
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" серпня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1282/21
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Ловга В.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: Морганюк Ю.Є. за довіреністю;
Від відповідача: Ляшук Є.В. на підставі ордеру ;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Благогаз збут” до комунальної установи „Одеський академічний театр музичної комедії ім.. М.Водяного” про стягнення 113 323,19 грн., –
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Благогаз збут” (далі по тексту – ТОВ „Благогаз збут”) звернулося до господарського суду із позовними вимогами до комунальної установи „Одеський академічний театр музичної комедії ім.. М.Водяного” (далі по тексту – Театр) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 113 323,19 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 65 442,24 грн. та штрафу у розмірі 47 880,95 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору на постачання природного газу від 24.02.2020р. в частині своєчасної та повної оплати вартості спожитого у січні – березні 2021р. природного газу, а також споживання природного газу у обсягах, які відрізняються від погоджених сторонами обсягів.
Театр повністю заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог, посилаючись на відсутність між сторонами погодження обсягу споживання природного газу на суму 65 442,24 грн. із урахуванням вимог Закону України „Про публічні закупівлі”, що з огляду на відсутність в матеріалах справи підписаного між сторонами акту приймання-передачі природного газу за березень 2021р. свідчить про необхідність відмови у задоволенні заявлених позовних вимог. Крім того, відповідач заперечував проти задоволення заявлених ТОВ „Благогаз збут” позовних вимог про стягнення штрафу, посилаючись на недотримання позивачем процедури, визначеної чинними нормативно-правовими актами для визначення розміру небалансу.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, господарський суд встановив наступне.
24.02.2020р. між ТОВ „Благогаз збут” (Постачальник) та Театром (Споживач) було укладено договір на постачання природного газу для споживачів, що не є побутовими (для бюджетних установ та організацій) №ГП-20, відповідно до п. 2.1., 2.3 якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачу до 31.12.2020р. (включно) природний газ (код товару згідно ДК 021:2015 - 09120000-6 - газове паливо), належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а також надавати послуги із замовлення (бронювання) розподілу потужності (послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи), а Споживач зобов`язується оплачувати вартість газу у розмірах, строках та в порядку, що визначений умовами договору. Адреси точок комерційного обліку споживача, по яких здійснюється постачання природного газу постачальником: м.Одеса, вул.Пантелеймонівська, 3.
Згідно з п. 3.3 договору на постачання природного газу №ГП-20 від 24.02.2020р. фактичний обсяг споживання в розрахунковому періоді може відрізнятися від підтвердженого обсягу природного газу не більше, ніж на ± 5%.
В силу вимог п. п. 3.8.1, 3.8.2, 3.8.3 договору на постачання природного газу №ГП-20 від 24.02.2020р. за підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ. На підставі отриманих від Споживача даних та\або даних Оператора ГРМ Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі газу за розрахун ковий період, підписаних уповноваженим представником Постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.
Згідно з п. 3.8.5 договору на постачання природного газу №ГП-20 від 24.02.2020р. у випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Відповідно до п. 11.1 договору на постачання природного газу №ГП-20 від 24.02.2020р. договір набирає чинності з 01.03.2020р. та укладається у частині постачання природного газу на термін до 31.12.2020р., а у частині оплати за надані послуги - до їх повного здійснення.
08.10.2020р. між ТОВ „Благогаз збут” та Театром було укладено додаткову угоду №1 до договору на постачання природного газу №ГП-20 від 24.02.2020р., якою сторонами було змінено планові обсяги постачання газу по місяцях (п. 3.10 договору), зокрема, визначено, що обсяг постачання природного газу у листопаді складає 30 тис. куб. метрів, у грудні - 130,90045 тис. куб. метрів. Крім того, сторонами було доповнено договір пунктами 7.2.2, 7.2.3.
Згідно з п. п. 7.2.2, 7.2.3 договору на постачання природного газу №ГП-20 від 24.02.2020р. (в редакції додаткової угоди №1 від 08.10.2020р.) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного Споживачем природного газу за добу споживання більше ніж на 3-5% відрізняється від замовленого обсягу газу (позитивний чи негативний небаланс від 3% до 5% включно), Споживач зобов`язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості обсягу газу, на котрий фактичний обсяг споживання буде відрізнятись від замовленого за кожну добу, в якій зафіксоване таке відхилення. У випадку, якщо вказане у п. 7.2.3. договору відхилення перевищуватиме 5% - Споживач зобов`язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості обсягу газу, який є різницею між фактичним обсягом спожитого газу та замовленим за кожну добу, в якій зафіксоване таке відхилення
15.12.2020р. між ТОВ „Благогаз збут” та Театром було укладено додаткову угоду №4 до договору на постачання природного газу №ГП-20 від 24.02.2020р., згідно умов якої сторони дійшли згоди продовжити дію договору на строк достатній для проведення процедур закупівлі на початок 2021 року відповідно до ч. 6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Договір продовжено на постачання природного газу в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в початковому договорі про закупівлі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Пунктом 3 додаткової угоди №4 від 15.12.2020р. до договору на постачання природного газу №ГП-20 від 24.02.2020р. встановлено, що додаткова угода набирає чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2021р., а в частині виконання грошових зобов`язань - до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх грошових зобов`язань.
01.02.2021р. між ТОВ „Благогаз збут” та Театром було укладено додаткову угоду №6 до договору на постачання природного газу №ГП-20 від 24.02.2020р., згідно умов якої сторони дійшли згоди продовжити дію договору на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початок 2021 року відповідно до ч. 6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
На виконання зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору на постачання природного газу №ГП-20 від 24.02.2020р., ТОВ „Благогаз збут” було постановлено на користь Театру природний газ протягом періоду з листопада 2020р. по лютий 2021р., що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання-передачі природного газу.
Крім того, на підтвердження фактичного споживання Театром природного газу у березні 2021р. на суму 65 442,24 грн., ТОВ „Благогаз збут” було складено акт приймання-передачі природного газу №РН-0000592, який з боку відповідача підписаний не був.
20.04.2021р. ТОВ „Благогаз збут” звернулось до Театру із претензією №20/04-01, згідно якої позивач просив оплатити вартість спожитого природного газу у розмірі 65 442,24 грн., а також сплатити штраф у зв`язку з невідповідністю фактичного обсягу споживання природного газу за період з листопада по березень 2021р. підтвердженим обсягам споживання. Слід зазначити, що разом із претензією №20/04-01 від 20.04.2021р. позивачем було направлено на адресу відповідача акт приймання-передачі природного газу №РН-0000592 від 31.03.2021р.
Звертаючись до господарського суду із даними позовними вимогами ТОВ „Благогаз збут” було наголошено про наявність правових підстав для присудження до стягнення із Театру заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 65 442,24 грн., а також штрафу у розмірі 47 880,95 грн., нарахованого позивачем згідно положень п. п. 7.2.2, 7.2.3 договору на постачання природного газу №ГП-20 від 24.02.2020р. При цьому, як вбачається з наданого ТОВ „Благогаз збут” розрахунку штраф за січень – березень 2021р. був розрахований на підставі даних електронного кабінету відповідача у зв`язку з відсутністю погоджених сторонами номінацій на споживання природного газу протягом зазначеного періоду.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950р. передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України „Про ринок природного газу” від 9 квітня 2015 року N 329-VIII (з наступними змінами і доповненнями) постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „Благогаз збут” на виконання зобов`язань за договором на постачання природного газу №ГП-20 від 24.02.2020р. було поставлено відповідачу у березні 2021р. природний газ, загальна вартість якого складає 65 442,24 грн. Проте, відповідачем у порушення умов договору №ГП-20 від 24.02.2020р. не було підписано складеного позивачем акту приймання-передачі, а також оплачено вартість спожитого природного газу.
Згідно з п. 3.8.5 договору на постачання природного газу №ГП-20 від 24.02.2020р. у випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Враховуючи умови п. 3.8.5 договору на постачання природного газу №ГП-20 від 24.02.2020р., приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження надання Театром взагалі будь-якої письмової відмови від підписання складеного позивачем акту приймання-передачі природного газу №РН-0000592 за березень 2021р., господарський суд доходить висновку про доведеність ТОВ „Благогаз збут” факту споживання відповідачем природного газу у обсягах та за ціною, зазначеною у наданому суду акті, що, відповідно, свідчить про наявність у відповідача обов`язку оплатити вартість спожитого природного газу.
З викладених обставин, позовні вимоги ТОВ „Благогаз збут” до Театру про стягнення суми основного боргу у розмірі 65 442,24 грн. підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.
Доводи Театру про необхідність відмови у задоволенні вимог у названій частині із посиланням на відсутність погодженого обсягу споживання природного газу на суму 65 442,24 грн. судом відхиляються, оскільки не можуть бути підставою для звільнення відповідача від обов`язку оплатити вартість спожитого природного газу.
З посиланням на п. п. 7.2.2, 7.2.3 договору на постачання природного газу №ГП-20 від 24.02.2020р., ТОВ „Благогаз збут” було заявлено до стягнення штраф у розмірі 47 880,95 грн. у зв`язку з невідповідністю фактичних обсягів споживання Театром природного газу за листопад 2020р. – березень 2021р. замовленим обсягам споживання, визначеним сторонами у договорі.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки – грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: наданих ТОВ „Благогаз збут” актів приймання-передачі природного газу за листопад – грудень 2020р., фактичний обсяг споживання Театром природного газу не відповідає обсягам споживання, визначеним сторонами у договорі на постачання природного газу №ГП-20 від 24.02.2020р. З викладених обставин, господарський суд, перевіривши розрахунок позивача у названій частині, дійшов висновку про наявність підстав для присудження до стягнення із відповідача штрафу у загальному розмірі 17 020,03 грн.
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення вимог ТОВ „Благогаз збут” про стягнення штрафу у зв`язку з невідповідністю фактичних обсягів споживання Театром природного газу за січень – березень 2021р., господарський суд виходить з наступного.
Згідно з п. п. 7.2.2, 7.2.3 договору на постачання природного газу №ГП-20 від 24.02.2020р. (в редакції додаткової угоди №1 від 08.10.2020р.) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного Споживачем природного газу за добу споживання більше ніж на 3-5% відрізняється від замовленого обсягу газу (позитивний чи негативний небаланс від 3% до 5% включно), Споживач зобов`язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості обсягу газу, який є різницею між фактичним обсягом споживання та замовленим за кожну добу, в якій зафіксоване таке відхилення.
Як зазначалось вище по тексту рішення, договір на постачання природного газу №ГП-20 від 24.02.2020р. був укладений сторонами на строк до 31.12.2020р. При цьому, планові обсяги постачання природного газу по місяцях були визначені сторонами по грудень 2020р. В подальшому, на підставі додаткових угод сторонами було продовжено дію договору на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початок 2021 року відповідно до ч. 6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Проте, планові обсяги постачання природного газу на 2021р. у додаткових угодах сторонами визначені не були, відсутність яких, в свою чергу, має наслідком неможливість встановлення факту використання Споживачем природного газу у обсязі, який відрізняється від замовленого.
Господарським судом відхиляються доводи ТОВ „Благогаз збут” про можливість розрахунку штрафу на підставі даних електронного кабінету споживача, оскільки порядок та підстави розрахунку штрафу чітко визначені договором на постачання природного газу №ГП-20 від 24.02.2020р., умовами якого не передбачено право Постачальника на нарахування штрафу на підставі зазначених даних. Крім того, право ТОВ „Благогаз збут” нараховувати штраф на підставі даних електронного кабінету споживача додатковими угодами також не передбачено.
Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження погодження сторонами планових обсягів постачання природного газу за січень – березень 2021р., господарський суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених ТОВ „Благогаз збут” до Театру позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 30 860,92 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених товариством з обмеженою відповідальністю „Благогаз збут” до комунальної установи „Одеський академічний театр музичної комедії ім.. М.Водяного” позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача заборгованості у розмірі 65 442,24 грн., штрафу у розмірі 17 020,03 грн. В решті позову необхідно відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 – 238, 240 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з комунальної установи „Одеський академічний театр музичної комедії ім.. М.Водяного” / 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 3; ідентифікаційний код 02224838/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Благогаз збут” /79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Стрийська, буд. 86-В, кв. 1; ідентифікаційний код 41849377/ суму основного боргу у розмірі 65 442,24 грн. /шістдесят п`ять тисяч чотириста сорок дві грн. 24 коп./, штраф у розмірі 17 020,03 грн. /сімнадцять тисяч двадцять грн. 03 грн./, судовий збір у розмірі 1 651,81 грн. /одна тисяча шістсот п`ятдесят одна грн. 81 коп./.
3. В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 09 вересня 2021 р.
Суддя С.П. Желєзна
Судове рішення № 99510030, Господарський суд Одеської області було прийнято 30.08.2021. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/1282/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: