Постанова № 99512218, 07.09.2021, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/2289/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області

в складі: головуючого судді - Бурдун Т.А.,

за участю секретаря судового засідання – Чернишової О.С.,

особи, яка притягується

до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

прокурора - Соляник С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Сватове справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла із Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в Луганській області про притягнення про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

ОСОБА_1 , будучи особою, яка припинила виконання обов`язків начальника відділення забезпечення Сватівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Луганської області, і відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закону № 1700-VІІ) суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП є суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч.1 ст. 45 вказаного Закону, несвоєчасно, а саме 09.06.2021 року о 16 год. 20 хв. без поважних причин, подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, за формою, що визначається Національним агентством, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності вину свою не визнав, обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення не підтвердив, вважає, що протокол складений незаконно. Суду пояснив, що щорічну декларацію він подав 01.04.2021 року, однак технічно назвав її «після звільнення». В червні 2021 року йому зателефонував працівник з колишньої роботи та повідомив, що ним неправильно подана декларація, після чого 09.06.2021 року він подав «щорічну» декларацію, зміст якої відповідає змісту поданої декларації 01.04.2021 року. Вказав, що на час заповнення декларації, він вже був звільнений, тому його посада, як це зазначено у протоколі, не відповідає дійсності.

Прокурор Соляник С.І. у судовому засіданні підтримав обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, та зазначив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад інкримінованого йому правопорушення. Просить визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП. Також зазначив, що дійсно ОСОБА_1 був звільнений 01.01.2021 року, однак останній був зобов`язаний подати щорічну декларацію до 01.04.2021 року та після звільнення до 1 квітня наступного року.

Для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи суддя повинен дослідити та оцінити за своїм внутрішнім переконанням усі обставини та докази по справі в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.

Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-6 КпАП України, оскільки він, будучи суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, а саме 09.06.2021 року без поважних причин подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції, щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доказана та підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:

Із дослідженого у судовому засіданні витягу з наказу військового комісара Сватівського районного військового комісаріату (по стройовій частині) № 1 від 02.01.2018 року вбачається, що, майора ОСОБА_1 , призначеного наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 19 грудня 2017 року № 934 на посаду начальника відділу забезпечення Сватівського районного військового комісаріату Луганської області, з 02 січня 2018 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення та вважати таким, що з 02 січня 2018 року прийняв посаду та приступив до виконання службових обов`язків (а.с.23).

Наказом військового комісара Сватівського районного військового комісаріату (по стройовій частині) № 153 від 02.11.2020 року майора ОСОБА_1 , призначеного наказом Командувача військ оперативного командування «Схід» від 31.10.2020 року № 302 на посаду начальника відділу забезпечення Сватівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Луганської області вважати таким, що з 01 листопада 2020 року прийняв посаду та приступив до виконання службових обов`язків (а.с.24).

Із дослідженого у судовому засіданні витягу з наказу військового комісара Сватівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Луганської області № 1 від 01.01.2021 року вбачається, що майора військової служби за контрактом ОСОБА_1 , начальника відділу забезпечення Сватівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Луганської області звільнено зі служби 01.01.2021 року у зв`язку із закінченням строку контракту (а.с.25).

З цих підстав, ОСОБА_1 був зобов`язаний подавати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема за 2020 рік з 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року.

Із дослідженого у судовому засіданні зобов`язання від 01 січня 2021 року, підписаного ОСОБА_1 власноруч, вбачається, що останній зобов`язувався наступного року після припинення діяльності подати в установленому частиною першою статті 45 Закону України від 14.10.2014 року № 1700- VІІ «Про запобігання корупції» порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік (а.с.29).

З письмових пояснень ОСОБА_1 , досліджених у судовому засіданні, вбачається, що про обов`язок подання декларації за 2020 рік до 01.04.2021 року він знав. З метою подачі щорічної декларації за 2020 рік він намагався зайти до реєстру 30 та 31 березня 2021 року, однак система його «не пропускала», з приводу чого він звертався до служби технічної підтримки НАЗК. Декларацію зміг подати лише 01.04.2021, але переплутав тип декларації та замість щорічної подав декларацію «після звільнення». 09.06.2021 року переподав декларацію типу щорічна. З 01.01.2021 року по 01.04.2021 року за межами держави не перебував, з кінця січня до середини лютого 2021 року перебував на лікуванні в Луганському обласному центрі реабілітації (а.с.11).

Із досліджених у судовому засіданні відомостей сайту «Акредитований центр сертифікації ключів» вбачається, що ОСОБА_1 - отримав електронний цифровий ключ в АЦСК АТ КБ «Приватбанк» 30 березня 2021 року з терміном дії до 30 березня 2022 року, та 09 червня 2021 року з терміном дії до 09 червня 2022 (а.с.42).

Із досліджених в судовому засіданні скріншотів звернень ОСОБА_1 до служби підтримки НАЗК вбачається, що з приводу технічних проблем ОСОБА_1 звертався 30 березня та 09 червня (а.с.15-18).

Із досліджених у судовому засіданні відомостей, зазначених у публічній частині інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (а.с.36-37), а також повідомлення НАЗК щодо послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» - ОСОБА_1 - за період з 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року (а.с.34-35), вбачається, що 01.04.2021 року об 11-13 год. ОСОБА_1 до зазначеного Реєстру було подано декларацію (після звільнення); 09.06.2021 року о 16-20 год. було подано декларацію (щорічну).

Також в поданій декларації від 09.06.2021 року в частині «Інші документи суб`єкта декларування» міститься інформація щодо щорічних декларацій за 2016, 2017, 2018, 2019 роки, поданих відповідно: 23.03.2017 року, 24.02.2018 року, 18.02.2019 року, 26.02.2020 року, що вказує на обізнаність ОСОБА_1 з вимогами Закону України «Про запобігання корупції» про своєчасне подання декларацій (а.с.41).

На підставі вищевказаного, суд, заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , думку прокурора, дослідивши додані до протоколу про відповідне адміністративне правопорушення докази, у достовірності та істинності яких підстав сумніватися у суду немає, та які, крім того, з боку безпосередньо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не оспорювалися, вважає, що винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-6 ч.1 КУпАП, доведена та знайшла своє повне підтвердження у судовому засіданні.

Дії ОСОБА_1 вірно і обґрунтовано кваліфіковані за ознаками ст.172-6 ч.1 КУпАП, оскільки останній, будучи особою, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та, являючись, згідно примітки до ст.172-6 КУпАП, суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, несвоєчасно подав без поважних причин щорічну декларацію.

Під час розгляду вказаного протоколу про адміністративне правопорушення особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не надав документальних підтверджень того, що у нього були поважні причині для несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припинила виконання обов`язків, за 2020 рік.

Посилання ОСОБА_1 про те, що він просто переплутав тип декларації замість «щорічної» подав «після звільнення», яку до того ж також подав несвоєчасно- 01.04.2021 року об 11:13 год. не можуть бути поважними причинами пропуску строку, враховуючи, що раніше (за 2016, 2017, 2018, 2019 роки) відповідні декларації ним подавалися своєчасно, тобто він був обізнаний про необхідність своєчасного подання щорічної декларації.

Також посилання ОСОБА_1 на те, що на час складання протоколу він вже не займав відповідну посаду та був звільнений із служби не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до вимог ч.2 ст. 45 Закону України від 14.10.2014 року № 1700- VІІ «Про запобігання корупції» та зобов`язання від 01 січня 2021 року, підписаного ОСОБА_1 власноруч, останній був повинен та зобов`язувався наступного року після припинення діяльності подати в установленому законом порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

При призначенні стягнення, суд враховує обставини та характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягався, має постійне місце мешкання та є пенсіонером, ступінь його вини, майновий стан та відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Приймаючи до уваги вищевказане, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника ОСОБА_1 , який є пенсіонером, раніше до адміністративної відповідальності не притягався, обставини та характер вчиненого адміністративного правопорушення, і, одночасно, беручи до уваги відсутність тяжких та негативних наслідків від скоєного, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ст.172-6 ч.1 КУпАП у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є достатньою мірою відповідальності з метою виховання, а також, запобіганню вчинення нових правопорушень.

Крім того, відповідно ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 23, ч.1 ст.172-6, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя,-

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч.1 ст.172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп. /ГУК у Луганській області/Сватівський район/, код отримувача (ЄДРПОУ): 37991110, номер рахунку(IBAN): UA238999980313050106000012271, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень 00 копійок. /Отримувач:/ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, номер рахунку UA908999980313111256000026001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Згідно ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня отримання ним постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

На підставі ч.2 ст. 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, встановлений ч.1 ст. 307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови стягується подвійний розмір штрафу з правопорушника, що становить 1700 грн. ( одна тисяча сімсот) гривень 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови через Сватівський районний суд Луганської області.

Повний текст постанови складено 09 вересня 2021 року.

Суддя Т.А.Бурдун