Рішення № 99513665, 31.08.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

31 серпня 2021 р. Справа № 802/112/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Богоноса М.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Слюсар О.О.

позивача ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ:

В січні 2018 року арбітражний керуючий ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі – відповідач 1, МЮУ, скаржник), Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (далі – відповідач 2, ГТУЮ у Вінницькій області), в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №45/5 від 05.01.2018 про зупинення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 ;

- визнати неправомірними дії Головного управління юстиції у Вінницькій області по складанню Акту позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого від 30.10.2017 №29;

- визнати незаконним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючого санацією, ліквідаторів) від 06.12.2017, яке оформлене протоколом, в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на підставі подання №1046 від 14.11.2017;

- зобов`язати Міністерство юстиції України внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України інформацію про відновлення дії свідоцтва ОСОБА_1 про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №192 від 26.02.2013.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про скасування прийнятих щодо нього у дисциплінарному провадженні актів індивідуальної дії ОСОБА_1 зазначив, що він здійснює діяльність арбітражного керуючого та виконував функції по ліквідації ВАТ «Керамік»

Рішенням Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючого санацією, ліквідаторів) від 06.12.2017 його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» при здійсненні функцій ліквідатора ВАТ «Керамік». В подальшому оскаржуваним наказом Міністерство юстиції України зупинено його діяльність та анульовано свідоцтво арбітражного керуючого.

Позивач вважає протиправними прийняті відповідачами рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності виходячи із таких мотивів:

висновки акту позапланової перевірки проведеної за скаргою УПФ України у м. Вінниці ґрунтуються на припущеннях;

Відсутні підстави вважати, що відкликання арбітражним керуючим касаційної скарги на рішення Апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 у справі № 127/6502/14-ц є порушенням норм ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

Застосоване дисциплінарне стягнення не можна вважати адекватним, таким, що ґрунтується на встановлених під час перевірки фактах, враховує ступінь вини арбітражного керуючого та всебічно встановлених обставинах щодо предмета перевірки.

Неправомірність дій по складанню Акту позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого позивач обґрунтовує тим, що Комісія не повно дослідила обставини порушення, вчинення якого йому поставлено у вину, не проаналізувала його пояснення та заперечення, у Акті викладено довільне трактування нормативно – правових актів, не вказано яких саме обов`язкових дій не вчинив арбітражний керуючий спрямованих на пошук майна боржника і як підсумок незаконно погодилася із аргументами скаржника (УПФ України у м. Вінниці) про вчинення ним дисциплінарного проступку у спосіб відкликання касаційної скарги на рішення Апеляційного суду Вінницької області, що кваліфіковано як порушення норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» які не підлягають усуненню.

Позовні вимоги про зобов`язання Міністерства юстиції України внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України інформацію про відновлення дії свідоцтва ОСОБА_1 про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) мотивовані тим, що у Реєстр внесено запис про те, що Свідоцтво позивача «не діє». Тому для повного захисту прав та інтересів ОСОБА_1 у випадку задоволення позову та поновлення його статусу арбітражного керуючого Міністерство слід зобов`язати внести у Реєстр інформацію про відновлення дії свідоцтва № 192 від 26.02.2013.

15.01.2018 позивачем подано заяву про забезпечення позову у якій він просив зупинити дію оскарженого наказу Міністерства юстиції України №45/5 від 05.01.2018.

Ухвалою від 16.01.2018 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою від 16.01.2018 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 16.01.2018 залишено без руху клопотання позивача про забезпечення доказів у справі.

18.01.2018 позивачем подано заяву про усунення недоліків заяви про забезпечення доказів разом із заявою про забезпечення доказів у новій редакції.

Ухвалою від 19.01.2018 клопотання про забезпечення доказів повернуто позивачу.

29.01.2018 позивачем подано заяву про виправлення недоліків позовної заяви разом із адміністративним позовом у виправленій редакції.

Ухвалою суду від 02.02.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

05.02.2018 позивачем подано клопотання про забезпечення адміністративного позову у спосіб зупинення дії оскарженого наказу Міністерства юстиції України № 45/5 від 05.01.2018.

Ухвалою від 07.02.2018 задоволено клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову та зупинено дію наказу Міністерства юстиції України № 45/5 від 05.01.2018 до набрання законної сили рішення адміністративного суду у цій справі.

20.02.2018 відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву. У ньому відповідач просив відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову (а.с. 93 – 204, т. 1). Обґрунтовуючи підстави незгоди із позовом відповідач 2 зазначив, що за результатами позапланової перевірки арбітражного керуючого виявлено порушення, яке є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення. Суть дисциплінарного проступку полягала у тому, що арбітражний керуючий ОСОБА_1 відкликавши касаційну скаргу ВАТ "Керамік" на рішенням апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 у справі № 127/6502/14-ц не вжив всіх заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а також заходів щодо формування ліквідаційної маси ВАТ "Керамік", чим порушено права кредиторів на задоволення своїх вимог у межах справи про банкрутство ВАТ "Керамік", чим грубо порушено вимоги абзаців сьомого та тринадцятого частини першої статті 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (порушення усуненню не підлягає).

Відповідач 2 , що ознаки цього дисциплінарного проступку та обставини його вчинення повно встановлені під час позапланової перевірки арбітражного керуючого та відображені у Акті складеному як результат проведення перевірки.

Відповідач 2 мотивує відзив, з поміж іншого тим, що позапланова перевірка позивача проведена у повній відповідності із Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)» від 27.06.2013 № 1284/5.

Описуючи хронологію розгляду цивільної справи № 127/6502/14-ц, відповідач 2 доводить те, що відкликання арбітражним керуючим касаційної скарги на ухвалене у ній судове рішення апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 у справі № 127/6502/14-ц утворює склад дисциплінарного проступку арбітражного керуючого, наслідком якого стало порушення прав кредиторів ВАТ «Керамік» на задоволення своїх вимог.

Також відповідач 2 просить врахувати, що під час проведення перевірки позивача, Дисциплінарною комісією всебічно та повно проаналізовано обставини вчиненого позивачем порушення, що спростовує твердження позивача про протиправність дій відповідача в процесі перевірки.

23.02.2018 відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву у якому висловлено прохання відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с. 15-58, т.2). Мотивуючи підстави відзиву відповідач заперечує аргументи позивача про порушення строків притягнення його до дисциплінарної відповідальності також акцентує увагу на тому, що перевірка позивача проведена у повній відповідності із нормами Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 27.06.2013 № 1284/5. Просить врахувати, що перевіркою об`єктивно встановлено вчинення позивачем дисциплінарного проступку який є підставою для застосування дисциплінарного стягнення та, як наслідок, внесення до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України інформації про анулювання дії свідоцтва ОСОБА_1 про право здійснення діяльності арбітражного керуючого № 192 від 26.02.2013.

28.02.2018 представником відповідача подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів (а.с. 43-58, т. 2).

28.02.2018 позивачем подано відповідь на відзив відповідача 1 у якій він не погоджується із аргументами відзиву. Висловлена позивачем позиція полягала у тому, що усі висновки відповідачів про грубе порушення арбітражним керуючим вимог законодавства про банкрутство ґрунтуються на припущеннях. Також позивач підтримав зазначені у позові аргумент про те, що в процесі притягнення його до дисциплінарної відповідальності відповідачем не враховано ступінь вини, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого проступку, тощо (а.с. 59-61, т.2).

05.03.2018 відповідачем 2 подано заперечення на відповідь на відзив, у яких підтримано аргументи відзиву (а.с. 74-87, т.2).

13.03.2018 представником відповідачів подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів (а.с. 93-101, т.2).

Ухвалою від 13.03.2018 позовну заяву залишено без руху.

15.03.2018 позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви (а.с. 110-112, т.2).

03.04.2018 представником відповідачів подано заяву про долучення до матеріалів справи додаткових доказів (а.с. 131-134, т.2).

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.04.2018 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 06.12.2017, оформлене протоколом, в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі подання №1046 від 14.11.2017. Визнано протиправним та скасовано Наказ Міністерства юстиції України № 45/5 від 05.01.2018. Зобов`язано Міністерство юстиції України відновити в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України дію свідоцтва ОСОБА_1 про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №192 від 26.02.2013. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не можна визнати таким, що ґрунтується на встановлених фактах, враховує ступінь вини арбітражного керуючого та вчинених ним дій.

Як наслідок, суд дійшов висновку про необґрунтованість застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2018 апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області задоволено частково. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.04.2018 змінено з мотивів викладених в мотивувальній частині постанови. В решті рішення залишено без змін.

Змінюючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд виходив із того, що законодавством не визначено право адміністративного суду переймати на себе функції та повноваження інших органів державної влади, які реалізуються відповідними суб`єктами владних повноважень в межах закону на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами.

На думку суду апеляційної інстанції, мотивуючи своє рішення тим, що Дисциплінарною комісією до позивача застосовано стягнення, що перевищує міру відповідальності за вчинений проступок, суд першої інстанції втрутився у дискреційні повноваження дисциплінарного органу щодо оцінки обставин, які враховуються при накладенні стягнення.

Апеляційний суд підстави для часткового задоволення позову мотивував тим, що відповідачем пропущено строки притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, адже відповідне рішення прийнято пізніше, ніж через рік з дня вчинення проступку.

Постановою Верхового Суду від 29.04.2021 рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.04.2018 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2018 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суди попередніх інстанції неповно з`ясували обставини, що мають значення для правильного розгляду справи, а тому їх рішення не можна вважати законними та обґрунтованими, що й стало підставою для їх скасування.

13.05.2021 справа надійшла до суду першої інстанції для нового розгляду.

Ухвалою від 18.05.2020 адміністративну справу прийнято до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 10.06.2021. Також встановлено учасникам справи строк для надання додаткових письмових пояснень із викладенням своїх аргументів та міркувань щодо обставин про необхідність дослідження яких вказав Верховний Суд у постанові від 29.04.2021.

Ухвалою від 18.05.2021 замінено Головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області його правонаступником – Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Володимирська, 91, м. Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 43316784).

04.06.2021 відповідачем 2 подано додаткові пояснення щодо обставин справи (а.с. 162-203, т. 3).

09.06.2021 позивачем подано додаткові пояснення щодо обставин справи, у яких викладена позиція щодо стану процедури банкрутства ВАТ «Керамік» та майнового стану банкрута (а.с. 204-223, т. 3).

У підготовчому судовому засіданні 10.06.2021 судом долучено до матеріалів справи копії протоколів засідань комітету кредиторів ВАТ «Керамік» (а.с. 237-248, т.3).

Ухвалою від 10.06.2021 витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» додаткові докази та оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 20.07.2021.

17.06.2021 на виконання ухвали від 10.06.2021 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» надано витребувану інформацію (а.с. 19-21, т.4).

25.06.2021 на виконання ухвали від 10.06.2021 Головним управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надано додаткову інформацію (а.с. 24-27, т.4).

30.06.2021 на адрес суду від Міністерства юстиції України надійшла заява про роз`яснення ухвали від 07.02.2018 по справі № 802/112/18-а про забезпечення позову.

13.07.2021 на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення підготовчого судового засідання призначеного на 20.07.2021 на іншу дату у зв`язку із його відрядженням та неможливістю прибути до суду.

У підготовчому судовому засіданні 20.07.2021, усною ухвалою занесеною до протоколу судового засідання задоволено клопотання позивача. Відкладено підготовче засідання на 05.08.2021.

У підготовчому судовому засіданні 05.08.2021, на підставі усної ухвали занесеної до протоколу судового засідання долучено до матеріалів справи надані ОСОБА_1 додаткові докази.

Ухвалою від 05.08.2021 задоволено частково заяву Міністерства юстиції України про роз`яснення ухвали суду від 07.02.2018 про забезпечення адміністративного позову.

Також усною ухвалою постановленою у підготовчому судовому засіданні 05.08.2021 судом встановлено порядок з`ясування обставин у справі та порядок дослідження доказів під час розгляду адміністративної справи по суті.

Ухвалою від 05.08.2021 закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 802/112/18-а та призначити справу до судового розгляду по суті на 31.08.2021

У судовому засіданні 31.08.2021 позивач свої вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю. В усних поясненнях акцентував увагу на тому, що рішення відповідачів про накладення на нього дисциплінарного стягнення є необґрунтованими. Просив врахувати, що відкликання ним касаційної скарги на рішення Апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 у справі № 127/6502/14-ц не спричинило негативних наслідків для майнового стану ВАТ «Керамік», а тому не може вважатися порушенням норм ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Представники відповідачів у своїх поясненнях підтримали викладену у заявах по суті позицію та просили відмовити у задоволенні позову. Звернули увагу суду на те, що згідно Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий зобов`язаний вживати заходів щодо захисту майна боржника, у спірному випадку ВАТ «Керамік». Натомість, відкликання ОСОБА_1 касаційної скарги на рішення Апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 у справі № 127/6502/14-ц спричинило негативні наслідки для боржника, адже призвело до того, що заходи спрямовані на пошук майна боржника виявилися неповними.

Заслухавши усні пояснення учасників справи, оцінивши аргументи, що викладені у заявах по суті та дослідивши письмові докази, що долучені до матеріалів справи, суд встановив таке.

Із інформації розміщеної на Публічному сайті Єдиного реєстру арбітражних керуючих встановлено, що на підставі наказу Міністерства юстиції України від 31.01.2013 № 202/5 ОСОБА_1 набув статус арбітражного керуючого, про що йому видано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за №192 від 26.02.2013.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 02.04.2010 за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці порушено провадження у справі №10/4-10 про банкрутство ВАТ "Керамік" (м. Вінниця, пров. Цегельна. 12).

14.06.2012 Господарським судом Вінницької області винесено постанову про визнання ВАТ "Керамік" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Лещенка А.М (справа № 10/47-10).

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 31.10.2013 у справі № 10/47-10 задоволено заяву арбітражного керуючого (ліквідатора) Лещенка Анатолія Михайловича та визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2009 р., укладеного між ВАТ «Керамік» та ПП «Компанією «Володимирський масив» (код ЄДРПОУ 34887094, вул. Соборна, 1, м. Вінниця, 21018). Зобов`язано ПП «Компанію «Володимирський масив» повернути ВАТ «Керамік» майно, а саме: комплекс, нежитлові будівлі та споруди, що складаються з: будівлі адмінкорпусу, позначеної на плані літерою «А», загальною площею 2915,6 кв.м.; будівлі прохідної, позначеної на плані літерою «Б», загальною площею 235,9 кв.м.; будівлі прохідної, позначеної на плані літерою «В», загальною площею 111,5 кв.м.; будівлі побутового корпусу, позначеної на плані літерою «Д», загальною площею 563,4 кв.м.; гаражів, позначених на плані літерою «Е», загальною площею 109,9 кв.м.; будівлі овочесховища, позначеної на плані літерою «Г», загальною площею 60,7 кв.м.; будівлі їдальні, позначеної на плані літерою «Ж», загальною площею 1517,4 кв.м; будівлі ГРП, позначеної на плані літерою «З», загальною площею 18,3 кв.м.; ангару, позначеного на плані літерою «Л», загальною площею 320,8 кв.м.; будівлі складу ДОП, позначеної на плані літерою «М», загальною площею 256,9 кв.м.; будівлі майолікового цеху - незавершене будівництво готовністю 83%, позначеної на плані літерою «П»; складу, позначеного на плані літерою «Р», загальною площею 135,5 кв.м.; операторської, позначеної на плані літерою «С», загальною площею 4,5 кв.м.; будівлі гаражу, позначеної на плані літерою «Т», загальною площею 653,1 кв.м.; будівлі гаражу, позначеної на плані літерою «У»; будівлі газових підтопок, позначеної на плані літерою «X», загальною площею 13145,6 кв.м.; вагової, позначеної на плані літерою «Щ», загальною площею 15,0 кв.м.; будівлі рихтовочного цеху - незавершене будівництво, позначеної на плані літерою «Ц»; будівлі відділу прийому глини - незавершене будівництво, позначеної на плані літерою «Ч»; відкритого залізобетонного складу, загальною площею 707,2 кв.м.; убиральні, позначеної на плані літерою «О»; будівлі складського приміщення незавершеного будівництва, готовністю 44%, позначеної на плані літерою «Ф»; трансформаторної підстанції, позначеної на плані літерою «Ш»; трансформаторної підстанції, позначеної на плані літерою «Ю»; трансформаторної підстанції, позначеної на плані літерою «Я»; огорожі, позначеної на плані літерою № 1; воріт, позначених на плані літерою № 2; криниці, позначеної на плані літерою № 3; ємкості ГСМ, позначеної на плані літерою № 4 (а.с. 143-145, т. 1).

Ухвала Господарського суду Вінницької області від 31.10.2013 у справі № 10/47-10 набрала законної сили на підставі постанови Вищого господарського суду України від 18.03.2014 (а.с. 149-150, т. 1).

В цей час, 14.11.2013 року на підставі Договору іпотеки від 01.12.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу за реєстровим № 2515 (зі змінами відповідно до Договору про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки від 13.11.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу за реєстровим № 1613) право власності на вищевказане нерухоме майно було зареєстровано за ОСОБА_4 у порядку позасудового врегулювання відносин між Іпотекодавцем (ПП «Компанія «Володимирський Масив») та Іпотекодержателем ( ОСОБА_4 ).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 01.07.2014 у справі № 127/6502/14-ц задоволено позов ВАТ «Керамік» в особі арбітражного керуючого Лещенка А.М. до ОСОБА_4 та витребувано із незаконного володіння останнього на користь ВАТ «Керамік» вказаний вище комплекс нежитлових будівель та споруд, що був предметом договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2009 (а.с. 151-153).

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01.07.2014 у справі № 127/6502/14-ц неодноразово переглядалося у апеляційному порядку, а рішення суду апеляційної інстанції були предметом касаційного оскарження (рішення Апеляційного суду Вінницької області від 20.08.2014 скасовано ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.12.2014, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції; ухвала Апеляційного суду Вінницької області від 17.02.2015 та ухвала Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.05.2015 про її скасування і направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції) (а.с. 154-170, т. 1).

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 у справі № 127/6502/14-ц апеляційні скарги ОСОБА_4 та Приватного підприємства «Компанія «Володимирський масив» задоволено, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01.07.2014 скасовано та відмовлено у задоволенні позову ВАТ «Керамік», в особі арбітражного керуючого ліквідатора Відкритого акціонерного товариства «Керамік» Лещенка А.М. до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПП «Компанія «Володимирський масив», про витребування майна з чужого незаконного володіння (а.с. 171-174, т. 1).

Арбітражний керуючий ліквідатор ВАТ «Керамік» Лещенко А.М. із рішенням апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 не погодився та оскаржив його у касаційному порядку (а.с. 186-189, т.1).

В цей час, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 19.10.2015 у справі № 10/47-10 відмовлено в задоволенні позову ПП «Компанія «Володимирський масив» до ВАТ «Керамік» про застосування наслідків недійсності правочину (двосторонню реституцію) щодо визнаного недійсним договору купівлі-продажу від 14.07.2009 року, укладеного між ВАТ «Керамік» та ПП «Компанія «Володимирський масив» (а.с. 175-179, т. 1).

Своє рішення Господарський суд Вінницької області мотивував тим, що нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не перебуває у власності ПП «Компанія «Володимирський масив» та знаходиться у власності фізичної особи - ОСОБА_4 , тому позивач наразі не в змозі виконати зобов`язання в зв`язку із визнанням недійсним договору купівлі - продажу від 14.07.2009 року та повернути ВАТ «Керамік» відповідне майно.

При цьому господарський суд встановив, що ПП «Компанія «Володимирський масив» сплатило ВАТ «Керамік» грошові кошти в сумі 10 550 446,59 грн. на виконання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2009 року (а.с. 178-зворот, т.1).

За наведених обставин, господарський суд дійшов висновку, що застосування наслідків недійсності правочину (двосторонньої реституції) щодо визнаного недійсним договору купівлі - продажу від 14.07.2009 року, яке полягає у зобов`язанні кожної зі сторін повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину та повернення сторін у первісний стан, який мав місце до вчинення недійсного правочину є неможливим, а тому господарським судом відмовлено в задоволенні позову ПП «Компанія «Володимирський масив» в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 12.05.2016 припинено повноваження арбітражного керуючого (ліквідатора) Лещенка А.М. та призначено ліквідатором по справі № 10/47-10 про банкрутство ВАТ "Керамік" арбітражного керуючого Бобрука Т.В (а.с. 180-181, т.1).

17.05.2016 до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ надійшла заява ВАТ «Керамік» в особі арбітражного керуючого - ліквідатора ВАТ «Керамік» Бобрука Т.В. від 16.05.2016 про відмову від раніше поданої ВАТ «Керамік» в особі арбітражного керуючого - ліквідатора ВАТ «Керамік» Лещенка А.М., касаційної скарги на рішення апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 по справі № 127/6502/14-ц (а.с. 184-185).

Як наслідок, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.06.2016 задоволено заяву ВАТ «Керамік» в особі арбітражного керуючого - ліквідатора ВАТ «Керамік» Бобрука Т.В. та закрито касаційне провадження (а.с. 182 – 183, т. 1).

Не погодившись із діями арбітражного керуючого щодо відмови від касаційної скарги, один із кредиторів та ініціатор справи про банкрутство ВАТ «Керамік» - Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці звернулося до Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області із листом від 19.04.2017 № 2046/06-32-1/09 про проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 .

Звернення Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці від 19.04.2017 № 2046/06-32-1/09 стало підставою для проведення позапланову невиїзну перевірку діяльності позивача.

У період з 17.10.2017 по 19.10.2017 на підставі доручення Міністерства юстиції України Головним територіальним управління юстиції у Вінницькій області було проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 з питань додержання ним Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та іншого законодавства з питань банкрутства ВАТ «Керамік» з питань, викладених у листі Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці від 19.04.2017 № 2046/06-32-1/09.

За результатами перевірки складено Довідку № 21 від 19.10.2017, в якій зафіксовані такі порушення:

- Комісією з перевірки встановлено, що, відкликавши касаційну скаргу ВАТ «Керамік» ОСОБА_1 не вжито всіх заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а також заходів щодо формування ліквідаційної маси ВАТ «Керамік», чим порушено права кредиторів на задоволення своїх вимог у межах справи про банкрутство ВАТ «Керамік», чим грубо порушено вимоги абзаців сьомого та тринадцятого частини першої статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (порушення усуненню не підлягає);

- Комісією з перевірки встановлено, що арбітражний керуючий ОСОБА_1 не надав копії протоколів засідань комітету кредиторів ВАТ «Керамік» з дати призначення арбітражного керуючого ОСОБА_1 ліквідатором боржника та документів, що підтверджують погодження комітетом кредиторів рішення про відкликання для доопрацювання касаційної скарги від 10.08.2015 № 02-03/318, чим порушив вимоги ч. 12 ст. 30 Закону (порушення підлягає усуненню та в подальшому було усунуто (а.с.193-204, т.1).

В подальшому Головним територіальним управління юстиції у Вінницькій області складено Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 30.10.2017 № 29, яким зафіксовано, що за результатами перевірки виявлено порушення, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до дисциплінарної комісії подання про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень:

- Комісією з перевірки встановлено, що, відкликавши касаційну скаргу ВАТ «Керамік» ОСОБА_1 не вжито всіх заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а також заходів щодо формування ліквідаційної маси ВАТ «Керамік», чим порушено права кредиторів на задоволення своїх вимог у межах справи про банкрутство ВАТ «Керамік», чим грубо порушено вимоги абзаців сьомого та тринадцятого частини першої статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (порушення усуненню не підлягає) (а.с. 225-231, т.1).

01.11.2017 Головним територіальним управління юстиції у Вінницькій області направлено до Міністерства юстиції України пропозицію №10985/5/0-17 щодо внесення до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) подання про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення на підставі акту позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого від 30.10.2017 №29 (а.с. 233 – 235, т. 1).

14.11.2017 в.о. директора Департаменту з питань судової роботи та банкрутства внесено до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) подання № 1046 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення (а.с. 31, т.2).

06.12.2017 відбулося засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), на якому розглянуто подання Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України № 1046 від 14.11.2017.

На засіданні Дисциплінарної комісії прийнято рішення від 06.12.2017 № 66/12/17 у формі протоколу та вирішено внести до Міністерства юстиції України подання про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (а.с. 55-58, т.2).

На підставі рішення у формі протоколу № 66/12/17 від 06.12.2017 оформлено подання № 788 від 06.12.2017 та вирішено направити його до Міністерства юстиції України для складення проекту наказу про анулювання свідоцтва № 192 від 26.02.2013 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, виданого ОСОБА_1 (а.с. 36, т.2).

В подальшому, Міністерством юстиції України прийнято наказ № 45/5 від 05.01.2018 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією. Ліквідатора), виданого ОСОБА_1 » (а.с. 39, т.2).

Цим Наказом вирішено анулювати видане позивачу свідоцтво № 192 від 26.02.2013, а Департаменту з питань судової роботи та банкрутства забезпечити внесення запису про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Позивач вважає протиправними та просить скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючого санацією, ліквідаторів) від 06.12.2017, яке оформлене протоколом № 66/12/17 в частині яка стосується його прав та інтересів, а також наказ Міністерства юстиції України № 45/5 від 05.01.2018.

Також вважає, що дії по складанню Акту позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого від 30.10.2017 № 29 є неправомірними оскільки перевірка на його думку не була об`єктивною.

Оскільки реалізація наказу Міністерства юстиції України № 45/5 від 05.01.2018 призвела до внесення у Реєстр запису про припинення дії його свідоцтва №192 від 26.02.2013, просить зобов`язати Мін`юст вчинити дії з метою відновлення дії свідоцтва.

При первинному розгляді цієї справи суд першої інстанції частково задовольняючи позов виходив із того, що застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не можна визнати таким, що ґрунтується на встановлених фактах, враховує ступінь вини арбітражного керуючого та вчинених ним дій.

Як наслідок, суд дійшов висновку про необґрунтованість застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області задоволено частково, а рішення суду першої інстанції змінено в частині мотивів. В решті рішення залишено без змін.

Змінюючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції, що, відкликавши касаційну скаргу ВАТ «Керамік» без погодження на те із комітетом кредиторів, позивач порушив вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Однак, мотивуючи часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про застосування Дисциплінарною комісією до позивача дисциплінарного стягнення, що перевищує міру відповідальності за вчинений проступок, що, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, є втручанням у дискреційні повноваження.

Крім того, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є протиправним, оскільки при його прийнятті відповідачем порушено строки притягнення до відповідальності.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції і направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд у постанові від 29.04.2021 як підставу для такого рішення зазначив, що як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції, при постановленні рішень, не дослідили протоколи засідань комітету кредиторів у їх хронологічному порядку та не надали їм оцінку; не встановили наявність чи відсутність активних дій позивача щодо повідомлення кредиторів про намір відкликати касаційну скаргу та належності їх сповіщення про дане засідання і не надали їм оцінку; не з`ясували, яке саме рішення повинно було бути оскаржене в касаційному порядку, та як саме відкликання касаційної скарги становило склад порушення позивачем, зафіксоване в Акті позапланової перевірки.

Окрім того, суди попередніх інстанцій, підтримуючи позицію щодо задоволення позову, не перевірили обґрунтованість тверджень, на які посилався позивач, як на підставу відсутності доцільності подання касаційної скарги, зокрема,- завершальність процедури ліквідації, відсутність майна та грошових коштів банкрута, та чи дійсно в ухвалі Господарського суду Вінницької області від 19.10.2015 по справі №10/47-10 встановлені обставини, вказані позивачем, як такі, що мають істотне значення при вирішенні питання обґрунтованості касаційної скарги ВАТ «Керамік» від 10.08.2015 за №02-03/318, обмежившись, при цьому цитуванням вказаного доводу арбітражного керуючого.

Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Відтак, ключовим при розгляді цієї справи є питання про те, чи можна кваліфікувати подання арбітражним керуючим Бобруком Т.В. без згоди комітету кредиторів заяви про відмову від касаційної скарги ВАТ «Керамік» на рішення апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 по справі № 127/6502/14-ц як порушення прав кредиторів на задоволення своїх вимог у межах справи про банкрутство ВАТ «Керамік» та грубе порушення вимог абзаців сьомого та тринадцятого частини першої статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

При цьому потрібно встановити, чи свідчить відмова позивача від касаційної скарги та подальше закриття ухвалою суду касаційної інстанції від 15.06.2016 касаційного провадження по справі № 127/6502/14-ц про невжиття всіх заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а також заходів щодо формування ліквідаційної маси ВАТ «Керамік», чим порушено права кредиторів на задоволення своїх вимог у межах справи про банкрутство ВАТ «Керамік».

Визначаючись щодо позовних вимог суд враховує, що спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII (далі – Закон від 14.05.1992 № 2343-XII).

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22.12.2011 № 4212-VI (набрав чинності 18.01.2013) Закон від 14.05.1992 № 2343-XII викладено в новій редакції.

Однак, згідно п. 1-1 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 22.12.2011 № 4212-VI, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Тому, до правових відносин щодо виконання позивачем своїх обов`язків як арбітражного керуючого ВАТ «Керамік» застосовуються положення Закону від 14.05.1992 № 2343-XII у редакції до внесення у нього змін Законом від 22.12.2011 № 4212-VI, адже провадження у справі про банкрутство ВАТ «Керамік» порушено ухвалою Господарського суду Вінницької області від 02.04.2010.

У свою чергу правовідносини пов`язані із здійсненням щодо арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного провадження унормовують положення Закону які діяли в період із 19.04.2017 (дата подання скарги щодо позивача) по 05.01.2018 (дата прийняття спірного наказу про анулювання свідоцтва).

Іншими нормативно – правовими актами, що регулюють спірні правовідносини є Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)» від 27.06.2013 № 1284/5 (втратив чинність на підставі Наказу Міністерства юстиції № 3928/5 від 06.12.2019), Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)» від 11.01.2013 № 81/5 (втратив чинність згідно з наказом Міністерства юстиції України від 25 вересня 2019 року № 2993/5), Наказ Міністерства юстиції України «Про отримання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)» від 14.01.2013 № 93/5 (втратив чинність (згідно з наказом Міністерства юстиції України від 13 серпня 2019 року № 2535/5).

Закон від 14.05.1992 № 2343-XII встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону від 14.05.1992 № 2343-XII, арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 107 Закону від 14.05.1992 № 2343-XII, арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.

Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення.

Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Статтею 109 Закону від 14.05.1992 № 2343-XII передбачено, що дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є: 1) попередження; 2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.

Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

В силу п. 5 ч. 1 ст. 112 Закону від 14.05.1992 № 2343-XII, накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Основи процедури припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) врегульовані ст. 113 Закону від 14.05.1992 № 2343-XII.

Нею передбачено, що у разі наявності підстав для позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарна комісія вносить державному органу з питань банкрутства відповідне подання. Державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Рішення державного органу з питань банкрутства про позбавлення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) може бути оскаржено арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дію.

Згідно п. 7.1 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)» від 27.06.2013 № 1284/5 (чинного на момент притягнення позивача до відповідальності), однією із підстав для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).

Із матеріалів позапланової перевірки позивача встановлено, що підставою для притягнення його до відповідальності та прийняття рішення про позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) стало грубе порушення ст. 25 Закону від 14.05.1992 № 2343-XII, яке полягало у відмові без згоди комітету кредиторів від касаційної скарги поданої в інтересах ВАТ «Керамік» на рішення апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 по справі № 127/6502/14-ц.

Аналіз норми п. 7.1 Порядку від 27.06.2013 № 1284/5 яка стала підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення дає підстави для висновку, що ознаками об`єктивної сторони передбаченого нею складу дисциплінарного проступку арбітражного керуючого є:

1) дії щодо грубого порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень;

2) наслідки у вигляді грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).

Тобто, дисциплінарний проступок вчинення якого поставлено у вину позивачу характеризується матеріальним складом, а тому обов`язковою його ознакою є не лише діяння щодо грубого порушення законодавства, але й настання наслідків у вигляді грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).

Надаючи оцінку висновкам, які стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та прийняття щодо нього рішення про позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) суд керується такими мотивами.

Грубе порушення позивачем законодавства з питань банкрутства на думку дисциплінарного органу полягало у відмові арбітражного керуючого без згоди комітету кредиторів від касаційної скарги поданої в інтересах ВАТ «Керамік» на рішення апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 по справі № 127/6502/14-ц.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції у цій справі, та направляючи справу на новий розгляд, у постанові від 29 квітня 2021 року Верховний Суд зазначив, що суди при обґрунтуванні своїх висновків не встановили наявність чи відсутність активних дій позивача щодо повідомлення кредиторів про намір відкликати касаційну скаргу та належності їх сповіщення про дане засідання і не надали їм оцінку.

З метою дослідження вказаних обставин при новому розгляді справи суд ухвалою від 10.06.2021 витребував в учасників комітету кредиторів (Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»:

інформацію про те, чи повідомляв ліквідатор ВАТ «Керамік» - арбітражний керуючий Бобрук Тарас Володимирович представників комітету кредиторів про засідання комітету кредиторів ВАТ «Керамік» яке було призначено на 16.05.2016 та про порядок денний такого засідання. У випадку повідомлення про вказане засідання – надати докази повідомлення.

Інформацію про те, чи інформував ліквідатор ВАТ «Керамік» - арбітражний керуючий Бобрук Тарас Володимирович представників комітету кредиторів про намір відкликання касаційної скарги Відкритого акціонерного товариства «Керамік» на рішення Апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 у справі № 127/6502/14.

Інформацію про причини неприбуття представників Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниця, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» на засідання комітету кредиторів ВАТ «Керамік» яке було призначено на 16.05.2016.

Окрім цього суд запропонував позивачу надати докази вчинення дій з метою повідомлення кредиторів про засідання комітету, яке було призначено на 16.05.2016.

На виконання ухвали суду Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «Банк «Київська Русь» з ринку листом від 14.06.2021 повідомив про відсутність можливості надати витребувану інформацію (а.с. 19-20, т.4).

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (правонаступник Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниця) листом від 24.06.2021 повідомило, що у матеріалах справи, що була створена в Управлінні відсутні будь – які документи, які б підтверджували факт повідомлення ОСОБА_1 . Управління про засідання комітету кредиторів призначене на 16.05.2016 та про його порядок денний (а.с. 24-25, т. 4).

ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» запитуваної інформації не надало, однак з огляду на необізнаність двох із трьох кредиторів про призначене на 16.05.2016 засідання, факт інформування Товариства не має визначального значення оскільки в силу ч. 4, 9 ст. 16 Закону від 14.05.1992 № 2343-XII, відсутність двох із трьох вказаних кредиторів на засіданні комітету із урахуванням їх частки виключало можливість його проведення та прийняття будь яких рішень.

Позивач у судовому засіданні повідомив, що повідомлення кредиторів здійснювалася у телефонному режимі, однак жодних письмових доказів такого повідомлення (телефонограми, трекінг телефонних дзвінків, тощо) не надав пояснивши це тим, що такі документи (докази) з огляду на значний проміжок часу, що минув від 16.05.2016, у нього не збереглися.

Отже, при розгляді справи судом не встановлено фактів вчинення позивачем активних дій з метою повідомлення кредиторів про призначене на 16.05.2016 засідання та про намір відкликати касаційну скаргу.

Однак, на думку суду, та обставина, що позивач не повідомляв комітет кредиторів про намір відкликання касаційної скарги і з цього приводу комітетом не приймалося окремого рішення не є підставою для висновку, про вчинення позивачем грубого порушення законодавства з питань банкрутства.

Визначаючись щодо кваліфікації вчинених позивачем дій (бездіяльності), суд враховує, що згідно ч. 5 ст. 3-1 Закону від 14.05.1992 № 2343-XII, арбітражний керуючий зобов`язаний здійснювати заходи щодо захисту майна боржника.

Частиною 6 ст. 3-1 Закону від 14.05.1992 № 2343-XII передбачено, що при реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Невиконання або неналежне виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, що завдало значної шкоди боржнику чи кредиторам, може бути підставою для анулювання його ліцензії (ч. 10 ст. 3-1 Закону від 14.05.1992 № 2343-XII).

Нормою ч. 11 ст. 3-1 Закону від 14.05.1992 № 2343-XII передбачено, що невиконання або неналежне виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов`язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Згідно положень абз. 7 та 13 ч. 1 ст. 25 Закону від 14.05.1992 № 2343-XII, (про порушення позивачем яких йдеться у матеріалах позапланової перевірки), ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу (абз. 7) та вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб (абз. 13).

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону від 14.05.1992 № 2343-XII, з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

Аналізуючи текст процитованих норм Закону від 14.05.1992 № 2343-XII, суд зазначає, що такі містять правила загального характеру, визначають повноваження арбітражного керуючого і передбачають, що при виконанні своїх повноважень арбітражний керуючий повинен діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. Нормами закону, які на думку відповідачів позивачем порушено, не передбачено обов`язку арбітражного керуючого погоджувати із комітетом кредиторів питання про оскарження рішень судів у процедурі банкрутства як і питання про реалізацію процесуальних прав касатором на стадії касаційного перегляду рішень, які пов`язані із правами та інтересами банкрута.

Виконуючи на підставі ч. 2 ст. 25 Закону від 14.05.1992 № 2343-XII функції керівника (органу управління) юридичної особи – банкрута, арбітражний керуючий вправі самостійно приймати рішення щодо здійснення покладених на нього законом повноважень (крім випадків прямо передбачених законом, до прикладу укладення арбітражним керуючим значних угод боржника), діючи при цьому з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Правильність таких висновків підтверджується й аналізом повноважень комітету кредиторів банкрута. Зокрема, згідно ч. 8 ст. 16 Закону від 14.05.1992 № 2343-XII, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: вибори голови комітету; скликання зборів кредиторів; підготовку та укладення мирової угоди; внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість; інші питання, передбачені цим Законом.

У роботі комітету має право брати участь з правом дорадчого голосу арбітражний керуючий, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю та при необхідності представник органу, уповноваженого управляти майном боржника, представник органу місцевого самоврядування.

Тлумачення норм ч. 8 ст. 16 Закону від 14.05.1992 № 2343-XII дає підстави для висновку, що комітет кредиторів не наділений повноваженнями приймати обов`язкові для арбітражного керуючого рішення про оскарження рішень судів у процедурі банкрутства та рішення, які б впливали на реалізацію арбітражним керуючим інших процесуальних прав при розгляді справ у суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції.

Тому, висновок позапланової перевірки позивача про те, що відмовившись від касаційної скаргу ВАТ «Керамік» без погодження на те із комітетом кредиторів, позивач порушив вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не ґрунтуються на законі, адже закон не містить норм які б зобов`язували арбітражного керуючого погоджувати дію про відмову від касаційної скарги із комітетом кредиторів, як і норм про заборону вчинення таких процесуальних дій без згоди комітету кредиторів.

Відтак, сам факт відкликання позивачем касаційної скарги на рішення апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 по справі № 127/6502/14-ц не є порушенням норм Закону від 14.05.1992 № 2343-XII.

Як встановлено судом, у Довідці № 21 від 19.10.2017, зроблено висновок, що відкликавши касаційну скаргу ВАТ «Керамік» ОСОБА_1 не вжито всіх заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а також заходів щодо формування ліквідаційної маси ВАТ «Керамік», чим порушено права кредиторів на задоволення своїх вимог у межах справи про банкрутство ВАТ «Керамік», чим грубо порушено вимоги абзаців сьомого та тринадцятого частини першої статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (порушення усуненню не підлягає) (а.с.193-204, т.1).

Аналогічний висновок міститься в Акті позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 30.10.2017 № 29 (а.с. 225-231, т.1).

Тому, у контексті спірних правовідносин важливою є оцінка правових наслідків для прав та інтересів ВАТ «Керамік» відкликання позивачем касаційної скарги на рішення апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 по справі № 127/6502/14-ц.

Відповідно до п. 6.6. Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 27.06.2013 № 1284/5, акт перевірки складається з вступної, описової та резолютивної частин.

Згідно п. 6.6.2 Порядку від 27.06.2013 № 1284/5, в описовій частині акта перевірки містяться інформація про виявлені під час перевірки порушення, які наводяться відповідно до резолютивної частини Довідки, оцінка пояснень, зауважень, заперечень і документів, наданих арбітражним керуючим, та усунення арбітражним керуючим зазначених у Довідці порушень.

У резолютивній частині акта перевірки комісією з урахуванням Довідки та пояснень, зауважень, заперечень і документів, наданих арбітражним керуючим, або усунених порушень, а також Висновку (у разі якщо територіальний орган з питань банкрутства було зобов`язано надіслати Довідку до Мін`юсту для проведення її аналізу) робиться висновок щодо наявності (відсутності) порушень законодавства з питань банкрутства в діяльності арбітражного керуючого.

У разі виявлення за результатами перевірки порушень у резолютивній частині акта перевірки зазначаються всі порушення з посиланням на конкретні структурні одиниці нормативно-правових актів. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів не допускається. Порушення, усунені арбітражним керуючим до моменту складання акта перевірки, вважаються такими, що не вчинені, та в резолютивній частині акта перевірки не вказуються (п. 6.6.3 Порядку від 27.06.2013 № 1284/5).

На переконання суду, вжите у Акті позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 30.10.2017 № 29 формулювання висновку про те, що відкликавши касаційну скаргу ВАТ «Керамік» ОСОБА_1 не вжито всіх заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а також заходів щодо формування ліквідаційної маси ВАТ «Керамік», чим порушено права кредиторів на задоволення своїх вимог у межах справи про банкрутство ВАТ «Керамік», чим грубо порушено вимоги абзаців сьомого та тринадцятого частини першої статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не відповідає п. 6.6.3 Порядку від 27.06.2013 № 1284/5.

Перш за все, суд зазначає, що відкликання позивачем вказаної касаційної скарги не вважається порушенням статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тим паче грубим порушенням, як зазначено відповідачем.

Відповідач у Акті від 30.10.2017 № 29 вказує на те, що позивачем: «не вжито всіх заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута», «заходів щодо формування ліквідаційної маси ВАТ «Керамік», «чим порушено права кредиторів на задоволення своїх вимог у межах справи про банкрутство ВАТ «Керамік».

Такі висновки Акту перевірки, на думку суду, свідчать про довільне трактування відповідачем правових наслідків відмови від касаційної скарги на рішення апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 по справі № 127/6502/14-ц та набрання цим рішенням законної сили. Зокрема, про неповноту проведеної перевірки свідчить той факт, що у Акті не наведено аналізу заходів, вжиття яких на думку відповідача відповідало б його уявленню про повноту вчинення дій спрямованих на виявлення, пошук та повернення майна боржника, натомість у тексті Довідки та Акту ним вживається «всіх заходів», без їх конкретизації.

Як зазначалося вище, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони дисциплінарного проступку вчинення якого поставлено у вину позивачу є настання наслідків у вигляді грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута) (п. 7.1 Порядку від 27.06.2013 № 1284/5).

Однак, відповідач у Акті позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 30.10.2017 № 29 взагалі не провів аналізу наслідків відмови позивача від касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 по справі № 127/6502/14-ц які настали для ВАТ «Керамік» чи його кредиторів, зробивши висновок лише про грубе порушення позивачем вимог абз. 7 та 13, ч. 1 ст. 25 Закону від 14.05.1992 № 2343-XII.

Відповідно до п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Застосувавши до позивача найбільш суворий вид дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) відповідач належно не мотивував своє рішення, що проявляється у відсутності в Акті від 30.10.2017 № 29 детального опису об`єктивної сторони дисциплінарного проступку, адже до дослідження його наслідків відповідач взагалі не вдавався.

Вказані вище порушення характеризують рішення відповідача про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності як неправомірне.

До того ж, судом досліджено предмет спору у справі № 127/6502/14-ц та наслідки прийнятих у ній рішень та встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 01.07.2014 у справі № 127/6502/14-ц задоволено позов ВАТ «Керамік» в особі арбітражного керуючого Лещенка А.М. до ОСОБА_4 та витребувано із незаконного володіння останнього на користь ВАТ «Керамік» вказаний вище комплекс нежитлових будівель та споруд, що був предметом договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2009 (а.с. 151-153).

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 у справі № 127/6502/14-ц апеляційні скарги ОСОБА_4 та ПП «Компанія «Володимирський масив» задоволено, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01.07.2014 скасовано та відмовлено у задоволенні позову ВАТ «Керамік», в особі арбітражного керуючого ліквідатора ВАТ «Керамік» Лещенка А.М. до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПП «Компанія «Володимирський масив», про витребування майна з чужого незаконного володіння (а.с. 171-174, т. 1).

Арбітражний керуючий ліквідатор ВАТ «Керамік» Лещенко А.М. із рішенням апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 не погодився та оскаржив його у касаційному порядку (а.с. 186-189, т.1).

Очевидним є те, що арбітражний керуючий ВАТ «Керамік» подаючи касаційну скаргу на рішення апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 переслідував ціль захисту майнового інтересу банкрута, зміст якого полягав у поверненні із володіння ОСОБА_4 відчужених на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2009 ВАТ «Керамік» в користь підприємства «Компанія «Володимирський масив» та в подальшому переданого на підставі договору іпотеки у власність ОСОБА_4 комплексу нежитлових будівель та споруд.

17.05.2016 до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ надійшла заява ВАТ «Керамік» в особі арбітражного керуючого - ліквідатора ВАТ «Керамік» Бобрука Т.В. від 16.05.2016 про відмову від раніше поданої ВАТ «Керамік» в особі арбітражного керуючого - ліквідатора ВАТ «Керамік» Лещенка А.М., касаційної скарги на рішення апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 по справі № 127/6502/14-ц (а.с. 184-185).

Як наслідок, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.06.2016 задоволено заяву ВАТ «Керамік» в особі арбітражного керуючого - ліквідатора ВАТ «Керамік» Бобрука Т.В. та закрито касаційне провадження (а.с. 182 – 183, т. 1).

Хоча у Акті позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача від 30.10.2017 № 29 не наведено детальних аргументів про це, але у судовому засіданні представниками відповідачів пояснено, що негативні наслідки для ВАТ «Керамік» рішення апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 вони вбачають у тому, що набрання ним законної сили унеможливило повернення в користь ВАТ «Керамік» комплексу нежитлових будівель та споруд.

Однак, навіть у такому випадку висновок про заподіяння шкоди майновим інтересам банкрута та його кредиторам є передчасним, оскільки ухвалою Господарського суду Вінницької області від 19.10.2015 у справі № 10/47-10 встановлено, що ПП «Компанія «Володимирський масив» на виконання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2009 року сплатило ВАТ «Керамік» грошові кошти в сумі 10 550 446,59 грн.

Згідно ч. 4 ст. 77 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи, що Господарським судом Вінницької області встановлено обставину щодо проведення із ВАТ «Керамік» розрахунків за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2009, підстави вважати порушеними майнові інтереси Товариства внаслідок набрання законної сили рішення апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 відсутні, адже у протилежному випадку, по відношенню до ВАТ «Керамік» може виникнути право вимоги щодо повернення грошових коштів в сумі 10550446,59 грн. які отримані як компенсація вартості майна за договором.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції у цій справі, та направляючи справу на новий розгляд, у постанові від 29 квітня 2021 року Верховний Суд як одну із підстав зазначив, що суди не перевірили обґрунтованість тверджень, на які посилався позивач, як на підставу відсутності доцільності подання касаційної скарги, зокрема, - завершальність процедури ліквідації, відсутність майна та грошових коштів банкрута.

З метою дослідження вказаних обставин, ухвалою від 18.05.2021 суд запропонував учасникам справи надати пояснення та докази, що їх підтверджують і висловити свої аргументи та міркування щодо обставин про необхідність дослідження яких зроблено висновок Судом касаційної інстанції.

09.06.2021 позивачем надано пояснення разом із доказами, що їх підтверджують на підставі яких встановлено наступне.

За підприємством ВАТ «Керамік» обліковувалися в базі даних АІС «ДАІ 2000» та Єдиному державному реєстрі МВС транспортні засоби які реалізовані. Ці обставини підтверджуються копією довідки Територіального сервісного центру 0541 від 26.12.2017 та копією протоколу № 13/2 проведення аукціону від 19.12.2013 (а.с. 208 - 216).

Арбітражним керуючим Бобруком Т.В. вчинено дії з метою зняття цих транспортних засобів з обліку ВАТ «Керамік».

Відповідно до довідки ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 13.04.2018 за ВАТ «Керамік» сільськогосподарська та дорожньо - будівельна техніка не зареєстрована (а.с. 219, т.3).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.03.2021 № 248220837, щодо ВАТ «Керамік» відомості відсутні (а.с. 220, т.3).

Відповідно до довідки ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 10.03.2021 № 0-2-0.2-2274/2-21, в Державному реєстрі земель відповідно поданих структурними підрозділами у районах та м. Вінниці щодо ВАТ «Керамік» на території області відсутні відомості про реєстрацію земельних ділянок (а.с. 221, т.3).

Відповідно до виписки ПАТ АБ «УкргазБанк» від 17.03.2021, рух коштів на ліквідаційному рахунку ВАТ «Керамік» з 01.01.2016 по 17.03.2021 не проводився (а.с. 222, т. 3).

Відповідно до довідки РВ ФДМУ по Вінницькій та Хмельницькій областях від 30.04.2021 № 18-2/1785, відсутня інформація щодо наявності об`єктів державної власності, що перебувають на зберіганні (або іншій правовій підставі) у ВАТ «Керамік» (а.с. 223, т. 3).

Узагальнюючи вказані обставини та докази які їх підтверджують суд доходить висновку про те, що процедура ліквідації ВАТ «Керамік» знаходиться на завершальній стадії. Грошові кошти чи інше майно яке могло б стати джерелом виконання обов`язку щодо відшкодування вартості комплексу нежитлових будівель та споруд відчужених на підставі договору купівлі – продажу від 14.07.2009 у разі ймовірного задоволення позову у справі № 127/6502/14-ц у ВАТ «Керамік» відсутнє. Тому, посилання відповідачів на невиконання арбітражним керуючим свого обов`язку із вжиття всіх заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а також заходів щодо формування ліквідаційної маси ВАТ «Керамік», чим порушено права кредиторів на задоволення своїх вимог у межах справи про банкрутство ВАТ «Керамік», є безпідставними.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції у цій справі у постанові від 29 квітня 2021 року Верховний Суд як одну із підстав зазначив, що суди попередніх інстанцій при постановленні рішень, не дослідили протоколи засідань комітету кредиторів у їх хронологічному порядку та не надали їм оцінки.

Частиною 9 ст. 13 Закону від 14.05.1992 № 2343-XII передбачено, що розпорядник майна зобов`язаний надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника.

Відповідно до ч. 8 ст. 16 Закону від 14.05.1992 № 2343-XII, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Відтак, необхідність дослідження протоколів засідань комітету кредиторів обумовлена тим, що одним із повноважень Комітету є оцінка діяльності арбітражного керуючого на відповідність вимогам законодавства про банкрутство та прийняття рішень із цих питань.

З метою врахування висновків Верховного Суду суд запропонував позивачу надати копії усіх протоколів засідань комітету кредиторів ВАТ «Керамік».

Із наданих протоколів встановлено, що засідання комітету кредиторів ВАТ «Керамік» відбувалися 16.05.2016 (а.с. 248, т. 3) - засідання не проведено, 10.01.2018 (а.с. 32, т.1), 04.06.2018 (а.с. 246, т. 3) – оголошено перерву у засіданні, 05.06.2018 (а.с. 245, т. 3) – взято до відома звіт арбітражного керуючого та продовжено строк ліквідаційної процедури і повноваження ліквідатора, 30.07.2018 (а.с. 244, т. 3) – взято до відома звіт арбітражного керуючого та продовжено строк ліквідаційної процедури і повноваження ліквідатора, 18.02.2019 (а.с. 243, т. 3) – взято до відома звіт арбітражного керуючого та продовжено строк ліквідаційної процедури і повноваження ліквідатора, 14.12.2020 (а.с. 239-242, т. 3) – прийнято до відома проміжний звіт арбітражного керуючого та продовжено строк ліквідаційної процедури і повноваження ліквідатора, 09.03.2021 (а.с. 237-238, т.3) – схвалено звіт арбітражного керуючого та продовжено строк ліквідаційної процедури і повноваження ліквідатора, 14.06.2021 (а.с. 50, т.4) – схвалено звіт арбітражного керуючого та продовжено строк ліквідаційної процедури і повноваження ліквідатора, 30.08.2021 – схвалено звіт арбітражного керуючого.

Підсумовуючи суд зазначає, що на жодному із засідань комітету кредиторів ВАТ «Керамік» рішень, які б давали підстави для висновку про незадовільний стан виконання арбітражним керуючим ОСОБА_1 своїх обов`язків не приймалося. На кожному засіданні звіт про діяльність арбітражного керуючого знаходив свою позитивну оцінку, що також дає підстави для критичної оцінки тверджень відповідачів про невиконання арбітражним керуючим свого обов`язку із вжиття всіх заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а також заходів щодо формування ліквідаційної маси ВАТ «Керамік».

До того ж судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці у рамках справи № 10/47-10 про банкрутство ВАТ «Керамік» зверталося до Господарського суду Вінницької області із скаргою на дії/бездіяльність арбітражного керуючого ОСОБА_1 (а.с. 133-134, т. 2).

Однак, ухвалою суду від 14.08.2018 залишено скаргу без розгляду у зв`язку із її відкликанням скаржником, а мотивом відкликання скарги стало належне виконання арбітражним керуючим своїх обов`язків про що подано звіт від 30.07.2018.

Оцінка підстав відкликання кредитором ВАТ «Керамік» скарги на дії арбітражного керуючого теж вказує на здійснення позивачем своїх функцій у відповідності із законом.

Підсумовуючи встановлені обставини та надану їм правову оцінку суд доходить висновку, що позивачу поставлено у вину вчинення грубого порушення законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута) (абз. 6 п. 7.1 Порядку від 27.06.2013 № 1284/5). Попри це, об`єктивна сторона складу цього дисциплінарного проступку (а саме його наслідки) взагалі не відображена у Акті позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача від 30.10.2017 № 29.

Водночас, досліджені судом обставини, які характеризують наслідки для ВАТ «Керамік» відмови позивача від касаційної скарги на Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 у справі № 127/6502/14-ц та набрання цим рішенням законної сили, майновий стан банкрута, стан (завершеність) процедури банкрутства підприємства та протоколи засідання комітету кредиторів ВАТ «Керамік» не дають підстав для висновку, що арбітражним керуючим ОСОБА_1 вчинено дії, які б можна було б кваліфікувати як такі, що вказують на не вжиття всіх заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а також заходів щодо формування ліквідаційної маси ВАТ «Керамік», чим порушено права кредиторів на задоволення своїх вимог у межах справи про банкрутство ВАТ «Керамік». Це виключає підстави кваліфікувати його діяння як порушення вимог абзаців сьомого та тринадцятого частини першої статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Отже, в діях арбітражного керуючого ВАТ «Керамік» ОСОБА_1 відсутній склад дисциплінарного проступку вчинення якого йому поставлено у вину, а тому рішення про притягнення його до відповідальності у виді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є незаконним та підлягає скасуванню.

До того ж, приймаючи рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідачем порушено норми чинного на час прийняття спірного наказу Закону від 14.05.1992 № 2343-XII та Порядку від 27.06.2013 № 1284/5 які унормовують строки накладення дисциплінарних стягнень.

Так, згідно п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 109 Закону від 14.05.1992 № 2343-XII, позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є одним із видів дисциплінарного стягнення, що можуть застосовуватися до арбітражного керуючого, а рішення про його накладення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Аналогічні строки притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності встановлені пунктом 7.5 Порядку від 27.06.2013 № 1284/5.

При розгляді справи встановлено, що заява ВАТ «Керамік» в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Бобрука Т.В. від 16.05.2016 про відмову від касаційної скарги на рішення апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 по справі № 127/6502/14-ц надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ 17.05.2016 (а.с. 184-185).

19.04.2017 Управлінням Пенсійного фонду України в місті Вінниці подано скаргу на дії арбітражного керуючого щодо відмови від касаційної скарги.

На підставі скарги проведено позапланову перевірку діяльності позивача, та за результатом перевірки складено Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 30.10.2017 № 29, яким зафіксовано порушення, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до дисциплінарної комісії подання про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень. Зокрема у Акті вказано, що відкликавши касаційну скаргу ВАТ «Керамік» ОСОБА_1 не вжито всіх заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а також заходів щодо формування ліквідаційної маси ВАТ «Керамік», чим порушено права кредиторів на задоволення своїх вимог у межах справи про банкрутство ВАТ «Керамік», чим грубо порушено вимоги абзаців сьомого та тринадцятого частини першої статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (порушення усуненню не підлягає) (а.с. 225-231, т.1).

06.12.2017 відбулося засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), на якому прийнято рішення від 06.12.2017 № 66/12/17 у формі протоколу та вирішено внести до Міністерства юстиції України подання про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (а.с. 55-58, т.2).

На підставі рішення у формі протоколу № 66/12/17 від 06.12.2017 оформлено подання № 788 від 06.12.2017 та вирішено направити його до Міністерства юстиції України для складення проекту наказу про анулювання свідоцтва № 192 від 26.02.2013 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, виданого ОСОБА_1 (а.с. 36, т.2).

В подальшому, Міністерством юстиції України прийнято наказ № 45/5 від 05.01.2018 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 » (а.с. 39, т.2).

Узагальнюючи наведені обставини суд зазначає, що дію яка кваліфікована відповідачем як дисциплінарний проступок позивач вчинив 17.05.2016 (дата подання до суду касаційної інстанції заяви про відмову від касаційної скарги).

Виявлено та задокументовано дисциплінарний проступок Актом позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 30.10.2017 № 29, а наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення Міністерством юстиції України прийнято 05.01.2018.

Отже, приймаючи рішення про накладення на позивача дисциплінарне стягнення відповідач істотно порушив строки встановлені Законом від 14.05.1992 № 2343-XII, адже до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого ОСОБА_1 притягнуто більше як через 1 рік і 7 місяців з моменту вчинення дисциплінарного проступку.

Висновок про те, що саме наказ Міністерством юстиції України №45/5 від 05.01.2018 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією. Ліквідатора), виданого ОСОБА_1 » є рішенням про накладення дисциплінарного стягнення буде наведено нижче, при оцінці інших позовних вимог ОСОБА_1 .

Відтак, рішення відповідача про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є протиправним та підлягає скасуванню, ще й із підстав порушення при його прийнятті норм Закону від 14.05.1992 № 2343-XII які унормовують строки накладення дисциплінарного стягнення.

Тому, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 45/5 від 05.01.2018 підлягають задоволенню.

У своєму позові позивач також просить визнати незаконним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючого санацією, ліквідаторів) від 06.12.2017, яке оформлене протоколом, в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на підставі подання № 1046 від 14.11.2017.

Однак така позовна вимога задоволенню не підлягає, оскільки в силу ч. 2 ст. 107 та ч. 2 ст. 113 Закону від 14.05.1992 № 2343-XII, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого щодо позбавлення права на здійснення діяльності приймає саме державний орган з питань банкрутства (Міністерство юстиції України), а не дисциплінарна комісія. Адже притягнення до дисциплінарної відповідальності і пропозиція застосувати до арбітражного керуючого відповідну санкцію - являють собою різні юридичні поняття. Тому, рішення комісії про застосування дисциплінарного стягнення відповідно до норм діючого законодавства, не вважається актом індивідуальної дії про притягнення до дисциплінарної відповідальності, як помилково вважає ОСОБА_1 .

Рішення дисциплінарної комісії має рекомендаційний характер для державного органу, який наділений виключними повноваженнями щодо видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), позбавлення особи права на заняття такою діяльністю, і як наслідок такого рішення - анулювання свідоцтва.

Висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 30.04.2020 у справі № 460/1007/19.

При цьому суд враховує, що Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 січня 2013 року № 81/5 дещо по іншому врегульовує процедуру притягнення арбітражного керуючого до відповідальності.

Зокрема, згідно п. 27 Положення № 81/5, у разі прийняття Комісією рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого протокол її засідання та її подання про застосування до арбітражного керуючого такого виду дисциплінарного стягнення у триденний строк направляються до структурного підрозділу для анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України відомостей про арбітражного керуючого, стосовно якого Комісією прийнято рішення.

Пунктом 28 Положення № 81/5 передбачено, що структурний підрозділ шляхом надіслання листа за підписом керівника структурного підрозділу або особи, яка виконує його обов`язки, у п`ятиденний строк з дня надходження відповідного протоколу засідання Комісії повідомляє заявника про прийняте Комісією рішення за результатом розгляду заяви або скарги щодо діяльності арбітражного керуючого, організації його роботи, дотримання ним вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики арбітражного керуючого.

Відтак, п. 27, 28 Положення № 81/5 щодо процедури позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого суперечать ч. 2 ст. 113 Закону № 2343-XII.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18 січня 2019 року у справі № 820/6626/16 та від 16 липня 2019 року у справі № 808/4426/15.

Згідно ч. 3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Тому, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні органу, уповноваженого приймати зазначене рішення про позбавлення арбітражного керуючого права на здійснення такої діяльності підлягають застосуванню норми Закону № 2344-XII, а не Положення № 81/5.

Отже, скасування судом наказу № 45/5 від 05.01.2018 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією. Ліквідатора), виданого ОСОБА_1 », забезпечить повний та ефективний захист порушених прав позивача, оскільки як подання так і протокол засідання Дисциплінарної комісії згідно Закону не вважаються рішеннями про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління юстиції у Вінницькій області по складанню Акту позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого від 30.10.2017 №29, то такі задоволенню не підлягають із таких мотивів.

Згідно п. 2.3 Порядку № 1284/5, здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів:

проведення перевірки, складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка);

надання арбітражним керуючим комісії заперечень щодо Довідки та (або) усунення зазначених у Довідці порушень;

складення акта перевірки з урахуванням Довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.

Отже, складання Акту позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого від 30.01.2017 №29 є одним із невід`ємних етапів здійснення контролю за діяльністю арбітражного керуючого, а відтак обов`язком органу проведення перевірки (п.2.3 Порядку № 1284/5).

Незгода позивача із висновками Акту від 30.10.2017 № 29 та подальше оскарження прийнятих на його підставі рішень не є підставою для висновку про протиправний характер дій по складанню Акту, адже процедура його складання за своєю суттю є документуванням процесу перевірки та відображенням автором акту свого суб`єктивного бачення виявлених в ході перевірки обставин.

Щодо наслідків скасування наказу № 45/5 від 05.01.2018 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Закону від 14.05.1992 № 2343-XII, у разі припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) він виключається з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, а його свідоцтво анулюється.

Анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) здійснюється відповідно до пункту 16 Порядку видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14 січня 2013 року № 93/5 (далі - Положення № 93/5).

Зокрема у разі припинення діяльності арбітражного керуючого на підставі його письмової заяви про припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку та з інших підстав, передбачених статтею 112 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», структурний підрозділ готує висновок про наявність підстави для анулювання свідоцтва та проект наказу Мін`юсту України про анулювання такого свідоцтва.

Наказ Мін`юсту України про анулювання свідоцтва підписує Міністр юстиції України або особа, яка виконує його обов`язки.

Наказ Мін`юсту України про анулювання свідоцтва може бути оскаржений в суді у порядку адміністративного судочинства.

Наказ Мін`юсту України про анулювання свідоцтва розміщується не пізніше наступного робочого дня з дня видачі цього наказу Мін`юсту України на офіційному веб-сайті Мін`юсту України в розділі «Видача свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)» підрубрики «Банкрутство» рубрики «НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ».

Про анулювання свідоцтва у графу 8 Журналу заноситься відповідний запис.

Анульоване свідоцтво підлягає поверненню до Мін`юсту України.

Із публічного сайту Єдиний реєстр арбітражних керуючих України встановлено, що у розділі «Відомості про свідоцтво» - «Стан документа» внесено відомості про те, що свідоцтво арбітражного керуючого ОСОБА_1 «не діє».

Підставою для внесення такого запису став оскаржений у цій справі Наказ Міністерства юстиції України № 45/5 від 05.01.2018.

Відтак, наслідком скасування наказу № 45/5 від 05.01.2018 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією. Ліквідатора), виданого ОСОБА_1 » повинно стати відновлення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 . За таких обставин наявні підстави для задоволення позову у цій частині та зобов`язання відповідача (Міністерство юстиції України) внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України відомості про відновлення дії свідоцтва ОСОБА_1 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 192 від 26.02.2013.

При вирішенні процесуального питання про розподіл понесених у справі судових витрат суд на підставі долучених до матеріалів справи платіжних документів встановив, що позивачем сплачено судовий збір за чотири вимоги немайнового характеру у загальній сумі 2819,20 грн. та за подання клопотання про забезпечення позову у сумі 528,60 грн (а.с. 2, 36, т.1; 111-112, т.2).

Клопотання позивача про забезпечення позову задоволено ухвалою суду від 07.02.2018, а тому сплачений за подання клопотання судовий збір підлягає стягненню в користь позивача із Міністерства юстиції України (відповідача за позовними вимогами про скасування наказу, дію якого зупинено в порядку забезпечення позову).

Щодо позовних вимог, то як зазначено судом, задоволенню підлягає вимога про визнання протиправним та скасування наказу № 45/5 від 05.01.2018 та похідна від неї вимога про зобов`язання вчинити дії. Відповідачем за позовними вимогами які судом задоволено є Міністерство юстиції України.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, в користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України підлягає стягненню судовий збір у загальній сумі 1233,40 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України № 45/5 від 05.01.2018 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 ".

Зобов`язати Міністерство юстиції України внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України відомості про відновлення дії свідоцтва ОСОБА_1 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 192 від 26.02.2013.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1233,40 грн. (одна тисяча двісті тридцять три гривні сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: арбітражний керуючий ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

Відповідач: Міністерство юстиції України - вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622;

Відповідач: Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) - вул. Володимирська, 91, м. Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 43316784.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 10.09.2021.

Суддя Богоніс Михайло Богданович