Рішення № 99500600, 31.08.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5290/18

Провадження № 2/202/51/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Кухтіна Г.О.

за участю секретаря - Калантаєнка Д.В.

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу,-

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач звернувся до суду з даним позовом, за результатом розгляду якого просив суд стягнути з ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 18 874,00 грн. в порядку регресу. Заявлені вимоги були обґрунтовані тим, що 21.02.2018 водій транспортного засобу – ОСОБА_1 не впорався із керуванням та здійснив наїзд на металеву опору освітлення та припарковані трактори, після чого залишив місце скоєння ДТП, відмовився від проходження огляду з метою встановлення алкогольного чи наркотичного сп`яніння, що підтверджується рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду, яким останньому було відмовлено у задоволенні вимог про поновлення на посаді заступника начальника слідчого відділення Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області. 31.05.2018 позивачем було відшкодовано шкоду на користь власника металевої опори у сумі 18 874,00 грн. у зв`язку із чим у позивача виникло право пред`явити регресний позов до відповідача у відповідності до п.п. «а», «в» ст. 38.1.1. ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с.1-4).

Повністю заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач надав письмовий відзив за змістом якого останній посилався на безпідставність та недоведеність заявлених позовних вимог в силу відсутності належних та допустимих доказів залишення ним місця скоєння ДТП, відмови від проходження огляду з метою встановлення алкогольного чи наркотичного сп`яніння, оскільки відповідних рішень щодо притягнення його до відповідальності за відповідні адміністративні правопорушення немає. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду, на яке посилався позивач у позовній заяві, вважав недопустимим доказом з огляду на зазначення у такому рішенні неповного та викривленого викладу показань свідка.

ІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

11.05.2017 між сторонами було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом АК4203845.

21.02.2018 о 18.30 годині на вул. Шосейній 48 м. Підгороднє Дніпропетровського району Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Toyota Camry», д/н НОМЕР_1 , не обрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням автомобілем, в результаті чого скоїв наїзд на електроопору та трактори «John Deere 6125m 1l06125MJHJ898152», «John Deere 6175m 1l60175MJHK898000». Внаслідок ДТП автомобіль «Toyota Camry» та трактори отримали пошкодження. Вказані обставини підтверджуються постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.04.2018, яка набрала чинності 30.04.2018.

У відповідності до постанови зазначеної вище ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 340 гривень.

Крім того, постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.05.2018 провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито у зв`язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Постанова мотивована тим, що дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , суд вважав, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю, оскільки правопорушення було виявлено 21.02.2018, свідки по даній справі про адміністративне правопорушення викликалися неодноразово, та жодного разу до суду не прибули, а на підставі матеріалів, надісланих до суду неможливо однозначно встановити чи навпаки - спростувати вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В той же час, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2018, залишеного в силі 06.11.2018 Третім апеляційним адміністративним судом, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення зі служби, поновлення на службі було відмовлено.

У відповідності до вказаного вище рішення, судом було встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції України з 07.11.2015. 21.02.2018 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Тойота Кемрі», н.з. НОМЕР_1 , проїжджаючи по вул. Шосейній, 48 у м. Підгороднє, скоїв наїзд на електроопору та трактори «Джон Дір 6175 М, 6125 М». Після скоєння дорожньо-транспортної пригоди позивач намагався залишати місце скоєння ДТП, однак був знайдений працівниками Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на протилежному боці дороги у кущах. На вимогу працівників поліції надати документи, що посвідчують особу та надають право на керування транспортним засобом, ОСОБА_1 відмовився надавати документи, у зв`язку із чим до нього було застосовано адміністративне затримання. Під час складання адміністративних матеріалів за фактом ДТП, поліцейськими УПП ДПП НП України були виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку із чим останньому було запропоновано пройти медичний огляд на встановлення ступеню алкогольного сп`яніння, від проходження якого він відмовився. 23.02.2017 наказом начальника ГУНП в Дніпропетровській області № 853 призначено проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни майором поліції ОСОБА_1 . 02.03.2018 начальником ГУНП в Дніпропетровській області затверджено висновок службового розслідування, у якому зазначено, що підтверджено відомості про порушення службової дисципліни заступником начальника слідчого відділення Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ОСОБА_1 . 02.03.2018 року ГУНП в Дніпропетровській області на підставі висновку службового розслідування прийнято наказ № 1022, яким накладено на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. На підставі наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 12.03.2018 року № 71о/с ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 21.02.2018 у стані алкогольного сп`яніння та відмову від проходження медичного огляду з метою встановлення такого стану, підтверджено не тільки висновком службового розслідування, а й поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . При цьому слід зазначити, що свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили той факт, що ОСОБА_1 21.02.2018 року близько 22:00 год. знаходився біля Дніпропетровського обласного наркологічного диспансеру де йому пропонувалось пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак від його проходження останній відмовився.

Внаслідок зазначеного вище ДТП ТОВ «Агротек-Інвест» було завдано майнової шкоди як власнику металевої опори освітлення.

31.05.2018 позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 18 874,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 024965.

Відповідно до звіту № 00251546 вартість матеріального збитку завданого власнику металевої опори освітлення становить 20 874,00 грн.

Згідно із розрахунком суми визначеної до стягнення, розмір такої складає 18 874,00 грн. (20 874 – 2 000 франшиза).

ІІІ. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Системний аналіз цієї норми дає підстави для висновку про її застосування за таких умов: право регресної вимоги до винної особи має третя особа після виконання нею зобов`язання перед потерпілим; регрес застосовується після припиненні зобов`язання з відшкодування шкоди.

Разом з тим ст. 993 ЦК передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги сплаченого страхового відшкодування до заподіювача шкоди.

У відповідності до п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до підпункт «а» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За таких обставин а також обставин встановлених у судовому рішенні, яке набрало законної сили, суд приходить до висновку, що відшкодувати позивачу кошти в порядку регресу належить саме ОСОБА_1 .

При цьому посилання відповідача на те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду не має братись до уваги судом як доказ, відхиляється з огляду на набрання чинності відповідним судовим актом та встановлення у відповідному рішенні суду конкретних фактів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263, 265, 280 - 284, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 70-А, код ЄДРПОУ 20033533) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» суму сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 18 874,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» судовий збір у розмірі 1 762, 00 грн.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Повний текст рішення виготовлено 09.09.2021.

Суддя Г.О. Кухтін