Рішення № 99509329, 10.09.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/120/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2021 Справа № 908/1759/21

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., розглянув у спрощеному позовному провадженні, без виклику представників сторін, справу № 908/1759/21

за позовом: Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго», ідентифікаційний код юридичної особи 00130872 (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВ-КОМ», ідентифікаційний код юридичної особи 30911835 (71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 12, кв. 73)

про стягнення 105 990 грн 58 коп.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулось Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» з позовною заявою вих. № 833/1000 від 11.06.2021 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВ-КОМ» 105 990 грн 58 коп., з яких: 87523 грн 40 коп. – основна заборгованість, 6 226 грн 64 коп. – пеня, 2 852 грн 70 коп. - 3% річних та 9387 грн 84 коп. – інфляційні втрати.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2021 справу № 908/1759/21 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Розглянувши матеріали вищезазначеної позовної заяви, суд ухвалою від 22.06.2021 у справі № 908/1759/21 залишив позовну заяву без руху, надавши заявникові строк для усунення недоліків позовної заяви.

02.07.2021 позивачем направлено до суду заяву про усунення недоліків. Позивачем виправлено недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.07.2021 у справі № 908/1759/21 позовна заява прийнята судом до розгляду. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Позивач отримав вказану копію ухвали суду 15.07.2021, а відповідач – 26.07.2021, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідач не надав відзиву на позов.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Між Акціонерним товариством «ДТЕК Дніпроенерго» (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДВ-КОМ» (орендарем) 01.03.2019 укладено договір оренди № 2917-ДЭ-ЗаТЭС (далі – договір).

Відповідно до предмета договору в порядку та на умовах визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати орендарю під тимчасове оплатне користування об`єкт нерухомості, код згідно ДКПП 68.20 (об`єкт), перелік і площа яких вказана в Додатку № 1, який є невід`ємною частиною даного договору. Технічна характеристика І детальний план Об`єкту, переданого в оренду за цим Договором, вказані в Додатку №2, який є невід`ємною частиною цього Договору. Об`єкт належить орендодавцю на праві власності. Об`єкт розташований на земельній ділянці, перелік правовстановлюючих документів та документів на право користування яких зазначений у додатку №1. Землекористувачем земельної ділянки, розташованої під об`єктом (у розумінні норм Податкового Кодексу України), є орендодавець, який самостійно здійснює всі платежі за земельну ділянку. Враховуючи, що загальна площа об`єкта, який належить орендодавцю, становить 703,3 кв.м., а площа об`єкта, яка орендується орендарем, становить 703,3 кв.м., це становить 100% від загальної площі. Орендар, у свою чергу, бере на себе зобов`язання прийняти об`єкт, своєчасно здійснювати оплату в порядку, передбаченому дійсним договором і по закінченню терміну оренди повернути об`єкт з оренди з урахуванням природного зносу. Мета оренди - здійснення орендарем господарської діяльності. Факт передачі об`єкту в оренду і факт повернення з оренди оформляються відповідними актами приймання - передавання об`єкта в оренду/з оренди, які повинні бути підписані уповноваженими представниками обох сторін із зазначенням коду ДКПП 68.20. Дата початку терміну оренди об`єкта - дата передачі об`єкта орендарю, зафіксована в акті приймання - передавання об`єкта в оренду.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що орендар компенсує орендодавцю витрати по оплаті комунальних платежів, понесені орендодавцем протягом терміну оренди з метою обслуговування об`єкту за фактичними обсягами послуг.

Орендар щомісячно відшкодовує орендодавцю суму комунальних платежів до 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним, на підставі відповідного рахунку (п. 3.5 договору.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору приймання послуг оренди за цим договором підтверджується підписанням уповноваженими представниками сторін акту приймання-передавання наданих послуг оренди за звітний місяць, в якому орендодавцем надавалися послуги оренди. В разі не підписання орендарем акту приймання-передавання наданих послуг оренди й не надання мотивованої відмови від наданих послуг оренди. Акт приймання-передавання наданих послуг оренди вважається підписаним, послуги прийнятими, а оплата повинна здійснитися в порядку і строки відповідно до розділу 5 договору. При цьому, датою акту приймання-передавання наданих послуг оренди вважається дата, зазначена орендодавцем в даному акті приймання-передавання наданих послуг оренди.

Згідно з п. 5.1 договору за користування орендованим об`єктом встановлюється орендна палат в розмірі 10200 грн, крім того ПДВ – 2040 грн, всього з ПДВ – 12240 грн. за один календарний місяць. Орендна плата є договірною.

Пунктом п. 5.3 договору передбачена індексація орендної плати.

Згідно з п. 5.4 загальна вартість оренди – орієнтовно 428 400 грн.

Орендна плата включає в себе витрати орендодавця по оплаті ним платежів за земельну ділянку, розташовану під об`єктом. (п. 5.5. договору).

Пунктом 5.8 договору сторони узгодили, що розрахунки за оренду об`єкту проводяться на підставі пред`явленого орендодавцем рахунку, шляхом перерахування орендарем орендної плати на поточний рахунок орендодавця протягом п`яти робочих днів з п`ятого календарного дня з дати отримання від орендодавця рахунку на оплату.

Згідно з п.п. 7.1.-7.3 договору у разі невиконання або неналежного виконання будь-якої з Сторін прийнятих на себе за цим договором зобов`язань, вона несе майнову відповідальність перед іншою стороною відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі, відшкодовує збитки, сплачує штрафні санкції. Сторони дійшли згоди, що збитки (витрати), понесені на виконання даного договору, стягуються з винної сторони в повному обсязі незалежно від санкцій, передбачених цим розділом цього договору. У випадку прострочення сплати сум орендної плати, відшкодування вартості комунальних послуг орендодавець вправі вимагати, а орендар зобов`язаний сплатити неустойку в вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, від простроченої суми за кожен день прострочення платежу. В випадку прострочення передачі (повернення) об`єкту орендодавцю по закінченню терміну дії договору, орендодавець вправі вимагати, а орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю неустойку у вигляді штрафу в розмірі подвійної орендної плати, визначеної в п. 5.1. договору.

Пунктом 12.1 договору сторони передбачили строк дії договору.

Договір підписаний з боку обох сторін та скріплений печатками сторін.

До договору складені та підписані додатки 1,2.

01.03.2019 сторонами складений та підписаний акт приймання-передавання в оренду за договором оренди будівлі двоповерхової «Олеся» площею 703,3 кв.м. за адресою: м. Енергодар, б-р Юності, 4а.

Додатковою угодою № 2 від 26.10.2020 до договору сторони дійшли згоди розірвати договір з 01.11.2020.

31.10.2020 сторони склали та підписали акт приймання-передавання об`єкта оренди з оренди.

На виконання договору оренди в підтвердження надання в користування орендареві об`єкта оренди сторонами підписано акти приймання-передавання наданих послуг оренди за грудень 2019 - жовтень 2020 на загальну суму 170156 грн 08 коп.

На оплату оренди позивачем відповідачу виставлялись рахунки фактури.

Відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі оплачував послуги за договором, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову заборгованість з орендної плати склала 87 523 грн 40 коп. за період: квітень 2020 - жовтень 2020.

На підставі вказаних обставин позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі.

Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВ-КОМ» на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» 105 990 грн 58 коп., з яких: 87523 грн 40 коп. – основна заборгованість, 6 226 грн 64 коп. – пеня, 2 852 грн 70 коп. - 3% річних та 9387 грн 84 коп. – інфляційні втрати за неналежне виконання договору оренди № 2917-ДЭ-ЗаТЭС від 01.03.2019 було предметом судового розгляду у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, з таких підстав.

Правовідносини сторін у даній справі є господарськими та такими, що склались на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 2917-ДЭ-ЗаТЭС від 01.03.2019.

Приписами ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України).

Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 760 вказаного кодексу предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ст. 763 ЦК України).

Наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму (ст. 765 ЦК України).

Згідно зі ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

01.03.2019 сторонами підписаний акт приймання-передавання в оренду за договором об`єкту оренди. Додатковою угодою № 2 від 26.10.2020 до договору сторони дійшли згоди розірвати договір з 01.11.2020. 31.10.2020 сторони склали та підписали акт приймання-передавання об`єкта оренди з оренди.

Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконував договір оренди.

Факт оренди відповідачем об`єкта оренди позивача за вищевказаним договором підтверджується підписаними з боку обох сторін актами приймання-передавання наданих послуг оренди за грудень 2019 - жовтень 2020:

№ 10-19 від 31.12.2019 на суму 20 583 грн 36 коп.;

№ 01.2020 від 31.01.2020 на суму 19 890 грн 65 коп.;

№ 02.2020 від 29.02.2020 на суму 18 484 грн 78 коп.;

№ 03.2020 від 31.03.202-0 на суму 16 673 грн 89 коп.;

№ 04.2020 від 30.04.2020 на суму 14 155 грн 84 коп.;

№ 05.2020 від 31.05.2020 на суму 13 220 грн 00 коп.;

№ 06.2020 від 30.06.2020 на суму 13 254 грн 07 коп.;

№ 07.2020 від 31.07.2020 на суму 13 435 грн 38 коп.;

№ 08.2020 від 31.08.2020 на суму 13428 грн 40 коп.;

№ 09.2020 від 30.09.2020 на суму 13464 грн 02 коп.;

№ 10.2020 від 31.10.2020 на суму 13565 грн 69 коп.;

На оплату послуг, разом з актами позивачем вставлялись відповідачеві рахунки-фактури, копії яких містяться в матеріалах справи.

Пунктом 5.8 договору оренди сторони узгодили, що розрахунки за оренду об`єкту проводяться на підставі пред`явленого орендодавцем рахунку, шляхом перерахування орендарем орендної плати на поточний рахунок орендодавця протягом п`яти робочих днів з п`ятого календарного дня з дати отримання від орендодавця рахунку на оплату.

Як свідчать матеріали справи, акти про надання послуг разом з рахунками-фактурами на зворотній стороні акту направлялись позивачем відповідачеві супровідними листами на яких містяться вхідні дати.

Так, супровідний лист від 02.01.2020 № 10/6600 про направлення акту з рахунком-фактурою за грудень 2019 містить вхідну дату 08.01.2020; супровідний лист від 04.02.2020 № 190/6600 про направлення акту з рахунком-фактурою за січень 2020 містить вхідну дату 06.02.2020; супровідний лист від 04.03.2020 № 365/6600 про направлення акту з рахунком-фактурою за лютий 2020 містить вхідну дату 04.03.2020; супровідний лист від 13.04.2020 № 458/6600 про направлення акту з рахунком-фактурою за березень 2020 містить вхідну дату 13.04.2020; супровідний лист від 13.05.2020 № 521/6600 про направлення акту з рахунком-фактурою за квітень 2020 містить вхідну дату13.05.2020; супровідний лист від 03.06.2020 № 643/6600 про направлення акту з рахунком-фактурою за травень 2020 містить вхідну дату 03.06.2020; супровідний лист від 03.07.2020 № 791/6600 про направлення акту з рахунком-фактурою за червень 2020 містить вхідну дату 08.07.2020; супровідний лист від 07.08.2020 № 980/6600 про направлення акту з рахунком-фактурою за липень 2020 містить вхідну дату 07.08.2020; супровідний лист від 03.09.2020 № 1083/6600 про направлення акту з рахунком-фактурою за серпень 2020 містить вхідну дату 11.09.2020; супровідний лист від 01.10.2020 № 1211/660 про направлення акту з рахунком-фактурою за вересень 2020 містить вхідну дату 05.10.2020; супровідний лист від 05.11.2020 № 1397/6600 про направлення акту з рахунком-фактурою за жовтень 2020 містить вхідну дату 05.11.2020.

Відповідачем послуги за договором оплачувались несвоєчасно та не у повному обсязі, а саме: з простроченням оплачено послуги за грудень 2019 - квітень 2020.

Заборгованість з орендної плати в сумі 87 523 грн 40 коп. за період: квітень 2020 - жовтень 2020 відповідачем станом на день подання позову – 11.06.2021 сплаченою не була.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказів оплати відповідачем позивачеві 87 523 грн 40 коп. заборгованості за надані за договором послуги за період: квітень 2020 - жовтень 2020 у відповідності до п. 5.8 договору станом на день подання позову відповідачем не надано. Обґрунтованих заперечень проти позову відповідач також не надав.

На підставі викладеного, позивач обґрунтовано заявив до стягнення суму основної заборгованості станом на день подання позову 11.06.2021.

Однак, 15.06.2021, тобто після подання позову, відповідач оплатив позивачеві 1000 грн 00 коп. за відповідні послуги, а отже, провадження у справі в частині стягнення 1000 грн основної заборгованості підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, за відсутністю предмета спору.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 86 523 грн 40 коп. основної заборгованості.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2 договору сторони передбачили, у випадку прострочення сплати сум орендної плати, відшкодування вартості комунальних послуг орендодавець вправі вимагати, а орендар зобов`язаний сплатити неустойку в вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

За прострочення оплати за оренду об`єкту позивач на підставі п. 7.2 договору нарахував відповідачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, від простроченої суми за кожен день прострочення платежу, в сумі 6 226 грн 64 коп.

Судом перевірено розрахунок позивачем суми пені, у т.ч. за допомогою ІПС «Законодавство» та встановлено, що позивачем при розрахунку суми пені не враховано умови п. 5.8 договору, що розрахунки за оренду об`єкту проводяться на підставі пред`явленого орендодавцем рахунку, шляхом перерахування орендарем орендної плати на поточний рахунок орендодавця протягом п`яти робочих днів з п`ятого календарного дня з дати отримання від орендодавця рахунку на оплату, а отже датою початку розрахунку слід вважати день після п`ятого робочого дня з п`ятого календарного дня з дати отримання відповідачем рахунку (яка міститься на супровідних листах) та помилково включався до розрахунку день оплати відповідних платежів відповідачем.

З урахуванням вищевикладеного, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 5970 грн 38 коп. В решті позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 256 грн 26 коп. суд відмовляє, як у безпідставно заявлених до стягнення.

Позивачем також заявлено до стягнення 2 852 грн 70 коп. 3% річних та 9387 грн 84 коп. інфляційних втрат за несвоєчасну оплату за договором.

За приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, у т.ч. за допомогою ІПС «Законодавство», та задовольнив їх частково, враховуючи вищенаведені помилки позивача при розрахунках та правила розрахунку інфляційних втрат, що відповідають рекомендаціям відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р та відповідній судовій практиці з цього питання, у т.ч. постанові ОП КГС ВС від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

З урахуванням викладеного з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних в сумі 2701 грн 26 коп. та 8626 грн 58 коп. інфляційних втрат. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення 151 грн 44 коп. 3% річних та 761 грн 26 коп. інфляційних втрат, суд відмовляє, як у безпідставно заявлених до стягнення.

Таким чином, позовні вимоги задоволені судом частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам, у зв`язку з чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2222 грн 93 коп. судового збору, 25 грн. 65 коп. судового збору залишається за позивачем.

У зв`язку з закриттям провадження у справі в частині стягнення 1000 грн 00 коп. основної заборгованості, позивач має право звернутись до суду з відповідним клопотанням про повернення судового збору в сумі 21 грн 42 коп.

Керуючись ст.ст. 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині стягнення 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. основної заборгованості.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВ-КОМ», ідентифікаційний код юридичної особи 30911835 (71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 12, кв. 73) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго», ідентифікаційний код юридичної особи 00130872 (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20) 86 523 (вісімдесят шість тисяч п`ятсот двадцять три) грн 40 коп. основної заборгованості, 5970 (п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят) грн 38 коп. пені, 2701 (дві тисячі сімсот одна) грн 26 коп. 3% річних, 8 626 (вісім тисяч шістсот двадцять шість) грн 58 коп. інфляційних втрат та 2222 (дві тисячі двісті двадцять дві) грн 93 коп. судового збору.

4. У позовних вимогах щодо стягнення 256 грн 26 коп. пені, 151 грн 44 коп. 3% річних, 761 грн 26 коп. інфляційних втрат та 25 грн 65 коп. судового збору відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 10.09.2021.

Суддя А.О. Науменко