
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2021 року ЛуцькСправа № 140/6429/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом виконувача обов`язків заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави до Горохівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Виконувач обов`язків заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави звернувся з позовом до Горохівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності щодо оформлення та державної реєстрації права власності на будівлю закладу дошкільної освіти (ясла-садка) «Казка» м. Горохів Горохівської міської ради Луцького району Волинської області, що знаходиться по вулиці Симоненка, 15а в місті Горохів Луцького району Волинської області; зобов`язання вжити заходів щодо оформлення та державної реєстрації права власності на будівлю закладу дошкільної освіти (ясла-садка) «Казка» м. Горохів Горохівської міської ради Луцького району Волинської області загальною площею 2943 кв.м, що знаходиться по вулиці Симоненка, 15а в місті Горохів Луцького району Волинської області.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Луцькою окружною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено порушення інтересів держави щодо набуття права власності та подальшого управління майном територіальних громад Луцького району. Так за результатами опрацювання інформації органів місцевого самоврядування району встановлено, що на балансі Управління освіти, культури, молоді, спорту, соціального захисту та охорони здоров`я Горохівської міської ради перебуває нерухоме майно, зокрема приміщення закладу дошкільної освіти (ясла-садка) «Казка» м. Горохів Горохівської міської ради загальною площею 2943 кв.м, що знаходиться за адресою: вулиця Симоненка, 15А, місто Горохів, Луцький район, Волинська область. Між тим правовстановлюючі документи на вказаний заклад у міській раді відсутні. За інформацією Горохівської міської ради від 25 травня 2021 року №36/03-32/2-21 реєстрація права власності на вказане майно закладу дошкільної освіти «Казка» м. Горохів Горохівською міською радою не здійснюється у зв`язку з відсутністю коштів.
Таким чином, використання зазначеного нерухомого майна здійснюється із порушенням вимог чинного законодавства шляхом користування будівлями, спорудами без державної реєстрації права власності та правовстановлюючих документів (свідоцтва про право власності).
У свою чергу безпідставне зволікання міською радою з державною реєстрацією права власності громади на будівлю закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Казка» загальною площею 2943 кв.м може призвести до нецільового використання останньої або її вибуття з власності громади, що в свою чергу суперечить інтересам держави.
З наведених підстав прокурор просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).
Відповідач відзив на позов не подав. Водночас від Горохівської міської ради надійшла заява про визнання позову (а.с.18, том 2).
При вирішенні справи суд керується такими нормативно-правовими актами.
Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-V1І «Про прокуратуру» та статтею 53 КАС України.
Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 23 цього Закону представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Як визначено частинами четвертою, п`ятою статті 53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади.
При вирішенні справи суд бере до уваги, що інтереси держави є оціночним поняттям, а тому прокурор в кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Враховуючи позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03 грудня 2019 року у справі №920/121/19, суд зазначає, що поняття «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 26 липня 2018 року у справі №926/1111/15, від 08 лютого 2019 року у справі №915/20/18).
Державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою.
З наведеного висновується, що інтереси держави спрямовані на забезпечення гарантій державної влади та ефективного функціонування її інститутів та органів задля захисту та реалізації прав і свобод територіальних громад.
За таких обставин у даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, який полягає у необхідності дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності у сфері майнових правовідносин, та, як наслідок, реалізації державних гарантій щодо захисту права власності. Отже, суд вважає наявними передбачені частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.
Матеріалами позовної заяви підтверджено, що з рішення Горохівської міської ради від 28 січня 2021 року №5-3/2021 «Про прийняття у комунальну власність Горохівської міської територіальної громади та затвердження актів приймання-передачі майна сільських рад, які увійшли до складу Горохівської міської територіальної громади шляхом реорганізації та його балансоутримувачів» слідує, що Горохівська міська рада увійшла до складу засновників юридичної особи Дошкільного навчального закладу «Казка» м. Горохів, найменування якого змінено на Заклад дошкільної освіти «Казка» м. Горохів Горохівської міської ради (а.с.15-19, том 1). Цим же рішенням прийнято безоплатно з 01 січня 2021 року у комунальну власність Горохівської міської територіальної громади в особі Горохівської міської ради Луцького району Волинської області майно сільських рад, які увійшли до складу Горохівської міської територіальної громади шляхом реорганізації, та затверджено акти приймання-передачі майна сільських рад, які увійшли до складу Горохівської міської територіальної громади шляхом реорганізації. Балансоутримувачем майна установ комунальної власності Горохівської міської ради, у тому числі закладу дошкільної освіти «Казка» м. Горохів згідно з пунктом 5 рішення №5-3/2021 визначено Управління освіти, культури, молоді, спорту, соціального захисту та охорони здоров`я Горохівської міської ради. На вказаний об`єкт ще 10 травня 2018 року видано технічний паспорт (а.с.61-72, том 1).
Листом від 25 травня 2021 року №36/03-32/2-21 Горохівська міська рада повідомила Луцьку окружну прокуратуру про те, що у зв`язку з відсутністю коштів реєстрація права власності на майно Горохівською міською радою не здійснюється (а.с.75, том 1).
Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта, право власності чи будь-яке інше речове право на вказаний заклад дошкільної освіти не зареєстровано (а.с.76-250, том 1, а.с.1-4 том 2).
З метою спонукання відповідача вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на заклад дошкільної освіти, прокурор в інтересах держави звернувся з цим позовом до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Закону України від 11 липня 2001 року №2628-III «Про дошкільну освіту» Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування в системі дошкільної освіти в межах їх компетенції: забезпечують реалізацію державної політики у сфері дошкільної освіти на відповідній території, у тому числі розвиток мережі закладів дошкільної освіти всіх форм власності відповідно до потреб населення, враховуючи інтереси дітей з особливими освітніми потребами, поліпшення матеріально-технічної бази та господарське обслуговування комунальних закладів дошкільної освіти.
Частиною першою статті 38 цього Закону передбачено, що матеріально-технічна база закладу дошкільної освіти включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інше. Майно закладу дошкільної освіти належить йому на правах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За змістом частин першої, другої, п`ятої статті 60 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон №280/97-ВР) територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.
Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 60 названого Закону майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад, передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Згідно зі статтею 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, до яких належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (частина перша статті 181 цього Кодексу), обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Частиною четвертою статті 334 Цивільного кодексу України обумовлено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України від 01 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
За визначенням, наведеним в статті 2 Закону №1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з приписами статті 3 Закону №1952-IV загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.
Відповідно до статті 5 Закону №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстроване незалежно від того, чи зареєстроване право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.
Отже, обов`язковою умовою фактичного використання нерухомого майна є наявність правовстановлюючих документів на нього, оформлених відповідно до вимог закону.
Згідно з пунктами 6, 7, 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для, відповідної реєстрації, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком. Для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 року, за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об`єкт, подаються: технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо такого об`єкта (у разі державної реєстрації права державної власності); документ, що підтверджує факт перебування об`єкта нерухомого майна у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності); документ, що підтверджує факт відсутності перебування об`єкта нерухомого майна у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).
Відповідно до пункту 8 частини восьмої статті 34 Закону №1952-IV звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав органи державної влади, органи місцевого самоврядування.
Частина третя статті 182 ЦК України передбачає, що ухилення від реєстрації права на нерухомість, окрім іншого, можуть бути оскаржені до суду.
В частині першій статті 13 Конституції України закріплено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Сільські, селищні, міські ради, згідно зі статтею 10 Закону №280/97-ВР є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до пунктів 3 та 5 статті 16 Закону №280/97-ВР матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є в комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Згідно зі статтею 25 Закону №280/97-ВР селищні ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до статті 29 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад. Права суб`єкта комунальної власності від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють відповідні ради.
Отже, органом, уповноваженим управляти комунальним майном, яке знаходиться на території міста Горохів, є відповідач.
Враховуючи викладене, Горохівська міська рада зобов`язана вжити заходів для оформлення та державної реєстрації права власності на будівлю закладу дошкільної освіти згідно з вимогами чинного законодавства.
За таких обставин суд погоджується з доводами прокурора, що за наявності підстав та відповідних повноважень Горохівська міська рада як суб`єкт комунальної власності, що здійснює від імені та в інтересах територіальної громади відповідні права комунальної власності, не здійснила належних юридично значимих обов`язкових дій щодо оформлення та державної реєстрації права власності на будівлю закладу дошкільної освіти, що є бездіяльністю відповідача в оформленні правовстановлюючих документів на майно, що належить територіальній громаді.
При цьому у цій справі відсутні належні та беззаперечні докази, які б вказували на об`єктивні причини неможливості вжиття відповідачем заходів для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно будівлі закладу дошкільної освіти в місті Горохів.
Воднораз відсутність правовстановлюючих документів на нерухоме майно комунальної власності створює передумови для зловживань щодо розпорядження таким нерухомим майном, ризики безпідставного вибуття останнього з власності територіальної громади, інтереси якої міська рада представляє, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав громади, тим самим порушує законодавчо встановлений порядок набуття й подальшої реалізації права власності та, відповідно, інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною майна територіальної громади, що є підставою для судового захисту інтересів держави.
Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як встановлено частиною четвертою статті 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.
Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси (частина шоста статті 47 КАС України).
Аналогічні за змістом норми містить стаття 189 КАС України: позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві (частина перша зазначеної статті); суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси (частина п`ята); суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (частина шоста).
Згідно з частиною четвертою статті 189 КАС України у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.
На думку суду, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, а тому заяву відповідача про визнання позову, яка підписана уповноваженим представником, необхідно прийняти та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.
Згідно з вимогами частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Такі судові витрати у позивача відсутні.
Водночас відповідно до частини першої статті 142 КАС України у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У зв`язку із визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи, суд вважає, що наявні підстави для повернення органу прокуратури - Волинській обласній прокуратурі, яка є юридичною особою і яка згідно з платіжним дорученням від 22 червня 2021 року №1526 сплатила за позивача судовий збір у сумі 2270,00 грн (а.с.14, том 1), п`ятдесят відсотків суми судового збору, що становить 1135,00 грн.
Керуючись статтями 72-77, 142, 189, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов виконувача обов`язків заступника керівника Луцької окружної прокуратури (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 13) в інтересах держави до Горохівської міської ради (45701, Волинська область, місто Горохів, вулиця Шевченка, 17, ідентифікаційний код юридичної особи 04051276) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Горохівської міської ради щодо оформлення та державної реєстрації права власності на будівлю закладу дошкільної освіти (ясла-садка) «Казка» м. Горохів Горохівської міської ради Луцького району Волинської області, що знаходиться по вулиці Симоненка, 15а в місті Горохів Луцького району Волинської області.
Зобов`язати Горохівську міську раду вжити заходів щодо оформлення та державної реєстрації права власності на будівлю закладу дошкільної освіти (ясла-садка) «Казка» м. Горохів Горохівської міської ради Луцького району Волинської області загальною площею 2943 кв.м, що знаходиться по вулиці Симоненка, 15а в місті Горохів Луцького району Волинської області.
Повернути Волинській обласній прокуратурі (ідентифікаційний код юридичної особи 02909915) з державного бюджету п`ятдесят відсотків судового збору - 1135,00 грн (одна тисяча сто тридцять п`ять грн 00 коп), сплаченого згідно з платіжним дорученням від 22 червня 2021 року №1526.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк
Судове рішення № 99513726, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 08.09.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 140/6429/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: