Рішення № 99513131, 10.09.2021, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Матвієвська Г. В.

Справа № 644/1597/21

Провадження № 2-а/644/41/21

10.09.2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2021 року Орджонікідзевський районний суд м.Харкова в складі: головуючого – судді Матвієвської Г.В., за участю секретаря Узденової М.Р., позивача ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, треті особи: поліцейський Управління патрульної поліції в Харківській області старшого сержанту поліції батальйону №3 роти №3 Євдокименко Дениса Руслановича, Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районі у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, треті особи: поліцейський Управління патрульної поліції в Харківській області старшого сержанту поліції батальйону №3 роти №3 Євдокименко Дениса Руслановича, Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районі у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить суд: скасувати постанову серії ЕАН №3786661 від 14.02.2021 року, винесену поліцейським 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшим сержантом поліції Євдокименком Денисом Руслановичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. Також просить стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на його користь понесені судові витрати у розмірі 6908,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 14.02.2021 року поліцейським 3 роти 3 батальйону УПП в Харківській області ДПП старшим сержантом поліції Євдокіменко Денисом Руслановичем винесено постанову серії ЕАН №3786661 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП, за те, що він 14.02.2020 року о 12:55:19 год., керував т/з з номерними знаками НОМЕР_1 , які не відповідають вимогам державних стандартів України, а саме ДСТУ, чим порушив п. 2.9 ПДР – керування водієм ТЗ з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів. Цією ж постановою на підставі ст. 307, ч. 2 ст. 308 КУпАП до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. Фіксування невідповідності номерних знаків т/з відповідачем було здійснено з bodycam 02 340 xiaomidashcam 5823 в ручному режимі. Постанову винесено на місці вчинення правопорушення, просто на дорозі та відразу після того, як правопорушення ніби то було вчинено. Позивач не мав часу та фізичної можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП, зокрема, надавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою тощо. Вказав, що складання поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення не дало йому можливості ніяким чином висловити свою незгоду із інкримінованим правопорушенням, оскільки ніде, окрім протоколу не міг зафіксувати свою позицію. Жодні пояснення не відбиралися. Позивач не погоджується з тим, що номерний знак НОМЕР_1 на транспортному засобі не відповідає вимогам стандартів. Крім цього, відповідачем не надано жодних доказів, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, що після виявлення правопорушення, працівниками поліції було здійснено зупинку транспортного засобу. Із вказаною постановою позивач не згоден та з урахуванням викладеного просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 30 квітня 2021 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив про їх задоволення та розгляд справи без його участі.

Відповідач заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін чи відзив на позов суду не подав. Про розгляд справи був належним чином повідомлений.

Треті особи в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, про розгляд справи повідомлялись належним чином та своєчасно.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. До такого висновку суд дійшов виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 14.02.2021 року поліцейським 3 роти 3 батальйону УПП в Харківській області ДПП старшим сержантом поліції Євдокіменко Денисом Руслановичем винесено постанову серії ЕАН №3786661 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП, за те, що він 14.02.2020 року о 12:55:19 год., керував т/з з номерними знаками НОМЕР_1 , які не відповідають вимогам державних стандартів України, а саме ДСТУ, чим порушив п. 2.9 ПДР – керування водієм ТЗ з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів. Цією ж постановою на підставі ст. 307, ч. 2 ст. 308 КУпАП до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Індивідуальний номерний знака S7777R внесено до розділу «Особливі відмітки» свідоцтва про реєстрацію т/з серії НОМЕР_2 .

Фіксування невідповідності номерних знаків т/з відповідачем було здійснено з bodycam 02 340 xiaomidashcam 5823 в ручному режимі.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Нормами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.77КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які б спростовували дані протиріччя та підтверджували факт вчинення позивачем вказаного в постанові правопорушення.

Таким чином, до постанови про адміністративне правопорушення не додано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.6 ст.121 КУпАП. Під час судового розгляду встановити наявність вини ОСОБА_1 лише за постановою про накладення адміністративного стягнення неможливо, інші допустимі докази до вказаної постанови не додані.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова прийнята без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що відповідач не доказав правомірності свого рішення, а тому відповідно до вимог п.1 ст.247, ст. 293 КУпАП, суд скасовує вказану постанову і закриває провадження у справі.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесених судових витрат у розмірі 6908,20 грн., із яких 908 грн.20 коп. витрати на оплату судового збору, а інше витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 9 ст. 139 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

На підтвердження даних витрат позивачем надано суду копію договору про надання правової допомоги, в якому зазначено суму гонорару адвоката у розмірі 6000 грн., копію прибуткового касового ордеру №1 від 15.02.2021 року, яким підтверджено факт сплати ОСОБА_1 гонорару адвоката, копію розрахунку часу наданої правової допомоги від 15.02.2021 року.

Дослідивши надані позивачем докази, суд доходить висновку, що вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню.

Крім того, позивач поніс витрати на оплату судового збору в розмірі 908 грн.20 коп., а тому ці витрати підлягають стягненню на користь позивача, так як суд позовні вимоги про скасування постанови задовольняє.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в повному обсязі задоволення вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу, та задоволення вимог про стягнення судового збору. Таким чином, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн., витрати на оплату судового збору в розмірі 908 грн.20 коп., а всього стягує судові витрати в розмірі 6908 грн.20 коп.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 77, 78, 132, 134, 139, 242, 244, 245, 246, 255, 286 КАС України, ст.ст. 121, 245, 247 п.1, 280, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху України, - суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАН №3786661 від 14.02.2021 року, винесену поліцейським 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшим сержантом поліції Євдокіменком Денисом Руслановичем про притягнення ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), РНОКПП НОМЕР_3 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення за ч.6 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу і закрити провадження у даній справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (адреса: м. Київ, вул. Федора Ернеста, 3, ЄДРПОУ: 40108646) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), РНОКПП НОМЕР_3 судові витрати в розмірі 6908 грн.20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Матвієвська Г.В.