Вирок № 99503145, 09.09.2021, Токмацький районний суд Запорізької області

Справа №328/2279/21

09.09.2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2021 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Гавілей М.М., при секретарі судового засідання Корольковій К.М., за участю прокурора Бровченко Г.Ю., представника потерпілого Грачова А.В., захисника Войтенко А.В, обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Любимівка Токмацького району Запорізької області, українця, громадянина України, не працюючого, що має середньо-спеціальну освіту, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.43 Конституції України кожному гарантується право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, право на належні, безпечні і здорові умови праці, право на соціальний захист у разі безробіття з незалежних від них обставин.

Відповідно до ч. 1 ст.43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Відповідно до ч.2 ст.43 Закону України «Про зайнятість населення» статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою (у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації). Форма заяви про надання статусу безробітного затверджена наказом Міністерства соціальної політики України 19 грудня 2018 року №1911.

Відповідно до п.6 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року №792, кар`єрний радник вносить до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості отримані про особу, яка шукає роботу, персональні дані: прізвище, ім`я та по батькові; серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України; зареєстроване місце проживання чи місце перебування; число, місяць та рік народження; реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відповідну відмітку в паспорті громадянина України) та інші відомості, передбачені цим Порядком

Також п. 6 зазначеного порядку визначено, що на підставі цих даних формується персональна картка особи, яка шукає роботу.

Наказом Міністерства соціальної політики України 19 грудня 2018 року №1911 затверджено форму персональної картки особи, яка шукає роботу та додатки до неї Додатком до персональної картки особи, що шукає роботу № 1 «Відвідування центру зайнятості/філії центру зайнятості» встановлено, що особа, яка шукає роботу зобов`язана з необхідністю повідомити центр зайнятості про працевлаштування на постійну чи тимчасову роботу або за договором цивільно-правового характеру, а також попереджений про цивільно-правову та кримінальну відповідальність за подачу завідомо неправдивих даних чи умисне неподання відомостей.

Зареєстровані безробітні, відповідно до ст.44 Закону України «Про зайнятість населення» та ст.6 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги. Припинення виплат матеріального забезпечення, відповідно до ст.31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» припиняється у разу працевлаштування безробітного.

28.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Токмацької міськрайонної філії Запорізького обласного центру зайнятості (далі ТМРФ ЗОЦЗ), розташованої за адресою: Запорізька область, Пологівський район, м. Токмак, вул. Шевченка, 7 із заявою про надання йому статусу безробітного, яка затверджена наказом Міністерства соціальної політики України 19 грудня 2018 року №1911, де власноручно поставив свій підпис в бланку заяви.

Також ОСОБА_1 був попереджений про необхідність повідомити центр зайнятості про працевлаштування на постійну чи тимчасову роботу або за договором цивільно-правового характеру, а також про цивільно-правову та кримінальну відповідальність за подачу завідомо неправдивих даних чи умисне неподання відомостей, про що у бланку Додатку до персональної картки особи, що шукає роботу № 1 «Відвідування центру зайнятості/філії центру зайнятості» власноручно поставив свій підпис.

Наказом директора ТМРФ ЗОЦЗ за № НТ 200428 від 28.04.2020 року ОСОБА_1 надано статус безробітного, призначено виплату допомоги по безробіттю, та розпочато виплату державної соціальної допомоги по безробіттю з 28.04.2020 року.

29.04.2020 року, в денний час доби, (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений), ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання ФОП ОСОБА_2 ( далі за текстом - ФОП ОСОБА_2 )., який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , уклав з останнім договір цивільно-правового характеру №5, відповідно до якого ОСОБА_1 був зобов`язаний надати послуги з перевезення вантажів, а замовник здійснити оплату за надання послуг. В період часу з 01.05.2020 року по 02.05.2020 року ОСОБА_1 були надані вказані послуги, за надання яких отримано від ФОП ОСОБА_2 оплату в сумі 500 грн.

Після цього, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про необхідність повідомити Токмацьку міськрайонну філія Запорізького обласного центру зайнятості про працевлаштування за договором цивільно-правового характеру, а також, що у вказаному випадку, відповідно до ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» та ст.6 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», виплата державної соціальної допомоги по безробіттю припиняється, маючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою безпідставного отримання державної соціальної допомоги по безробіттю, не повідомив Токмацьку міськрайонну філія Запорізького обласного центру зайнятості про те, що був працевлаштований у ФОП ОСОБА_2 та отримав дохід в сумі 500 гривень

В подальшому, внаслідок бездіяльності ОСОБА_1 за період з 01.05.2020 року по 13.07.2020 року, ОСОБА_1 безпідставно нарахована державна соціальна допомога по безробіттю в сумі 4754 гривні 73 копійки.

Відповідно до висновку експерта № 876/877-21 від 15.07.2021 року згідно даних матеріалів особової справи отримувача Державної соціальної допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , акту № 84 від 22.07.2020 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», складеного Токмацькою міськрайонною філією Запорізького обласного центру зайнятості, виписки по рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в АТ КБ «Приватбанк» за період з 07.05.2020-21.03.2021, документально підтверджується отримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , державної соціальної допомоги по безробіттю, що була нарахована Запорізьким обласним центром зайнятості за період з 01.05.2020 року по 13.07.2020 року та перерахована на банківську картку/рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в АТ КБ «Приватбанк» на загальну суму 4754,73 гривень.

Внаслідок бездіяльності ОСОБА_1 . Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в особі Запорізького обласного центру зайнятості завдано майнової шкоди в сумі 4754,73 гривень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

28.08.2021 року між прокурором Токмацького відділу Пологівської окружної прокуратури Бровченко Г.Ю. та підозрюваним ОСОБА_1 , за участі його захисника - адвоката Войтенко А.В. була укладена угода про визнання винуватості в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України.

Як вбачається з тексту угоди, прокурор та підозрюваний, за участю захисника дійшли згоди щодо: формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 190 КК України, підозрюваний у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: у виді обмеження волі строком на два роки, з застосуванням ст. ст.75,76 КК України, на підставі ч.3 ст. 75 КК України тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначається судом, згоди сторін на його призначення, наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст.473 КПК України, та наслідків невиконання угоди, передбачених ст.476 КПК України.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно ст.468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з положеннями ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена зокрема у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. При цьому, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання, цивільний позов прохав залишити без розгляду, оскільки рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 02.02.2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Запорізького обласного центру зайнятості кошти, що були виплачені йому як допомога по безробіттю за період з 01.05.2020 року по 13.07.2020 року у розмірі 4754,73 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні свою вину в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 190 КК України при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненому, не заперечував щодо залишення цивільного позову без розгляду. Також просив вказану угоду з прокурором затвердити, яка укладена ним добровільно, без примусу, і призначити узгоджену в угоді йому міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі.

Думку обвинуваченого підтримав його захисник - адвокат Войтенко А.В.

Потерпілий висловив свою згоду на укладення угоди про визнання винуватості між ОСОБА_1 та прокурором, про що свідчить письмова заява представника потерпілого, наявна в матеріалах справи.

Представник потерпілого Грачов А.В. в підготовчому судовому засіданні не заперечував щодо затвердження угоди про визнання винуватості, підтримав прокурора про залишення цивільного позову без розгляду.

При призначенні покарання, суд згідно із вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

ОСОБА_1 раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується позитивно, не працює, на обліку в Пологівського РВ №3 філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області не перебуває, на диспансерному обліку у лікарів психіатра, нарколога, невропатолога не перебуває.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови даної угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Токмацького відділу Пологівської окружної прокуратури Бровченко Г.Ю. та обвинуваченим ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_1 здійнив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

На підставі ч.5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Крім того, суд враховує, що прокурором Токмацького відділу Пологівської окружної прокуратури Бровченко Г.Ю. було подано цивільний позов в інтересах держави в особі Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в особі Запорізького обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в розмірі 4754,73 грн. Разом з тим, в прокурор в підготовчому судовому засіданні просив залишити вказаний позов без розгляду.

Зі змісту частини п`ятої статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Пунктом п`ятим частини першої статті 257 ЦПК України регламентовано, що позов залишається судом без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне залишити зазначений цивільний позов без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експертів на користь держави. Під час досудового розслідування проведено судово-економічна експертизу № 876/877-21 від 15.07.2021 року, вартість проведення якої складає 8237,28 гривень.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 28.08.2021 року про визнання винуватості між прокурором Токмацького відділу Пологівської окружної прокуратури Бровченко Геннадієм Юрійовичем та підозрюваним ОСОБА_1 за участю захисника – адвоката Войтенко Андрія Володимировича.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 28.08.2021 року, покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши 1 (один) рік іспитового строку.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України впродовж іспитового строку на ОСОБА_1 покласти обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Нагляд за поведінкою ОСОБА_1 , відповідно до ч.4 ст.76 КК України покласти на відповідний уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов прокурора Токмацького відділу Пологівської окружної прокуратури Бровченко Г.Ю. в інтересах держави в особі Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в особі Запорізького обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в розмірі 4754,73 грн. - залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судово-економічної експертизи № 876/877-21 від 15.07.2021 року, у розмірі 8237,28 гривень.

Речові докази:

Особову справу отримувача державної соціальної допомоги по безробіттю ОСОБА_1 (персональну картку № 080420042800018) на 38 аркушах, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження №12020085350000229, – залишити в ньому.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: