Рішення № 99513544, 06.09.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 вересня 2021 р. Справа № 120/7445/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Пахольчак С.С.,

представника позивача: Нестерук М.І.,

представника відповідача: Господарець А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо зберігання та використання шляхом зазначення у довідці №21111545898933101484 наступних відомостей: «Разом з тим є особою, стосовно якої Ленінським РВВС м. Вінниці відкрито кримінальну справу №01270378 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.141 КК України (у редакції 1960 року). Направлено 30.05.2001 року до суду. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили.»

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) довідку (повну) без зазначення відомостей: «Разом з тим є особою, стосовно якої Ленінським РВВС м. Вінниці відкрито кримінальну справу №01270378 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.141 КК України (у редакції 1960 року). Направлено 30.05,2001 року до суду. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили.»

- зобов`язати Головне управління Національної поліції у Вінницькій області виключити із бази даних оперативно-довідкового обліку, в порядку передбаченому Інструкцією про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально- виконавчої системи України, інформацію про притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до кримінальної відповідальності по матеріалах кримінальної справи №01270378 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.141 КК України (у редакції 1960 року), направлення 30.05.2001 року до суду, та про відсутність відомостей про результати судового розгляду вказаної кримінальної справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він звернувся до структурного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України із заявою про надання довідки про відсутність чи наявність у нього не знятої чи не погашеної судимості. Проте відповідач видав йому довідку із включенням до неї усієї наявної інформації, що є об`єктом оперативно-довідкового обліку. Наведене, на думку позивача, свідчить про порушення відповідачем порядку видачі довідок про судимість (несудимість). Вказав, що не є можливим надати жодну інформацію щодо стану руху кримінальної справи через знищення такої.

Ухвалою суду від 13.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання на 02.08.2021.Даною ухвалою також встановлено відповідачам строк на подачу відзиву на позов.

Ухвалою суду від 02.08.2021 відкладено судовий розгляд справи на 06.09.2021.

20.08.2021 від Головного управління Національної поліції у Вінницькій області надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує щодо задоволення позову. Зазначає, що оскiльки в ГУНП у Вінницькій областi вiдсутня iнформацiя щодо винесення судом остаточного рiшення по кримiнальнiй справi №01270378 вiдносно ОСОБА_1 , тому вiдповiдно до положень Інструкції «Про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового i дактилоскопiчного облiку i органах внутрішніх справ та органах (установах) кримiнально - виконавчої системи України», у Головного управління Національної поліції вiдсутнi пiдстави для зняття вiдомостей у вiдношеннi позивача.

02.09.2021 від Міністерства внутрішніх справ України також надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує щодо задоволення позову. Зазначає, що відповідно до змін Додаток 2 до Порядку № 1256 «Запит на отримання довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України» передбачає можливість запитувача обирати вид інформації, яку він бажає отримати, а саме «повну» або «скорочену». Зокрема, «повна» довідка має містити інформацію про: відсутність (наявність) судимості; притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, а «скорочена» - про відсутність (наявність) судимості. У разі незгоди з відомостями, що надані в Довідці, заявник може надати до ДІ офіційні документи (вирок суду, довідку з місць позбавлення волі тощо) для внесення відповідних змін до персонально-довідкового обліку (пункт 14 Порядку доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України).

Вказали, що у виданій довідці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначено, що на день перевірки він незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Разом з тим, оскільки ним була замовлена «повна» довідка до неї відповідно до згаданого наказу МВС було включено відомості про те, що за інформацією персонально-довідкового обліку ОСОБА_1 є особою, яка притягується до кримінальної відповідальності Ленінським РВВС м. Вінниці (кримінальна справа № 01270378) за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 141 КК України (у редакції 1960р.)Таким чином, на думку відповідача, зазначаючи в довідці стосовно позивача відомості про те, що «Разом з тим, є особою, стосовно якої Ленінським РВВС м. Вінниці відкрито кримінальну справу № 01270378 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 141 KK України (1960 p.). Направлено 30.05.2001 до суду. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили», МВС України надало достовірну інформацію щодо статусу позивача у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги та просила задовольнити адміністративний позов.

Представник Головного управління Національної поліції заперечував щодо задоволення даного позову.

Представник МВС України в судове засідання не з`явився, з невідомих суду причин, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

В грудні 2019 ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити дії.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.03.2020, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2020, у справі № 120/4331/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити дії позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо зазначення в довідці про відсутність судимості інформації серії ААА №0537884 (№19021625798673539147), що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою, яка у 2001 році Ленінським РВВС м. Вінниці притягується до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.141 КК України (у редакції 1960 року) по кримінальній справі №012703378.

Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України видати ОСОБА_1 довідку "повну" без фрази "Разом з тим є особою, яка у 2001 році Ленінським РВВС м. Вінниці притягується до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.141 КК України (у редакції 1960 року) по кримінальній справі №012703378".

На виконання зазначеного рішення суду видано довідку "повну" без зазначення Разом з тим є особою, яка у 2001 році Ленінським РВВС м. Вінниці притягується до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.141 КК України (у редакції 1960 року) по кримінальній справі №012703378 ".

Разом з тим, в подальшому в 2020 році позивач звернувся до Департаменту інформатизації МВС України про отримання довідки "повної" про відсутність судимості, на що отримав Довідку серії ААА №1059809 (№21111545898933101484) на його запит про відсутність або наявність судимостей, в якій зазначено про відсутність у нього не знятої чи не погашеної судимості, а також відсутність перебування в розшуку.

Проте, позивач вказує, що в цій довідці Департамент МВС зазначив, що ОСОБА_1 є особою, стосовно якої Ленінським РВВС м. Вінниці відкрито кримінальну справу №01270378 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.141 КК України (у редакції 1960 року). Направлено 30.05.2001 року до суду. При цьому також вказано, що відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили.

З метою з`ясування обставин, позивач звернувся за правничою допомогою до адвоката. В свою чергу адвокатом 21.05.2021 року направлено до МВС України адвокатський запит в порядку ст.ст, 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з проханням повідомити обставини зазначення таких відомостей щодо ОСОБА_1 , однак відповіді на запит не отримано.

Тому, адвокатом 18.06.2021 було направлено новий запит до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з проханням повідомити які заходи здійснено Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області з метою забезпечення усунення обставин щодо зазначених у довідці відомостях, чи враховано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.03.2020 у справі № 120/4331/19, чи проводилось коригування інформації в базі даних оперативно-довідкового використання відносно ОСОБА_1 та просив виключити з баз даних оперативно-довідкового обліку, в порядку передбаченому Інструкцією про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового дактилоскопічного обліку в ОВС та органах (установах) кримінальної виконавчої системи України, інформацію про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності по матеріалах кримінальної справи № 01270378.

Головне управління Національної поліції у Вінницькій області листом № 900/04/27-11-2021 від 23.06.2021 повідомило, що інформацію про порушення Ленінським РВВС м. Вінниці, кримінальної справи № 01270378 за ч. 2 ст. 141 ККУ відносно ОСОБА_1 внесена 13.10.2004 до персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відповідно до положень Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового дактилоскопічного обліку в ОВС та органах (установах) кримінальної виконавчої системи України, під час оцифрування алфавітної картки форми 1, складеної 30.05.2011 слідчим Кондрацькою внаслідок пред`явлення справи до суду з обвинувальним висновком. Вказали, що станом на 22.06.2021 року, інформація про рішення прийняте по вказаній кримінальній справі з інших правоохоронних та судових органів до УІАН ГУ НП не надходила, у зв`язку з чим коригувати, чи вилучати інформацію стосовно ОСОБА_1 з персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України не має правових підстав.

Позивач звертає увагу суду, що зважаючи на непросту економічну ситуацію в Україні, позивач змушений був шукати працевлаштування за кордоном. Довідка про несудимість "повна" потрібна йому для подальшого оформлення на роботу та отримання посвідки на тимчасове проживання.

А тому вважає, що запис у Довідці порушує його права та законні інтереси як людини і громадянина, в зв`язку із чим має бути видана нова Довідка «повна» без зазначення відомостей: «Разом з тим є особою, стосовно якої Ленінським РВВС м. Вінниці відкрито кримінальну справу №01270378 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.141 КК України (у редакції 1960 року). Направлено 30.05.2001 року до суду. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили.»

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із наступного.

Відповідно до частин першої і другої статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України; не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) передбачено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Повноваження поліції у сфері інформаційно-аналітичного забезпечення та формування інформаційних ресурсів визначені статтями 25, 26 Законом № 580-VIII.

Пунктом 1 частини 2 статті 25 Закону №580-VIII визначено, що в рамках інформаційно-аналітичної діяльності поліція формує бази даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України.

Частина 2 статті 25 Закону №580-VIII регламентує, що поліція в рамках інформаційно-аналітичної діяльності формує бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України.

Пунктом 2 частини 1 статті 26 Закону №580-VIII визначено, що поліція наповнює та підтримує в актуальному стані бази даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, осіб, які їх учинили, руху кримінальних проваджень; обвинувачених, обвинувальний акт щодо яких направлено до суду.

Обробка даних оперативно - довідкового обліку здійснюється на підставі вимог спільного наказу Міністерства внутрішніх справ та Державного департаменту України з питань виконання покарань № 823/188 від 23 серпня 2002 року "Про затвердження Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно - довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально - виконавчої системи України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 вересня 2002 року за № 738/7026 (далі - Інструкція № 823/188).

Департамент інформаційних технологій при МВС України (далі - ДІТ при МВС) разом із зацікавленими службами та Управління (відділи) оперативної інформації при ГУМВС, УМВС і УМВСТ (далі - УОІ-ВОІ) удосконалюють структуру та зміст обліків, відпрацьовують методику і тактику їх застосування з метою запобігання злочинам, їх розкриття та розслідування (п. 1.3 Інструкції №823/188).

Відповідно до п. 2.1 Інструкції №823/188 об`єктами оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є особи, які на території України обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджені, розшукуються, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом, а також громадяни України, що вчинили злочини за її межами і відомості про яких надійшли офіційними каналами згідно з міжнародними договорами у сфері обміну інформацією, які набрали чинності в установленому порядку.

Облік здійснюється шляхом ведення алфавітних оперативно-довідкових картотек (далі - ОДК) і дактилоскопічних картотек (далі - ДК), у тому числі з використанням автоматизованих банків даних та автоматизованих дактилоскопічних інформаційних систем.

Відповідно до п. 11.1 Інструкції №823/188, з оперативно-довідкових картотек ДІТ при МВС та територіальних УОІ-ВОІ вилучаються:

а) раніше складені облікові документи у разі їх переоформлення на підставі постанов органів слідства (дізнання) або ухвал судів про уточнення (зміну) анкетних даних осіб, що стоять на обліку;

б) алфавітні картки на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності, до яких не застосовувався запобіжний захід у вигляді взяття під варту, при заміні цих карток на арештантські або картки з рішенням суду;

в) облікові документи на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності як обвинувачені, кримінальні справи стосовно яких припинені на стадії досудового слідства на підставі реабілітації або відносно яких судом прийнято виправдувальний вирок;

г) облікові документи, що підлягають вилученню у зв`язку із закінченням строку їх зберігання відповідно до п.10 Інструкції.

Із аналізу наведених положень слідує, що вилучення з оперативно-довідкових картотек ДІТ при МВС та територіальних УОІ-ВОІ облікових документів осіб, окрім іншого, може мати місце у випадку їх переоформлення на підставі постанов органів слідства (дізнання) або ухвал судів про уточнення (зміну) анкетних даних осіб, що стоять на обліку, а також, якщо кримінальні справи стосовно осіб припинені на стадії досудового слідства на підставі реабілітації або відносно яких судом прийнято виправдувальний вирок.

В той же час, суд вказує, що персонально-довідковий облік є частиною єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, тобто, володільцем цього обліку є МВС України, а управління інформаційно-аналітичної підтримки Управління відповідно до ст. 25 Закону України "Про національну поліцію" є його користувачем.

Тобто, відповідно до положень Інструкції та Закону України "Про національну поліцію", з урахуванням ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідач не наділений повноваженнями самостійно приймати рішення про вилучення інформації з бази даних оперативно-довідкових картотек, навіть у випадку якщо відсутні відомості про підтвердження вже існуючої інформації. Натомість, лише у визначених Інструкцією підстав, така інформація може бути вилучена управлінням інформаційно-аналітичної підтримки, як користувачем цієї інформаційної системи.

