Ухвала суду № 99500643, 07.09.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/4268/21

Провадження № 1-кс/204/1102/21

У Х В А Л А

Іменем України

07 вересня 2021 року слідчий суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Дружинін К.М., за участю секретаря Заворотного К.Я., прокурора Чеботарьова О.І., адвоката Кайнога Є.В., засудженого ОСОБА_1 , розглянувши заяву засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання катуванням, нелюдським і принижуючим гідність поводженням відбуття покарання у виді довічного позбавлення волі, -

встановив:

В провадження Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшла зазначена заява засудженого ОСОБА_1 , в якій останній посилаючись на Конституцію України, верховенство права та норми міжнародного права, рішення ЄСПЛ, просить визнати фактом катування, нелюдським і принижуючим гідність поводженням відбуття ним покарання у виді довічного позбавлення волі.

В судовому засіданні адвокат, засуджений заяву підтримали, просили задовольнити.

Прокурор вважав за необхідне відмовити в задоволенні заяви.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до положень ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Положеннями ст. 206 КПК України, визначено загальні обов`язки судді щодо захисту прав людини.

Як зазначено у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 р., (справа № 766/22242/17, провадження № 51-7276 кмо 18), «відповідно до частин 2-5 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому КПК України порядку, він зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи. При цьому слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи. Водночас якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов`язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду».

Отже, ст. 206 КПК України надає слідчому судді специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема наявності судового рішення та ін.) та звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено, або забезпечення проведення у найкоротший строк розгляду клопотання прокурора, слідчого про застосування запобіжного заходу. Таким чином, наведені вище положення ст. 206 КПК мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках.

Крім того, згідно вказаної постанови, «оскільки ухвала слідчого судді щодо скарги, поданої в порядку ст. 206 КПК України, у переліку, передбаченому ст. 309 КПК України, відсутня, то її оскарження в апеляційному порядку кримінальним процесуальним законом не передбачено».

Згідно матеріалів особової справи, вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.2019 року, ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочинів, передбачених п.7 ч.2 ст.115, ч.2 ст.162, ч.1 ст.263, ч.2 ст.296, ч.2 ст.342, ч.1 ст.345, 70 КК України, до довічного позбавлення волі.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 31.01.2020 року, вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.2019 року змінено. ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання за ч.2 ст.162, ч.2 ст.296, ч.2 ст.342, ч.1 ст.345 КК України, на підставі ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України - у зв`язку із закінчення строків давності. Останній вважається засудженим за п.7 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263, 70 КК України, до покарання у виді довічного позбавлення волі.

Постановою Верховного Суду від 24.06.2020 року, вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 31.01.2020 року щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

Вирок суду набрав законної сили 31 січня 2020 року.

Тобто, ОСОБА_1 утримується в установі на підставі вироку Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.2019 року.

Під час розгляду заяви, поданої у порядку ст. 206 КПК України, слідчий суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська не вправі давати правову оцінку зазначеним судовим рішенням.

Вирішення питання про визнання катуванням, нелюдським і принижуючим гідність поводженням відбуття особою покарання у виді довічного позбавлення волі в Україні, не підлягає вирішенню слідчим суддею в порядку ст. 206 КПК України.

Враховуючи викладене, у задоволенні заяви засудженого слід відмовити.

При цьому, слідчий суддя роз`яснює, що питання звільнення від подальшого покарання у вигляді довічного позбавлення волі, може бути вирішене в порядку ст. 87 КК України.

Керуючись ст. ст. 206, 309, 372 КПК України, -

постановив:

У задоволенні заяви засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання катуванням, нелюдським і принижуючим гідність поводженням відбуття покарання у виді довічного позбавлення волі - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: К.М. Дружинін