Рішення № 99513822, 09.09.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2021 року ЛуцькСправа № 140/5200/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРЕЙДАВТО ГРУП” до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ТРЕЙДАВТО ГРУП” звернулося з позовом до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 25.03.2021 №UA204000/2021/000029/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.03.2021 позивачем, з метою митного оформлення товару - “кузов для вантажного автомобіля (сміттєвоза), обладнаний приймальним механізмом, марки GEESING, модель GPM, ідентифікаційний номер - 20600948, 2006 року виготовлення”, подано до Поліської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA204020/2021/216693, а також передбачений МК України перелік документів.

Однак, Поліська митниця Держмитслужби не погодилася із вищезазначеною декларантом митною вартістю товару та прийняла рішення від 25.03.2021 №UA204000/2021/000029/2 про коригування митної вартості товарів, якими визначила митну вартість товару за резервним методом з тих підстав, що митна вартість зазначеного товару не може бути визнана, оскільки подані для підтвердження митної вартості документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять розбіжності.

Позивач з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, посилаючись на те, що ним було надано документи, які дають можливість митному органу визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом – за ціною контракту. При цьому, подані до митного контролю документи містили усі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості та не містили розбіжностей.

Виходячи із вищевикладеного, позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив йому у визнанні заявленої митної вартості імпортованого товару, а тому просить визнати протиправним та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби від 25.03.2021 №UA204000/2021/000029/2 про коригування митної вартості товару.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Відповідач, у встановлений судом строк, відзив на позов не подав.

Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Водночас, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 09.02.2021 між ТОВ “ТРЕЙДАВТО ГРУП” та компанією AUTORENT було укладено зовнішньоекономічний контракт №202/02-21. (а.с.29-32)

За умовами контракту, зокрема, ст.ст.2-4 поставки здійснюються на умовах DAP - Ягодин, Луцьк, Ковель, Рівне, Сарни, Нововолинськ, Дубно згідно правил ІНКОТЕРМС за редакцією 2010 року, за домовленістю сторін.

Ціни та загальна вартість зазначаються у рахунках-фактурах на кожну окрему партію товарів. Розрахунки за товар здійснюються на умовах післяоплати, у валюті Євро або долар США на банківський рахунок.

22.03.2021 з метою митного оформлення товару - ”кузов для вантажного автомобіля (сміттєвоза), обладнаний приймальним механізмом, марки GEESING, модель GPM, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , 2006 року виготовлення”, ТОВ “ТРЕЙДАВТО ГРУП” подало електронну митну декларацію, що зареєстровано за №UA204020/2021/216693, в якій вартість ввезеного товару визначено за основним методом (за ціною договору/контракту).

Для підтвердження митної вартості товару - ”кузов для вантажного автомобіля (сміттєвоза), обладнаний приймальним механізмом, марки GEESING, модель GPM, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , 2006 року виготовлення”, за митною декларацією UA204020/2021/2166936 декларантом було надано такі товаросупровідні документи: рахунок-фактуру №2021053, автотранспортну накладну №443261 від 18.03.2021, банківський платіжний документ №37 від 25.02.2021, висновок про вартісні та якісні характеристики товарів №2112-667/В від 22.03.2021, зовнішньоекономічний контракт від 09.02.2021,договір про надання послуг митного брокера від 15.01.2021, висновок про походження товару №2112-667/В від 22.03.2021, копія митноїдекларації країни відправлення №21CZ61000027IDHL16.

За результатами опрацювання митницею поданих документів декларанту надіслано повідомлення про необхідність надання в десятиденний строк додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості на заявлених комерційних умовах поставки; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (за наявності) та однозначно кореспондуються із імпортованим товаром.

Листом від 24.03.2021 ТОВ “ТРЕЙДАВТО ГРУП” надано письмові пояснення до яких долучено виписку із бухгалтерської документації продавця стосовно механізму формування ціни на імпортований товар (сміттєвоз) з перекладом, лист від компанії-відправника, у якому вказано, яким саме чином відбувається ціноутворення товару, які характеристики беруться до уваги.