В даному випадку, позивач оскаржує дії Міністерствах внутрішніх справ України щодо зберігання та використання інформації зазначеної в довідці, а саме: «Разом з тим є особою, стосовно якої Ленінським РВВС м. Вінниці відкрито кримінальну справу №01270378 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.141 КК України (у редакції 1960 року). Направлено 30.05.2001 року до суду. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили» та зазначає про відсутність будь-яких відомостей про результати розслідування та розгляду кримінальної справи, існування якої обумовлює наявність такої інформації щодо позивача в персонально-довідковому обліку інформаційної системи МВС України.

У виданій ОСОБА_1 «повній» довідці вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Вінниця, Вінницька область, Україна на території України станом на 29.04.2021 незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Разом з тим є особою, стосовно якої Ленінським РВВС м. Вінниці відкрито кримінальну справу №01270378 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.141 КК України (у редакції 1960 року). Направлено 30.05.2001 року до суду. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили.

Суд зазначає, що оскільки на момент видачі довідки такі відомості про ОСОБА_1 містилися в базі даних, яка входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, яку МВС України використовує безпосередньо в своїй діяльності, то в суду відсутні підстави для визнання протиправними дій Міністерства внутрішніх справ України щодо зберігання та використання такої інформації.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що протиправність дій МВС, в межах спірних правовідносин, в діях відповідача відсутня, а відтак в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Разом з тим, визначаючись щодо наявності підстав достовірності такої інформації щодо позивача та необхідності її вилучення з персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи МВС України суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Основним принципом адміністративного судочинства є верховенство права (ч. 3 ст. 2 КАС України).

Частина перша та друга статті 6 КАС України визначають, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулює Закону України "Про інформацію" (далі - Закон № 2657-XII).

Відповідно до частини 1 статті Закону № 2657-XII основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

Стаття 11 Закону № 2657-XII визначає, що інформація про фізичну особу (персональні дані) це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон № 2939-VI).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 10 Закону № 2939-VI передбачено, що кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.

Частина п`ята цієї статті визначає, що відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України "Про захист персональних даних" передбачено, що персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби, визначеної метою їх обробки.

Пункт 6 статті 8 цього Закону визначає, що суб`єкт персональних даних має право пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними.

В контексті наведених норм законодавчих актів, що регулюють правовідносини щодо збирання, використання та захист інформації, суд зазначає, що позивач оспорює та спростовує достовірність розміщеної щодо нього інформації в частині зазначення «Разом з тим є особою, стосовно якої Ленінським РВВС м. Вінниці відкрито кримінальну справу №01270378 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.141 КК України (у редакції 1960 року). Направлено 30.05.2001 року до суду. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили.».

З цією метою, представником позивача вичинялись дії щодо з`ясування походження такої інформації шляхом направлення запитів до правоохоронних органів та суду.

Так, в матеріалах справи міститься відповідь Вінницького міського суду Вінницької області на запит позивача від 24.09.2019, в якій вказано, що згідно журналу вхідної кореспонденції Ленінського районного суду м. Вінниці за 2001 рік, кримінальна справа №01270378 стосовно ОСОБА_1 надійшла до суду 21.06.2001. Із відомостей журналу реєстрації вихідної кореспонденції Ленінського районного суду м. Вінниці за 2002 рік кримінальну справу №1- 611/01 (№01270378) за обвинуваченням ОСОБА_1 13.03.2002 згідно постанови Вінницького обласного суду №11а-165 від 01.03.2002 направлено до Прокуратури Ленінського району для проведення додаткового розслідування.

Також, відповідно до листа Апеляційного суду Вінницької області від 16.10.2019, вказано, що згідно з обліково-статистичною карткою на кримінальну справу з апеляцією, 21 січня 2002 року до апеляційного суду надійшла судова справ. №11-а-165/2002 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 141 КК України за апеляційною скаргою прокурора н; постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 26 листопада 2001 рою про направлення справи на додаткове розслідування. Судом першої інстанції справу призначено до розгляду на 28 лютого 2002 року. 28 лютого 2002 року винесено ухвалу про закриття апеляційного розгляд; справи в зв`язку з відмовою апелянта від своїх вимог. 01 березня 2002 року справу повернуто до суду першої інстанції.

Згідно листа Вінницької міської прокуратури від 15.10.2019 щодо надання інформації та копій процесуальних документів у кримінальній справі № 01270378 повідомляють, що у зв`язку із затопленням підвального приміщення Вінницької місцевої прокуратури у якому зберігались книги обліку кримінальних справ (в редакції 1960 року), наглядові провадження у кримінальних справах, кримінальні справи, відсутня можливість надання прокуратурою інформації щодо руху вказаної кримінальної справи та відповідно копій процесуальних документів у ній. Одночасно вказано, що згідно вимог ст. ст, 303-307 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора розглядаються суддею місцевого суду за правилами судового розгляду.

В матеріалах справи також міститься лист-відповідь Вінницької місцевої прокуратури від 18.11.2019 щодо вимоги надання копії витягу з акту, що підтверджує факт знищення матеріалів кримінальної справи № 01270378 та надання інформації щодо ініціювання питання щодо відновлення втраченого провадження, в якому вказано, що згідно акту прийому - передачі документів переданих до архіву Вінницької місцевої прокуратури матеріали вказаної кримінальної справи до архіву прокуратури не передавались. За таких обставин, відсутня правова можливість надання копії витягу з акту про затоплення підвального приміщення Вінницької місцевої прокуратури. Разом з тим, Вінницькою місцевою прокуратурою з метою отримання інформації, щодо прийняття кінцевого рішення органами досудового слідства (судом) у кримінальній справі № 01270378 направлено запит до Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції у Вінницькій області. Крім того, в силу вимог ст. 524 чинного Кримінального процесуального кодексу України відновленню підлягають втрачені матеріали в тому кримінальному провадженні, яке завершилося ухваленням вироку суду. Порядок відновлення матеріалів кримінальної справи, досудове слідство у якій проводилось відповідно до вимог Кримінально - процесуального кодексу України в редакції 1960 року, чинним законодавством не передбачений. За таких обставин, відсутні правові підстави щодо ініціювання питання про відновлення матеріалів кримінальної справи № 01270378.

З наявних у матеріалах справи доказів, судом встановлено, що інформація про рух вказаної кримінальної справи притягнення позивача до кримінальної відповідальності у компетентних органів відсутня, тобто є такою, що у встановленому законом порядку не підтверджена.

З огляду на що, оскільки інформація, яка міститься в базі даних персонально-довідкового обліку носить виключно статистичний характер, тобто підставою для внесення якої є виключно процесуальні рішення, слід вказати, що встановити достовірність інформації про притягнення позивача до кримінальної відповідальності, за відсутності самих матеріалів кримінальної справи та відповідного рішення про визначення процесуального статусу в ній позивача, не можливо.

Окремо слід наголосити про недопустимість існування інформації щодо особи про притягнення (триваюча дія) її більше 20 років до кримінальної відповідальності, з урахуванням визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, строків розслідування та розгляду кримінальних справ.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що невиправдані дії державних органів щодо зволікання розгляду кримінальних справ розцінюються як факти, що свідчать про порушення принципу розумності строку розгляду.

Порушення вимог п. 1 ст. 6 Конвенції були констатовані у таких рішеннях ЄСПЛ: «Паскал проти України» (рішення ЄСПЛ від 15 вересня 2011 року), «Буров проти України» (рішення ЄСПЛ від 17 березня 2011 року), «Коробов проти України» (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2012 року), «Іззетов проти України» (рішення ЄСПЛ від 15 вересня 2011 року), «Тодоров проти України» (рішення ЄСПЛ від 12 січня 2012 року), «Балицький проти України» (рішення ЄСПЛ від 03 листопада 2011 року), «Плєшков проти України» (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року), «Третьяков проти України» (рішення ЄСПЛ від 29 вересня 2011 року), «Борисенко проти України» (рішення ЄСПЛ від 12 січня 2012 року), «Караванський проти України» (рішення ЄСПЛ від 14 квітня 2011 року), «Дорошенко проти України» (рішення ЄСПЛ від 26 травня 2011 року), «Кирилюк проти України» (рішення ЄСПЛ від 06 жовтня 2011 року).

