Постанова № 99512121, 10.09.2021, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 10.09.2021

ЄУ № 942/834/21

Провадження №3/942/353/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2021 року смт. Новопсков Луганська область

Новопсковський районний суд Луганської області у складі судді Стеценко О.С., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Відділу прикордонної служби «Білолуцьк» Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної Прикордонної Служби України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області 01.06.2004, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Новопсковського районного суду Луганської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії СхРУ № 274944 від 20.06.2021, відповідно до якого 17 червня 2021 року о 23 год. 53 хв. на території Старобільського району, околиці н.п. Світле в районі інформаційно-попереджувальної таблички № 732 «Увага Державний кордон України. Прохід заборонено», на відстані до 5 м від лінії Державного кордону України був виявлений та затриманий ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за спробу перетнути Державний кордон України поза встановленим пунктом пропуску, з метою переміщення безакцизного товару народного споживання, на напрямку Світле (Україна) – Верхня Серебрянка (Російська Федерація), чим порушив вимоги ст. 12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04.11.1991, за що передбачено відповідальність за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП не визнав та пояснив, що 17.06.2021 йому зателефонував ОСОБА_5 , запропонував поїхати до лісосмуги. Коли вони туди приїхали, їх забрав прикордонник на службовому транспорті, повіз на кордон, ніяких ознак Державного кордону не було. Пояснив, що він стояв біля транспортного засобу разом з ОСОБА_2 , нікуди не переходив, весь час стояв разом з прикордонником. ОСОБА_1 пояснив, що він брав участь в АТО, є учасником бойових дій, тому він не може потрапити на територію РФ.

Захисник в судовому засіданні просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд приходить до такого.

Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_1 , його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, перевірених судом, а саме:

-допитом свідка ОСОБА_2 , який пояснив, що йому зателефонував ОСОБА_6 , попросив перевезти товар, свідок погодився, виїхав з дому, по дорозі в смт. Білолуцьк забрав хлопців з с. Риб"янцево, які свідку раніше невідомі, в с. Можняківка свідок забрав ОСОБА_1 , поїхали в бік смт. Білолуцьк. Там побачив ОСОБА_7 та чоловіка в камуфляжній формі, ОСОБА_1 сів до їхньої машини і вони сказали їхати за ними. Їхали приблизно 40 хв., спершу по асфальту, а потім ґрунтовою дорогою. Коли приїхали на місце призначення, зупинилися в полі. Свідок чекав вказівок у машині, через хвилин 20 ОСОБА_7 сказав відкривати борт, що будуть вантажити вантаж. Свідок та ОСОБА_1 залишались біля машини, інші хлопці носили ящики, ОСОБА_1 подавав їх у машину. Після цього їх затримали прикордонники. Свідок не бачив жодних табличок, що це Державний кордон;

-допитом свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що працює в Лисичанському прикордонному загоні Донецько-Луганського регіонального управління. 17.06.2021 свідок знаходився на виїзді з посиленого контролю режиму Державного кордону. Напередодні ОСОБА_1 і ОСОБА_9 попросили їх вивезти до Державного кордону, щоб визначити місце переміщення тютюнових виробів. Вони хотіли, щоб свідок їм організував зелений коридор для переміщення товарів. Виїхали на ділянку, зі свідком був перевдягнутий працівник внутрішньої служби прикордонників. З ОСОБА_10 зустрілися в лісосмузі біля 20 год. ОСОБА_9 надав свідку неправомірну вигоду у розмірі 500 американських доларів. Свідок, ОСОБА_9 , ОСОБА_1 і співробітник власної служби безпеки поїхали на їхньому транспортному засобі, поїхали польовими дорогами. У вказаних осіб була раніше запланова зустріч з громадянами РФ для переміщення через кордон тютюнових виробів. Окрім ОСОБА_1 і ОСОБА_11 були ще інші особи, з якими свідок раніше не знайомий. До свідка підходив ОСОБА_1 з пропозицією неправомірної вигоди і пропонував 30% від заробітку. Вони пропонували свідкові неправомірну вигоду, після чого свідок зателефонував внутрішній безпеці. Після отримання неправомірної вигоди свідок не мав можливості їх затримати. На місці події ОСОБА_1 надав свідку радіостанцію, говорив, що біля Державного кордону, по периметру розставлені його люди, які будуть попереджати про небезпеку, що зараз приїде машина з боку РФ і будуть носити тютюн. Свідок все це знімав на відеокамеру. Свідок також зазначив, що на лінії Державного кордону є покажчики, що це державний кордон, і ОСОБА_1 усвідомлював, що вони знаходяться біля Державного кордону. Ця група осіб знаходилась на кордоні з метою переміщення тютюнових виробів до РФ. До цього вони намагалися працювати в смт. Білолуцьк, але їм цього не надали, тому вони шукали інші варіанти. Свідок зазначив, що ОСОБА_1 необхідно було знайти людину з числа прикордонників, щоб без перешкод перенести товар через кордон. ОСОБА_9 був в дружніх стосунках, пропонував свідку 30% від вартості товару; ОСОБА_2 неодноразово затримувався на лінії Державного кордону. Свідок зазначив, що жодним чином не міг підбурювати вказаних осіб, оскільки це вони підійшли до свідка з пропозицією неправомірної вигоди для того, щоб він організував безпечне переміщення тютюнових товарів через кордон;

-допитом свідка ОСОБА_3 , який пояснив, що 17.06.2021 ввечері за ним заїхав ОСОБА_4 з ОСОБА_2 , в с. Можняківка забрали ОСОБА_1 . Мороз сказав, що є можливість заробити. В полі їх чекала машина, в ній був чоловік в камуфляжній формі, біля нього стояв ОСОБА_9 , сказав вантажитися і їхати в цій машині. Під`їхали до місця події, там вже були ОСОБА_12 та ОСОБА_13 та ОСОБА_4 перейшли на іншу сторону, свідок разом з іншими залишився стояти. Потім почали завантажувати вантаж. Свідок пояснив, що це була прикордонна смуга, стояли стовпчики «Прикордонна смуга», був прокопаний рів, бугор перед кордоном РФ. Там же вони і переміщували вантаж. ОСОБА_1 не перетинав Державний кордон. Товар вони передавали ланцюгом, один одному, спеціально не вистроювалися, стали як стали, могли помінятися місцями. Вантаж отримували від росіян, ОСОБА_9 сказав, що приїдуть сусіди, свідок бачив військову вишку. Затримали їх під час завантаження. Свідок сказав, що можна було зрозуміти, що вони знаходяться біля Державного кордону;

-протоколом про адміністративне затримання від 17.06.2021 ОСОБА_1 ;

-письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ;

-схемою затримання порушників державного кордону з фототаблицею до нього;

-рапортом Чкі Е.;

-письмовими поясненнями ОСОБА_8 , ОСОБА_14 .

Також судом досліджено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, з якої вбачаються викладені обставини, повідомлені свідком ОСОБА_8 .

Судом неодноразово в судове засідання викликався свідок ОСОБА_4 , який в судові засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив. Постановами Новопсковського районного суду Луганської області від 22.07.2021, 05.08.2021, 25.08.2021 вирішено здійснити привід даного свідка у судове засідання.

Згідно рапорту від 02.09.2021 ДОП СП ВП № 1 Старобільського РУП забезпечити виконання приводу гр. ОСОБА_4 неможливо у зв`язку з відсутністю його за місцем проживання.

За таких обставин, суд вважає за можливе врахувати письмові пояснення цього свідка.

Оцінюючи покази зазначених вище свідків, суд дійшов висновку, що вони є послідовними, не мають суперечностей між собою, відповідають тим поясненням, які дані свідки надавали під час складання протоколу. Крім того дані свідки не перебувають в неприязних стосунках з правопорушником та не мають підстав оговорювати останнього.

Суд розцінює свідчення ОСОБА_1 як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення. Дослідженими судом доказами спростовується позиція ОСОБА_1 щодо подій 17.06.2021.

Твердження сторони захисту про те, що жоден свідок не зазначив, що ОСОБА_1 мав намір перетнути Державний кордон, суд розцінює як спосіб захисту, оскільки сукупність доказів свідчить про те, що ОСОБА_1 усвідомлював, де він знаходиться, з якою метою, свою роль у подіях, що стали підставою для складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення. Матеріалами справи підтверджено умисел ОСОБА_1 на переміщення товару через Державний кордон України, а отже і можливість його перетину. Затримання вказаних осіб відбулось під час завантаження товару у транспортний засіб ОСОБА_2 , а отже під час виконання дій щодо переміщення товару через Державний кордон, що свідчить про можливість перетину ОСОБА_1 . Державного кордону.

Суд відхиляє його доводи, що він не перетинав Державний кордон, оскільки останньому інкримінується спроба перетину Державного кордону. Допитані свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_3 підтвердили, що ОСОБА_1 усвідомлював своє знаходження біля Державного кордону. Позиція ОСОБА_1 , що він є учасником бойових дій, а тому він не може потрапити до РФ, матеріалами справи не підтверджена, натомість з протоколу про адміністративне затримання вбачається, що останній на момент затримання жодного документу, що посвідчує особу, не мав.

Крім того, зі свідчень свідка ОСОБА_3 вбачається, що група осіб разом з ОСОБА_1 мали на меті переміщення товару через Державний кордон, ролі між собою вони не розподіляли, передавали вантаж один одному ланцюгом, без визначення хто де буде стояти, що додатково підтверджує факт спроби перетину Державного кордону поза пунктом пропуску.

Посилання сторони захисту на зацікавленість свідка ОСОБА_8 в результаті розгляду цієї справи є лише припущенням захисника. Перед допитом свідка ОСОБА_8 суд з`ясовував стосунки свідка з ОСОБА_1 , наявність підстав його оговорювати. Свідок зазначив, що неприязних стосунків з ОСОБА_1 не має, жодної зацікавленості не має. Посилання захисника на те, що свідок ОСОБА_8 є викривачем по отриманню неправомірної вигоди, мають значення для кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, і не впливають на його статус як свідка в цій адміністративній справі. Крім того, його допит не є єдиним доказом у даній справі, який свідчить про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Доводи сторони захисту, що свідком ОСОБА_8 спровоковано дане правопорушення, оскільки він їх повинен був затримати одразу після неправомірної вигоди, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Жоден зі свідків – учасників тих подій не зазначив про провокацію, а навпаки підтвердили єдиний умисел на переміщення товару через Державний кордон України.

Посилання захисника на неналежність як доказу рапорту ОСОБА_8 , оскільки він не містить дати складення, суд частково приймає до уваги. Дійсно, рапорт ОСОБА_8 не має дати складання, однак зі змісту рапорту вбачається, що останнім було здійснено доповідь щодо подій, які сталися 17.06.2021.

Посилання захисника на те, що схема місцевості району затримання порушників не містить посилання на місцевість, не відповідає фактичним обставинам справи. Так, з цієї схеми вбачається місце розташування затриманих осіб з прив`язкою до місцевості.

Посилання захисника на відсутність в фототаблицях №№ 1,2 прив`язки до місцевості суд приймає до уваги, однак відсутність вказаних відомостей за наявності інших доказів не спростовує винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Таким чином, дослідивши всі обставини справи про адміністративне правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, - спроба перетнути Державний кордон України поза встановленим пунктом пропуску, з метою переміщення безакцизного товару народного споживання, вчиненої групою осіб, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Обставин, що пом`якшують відповідальність правопорушника, та обставин, що обтяжують його відповідальність, судом не встановлено.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги обставини вчиненого правопорушення, ступінь громадської небезпеки вчиненого діяння, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, суд вважає, що, оскільки адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, покарання ОСОБА_1 слід призначити у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 204-1 КУпАП без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення, оскільки такі відсутні.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Керуючись ст. ст. 278, 280, 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500,00 грн (вісім тисяч п`ятсот грн 00 коп.) на рахунок на р/р UA738999980313060106000012423, Код 37991110, одержувач: ГУК у Луг.обл./СТГсмт Новопск/21081100, банк одержувача: Казначейство України (ел. адм. подат.).

У разі несплати ОСОБА_1 штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу, а саме 17000,00 грн (сімнадцять тисяч грн 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири грн 00 копійок) на рахунок отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р:UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Строк пред`явлення постанови до виконання – протягом трьох місяців з моменту її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-тиденного строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області.

Суддя: О.С. Стеценко