Рішення № 99511001, 10.09.2021, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 199/7335/20

Провадження № 2/188/152/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2021 року смт. Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

в складі:

головуюча суддя Курочкіна О.М.

при секретарі Лукіній Л.Г.

справа № 199/7335/20

заявник: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

третя особа: Амур-Нижньодніпровський районний у м.Дніпро

відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро)

про виключення з актового запису відомостей про батьківство

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Амур-Нижньодніпровський районний у м.Дніпро відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про виключення з актового запису відомостей про батьківство.

В обґрунтування позову зазначила, що 06 грудня 2017 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 актовий запис № 934.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась її донька ОСОБА_4 .

Позивач зазначила, що ОСОБА_2 не є біологічним батьком її доньки, про те, що дитина не його знав під час укладання шлюбу.

Шлюбні відносини з відповідачем склалися не найкращим чином, виникали постійні суперечки та відповідач повернувся до своєї першої родини.

06 серпня 2020 року шлюб між Позивачем та Відповідачем було розірвано на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська.

Батьком народженої дитини згідно ч.1ст. 122 Сімейного кодексу України було записано відповідача, так як позивач і відповідач були у шлюбі.

Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. В підготовчому судовому засіданні позивачка не підтримала свою вимогу про призначення генетично-молекулярної експертизи (ДНК-тесту на батьківство), зазначивши, що у позивача і відповідача немає сумнівів в тому що відповідач не є батьком дитини.

Враховуючи, що зазначена вимога є фактично забезпеченням доказів і позивачем не дотриманого вимоги ЦПК України, позивач не зважаючи на відзив не наполягає на проведенні експертизи, суд вважає заяву про забезпеченням доказів про проведення експертизи не поданою.

В судове засідання сторона позивача надала заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи про що свідчить рекомендовані повідомлення про виклик в підготовче засідання на 02.03.2021 року , повідомлення про рекомендоване відправлення №5274000144615 та в судове засідання на 10.06.2021 року - повідомлення про рекомендоване відправлення №5274000147886. Від відповідача не надійшло до суду будь яких клопотань та заяв про перенесення розгляду справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про розгляд справи належним чином повідомлений, від третьої особи не надійшло до суду будь яких клопотань та заяв про перенесення розгляду справи.

Третя особа надала письмові заперечення проти задоволення позовних вимог.

В обґрунтування заперечення зазначено, що відповідно до статі 138 СК України, жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини.

Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.

До вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня реєстрації народження дитини.

При цьому відповідні вимоги жінки можливо задовольнити лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство.

Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо виключення даних ОСОБА_2 , як батька дитини, суперечить вимогам статті 138 Сімейного кодексу України та є не законними.

В даному випадку у зв`язку з відсутністю біологічного батька дитини, позов про виключення себе як батька дитини з актового запису про народження повинен подати ОСОБА_2 .

Крім того, з питання державної реєстрації народження дитини до відділу зверталися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і обидва надавали згоду щодо визначення прізвища дитини за прізвищем батька « ОСОБА_1 ».

Позивачем надано письмовий відзив на заперечення третьої особи.

Представник позивача зазначила, що з викладеними обставинами в запереченні третьої особи щодо позову сторона позивача не згодна з наступних підстав.

Позивач не має уявлення де знаходиться біологічний батько дитини, та зв`язку з ним не має.

Позивач в наданих документах підтверджує, що відповідач ОСОБА_2 не є батьком дитини.

Сторона позивача також посилається на п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України

Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною

Згідно п. 2.13, п. 2.13.1 Наказу Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 «Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання» однією з підстав для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження.

Вважає вищевказані обставини є підставами для подання позову про виключення з актового запису Серія І - КИ № 666625 від 11 січня 2018 року зробленого відділом РАЦС Амур-Нижньодніпровський районний у місті Дніпро відомостей про батьківство ОСОБА_2 .

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами документи, суд приходить до висновку, позов не підлягає задоволенню.

Суд погоджується із запереченнями проти задоволення позову третьої особи, які є правомірними і обґрунтованими.

Відповідно до положень ч.2 ст.138 СК України вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.

До суду не надійшло заяви іншої особи про своє батьківство, більш того, позивачка письмово зазначила, що не знає про місцезнаходження біологічного батька дитини.

Відповідно до положень ч.3 ст.138 СК України до вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня реєстрації народження дитини. Реєстрацію народження дитини здійснено 11.01.2018 року, тобто позовну давність пропущено, але відповідачем не заявлено вимоги про застосування позовної давності

відповідно до положень ч.2 ч.3 ст.267 ЦК України.

Відповідно до рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 27.02.2020 року, наданого позивачем в якості доказу, позивачка подаючи позов про розірвання шлюбу, в обґрунтування зазначила, що від шлюбу з ОСОБА_2 має неповнолітню дитину, доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до правової позиції, викладеній у Постанові КЦС ВС від 19.05.2021 у справі № 207/789/19 (№ в ЄДРСР 97393664) законодавством передбачено певні обов`язки батьків щодо їх дитини, а також вимогу ухвалювати судові рішення з урахуванням найкращих інтересів дитини, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, інших осіб.

Отже, при вирішенні справ про оспорювання батьківства суди повинні керуватися найкращими інтересами дитини, забезпечуючи баланс між інтересами дитини та сторін по справі.

Таким чином, законодавством встановлена презумпція батьківства щодо дитини, яка народжена у шлюбі. Проте, батько дитини має право оспорити батьківство.

Зміст статті 136 СК України свідчить, що підставою для оспорювання презумпції батьківства є невідповідність встановленого батьківства факту біологічного походження. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною, суд постановляє рішення про виключення відомостей з актового запису про народження дитини. Доводити відсутність кровного споріднення з дитиною можливо будь-якими допустимими доказами, у тому числі висновками судово-медичної, біологічної чи генетичної експертиз.

Об`єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, буквального та іншого епітелію, волосся (за наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини.

Відсутність експертизи, на якій не наполягала сторона позивача у відсутність відповідача, враховуючи, що відповідач не оспорює батьківство, з урахуванням найкращих інтересів дитини та презумпції батьківства щодо дитини, яка народжена у шлюбі, не є порушенням прав позивача.

Відповідно до правової позиції, викладеній у Постанові КЦС ВС від 19.05.2021 у справі № 207/789/19 для визначення спірного батьківства необхідна присутність ймовірного батька і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. За відсутності біологічного матеріалу хоча б однієї зі сторін провести дослідження неможливо.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, позивачу невідоме місце знаходження ймовірного батька, тож відмова позивача від проведення експертизи є обгрунтованою, разом з тим, позивачем не надано суду жодних доказів щодо предмета доказування.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до Правової позиції, викладеній Постанові КЦС ВС від 07.04.2021 у справі № 664/3284/18, стаття 15 ЦК України об`єктом захисту називає порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно із частиною п`ятою статті 136 СК України не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком.

Законодавством передбачено певні обов`язки батьків щодо їх дитини, а також вимогу ухвалювати судові рішення з урахуванням найкращих інтересів дитини, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, інших осіб.

Законодавство України, з урахуванням інтересів дитини, передбачило ч.5 ст.136 СК України обмеження на право оспорювання батьківства визначивши, що не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком.

Відповідно до поданого позову, як відповідач так і позивачка знали , що відповідач не є біологічним батьком народженій після реєстрації шлюбу дочці ОСОБА_4 18.12.2017 року.

Свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 підтверджується, що ОСОБА_2 06.12.2017 року зареєстрував шлюбу з ОСОБА_1 .

Свідоцтвом про народження НОМЕР_2 підтверджується, що ОСОБА_4 народилася після реєстрації шлюбу позивача і відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідач, який належним чином про час та місце розгляду справи повідомлений, в судове засідання не з`явився, на позовну заяву відзиву чи заперечень не надав, фактично своє батьківство не оспорює.

Відповідно до ч.1 ст.122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Крім того, при реєстрації народження дитини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надавали згоду щодо визначення прізвища дитини за прізвищем батька « ОСОБА_1 ».

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частина 1, 2 статті 141 ЦПК України передбачає, що судовий збір

покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача, а тому суд залишає судові витрати за позивачем

Керуючись ст. 122, 136, 138 СК України, ст.ст. ст.133-141 258, 264-265, 315-319 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Амур-Нижньодніпровський районний у м.Дніпро відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро)про виключення з актового запису відомостей про батьківство відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Курочкіна