Ухвала суду № 99513552, 06.09.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

06 вересня 2021 р. Справа № 120/7842/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Джереловської А.О.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Сосницької І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в ході проведення підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та матеріали адміністративної справи

за позовом: ОСОБА_1 ,

до: Вінницької обласної прокуратури,

про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вінницької обласної прокуратури про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 04.08.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 06.09.2021.

17.08.2021 представницею відповідача подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з пропуском позивачем місячного строку для звернення до суду з даним позовом.

У підготовчому судовому засіданні позивач проти задоволення клопотання представниці відповідача про залишення позовної заяви без розгляду заперечував.

Представниця відповідача у підготовчому судовому засіданні зазначала, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а тому просила позовну заяву залишити без розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представниці відповідача щодо заявленого клопотання, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом 1 частини 2 статті 122 КАСУ визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАСУ для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Тобто, чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення особи до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків має на меті досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що загальний строк для звернення до суду з позовом у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби становить один місяць та починає обчислюватись з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач просить визнати протиправними дії Вінницької обласної прокуратури щодо не нарахування та не виплати вихідної допомоги в сумі 13781,32 грн. та середній заробіток за весь час затримки та зобов`язати Вінницьку обласну прокуратуру нарахувати та здійснити такі виплати.

При цьому, позивач вказав, що про порушене право на отримання вихідної допомоги при звільненні він дізнався 01.07.2021 року, коли отримав відповідь на свій запит на отримання публічної інформації від 23.06.2021 року.

Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, вжиття конструкції "повинен був дізнатись" в розумінні положень частини 3 статті 122 КАС України означає неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 800/30/17).

Із матеріалів справи судом встановлено, що наказом прокурора Вінницької області №290к від 16.10.2020 ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, що поширює свою діяльність на Вінницьку область, прокуратури Вінницької області з 16.10.2020 року.

Отже, про не виплату спірної допомоги позивач повинен був дізнатися у день проведення з ним розрахунку при звільненні, тобто 16.10.2020 року.

При цьому, позивач звернувся до суду з позовною заявою 15.07.2021 року, отже з пропуском строку визначеного частиною 5 статті 122 КАС України.

Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після проведення з нею розрахунку при звільненні, демонструючи свою необізнаність щодо підстав не нарахування вихідної допомоги при звільненні звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву.

Крім того, твердження позивача, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, суд вважає безпідставними щодо даних правовідносин, оскільки відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у постанові №711/4010/13-ц, вихідна допомога при звільненні не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачено статтею 123 КАС України.

Так, частиною 3 статті 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

В свою чергу, частина 13 статті 171 КАС України визначає, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без руху з наданням розумного строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви у спосіб подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які, на думку позивача, вказують на поважність причин пропуску строку.

Керуючись ст. 5, 160, 161, 171, 243, 248, 256, 293 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницької обласної прокуратури залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які, на його думку, вказують на поважність причин пропуску строку.

Роз`яснити позивачу, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено 10.09.2021.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна