України з 15.03.2021 по 26.03.2021, стосовно яких суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тобто, в межах адміністративного судочинства захисту підлягають, серед іншого, порушенні права фізичної або юридичної особи суб`єктом владних повноважень.

При цьому, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Водночас, на момент звернення ПрАТ «ДКХК» із цим позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (11.03.2021) плановий захід, призначений на 15.03.2021 ще не був проведений, а відтак означену позовну вимогу підприємством позивача заявлено передчасно.

Окрім того, на момент судового розгляду означеної справи фактичні обставини справи свідчать про те, що плановий захід згідно Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2021 рік щодо ПрАТ «ДКХК», проведення якого заплановано на період з 15.03.2021 по 26.03.2021, Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) не проведено, у зв`язку недопуском позивачем фахівців інспекції до проведення планової перевірки, про що відповідачем складено відповідний акт від 15.03.2021.

Вищенаведене свідчить про відсутність предмету спору в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача щодо проведення на ПрАТ «ДКХК» планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України з 15.03.2021 по 26.03.2021.

Стосовно позовної вимоги підприємства позивача щодо зобов`язання відповідача утриматися від вчинення дій щодо віднесення ПрАТ «ДКХК» до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику, суд зазначає, що така позовна вимога є передчасною, оскільки у відповідності до ст.5 КАС України судовому захисту підлягає лише порушене, а не ілюзорне право.

Зі змісту наведеною норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення у майбутньому.

Таким чином, суд не може розглядати вимогу щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень утриматися від вчинення дій у майбутньому, у зв`язку із вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 14.09.2020 у справі №560/2120/20 дійшов висновку, що оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

З огляду на викладене, позовні вимоги ПрАТ «ДКХК» у вищезазначеній частині є такими, що не підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частин 1, 3 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи фактичні обставини у цій справі, на підставі досліджених доказів, наявних в матеріалах справи, й з огляду на те, що позивачем не доведено порушення його прав та інтересів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявлених ПрАТ «ДКХК» позовних вимог.

Підстави для відшкодування судових витрат у справі, відповідно до положень статті 139 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" (вул. Молодогвардійська, 1, м.Дніпро, 49800; код ЄДРПОУ 00374048) до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (вул. Героїв АТО, 92, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50103; код ЄДРПОУ 43877118) про визнання дій протиправними, зобов`язання утриматися від вчинення певних дій відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 16 червня 2021 року.

Суддя О.В. Царікова