Ухвала суду № 99509433, 21.07.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.07.2021Справа № 15/81За заявою Міністерства економіки України

до Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод"

про визнання результатів аукціону недійсними

поданої в межах справи №15/81

За заявою Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку

до Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод"

за участю Прокуратури м. Києва

про визнання банкрутом

Суддя Яковенко А.В.

секретар судового засідання Смігунов В.В.

Представники учасників:

від Міністерства економіки України - Пантус В.В.

від ТОВ «Київенергоком», ТОВ «Стінком Плюс», ТОВ «Вардингс», ТОВ «Олет Груп» - Ткаченко О.В.,

від ТОВ «Восход» - Засімов В.Ф., Стригун М.А.,

від ТОВ «Київенергоком» - Снісаренко Д.І.,

від прокуратури міста Києва - Шевченко О.В.,

від Фонду державного майна України - Запорожан І.М.,

ліквідатор - Севастьянов С.В.,

від ПП «Лівобережна юридична група» - Стоян М.М.,

від Релігійної організації «Релігійна громада богоявлення Господнього Апостольської Православної церкви у Дніпровському районі м. Києва» - Вутянов С.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа №15/81 за заявою Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку про банкрутство Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод".

До Господарського суду м Києва надійшла заява Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання результатів аукціону з продажу майна ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" , проведеного 16.05.2016 недійсними.

В подальшому, заявником подано доповнення до заяви №2432-03/958 від 24.11.2016 про визнання результатів аукціонів недійсними, відповідно до якого просить суд визнати результати аукціону з продажу майна ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" проведені 16.05.2016, 17.10.2016 та 21.10.2016 недійсними.

В обґрунтування заявленого позову Заявник посилається на проведення вказаного вище аукціону з порушенням вимог чинного законодавства України.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.10.2018 призначено підготовче засідання з розгляду заяви Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання результатів аукціону з продажу майна ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод", проведеного 16.05.2016, 17.10.2016 та 21.10.2016 недійсними на 07.11.2018.

02.11.2018 до Господарського суду м. Києва від позивача надійшли докази виконання ухвали суду від 10.10.2018, зокрема, доплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2018 відкладено розгляд заяви Мінекономрозвитку на 26.11.2018.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.11.2018 відкладено підготовче засідання на 17.12.2018 та витребувано від Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" та Міжнародної універсальної товарно-сировинної біржі "Епсілон" належним чином завірену копію договору про проведення аукціону з продажу майна- незавершеного будівництва об`єкту (нежитлової будівлі) літера "А" загальною площею 4 768,1 кв.м. по вул. Лісній (Дарницький район),11/1 у м. Києві, укладеного між ДП "ВО "Київський радіозавод" в особі ліквідатора Агафонова О.Ю. та Міжнародною універсальною товарно-сировинною біржею "Епсілон".

17.12.2018 до Господарського суду м. Києва надійшла заява ТОВ "Олет Груп" про залучення до участі у справі.

Судове засідання, призначене на 17.12.2018, не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді А.В. Яковенко у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.01.2019 підготовче засідання призначено на 11.02.2019.

30.01.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексито" про звільнення нерухомого майна та стягнення збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2019 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Ексито" позовну заяву та додані документи на підставі ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України.

07.02.2019 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексито" надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.02.2019.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.02.2019 зупинено провадження у межах справи №15/81 за заявою Міністерства економічного розвитку та торгівлі України до перегляду ухвал Господарського суду міста Києва від 01.02.2019 в апеляційному порядку та повернення матеріалів заяви до Господарського суду міста Києва.

11.02.2019 до Господарського суду міста Києва від Приватного підприємства "Ексито" надійшло клопотання про відвід судді Яковенко Анни Валеріївни.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 відкладено розгляд клопотання ПП "Ексито"

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексито" на ухвалу господарського суду м. Києва від 01.02.2019 у справі №15/81 залишено без задоволення, ухвалу господарського суду м. Києва від 01.02.2019 у справі №15/81 - без змін. Матеріали справи №15/81 повернуто до Господарського суду м. Києва.

Матеріали справи повернуто до Господарського суду м. Києва, суд вважає за доцільне поновити провадження з розгляду заяви Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання результатів аукціону з продажу майна ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" , проведеного 16.05.2016 недійсними в межах справи №15/81.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2019 поновлено провадження з розгляду заяви Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання результатів аукціону з продажу майна ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" , проведеного 16.05.2016 недійсними в межах справи №15/81; призначено розгляд заяви Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання результатів аукціону з продажу майна ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" , проведеного 16.05.2016 недійсними в межах справи №15/81 у судовому засіданні на 22.07.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2019 відкладено розгляд заяви Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання результатів аукціону з продажу майна ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод", проведеного 16.05.2016 недійсними в межах справи №15/81 у судовому засіданні на 14.08.2019.

01.08.2019 до канцелярії суду прокурор подав заперечення на клопотання ТОВ "Київенергоком" про зупинення провадження у справі.

07.08.2019 до Господарського суду міста Києва від Міністерства економічного розвитку та торгівлі України надійшли заперечення на клопотання ТОВ "Київенергоком" від 19.07.2019 про зупинення провадження у справі №15/81.

Ухвалою господарського суду міста Києва відкладено розгляд справи на 23.09.2019.

23.09.2019 до Господарського суду міста Києва від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надійшло клопотання про заміну сторони.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.09.2019 замінено найменування заявника Міністерства економічного розвитку і торгівлі на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Закрито підготовче провадження за заявою Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання результатів аукціону з продажу майна ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" недійсними в межах справи №15/81. Призначено заяву Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання результатів аукціону з продажу майна ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" недійсними в межах справи №15/81 до розгляду по суті на 23.10.19.

Судове засідання, призначене на 23.10.2019, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Яковенко А.В. у відпустці.

Після виходу судді Яковенко А.В. з відпустки, суд ухвалою від 27.11.2019 призначив розгляд справи на 09.12.2019.

У судовому засіданні 09.12.2019 судом оголошено перерву до 29.01.2020.

Судове засідання, призначене на 29.01.2019, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Яковенко А.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 розгляд справи призначено на 26.02.2020.

В судовому засіданні 26.02.2020 протокольною ухвалою відкладено розгляд справи на 23.03.2020.

Судове засідання призначене на 23.03.2020 не відбулось у зв`язку з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 №211, з урахуванням Указу Президента України №87/2020 від 13.03.2020 щодо введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.07.2020 призначено заяву Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання результатів аукціону з продажу майна ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" недійсними в межах справи №15/81 до розгляду по суті на 27.07.2020.

27.07.2020 до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» про відкладення розгляду справи.

27.07.2020 до Господарського суду м. Києва надійшли пояснення Прокуратури міста Києва по справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.07.2020 повідомлено учасників провадження у справі про відкладення розгляду справи у судовому засіданні на 05.10.2020.

28.09.2020 до суду надійшли від Прокуратури міста Києва заперечення щодо клопотання ТОВ «Київенергоком».

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.12.2020 повідомлено учасників провадження у справі про відкладення розгляду справи у судовому засіданні на 01.02.2021.

28.01.2021 до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» про відкладення розгляду справи.

07.06.2021 до суду надійшло клопотання Міністерства економіки України про перейменування учасника справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.07.2021 повідомлено учасників провадження у справі про призначення розгляду справи у судовому засіданні на 21.07.2021.

15.07.2021 до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» про проведення виїзного засідання.

15.07.2021 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» про трансляцію судових засідань на офіційному Youtube каналі Судової влади України.

19.07.2021 до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» про залучення документів до матеріалів справи та вирішення питання щодо подальшої долі спортивних об`єктів.

20.07.2021 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» про залучення до участі у справі третіх осіб: ТОВ «Саратекс», ТОВ «ЕК «Герекс», ТОВ «Олет Груп», ТОВ «Вардингс», ТОВ «Київенергоком», ТОВ «Стінком плюс», КДЮСШ «Восход», СДЮШОР «Схід», ТОВ «Фортес люкс», ТОВ «Спайк-груп», Релігійну організацію «Релігійна громада Богоявлення господнього апостольської православної церкви у Дніпровському районі міста Києва».

У судове засідання, призначене на 21.07.2021, з`явилися представники учасників провадження у справі.

Представником Релігійної організації «Релігійна громада Богоявлення господнього апостольської православної церкви у Дніпровському районі міста Києва» у судовому засіданні було заявлено клопотання про залучення до участі у справі Релігійної організації «Релігійна громада Богоявлення господнього апостольської православної церкви у Дніпровському районі міста Києва», а також клопотання про трансляцію судового засідання.

Приватним підприємством «Лівобережна юридична група» у судовому засіданні подано клопотання про залучення документів до матеріалів справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Восход» подано клопотання про залучення до участі у справі КДЮСШ «Восход».

Дослідивши клопотання Міністерства економіки України № 2431-05/347 від 03.06.2021 про перейменування учасника справи, суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2021 № 504 "Про перейменування Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України" Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України перейменовано на Міністерство економіки України, при чому код ЄДРПОУ 37508596 залишився без змін.

Враховуючи зазначене, суд задовольняє вказане клопотання та здійснює перейменування учасника справи, а саме: Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на Міністерство економіки України.

Стосовно заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком», Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», Приватного підприємства «Лівобережна юридична група», Релігійної організації «Релігійна громада Богоявлення господнього апостольської православної церкви у Дніпровському районі міста Києва», які надішли до суду 20.07.2021 та були заявлені у судовому засіданні, про залучення третіх осіб до участі у справі, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.09.2019 було закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до розгляду по суті.

Враховуючи зазначене, оскільки вказані заяви про залучення до участі у справі третіх осіб були подані після закінчення підготовчого провадження, суд відмовляє у їх задоволенні.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» та Релігійною організацією «Релігійна громада Богоявлення господнього апостольської православної церкви у Дніпровському районі міста Києва» були подані клопотання про проведення виїзного засідання, мотивоване тим, що справа № 15/81 є суспільно важливою та її наслідки мають важливе значення для всіх мешканців Дарницького району міста Києва.

Дослідивши зазначені клопотання, суд відмовляє у їх задоволенні у зв`язку з тим, що Господарським процесуальним кодексом України, у тому числі Главою 6, не передбачається проведення виїзного судового засідання, натомість ч. 4 ст. 196 Господарського процесуального кодексу України визначає, що судове засідання проводиться у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань. Окремі процесуальні дії в разі необхідності можуть вчинятися за межами приміщення суду.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» та Релігійної організації «Релігійна громада Богоявлення господнього апостольської православної церкви у Дніпровському районі міста Києва» про трансляцію судового засідання по справі на офіційному Youtube каналі Судової влади України, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 5 ст. 8 ГПК України особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом.

При цьому, проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав (ч. 7 ст. 8 ГПК України).

В свою чергу, частина 6 ст. 8 ГПК України визначає, що трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов`язковому порядку.

Таким чином, наведені норми визначають, що будь-яка присутня у судовому засіданні особа може проводити фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів, що не потребує отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом.

В свою чергу, трансляція судового засідання у мережі Інтернет на Youtube каналі Судової влади України потребує окремого дозволу суду.

Як вбачається з поданих клопотань, жодних обґрунтувань щодо необхідності в здійсненні трансляції судового засідання у мережі Інтернет на Youtube каналі Судової влади України вони не містять.

При цьому, у судовому засіданні представниками заявників зазначено про наявність суспільного інтересу до справи, що за озвученими доводами потребує трансляції судового засідання Youtube каналі Судової влади України.

Водночас, відповідно до ст. 29 Закону України "Про інформацію" предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, тощо.

Таким чином, суспільний інтерес являє собою гармонізований інтерес публічних і приватних осіб та може кваліфікуватися як суспільна користь, соціальний ефект від здійснення партнерства в будь-якій сфері права.

Проте, предметом позову у дані справі є визнання результатів аукціонів з продажу майна Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» недійсними.

У судовому засіданні представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» та Релігійної організації «Релігійна громада Богоявлення господнього апостольської православної церкви у Дніпровському районі міста Києва» не доведено наявності гармонізованого інтересу публічних і приватних осіб до даної справи, як інформації, що являється предметом суспільного інтересу.

З огляду на викладене, здійснення трансляції судового засідання на офіційному Youtube каналі Судової влади України за відсутності суспільного інтересу буде порушувати принцип "пропорційності" та "справедливої рівноваги", які передбачають наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Відтак, зважаючи на суть справи, яка розглядається, предмет та підстави позову, суд не вбачає суспільного значення та значного суспільного інтересу з боку громадськості до неї та вважає недоцільним здійснювати трансляцію судового засідання в даній справі.

Отже, враховуючи завдання господарського судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, принципи "пропорційності" та "справедливої рівноваги", суд вважає зазначені клопотання такими, що не підлягають задоволенню.

Суд також зазначає, що відсутність дозволу на трансляцію не позбавляє осіб, присутніх в залі судового засідання, проводити фотозйомку, відео- та аудіо запис без отримання окремого дозволу суду з урахуванням обмежень, встановлених законом відповідно до ч. 4 ст.11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ч. 7 ст. 8 ГПК України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Враховуючи зазначену норму Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі, суд залишає без розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» та Приватного підприємства «Лівобережна юридична група» про залучення документів до матеріалів справи та вирішення питання щодо подальшої долі спортивних об`єктів.

Крім того, у судовому засіданні представником Приватного підприємства «Лівобережна юридична група» було заявлене клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю у ліквідатора арбітражного керуючого Севастьянова С.В. повноважень щодо участі у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників провадження, суд зазначає таке.

Провадження у справі № 15/81 про банкрутство Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» здійснюється відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно з ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою.

Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого; 2) зловживання правами арбітражного керуючого; 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого; 6) наявності конфлікту інтересів.

Комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав.

За наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень.

Враховуючи, що ліквідатор арбітражний керуючий Севастьянов С.В. не відсторонений судом від виконання повноважень у справі № 15/81 про банкрутство Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод», заявлене клопотання Приватного підприємства «Лівобережна юридична група» задоволенню не підлягає.

Дослідивши фактичні обставини матеріалів заяви, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, заслухавши доводи учасників справи, відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, суд дійшов висновку про наступне.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно приписів ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).

Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є "одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції" (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Клінік дез Акація та інші проти Франції вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

21.10.19р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 21.10.2019 р. №2597-VIII.

Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень, з дня введення в дію цього Кодексу визнати такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України " Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441). Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 28, ст. 940; 2015 р., № 43, ст. 386) втрачає чинність через один рік з дня введення в дію цього.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, встановлено, що дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Реалізація майна боржника здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, крім майна боржника, оголошення про продаж якого опубліковане до дня введення в дію цього Кодексу.

Отже, виходячи з вищевикладеного, враховуючи, що оголошення та продаж майна відбулися до дня введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, судом застосовуються норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013).

За приписами ч. 8 ст. 44 Закону, спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

Згідно з частиною 3 статті 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог Закону про банкрутство щодо його проведення, зокрема, порядку визначення початкової вартості майна, яке підлягає реалізації в ліквідаційній процедурі, проведення конкурсу та визначення організатора аукціону, порядку допуску до участі в аукціоні, дотримання строків та часу проведення аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону та вимог до його змісту, порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціонів).

Отже, до предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом до його проведення, зокрема, щодо особливостей укладення договору на аукціоні (стаття 50 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону).

Між тим, порушення порядку організації будь-якого з вказаних елементів доказування, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому. Отже, вирішуючи спір щодо визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, суд має встановити факт дотримання порядку його проведення на кожному з таких елементів.

Таким чином при вирішенні спорів про визнання прилюдних торгів або аукціону недійсними, слід встановити наступне: чи мало місце порушення вимог законодавства при проведенні прилюдних торгів або аукціону; чи вплинули ці порушення на результати торгів та аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати торгів або аукціону.

Досліджуючи обставини порядку підготовки, організації та проведення спірного аукціону, судом встановлено наступне.

Постановою арбітражного суду м. Києва по справі № 15/81 від 01.10.1997 Державне підприємство "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Під час ліквідаційної процедури ліквідатором організовано та проведено аукціон з продажу державного майна.

Зокрема, між ДП "ВО "Київський радіозавод" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Агафонова О.Ю. та Міжнародною універсальною товарно-сировинною біржею "Епсілон" 04.04.2016 укладено договір про організацію та проведення відкритих публічних торгів (аукціону).

У подальшому 16.05.2016, 17.10.2016 та 21.10.2016 проведено відкриті публічні торги (аукціон) з продажу майна боржника, зокрема, будинок культури «Дніпро», розташований за адресою м. Київ, вул. Бориспільська, 10, загальною площею 4 301,4 кв.м. за ціною 2 675 360,00 грн., спортивний комплекс «Схід», розташований за адресою м. Київ, вул. Бориспільська, 8, загальною площею 5 089,5 кв.м. за ціною продажу 2 977 180,00 грн., стадіон зі спорудами, розташований по вул. Привокзальній, 12-а у м. Києві загальною площею 47 066,16 кв.м. за ціною 1 650 500,00 грн.; майно за адресою м. Київ, вул. Лісна, 11/1 (об`єкти незавершеного будівництва), а саме: нежитлова будівля «А» площею 4 768,1 кв.м. за ціною 415 427,35 грн., нежитлова будівля «Б» площею 102,5 кв.м. за ціною 22 524,42 грн., нежитлова будівля «В» площею 164,9 кв.м. за ціною 27 159,55 грн.; майно за адресою м. Київ, вул. Бориспільська, 9: нежитлові приміщення літ. 15 загальною площею 360,2 кв.м. за ціною 116 767,94 грн., нежитлові приміщення літ. 25 Б загальною площею 12 460,23 кв.м. за ціною 1 542 322,17 грн.; нежилі приміщення за адресою м. Київ, вул. Бориспільська, 9: літ. А, загальною площею 898,4 кв.м. за ціною 153 555,94 грн., літ. 78, загальною площею 84,7 кв.м. за ціною 14 477,07 грн., літ. 96, загальною площею 147,5 кв.м. за ціною 195 800,00 грн., літ. 101В, площею 7 кв.м. за ціною 52 110,00 грн., літ. 17, площею 238,7 кв.м. за ціною 40 798,99 грн.

Пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013) визначено, що положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовується господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Ч. 3 ст. 49 вказаного Закону визначено, що для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, порядок організації проведення аукціонів встановлюється органом, уповноваженим управляти державним майном.

Процедура визначення, погодження кандидатури організатора аукціону під час організації проведення аукціонів у провадженні у справах про банкрутство та вимоги до нього стосовно майна державних підприємств, які належать до сфери управління Мінекономрозвитку та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п`ятдесят відсотків, здійснюється у відповідності до Порядку затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 16.12.2013 №1483, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.02.2014 № 320/25097 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 4 Порядку організатором аукціону є визначена замовником за погодженням з Мінекономрозвитку фізична або юридична особа, що має право на проведення торгів та з якою замовник аукціону уклав договір про проведення аукціону.

Пунктом 15 Порядку визначено, що замовник аукціону укладає договір про проведення аукціону з погодженою Мінекономрозвитку України або центральним органом виконавчої влади кандидатурою організатора аукціону з дотриманням вимог, установлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно із вказаними вимогами Порядку ліквідатор Агафонов О.Ю. на початку 2016 року звертався до Мінекономрозвитку з проханням погодити кандидатуру організатора аукціону з продажу майна ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" - Міжнаціональна універсальна товарно-сировинна біржа "Епсілон" (далі - МУТСБ "Епсілон").

Листами від 26.01.2016 №3242-10/2016-07 та від 03.03.2016 №3242-10/6301-07 Мінекономрозвитку відмовило Агафонову О.Ю. в погодженні вказаної кандидатури.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" Агафонов О.Ю. здійснив продаж спірного нерухомого майна через міжнаціональну універсальну товарно-сировинну біржу "Епсілон", що свідчить про порушення ліквідатором вимоги щодо погодження із органом управління державним майном кандидатури організатора аукціону.

Частиною 1 статті 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оцінка майна державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, здійснюється обов`язково із залученням суб`єктів оціночної діяльності у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність".

Згідно з ч. 5 статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Статтями 65, 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що вперше аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості, якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону. У разі закінчення аукціону без визначення переможця проводиться повторний аукціон зі зниженням початкової вартості на 20 відсотків та з можливістю подальшого зниження початкової вартості на самому аукціоні, але не нижче, ніж до граничної вартості, - 50 відсотків початкової вартості. При цьому, про наведене зазначається у відповідному оголошенні. Другий повторний аукціон проводиться зі зниженням початкової вартості на 20 відсотків від вартості першого повторного аукціону та за відсутності бажаючих укласти договір початкова вартість знижується на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір.

З системного аналізу вказаних норм Закону, враховуючи приписи статей 64-66 Закону про банкрутство, слідує, що законодавець, з одного боку, надає ліквідатору право вибору способів продажу активів боржника, зазначаючи про те, що такий вибір повинен здійснюватися з метою забезпечення їх відчуження за найвищими цінами. У тій же нормі законодавець визначає обов`язок ліквідатора застосувати, як переважний, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом і тільки після того, якщо продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами. Тобто, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (частина перша статті 43 Закону про банкрутство) є обов`язковою умовою початку продажу майна боржника. Але законодавцем не визначено в обов`язковому порядку проведення трьох аукціонів з продажу майна цілісним майновим комплексом.

На розсуд ліквідатора відноситься обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами). Відтак, ліквідатор може продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом із застосуванням продажу з першого та другого повторного аукціонів відповідно до статті 66 Закону про банкрутство, якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить йому отримати найвищу ціну, або перейти до продажу майна частинами (лотами), якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем до 1 року та буде більш ефективною на предмет відновлення бізнесу майбутніми власниками. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 21.06.2018 у справі № 914/701/17, від 02.10.2018 у справі № 904/9958/15.

Визначальним критерієм для обрання способів продажу майна банкрута є отримання найвищої ціни за це майно. Згідно з положеннями частини третьої статті 98 Закону про банкрутство під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо.

При цьому, у договорі про організацію та проведення публічних торгів (аукціону) від 04.04.2016, укладеному між ДП "ВО "Київський радіозавод" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Агафонова О.Ю. та Міжнаціональною універсальною товарно-сировинною біржею "Епсілон", відсутнє положення про продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу.

Частиною 1 статті 58 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торів - також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником.

В порушення зазначеної норми, оголошення про проведення аукціонів 16.05.2016, 17.10.2016 та 21.10.2016 з продажу майна Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" не було оприлюднено ані на веб-сайті державного органу з питань банкрутства, ані на веб-сайті Вищого господарського суду України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» аукціон визнається таким, що не відбувся, у разі якщо коли жоден з учасників не запропонував ціну, вищу за стартову (початкову вартість).

Згідно з протоколами проведення відкритих публічних торгів № № 1 - 3 від 16.05.2016, № № 1 - 6 від 17.10.2016 та № № 1 - 6 від 21.10.2016 учасники аукціонів ціну, вищу від стартової, не запропонували.

Більше того, зазначене майно Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» було реалізовано на аукціонах, результати яких оскаржуються, за цінами, які у п`ять та десять разів менші за початкову вартість майна.

За таких обставин, оскільки судом встановлено, що ліквідатор Агафонов О.Ю., в порушення вищевказаних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Порядку затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 16.12.2013 №1483, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.02.2014 № 320/25097, зокрема, без погодження кандидатури організатора проведення аукціону з Мінекономрозвитку, без дотримання процедури продажу майна у вигляді цілісного майнового комплексу, що у свою чергу призвело до суттєвого зменшення ціни, без дотримання порядку оголошення про проведення аукціону, з порушенням п. 2 ч. 1 ст. 55 Закону, здійснив продаж третім особам на аукціонах за цінами, що значно менші за початкові, через МУТСБ "Епсілон", належного державі майна банкрута (ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод"), суд дійшов висновку про задоволення вимог Міністерства економіки України про визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод», проведених 16.05.2016, 17.10.2016 та 21.10.2016.

Щодо вимог позивача про визнання незаконними дій замовника аукціону державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод», суд зазначає наступне.

Так, при розгляді заяви Міністерства економіки України про визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна ДП «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» судом встановлювалася законність/незаконність ліквідатора, дотримання ним вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Порядку затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 16.12.2013 №1483, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.02.2014 № 320/25097.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що питання дослідження дій ліквідатора на відповідність закону в ліквідаційній процедурі не є предметом розгляду у даній справі, натомість законодавством про банкрутство визначено інший порядок, а саме: звернення до суду із відповідною скаргою на дії/бездіяльність ліквідатора у ліквідаційній процедурі.

За таких обставин, суд приходить до обґрунтованого висновку про відмову Міністерству економіки України у визнанні незаконними дій замовника аукціонів державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» ліквідатора арбітражного керуючого Агафонова О.Ю.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

За таких обставин, заява Міністерства економіки України про визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» від 16.05.2016, 17.10.2016, 21.10.2016 та визнання незаконними дій замовника аукціонів ліквідатора Агафонова О.Ю. підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 51, 55, 58, 59, 64, 65, 69 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Міністерства економіки України про визнання незаконними дій замовника аукціонів, проведених 16.05.2016, 17.10.2016, 21.10.2016, та визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна, проведених 16.05.2016, 17.10.2016, 21.10.2016, задовольнити частково.

2. Визнати недійсними результати аукціонів з продажу майна Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод», проведених 16.05.2016, 17.10.2016, 21.10.2016.

3. В решті вимог відмовити.

4. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.

Повний текст ухвали складено 10.09.2021

Суддя А.В. Яковенко