Порушення вимог п. 1 ст. 6 Конвенції у справі «Буров проти України» ЄСПЛ встановив, що у зв`язку з тим, що тривалість провадження у справі заявника, яка становила 10 років і майже 3 місяці, була такою, що порушує вимогу здійснення провадження протягом «розумного строку».

Порушення вимог п. 1 ст. 6 Конвенції у справі «Третьяков проти України» встановлено у зв`язку з тим, що тривалість кримінального провадження стосовно заявника, яка становила приблизно 5 років і 9 місяців, була визнана такою, що порушує вимогу здійснення провадження протягом «розумного строку», і мала місце з вини державних органів, оскільки основними причинами затримок були повернення справи на додаткове розслідування або новий розгляд.

Крім того, слід наголосити, що відсутність матеріалів кримінальної справи, а відтак не визначення статусу позивача, в розумінні Кримінально процесуального кодексу України, як учасника кримінального провадженні, позбавляють останню оскаржити будь-які дії чи рішення органів досудового слідства задля спростування інформації про притягнення її до кримінальної відповідальності.

В той же час, інформація про позивача, а саме «Разом з тим є особою, стосовно якої Ленінським РВВС м. Вінниці відкрито кримінальну справу №01270378 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.141 КК України (у редакції 1960 року). Направлено 30.05.2001 року до суду. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили» , відповідно до положень Інструкції №823/188, за відсутності відповідного процесуального рішення компетентного органу, відповідачем самостійно відкоригована не буде.

Оскільки, ця інформація, невідповідність якої дійсності та вимогам чинного законодавства встановлена в судовому порядку, тому наявність спірного запису без правових підстав для внесення такої інформації до бази даних персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи МВС України є протиправним та свідчить про необхідність його вилучення з метою повного захисту порушених прав позивача.

У справі «Рисовський проти України», заява № 29979/04, рішення від 20 жовтня 2011 р. ЄСПЛ зазначив, що аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування».

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland)). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не 71 впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Підсумовуючи вищенаведене, рішення суду повинне бути не просто формально законним і обґрунтованим, а й справедливим за своєю суттю. Головний результат правосуддя - ухвалення законного та справедливого рішення у справі, з дотриманням принципів закріплених в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на що, суд наголошує, що іншого способу відновлення порушеного права позивача, з урахуванням встановлених судом обставин, окрім як зобов`язати відповідача виключити інформацію «Разом з тим є особою, стосовно якої Ленінським РВВС м. Вінниці відкрито кримінальну справу №01270378 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.141 КК України (у редакції 1960 року). Направлено 30.05.2001 року до суду. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили» , не вбачається.

Враховуючи вище викладене, суд робить висновок про наявність підстав для зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України видати ОСОБА_1 довідку "повну" без зазначення відомостей “Разом з тим є особою стосовно якої Ленінським РВВС м. Вінниці відкрито кримінальну справу № 01270378 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.141 КК України (у редакції 1960 року). Направлено 30.05.2011 року до суду. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили” та зобов`язання Головного управління Національної поліції у Вінницькій області вилучити з бази даних оперативно-довідкового обліку, в порядку передбаченому "Інструкцією про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України", інформацію щодо притягнення до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, ч.2 ст.141 КК України (у редакції 1960 року) по кримінальній справі №012703378, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України видати ОСОБА_1 довідку "повну" без зазначення відомостей “Разом з тим є особою стосовно якої Ленінським РВВС м. Вінниці відкрито кримінальну справу № 01270378 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.141 КК України (у редакції 1960 року). Направлено 30.05.2011 року до суду. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили”.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Вінницькій області вилучити з бази даних оперативно-довідкового обліку, в порядку передбаченому "Інструкцією про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України", інформацію щодо притягнення до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, ч.2 ст.141 КК України (у редакції 1960 року) по кримінальній справі №012703378, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Міністерство внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, код ЄДРПОУ 0032684).

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (вул.. Театральна, 10, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 40108672)

Рішення в повному обсязі складено: 10.09.2021 р.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна