Рішення № 99513111, 01.09.2021, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Саркісян О. А.

Справа № 644/7212/20

Провадження № 2/644/844/21

01.09.2021

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2021 р.

Орджонікідзевський районній суд м. Харкова у складі :

головуючого судді - Саркісян О.А.,

при секретарі - Репікової З.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі ОСОБА_2 , 3-тя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визнання осіб таким, що втратили право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати відповідачів такими, що втратили право користування домоволодінням АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначив, що йому на праві власності належать житлові будинки літ. А-1, загальною площею 114,4 кв.м., житловою площею 59,1 кв.м. та літ Ж-2, загальною площею 124,5 кв.м. , житловою площею 27,1 кв.м., надвірні будівлі та споруди : сарай літ. «Б», «З», «И», «К», льох літ «Е2, ворота №1,3, огорожа №2,5,6, басейн ;4, що розташовані на земельній ділянці в АДРЕСА_1 . Зазначив, що з інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади м.Харкова від 12.08.2020 року на теперішній час в домоволодінні, зареєстровані ОСОБА_4 (його батько), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Фактично в даному домоволодінні мешкає він, його батько ОСОБА_4 з родиною та рідний брат батька ОСОБА_5 . Зазначив, що відповідач ОСОБА_2 за адресою реєстрації не з`являється, не проживає більше десяти років, витрати з утримання домоволодіння не здійснює, його особистих речей у домоволодінні немає, перешкод у користуванні цим житлом йому не чинили, він добровільно залишив домоволодіння. Крім того, відповідач, незважаючи на те, що він з 26.03.2019 року є власником домоволодіння 16.01.2020 року зареєстрував у спірному домоволодінні малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина жодного дня у домоволодінні не мешкала. Місце мешкання відповідачів позивачу не відомо оскільки вони тривалий час не спілкуються, а дитину він навіть не бачив. Вважає, що вони втратили право користування домоволодінням, у зв`язку з цим, він був змушений звернутися до суду.

Ухвалою суду від 30.11.2021 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 16.02.2021 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, проти заочного розгляду справи не заперечував. В подальшому подав заяву про закінчення судового розгляду в його відсутність.

Позивач ту судове засідання не з`явився.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про день та час слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили, відзив не подали.

Зі згоди представника позивача суд провів заочний розгляд справи.

Представник третьої особи Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради у судове засідання не з`явилася, надали заяву в якій просили розглянути справу без участі представника Департаменту. Рішення в справі просили прийняти на розсуд суду з врахуванням інтересів дитини.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, показання свідків, дослідившиписьмові докази, оцінивши доказі в їх сукупності, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів.

Згідно з ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належать житлові будинки літ. А-1, загальною площею 114,4 кв.м., житловою площею 59,1 кв.м. та літ Ж-2, загальною площею 124,5 кв.м. , житловою площею 27,1 кв.м., надвірні будівлі та споруди : сарай літ. «Б», «З», «И», «К», льох літ «Е», ворота №1,3, огорожа №2,5,6, басейн №4, що розташовані на земельній ділянці в АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування частки житлового будинку від 25.03.2019 року № 698 та 26.03.2019 року №725, посвідчених приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як вбачається з довідки відділу обліку та моніторінгу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Харківській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 .

Як встановлено у судовому засіданні, відповідачі хоча і зареєстровані у спірному домоволодінні, однак в ньому не проживають, житлом не цікавляться, не сплачують комунальні послуги. Особисті речі відповідачів в квартирі відсутні. Реєстрація відповідачів за спірною адресою носить формальний характер.

У судовому засіданні були допитані свідків, а саме: свідок ОСОБА_4 , пояснив, що відповідач ОСОБА_2 його брат, який був усиновлений його батьками Відповідач не проживає у будинку по АДРЕСА_1 більше 12 років. Він зібрав свої речі та пішов з будинку у зв`язку з тим, що створив свою сімью. Проживав в окремій квартирі десь в районі Салтовки, його батьки допомогали робити ремонт там. Де він зараз мешкає йому не відомо. З прийомним братом не спілкується у зв`язку з великою різницею у віці, їх батьки померли. Останній раз бачив його на похоронах батька роки три назад. Також зазначив, що малолітня дитина ОСОБА_3 не мешкав в будинку ніколи. Будь яких перешкод у користуванні будинком не створював, однак брат і не намагався в ньому проживати.

Свідок ОСОБА_5 - брат ОСОБА_4 та ОСОБА_2 дав аналогічні показання та пояснив, що мешкає за адресою АДРЕСА_2 . ОСОБА_6 у спірному домоволодінні не мешкає більше десяти років, так як оженився і переїхав в квартиру на ОСОБА_7 , яка належала йому чи від померлих батьків, чи від бабусі, точно він не знає, місце його проживання йому не відомо. Також зазначив, що малолітня дитина ОСОБА_3 зареєстрований в будинку, однак не мешкав в будинку жодного дня.

Свідок ОСОБА_8 , пояснила, що вона подруга бабусі ОСОБА_1 . У 2007 році ОСОБА_2 оженився та переїхав проживати в квартиру своїх померлих батьків. Відомо, що він розлучився з першою дружиною, женатий вдруге. Коли були живі батьки, то спілкувався з ними. Спочатку померла мати, а з три роки потому батько, він був на похоронах. В будинку не проживає так як має інше житло, однак адреси вона не знає.

Свідок ОСОБА_9 та ОСОБА_10 також зазначили, що ОСОБА_6 не проживає за адресою АДРЕСА_1 без поважних приичин. Вони його не бачили більше десяти років.

Відповідно до положення ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 405 ЦК України, член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Отже, відповідно до вказаних положень закону, підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є відсутність цієї особи без поважних причин протягом встановленого законом строку в жилому приміщенні, право користування яким має ця особа.

Судом встановлено, що в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , значаться зареєстрованими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . ОСОБА_2 фактично не проживає за вказаною адресою більше десяти років, ОСОБА_3 також не проживає у даному житловому приміщенні, що є підставою вважати їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що реєстрація відповідачів в зазначеному вище приміщенні, порушує права позивача, як власника, на право володіння, користування та розпорядження зазначеним приміщенням, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 82, 89, 141, 265, 280-284,ЦПК України, ст. ст. 16, 206, 317, 319, 321, 383, 391, 405 ЦК України

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі ОСОБА_2 , 3-тя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради Служба у справах дітей по Індустріальному району про визнання осіб таким, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування жилим приміщенням - домоволодінням АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840,80 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи Харківському апеляційному суду безпосередньо або через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про сторони:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ..

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ПІН НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ПІН НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Третя особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, місце знаходження, м.Харків, вул.Чернишевська, 55.

Повний текст рішення виготовлений 09.09.2021 року.

Суддя О.А.Саркісян