25.03.2021 Поліською митницею ДМС відмовлено у митному оформленні товару, оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2021/00068 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2021/000029/2

У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2021/000029/2 від 25.03.2021 вказано, що митна вартість ввезених товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем визначеним декларантом, оскільки документи подані до митного оформлення містять розбіжності та неточності, зокрема:

декларантом не подано жодних документів, витребуваних митним органом згідно з переліком, визначених у ч.2-4 ст.53 МК України та у відповідності до ч.5 ст.54 МК України, де вказано, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви документа, чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування ст.7 ГАТТ/СОТ від 1994 року;

подані до митного оформлення документи містять розбіжності і неточності, зокрема вказано, що відповідно до ст.4 контракту від 09 лютого 2021 року розрахунки за товар мають здійснюватися на умовах післяоплати. Можлива передоплата за товар згідно інвойсів. До митного оформлення декларантом надане платіжне доручення від 25 лютого 2021 року №37, графа 70 «Призначення платежу» якого не містить інформацію щодо реквізитів рахунку, на підставі якого здійснено переказ коштів. Наданий до митного оформлення рахунок від 02.03.2021 №FV2021053 датований пізнішим числом, ніж здійснено передоплату, що суперечить умовам контракту. Таким чином вказане платіжне доручення неможливо кореспондувати із імпортованим товаром;

надані до митного оформлення документи (копія митної декларації від 18 березня 2021 року MRN 21CZ61000027IDHLI6, рахунок від 02 березня 2021 року №FV2021053 та CMR від 18 березня 2021 року №443261) містять інформацію щодо назви товару (GEESING GPM III), що не відповідає відомостям, заявленим декларантом до митного оформлення - GEESING GPM 3;

надані до митного оформлення копія митної декларації від 18 березня 2021 року MRN 21CZ61000027IDHLI6 та рахунок-фактура від 02 березня 2021 року не містить інформації щодо комерційних умов поставки, що на думку митного органу свідчить про заявлення неправдивих відомостей про митну вартість ввезеного на митну територію України товару;

Поліська митниця ДМС стверджує, що володіє інформацією щодо вартості товарів аналогічних ввезеному, згідно митної декларації №UA209260/2021/2092 від 18 березня 2021 року, за якою було проведено митне оформлення такого самого контейнера за ціною - 5239,56 Євро.

З метою випуску товару у вільний обіг позивачем оформлено нову митну декларацію №UA204020/2021/217815, зі сплатою усіх необхідних митних платежів, з врахуванням скоригованої митної вартості товару.

Позивач, не погоджуючись із рішенням Поліської митниці ДМС №UA204000/2021/000029/2 від 25.03.2021 про коригування митної вартості товару, оскаржив його до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Декларант позивача надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару і обраний ним метод її визначення згідно з частиною другою статті 53 МК України, а саме: рахунок-фактуру (інвойс), автотранспортну накладну, комерційну пропозицію, рахунок-фактуру про надання транспортних послуг, довідку про транспортні витрати, контракт купівлі-продажу, договір про перевезення, декларацію інвойс складену уповноваженим експертом, митну декларацію країни відправлення.

Частинами першою, другою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У частині 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині 3 статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Як слідує із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару – “кузов для вантажного автомобіля (сміттєвоза), обладнаний приймальним механізмом, марки GEESING, модель GPM, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , 2006 року виготовлення” та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому, позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, а також містили розбіжності та неточності, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи та оскільки декларантом не надано витребуваних документів, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом, на підставі цінової інформації, наявної в митниці.

В оскаржуваному рішенні відповідач поставив під сумнів визначену декларантом митну вартість товару, у зв`язку із тим, що по-перше, документи подані до митного оформлення містять розбіжності та неточності, по-друге, митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару.

Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача з тих підстав, що позивачем до митного оформлення було надано документи, які підтверджують заявлену ним митну вартість товару - “кузов для вантажного автомобіля (сміттєвоза), обладнаний приймальним механізмом, марки GEESING, модель GPM, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , 2006 року виготовлення”, зокрема, копії рахунок-фактуру №2021053, автотранспортну накладну №443261 від 18.03.2021, банківський платіжний документ №37 від 25.02.2021, висновок про вартісні та якісні характеристики товарів №2112-667/В від 22.03.2021, договір про надання послуг митного брокера від 15.01.2021, зовнішньоекономічний контракт від 09.02.2021, висновок про походження товару №2112-667/В від 22.03.2021, копія митноїдекларації країни відправлення №21CZ61000027IDHL16.

Крім того, на вимогу митного органу, для підтвердження митної вартості товарів декларантом надано додаткові документи, а саме: виписку із бухгалтерської документації продавця стосовно механізму формування ціни на імпортований товар (сміттєвоз) з перекладом, лист від компанії-відправника, у якому чітко вказано, яким саме чином відбувається ціноутворення товару, які характеристики беруться до уваги.

З наданих позивачем документів чітко прослідковується яким саме чином відбувається механізм формування ціни, які критерії бралися за основи та які показники враховуються при визначенні вартості того, чи іншого товару, усі подані декларантом документи не містили жодних відмінностей між собою, усі числові значення узгоджувались між собою.

З приводу того, що наданий до митного оформлення платіжний документ про оплату датований 25 лютого 2021 року, а рахунок-фактура виставлений 02 березня 2021 року, суд вважає, що жодних порушень у діях ТОВ “ТРЕЙДАВТО ГРУП” немає, оскільки попередня оплата за товар стверджується умовами зовнішньоекономічного контракту.

Також, той факт, що в графі 70 платіжного доручення «Призначення платежу» відсутні відомості про номер рахунку, а є інформація тільки про номер та дату контракту, не може свідчити про неналежність наданого документу, так як зовнішньоекономічний контракт укладений та підписаний сторонами 09 лютого 2021 року, а поставка товару відбувалась пізніше. Крім того, статтею 4 контракту передбачено можливість проведення передоплати за товар. При цьому, за невідповідність дати рахунку і платіжного доручення від 25 лютого 2021 року відповідальність несе відправник товару, а не отримувач.

Водночас, вимоги про надання висновків експертних установ про якісні та вартісні характеристики та каталогів, специфікацій та прейскурантів (прайс-листів), то їх вимога суперечить формулюванню ч.3 ст.53 МКУ, оскільки відповідач вправі їх вимагати якщо подані для митного оформлення документи містять розбіжності, які мають вплив на визначення митної вартості, або наявні ознаки підробки, або не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, тощо.

У зв`язку із чим, суд вважає, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

Відтак, суд не вбачає розбіжностей у наданих позивачем під час декларування документах.

Щодо наявної у митниці інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено.

У зв`язку із чим, суд вважає висновки відповідача, що документи, надані до митної декларації, не містять достатньої інформації щодо заявленої митної вартості товару протиправними та такими, що суперечать об`єктивним обставинам справи та спростовуються поданими до митного оформлення документами.

Наведене не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну товару, яка визначена ним у рішенні №UA204000/2021/000029/2 від 25.03.2021 внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом; відповідач не довів того, що товар за такою митною вартістю дійсно був увезений до України.

Тому, з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України, оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 25.03.2021 №UA204000/2021/000029/2 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, його слід визнати протиправним та скасувати, у зв`язку із чим позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Згідно ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. (ч.ч.1, 2 ст. 134 КАС України)

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2270, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №204 від 07.05.2021.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 29.08.2019 між адвокатом Крючковим В.О. та ТОВ “ТРЕЙДАВТО ГРУП” укладено договір про надання правової допомоги.

На виконання умов договору про надання правової допомоги, ТОВ “ТРЕЙДАВТО ГРУП” сплачено адвокату Крючкову В.О. кошти в сумі 10000,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи рахунком-фактурою №1-000000302 від 21.05.2021, актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №1-000000302, квитанцією №302-К від 24.05.2021 на суму 10000,00 грн.

Проте, при вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує те, що дана справа є справою незначної складності, судовий розгляд даної справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 КАС України, відтак витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн., в тому числі за представництва інтересів позивача у суді, відшкодуванню не підлягають.

Таким чином, на думку суду, представником позивача надано суду докази, які підтверджують понесені позивачем судові витрати пов`язані з отриманням правничої допомоги адвоката на загальну суму 5000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на користь ТОВ “ТРЕЙДАВТО ГРУП” за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби слід присудити витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн. та витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 5000,00 грн.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 25.03.2021 №UA204000/2021/000029/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРЕЙДАВТО ГРУП” за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок та витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “ТРЕЙДАВТО ГРУП”, код ЄДРПОУ 43028919, адреса: 43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 15.

Відповідач: Поліська митниця Держмитслужби, код ЄДРПОУ 43350097, адреса: 33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна, 104.

Суддя Ю.Ю. Сорока