Ухвала суду № 99512499, 10.09.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/12332/21

Провадження № 1-кп/638/1380/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Межирицької В.Ю.,

прокурора Клочко Н.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого адвоката Міщенко Н.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому у судовому провадженні за обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12021221200001144 від 25.07.2021 року стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Коломак Коломацького району Харківської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває в умовах ДУ Харківський слідчий ізолятор,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

встановив:

В провадження суду надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021221200001144 від 25.07.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме наявність ризику спробам переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків в цьому кримінальному провадженні, а також можливість вчинення іншого кримінального правопорушення - злочину.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти заявленого клопотання просили застосувати запобіжний захід більш м`який, ніж тримання під вартою.

Суд, розглянувши подане прокурором клопотання, заслухавши думку учасників провадження, оглянувши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Згідно ч.3 ст.315 КПК України суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Разом з цим Конституційний Суд України (рішення від 23.11.2017 справа № 1-28/2017 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України) вважає, що положення третього речення частини третьої статті 315 Кодексу в частині, що передбачає поширення продовження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного під час досудового розслідування, без клопотань учасників кримінального провадження, зокрема прокурора, та без перевірки судом обґрунтованості підстав для його застосування, за яких такий запобіжний захід був обраний на стадії досудового розслідування, суперечить вимогам частин першої, другої статті 29 Конституції України.

Конституційний Суд України виходить з того, що запобіжний захід тримання під вартою, який обмежує гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, може бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора (ч.4 ст.176 Кримінального процесуального кодексу).

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

При вирішенні питання про необхідність ув`язнення особи вагомою підставою є ризик переховування цієї особи від правосуддя та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують.

Крім того, п.5 ч.2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Злочин, в учиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.

При розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 не одружений, не працює, раніше судимий вироком Комінтернівського районного суду м.Харкова за ч.1 ст.185 КК України, який було скасовано ухвалою Харківського апеляційного суду від 26.01.2021 року та призначено покарання у виді 1 року обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України – 2 роки іспитового строку, вчинив кримінальне правопорушення під час перебування на іспитовому строку за попереднім вироком.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому, судом враховується наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків в цьому кримінальному провадженні, а також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 в разі визнання винуватим у злочині, у вчиненні якого обвинувачується, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тому суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, тобто до 08 листопада 2021 року.

Даних щодо неможливості застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я суду не надано.

Згідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин злочину, майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України. При цьому вважаю, що застава у межах, визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК України здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків і тому суд визначає заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 314, 369, 372, 395 КПК України, суд, –

постановив:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів – до 08 листопада 2021 року.

Визначити суму застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45 400 (сорок п`ять чотириста) гривень, яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок UA208201720355299002000006674 , МФО 820172, код отримувача 26281249, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, призначення платежу – застава згідно КПК по справі №638/12332/21, 1-кп/638/1380/21 від__, за (ПІБ)_______(Дзержинський районний суд м.Харкова)).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом всього строку тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти – звільнити.

У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не виїжджати за межі міста Харкова без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування із потерпілим і свідками у вказаному кримінальному провадженні, 5) здати на зберігання процесуальному керівнику по кримінальному провадженню свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі установи тимчасового тримання.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа установи тимчасового тримання негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 Клочко Н.О. та головуючого суддю Дзержинського районного суду м.Харкова.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк