Рішення № 99509512, 09.09.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.09.2021Справа № 910/10629/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ»

до Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення 79 485,16 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - відповідач) про стягнення 79 485,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем були відправлені вагони з вантажем (кам`яне вугілля) за залізничними накладними, однак, під час слідування вагонів була виявлена нестача вантажу, про що складено комерційні акти. Відтак, оскільки саме залізниця не забезпечила збереження вантажу під час його перевезення, позивач просить стягнути з відповідача вартість втраченого вантажу у загальній сумі 79 485,16 грн. Також позивач просить покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2021 відкрито провадження у справі № 910/10629/21 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Так, ухвалу суду від 06.07.2021 позивач отримав поштовим відправленням № 0105473122770 - 13.07.2021, відповідач - 13.07.2021 (поштове відправлення № 0105473122789).

28.07.2021 засобами поштового зв`язку до суду надійшов поданий Регіональною філією «Львівська залізниця» відзив на позовну заяву та клопотання про витребування доказів.

У відзиві на позовну заяву учасник справи вказав про ненадання позивачем належних доказів вартості втраченого вантажу у спірних перевезеннях, недоведеність вини залізниці у незбережжі вантажу та невірне застосування норм природної втрати у розмірі 1% від маси, у той час, як вірним є 2% від маси вантажу, зазначеної в перевізних документах для вантажів, завантажених у вологому стані. З урахуванням викладеного, відповідач вважав позов необґрунтованим та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вказаного клопотання про витребування доказів відповідач просив суд витребувати у позивача та АТ «ДТЕК Західенерго» оригінал договору від 27.01.2016 № 1-1-2016/006 зі всіма додатками до нього, що підтверджують кількість та вартість відправленого вантажу за залізничними накладними №№ 52390747, 52548492, 52479995, 34788232 (досильна), № 46901005 (досильна); платіжні доручення або інші фінансові документи, що підтверджують оплату АТ ДТЕК «Західенерго» вартості поставленого вугілля згідно з накладними №№ 52390747, 52548492, 52479995, 34788232 (досильна), № 46901005 (досильна).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» про витребування доказів у зв`язку з незазначенням заявником всупереч ст. 81 Господарського процесуального кодексу України заходів, які він вжив для отримання цих доказів самостійно, доказів вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів та причини неможливості отримати цих доказів самостійно.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позивач правом на подачу відповіді на відзив не скористався.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

Згідно з залізничною накладною № 52390747 від 30.12.2020 позивач відправив з залізничної станції Курахівка ДОН до залізничної станції Бурштин Льв вантаж, а саме - вугілля, у т.ч. у вагонах № 61077376, № 56869852, № 56125669, № 53064929, № 53544789.

Згідно з залізничною накладною № 52548492 від 11.01.2021 позивач відправив з залізничної станції Курахівка ДОН до залізничної станції Бурштин Льв вантаж, а саме - вугілля, у т.ч. у вагонах № 62611215, № 53545976, № 61016705, № 61297107, № 59954529.

Згідно з залізничною накладною № 52479995 від 05.01.2021 позивач відправив з залізничної станції Курахівка ДОН до залізничної станції Бурштин Льв вантаж, а саме - вугілля, у т.ч. у вагоні № 62007547.

Згідно з залізничною накладною № 34788232 від 08.01.2021 (досильна № 52479995) позивач відправив з залізничної станції Курахівка ДОН до залізничної станції Бурштин Льв вантаж, а саме - вугілля, у т.ч. у вагоні № 53525630

Згідно з залізничною накладною № 46901005 від 12.01.2021 (досильна № 52479995) до позивач відправив з залізничної станції Курахівка ДОН до залізничної станції Бурштин Льв вантаж, а саме - вугілля, у т.ч. у вагоні № 62058375.

Під час перевезення вантажу залізничними шляхами у вищевказаних вагонах була виявлена недостача вантажу.

Так, на залізничній станції Нижньодніпровськ-Вузол ПРИДН була виявлена нестача вантажу:

- у вагонах № 61077376, № 56869852, № 56125669, № 53064929, № 53544789, що слідували за залізничною накладною № 52390747 від 30.12.2020, про що складено комерційний акт № 450003/2/11;

- у вагонах № 62611215, № 53545976, № 61016705, № 61297107, № 59954529, що слідували за залізничною накладною № 52548492 від 11.01.2021, про що складено комерційний акт № 450003/11/70;

- у вагоні № 62007547, що слідував за залізничною накладною № 52479995 від 05.01.2021, про що складено комерційний акт № 450003/3/31.

На залізничній станції Бурштин Львівської залізниці була виявлена недостача вантажу у вагоні № 53525630, № 34788232 від 08.01.2021 (досильна до накладної № 52479995), у вагоні № 62058375, що слідував за залізничною накладною № 46901005 від 12.01.2021 (досильна до накладної № 52479995), про що складено комерційні акти № 388103/33 від 11.01.2021 та № 388103/62 від 16.01.2021 відповідно.

За таких обставин, позивач зазначає, що внаслідок втрати перевізником частини вантажу під час здійснення перевезення йому були завдані збитки, що рівні вартості недоотриманого вантажу за вирахуванням норми недостачі (суми норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто).

Відповідно до ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Згідно з положеннями ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Частиною 1 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань (ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 314 Господарського кодексу України, положення яких кореспондуються з положеннями ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Частинами 1, 2 ст. 23 Закону України «Про залізничний транспорт» також встановлено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Положеннями ст. 105 Статуту встановлено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

При цьому відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Поряд з відшкодуванням збитків у разі втрати вантажу залізниця відшкодовує стягнуту за цей вантаж провізну плату, якщо вона не включається у вартість втраченого вантажу (ст. 114 Статуту).

Згідно зі ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

З матеріалів справи вбачається, що вантажовідправник при відправленні вантажу зазначив у залізничній накладній № 52390747 від 30.12.2020:

- у вагоні № 61077376 загальну масу вантажу 69 400 кг, однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 450003/2/11 від 02.01.2021, при переважуванні вагону в статичному режимі на справних вагонних 150 тн вагах виявилось, що вага брутто становить 87 550 кг, тара за документом - 22 800 кг, вага нетто 64 750 кг, що менше ваги, вказаної в документі на 4 650 кг;

- у вагоні № 56869852 загальну масу вантажу 68800 кг, однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 450003/2/11 від 02.01.2021, при переважуванні вагону в статичному режимі на справних вагонних 150 тн вагах виявилось, що вага брутто становить 84 000 кг, тара за документом - 21 800 кг, вага нетто 62 200 кг, що менше ваги, вказаної в документі на 6 600 кг;

- у вагоні № 56125669 загальну масу вантажу 69700 кг, однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 450003/2/11 від 02.01.2021, при переважуванні вагону в статичному режимі на справних вагонних 150 тн вагах виявилось, що вага брутто становить 88 350 кг, тара за документом - 22 400 кг, вага нетто 65 950 кг, що менше ваги, вказаної в документі на 3 75 кг;

- у вагоні № 53064929 загальну масу вантажу 69500 кг, однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 450003/2/11 від 02.01.2021, при переважуванні вагону в статичному режимі на справних вагонних 150 тн вагах виявилось, що вага брутто становить 85 200 кг, тара за документом - 22 700 кг, вага нетто 62 500 кг, що менше ваги, вказаної в документі на 7000 кг;

- у вагоні № 53544789 загальну масу вантажу 70000 кг, однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 450003/2/11 від 02.01.2021, при переважуванні вагону в статичному режимі на справних вагонних 150 тн вагах виявилось, що вага брутто становить 90 400 кг, тара за документом - 23 400 кг, вага нетто 67 000 кг, що менше ваги, вказаної в документі на 3000 кг.

Також у комерційному акті № 450003/2/11 від 02.01.2021 зазначено, що навантаження вантажу всіх вагонів вище бортів на 20 см, вкатане, маркування п`ятьма повздовжніми борознами, за рухом поїзда є поглиблення у вагоні № 61077376 над 1 люком довжиною - 150 см, шириною - 280 см, глибиною - 60 см; ліворуч над 2-6 люками довжиною - 650 см, шириною - 100 - 120 см, глибиною - 50 см; у вагоні № 56869852 над 1-2 люками довжиною-200 см, шириною - 280 см, глибиною - 50 см; у вагоні № 56125669 ліворуч над 1-4 люками довжиною - 500 см, шириною - 150 см, глибиною - 100 см; у вагоні № 53064929 ліворуч над 1-2 люками довжиною - 300 м, шириною - 150 см, глибиною - 80 см; над 4-7 люками довжиною - 500 см, шириною - 180 см, глибиною - 100 см; у вагоні № 53544789 ліворуч над 1-4 люками довжиною - 300 см, шириною - 160-280 см, глибиною - 60 см; над 7 люком довжиною - 150 см, шириною - 280 см, глибиною - 60 см. У всіх вагонах маркування в місцях поглиблень порушене. В технічному відношенні вагони справні. Вагони без торцевих дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. При повторному зважуванні вагонів вага підтвердилась.

При відправленні вантажу вантажовідправник зазначив у залізничній накладній № 52548492 від 11.01.2021:

- у вагоні № 62611215 загальну масу вантажу 69600 кг, однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 450003/1/70 від 13.01.2021, при переважуванні вагону в статичному режимі на справних вагонних 150 тн вагах виявилось, що вага брутто становила 90 400 кг, тара за документом - 23 400 кг, вага нетто 67 000 кг, що менше ваги, вказаної в документі на 2 600 кг;

- у вагоні № 53545976 загальну масу вантажу 69000 кг, однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 450003/1/70 від 13.01.2021, при переважуванні вагону в статичному режимі на справних вагонних 150 тн вагах виявилось, що вага брутто становила 87 500 кг, тара за документом - 21 800 кг, вага нетто 65 700 кг, що менше ваги, вказаної в документі на 3 300 кг;

- у вагоні № 61016705 загальну масу вантажу 69 600 кг, однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 450003/1/70 від 13.01.2021, при переважуванні вагону в статичному режимі на справних вагонних 150 тн вагах виявилось, що вага брутто становила 89 850 кг, тара за документом - 23 000 кг, вага нетто 66 850 кг, що менше ваги, вказаної в документі на 2 750 кг;

- у вагоні № 61297107 загальну масу вантажу 69 400 кг, однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 450003/1/70 від 13.01.2021 при переважуванні вагону у статичному режимі на справних вагонних 150 тн вагах виявилось, що вага брутто становила 87 750 кг, тара за документом - 22 800 кг, вага нетто 64 950 кг, що менше ваги, вказаної в документі на 4 450 кг;

- у вагоні № 59954529 загальну масу вантажу 70 000 кг, однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 450003/1/70 від 13.01.2021, при переважуванні вагону в статичному режимі на справних вагонних 150 тн вагах виявилось, що вага брутто становила 91 000 кг, тара за документом - 23 800 кг, вага нетто 67 200 кг, що менше ваги, вказаної в документі на 2 800 кг.

Відповідно до комерційного акту № 450003/11/70 від 13.01.2021 зазначено, що навантаження вантажу всіх вагонів вище бортів на 10 см, вкатане, маркування п`ятьма повздовжніми борознами, ліворуч за рухом поїзда над 1-7 люками є поглиблення у вагоні № 62611215 довжиною - 1100 см, шириною - 40-70 см, глибиною - 40 см; вагоні № 53545976 довжиною - 1100 см, шириною - 120 см, глибиною - 50 см; вагоні № 61016705 довжиною - 1100 см, шириною - 80 см, глибиною - 50 см; вагоні № 61297107 довжиною - 1100 см, шириною- 100 см, глибиною- 50 см; вагоні № 59954529 довжиною - 1100 см, шириною - 70 см, глибиною - 30-50 см. У всіх вагонах маркування в місцях поглиблень порушене. В технічному відношенні вагони справні. Вагони без торцевих дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. При повторному зважуванні вагонів вага підтвердилась.

При відправленні вантажу вантажовідправник зазначив у залізничній накладній № 52479995 від 05.01.2021 у вагоні № 62007547 загальну масу вантажу 70 000 кг, однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 450003/3/31 від 07.01.2021, при переважуванні вагону в статичному режимі на справних вагонних 150 тн вагах виявилось, що вага брутто становила 89 500 кг, тара за документом - 23 000 кг, вага нетто 66 500 кг, що менше ваги, вказаної в документі на 3 500 кг. Навантаження вантажу вище бортів на 10 см, маркування повздовжніми борознами, ліворуч за рухом поїзда над 1-7 люками є поглиблення на довжину вагону шириною - 120-250 см, глибиною 20-40 см; в місці поглиблення маркування відсутнє. В технічному відношенні вагон справний. Вагон без торцевих дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилась.

При відправленні вантажу вантажовідправник зазначив у залізничній накладній № 34788232 від 08.01.2021 у вагоні № 53525630 загальну масу вантажу 69 000 кг, однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 388103/33 від 11.01.2021, при переважуванні вагону в статичному режимі на справних вагонних 150 тн вагах виявилось, що вага брутто становила 88 200 кг, тара за документом - 21 200 кг, вага нетто 67 000 кг, що менше ваги, вказаної в документі на 2000 кг. Навантаження вантажу вище бортів на 10-20 см, маркування відповідає електронному документу, п`ятьма повздовжніми борознами, на поверхні вантажу виявлено виїмки над 5-7 люками зліва 450см*120см*40 см, в місцях виїмки маркування відсутнє. В технічному відношенні вагон справний. Вагон без торцевих дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. При видачі вантажу просипання не було.

При відправленні вантажу вантажовідправник зазначив у залізничній накладній № 46901005 від 12.01.2021 у вагоні № 62058375 загальну масу вантажу 69 600 кг, однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 388103/62 від 16.01.2021, при переважуванні вагону в статичному режимі на справних вагонних 150 тн вагах виявилось, що вага брутто становила 90 820 кг, тара за документом - 23 500 кг, вага нетто 67 350 кг, що менше ваги, вказаної в документі на 2 250 кг. Навантаження вантажу нижче бортів на 10 см, маркування відповідає електронному документу, порушено. На поверхні вантажу виявлено виїмки над 1-7 люками зліва 1100см*90см*40 см, в місцях виїмки маркування відсутнє. В технічному відношенні вагон справний. Вагон без торцевих дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. При видачі вантажу просипання не було.

При цьому будь-які заперечення щодо форми, порядку складання, змісту вказаних комерційних актів та посадових осіб, які його підписали, а також факту його опротестування сторонами відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Відсутність хоча б одного з вищеперелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

Відповідачем всупереч вищевказаним положенням чинного законодавства та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не спростовано відсутність своєї вини у незабезпеченні схоронності переданого йому для перевезення вантажу.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що внаслідок втрати частини вантажу при перевезенні позивачу були завдані збитки у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу.

Вирішуючи питання про розмір спричиненої шкоди, завданої відповідачем, суд врахував наступне.

Згідно з п. 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких внаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах для вантажу, зданого до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; 1% маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема, для мінерального палива.

Згідно з ДСТУ 4083:2012 «Вугілля кам`яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях» для вугілля першої та другої категорії марок ДГ, Г Західного Донбасу, як виняток, загальна волога на робочий стан палива W, має бути не більше ніж 16,0% (пункт 4.3.). Один із основних показників якості вугілля кам`яного є волога, яка за даними залізничних накладних не перевищує гранично допустиму норму, що підтверджується записом у графі 20 перевізного документа «Вантаж у твердому стані. Вологість 0%».

Відповідно до розділу 1 ДСТУ 4082-2002 «Паливо тверде. Ситовий метод визначання гранулометричного складу», затвердженого наказом Держстандарту України від 19.03.2002 за № 163, цей стандарт поширюється на антрацит, кам`яне та буре вугілля, горючі сланці, а також на продукти їх перероблення (в подальшому - паливо) і встановлює метод визначання гранулометричного складу палива.

З урахуванням визначення національними стандартами України кам`яного вугілля як твердого мінерального палива, при видачі вантажу з кам`яним вугіллям застосовується норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто), яка становить 1% маси вантажу, що зазначена в перевізних документах.

Як встановлено судом, у графі 20 вказаних накладних зазначено «вугілля кам`яне марки г-газовий, вантаж маркований шляхом нанесення поздовжніх борозен по всі довжині вагона, вантаж у твердому стані».

Посилання відповідача на зазначення вологості прийнятого до перевезення вугілля, як доказу завантаження вантажу у вологому стані, судом відхиляється, оскільки накладні не містять інформації про прийняття вугілля до перевезення у вологому стані, позивачем застосовано норму природної втрати вантажу в розмірі 1% обґрунтовано.

Згідно зі статями 924 Цивільного кодексу України, 314 Господарського кодексу України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної. Вартість вантажу, що перевозиться з оголошеною вартістю, визначається у такому ж порядку (пункт 4 Правил перевезення вантажів з оголошеною вартістю).

При цьому, судом враховано, що оскільки положення пункту 115 Статуту залізниць України не визначають вичерпного переліку документів, які можуть підтверджувати вартість вантажу, відтак, вказані обставини можуть бути встановлені судом на підставі наданих позивачем доказів.

На підтвердження вартості втраченого вантажу за спірними залізничними накладними позивачем надано довідки вантажовідправника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК КУРАХІВСЬКА ЦЗФ» щодо ціни 1 тонни вугільної продукції, відправленої за накладними №№ 52390747, 52548492, 52479995, скріплені печаткою підприємства - позивача, що узгоджується зі ст. 115 Статуту.

За розрахунком позивача, який судом перевірено, загальний розмір збитку, завданого позивачу незбереженням відповідачем вантажу під час його перевезення, з урахуванням норми природної втрати маси вантажу 1%, становить 79 485,16 грн.

Інші заперечення відповідача, наведені ним у відзиві суд відхиляє як безпідставні та такі, що спростовані встановленими судом фактичними обставинами справи та наданими доказами.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» (85621, Донецька обл., Мар`їнський р-н, село Вовчанка(п), вул. Нагорна, буд. 1А, код 33959754) вартість недостачі вантажу в розмірі 79 485,16 грн (сімдесят дев`ять тисяч чотириста вісімдесят п`ять гривень 16 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп.).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.09.2021.

Суддя О.Г. Удалова