Рішення № 99500175, 08.09.2021, Оболонський районний суд міста Києва

08.09.2021 Справа № 756/10785/21

Унікальний номер 756/10785/21

Номер провадження 2/756/5419/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2021 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання- Михнюк В.М.,

за участю представника позивача - Побережної М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

В липні 2021 року позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Пономаренко О.В., звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просив суд визнати за ним право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 31,1 кв. м., житловою площею 18,0 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті двоюрідної сестри ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених вимог вказує, що позивач ОСОБА_1 є двоюрідним братом спадкодавця ОСОБА_2 та єдиним спадкоємцем.

Після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 .

За життя померла ОСОБА_2 не перебувала у шлюбі та не мала дітей, у квартирі проживала сама, заповіт не склала, позивач, як єдиний спадкоємець прийняв спадщину та звернувся до нотаріуса з відповідною заявою 04 березня 2021 року. Однак, 02 липня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горобець М.О. видано свідоцтво про право на спадщину на грошові кошти. У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно відмовлено, через відсутність документу, що підтверджує право власності померлої. За життя спадкодавець не зареєструвала право власності на спадкову квартиру.

За життя ОСОБА_2 , будучи членом Житлово - будівельного кооперативу «Квазар-11», на підставі рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 13 липня 1990 року № 609, повністю сплатила пайові внески у розмірі 7 704 карб., за квартиру АДРЕСА_1 , тому набула права власності. Посилаючись, що іншим чином позивач не може захистити порушене право просить суд визнати за ним право власності на квартиру після смерті двоюрідної сестри в порядку спадкування за законом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 липня 2021 справу передано для розгляду головуючому судді Шролик І.С.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19 липня 2021 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити з підстав та мотивів викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - Київської міської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. Від відповідача 05 серпня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просять суд на підставі поданих стороною доказів прийняти рішення згідно чинного законодавства та слухати справу без участі представника відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З досліджених судом письмових доказів встановлено, що згідно свідоцтва про народження від 26 листопада 1960 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьками позивача вказано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . (а.с. 26)

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133, 135 Сімейного кодексу України № 00029673140 від 23 лютого 2021 року, ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 , батьками якого є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . (а.с. 27).

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_7 , батьками якого є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 01 листопада 1950 року, серії НОМЕР_1 . (а.с. 35)

Отже, дослідженими доказами доведено, що ОСОБА_3 - батько позивача та ОСОБА_7 - батько спадкодавця є рідними братами.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 09 грудня 1954 року, 20 лютого 1942 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 укладено шлюб. (а.с. 62)

Від спільного шлюбу у них народилася донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 04 вересня 1955 року. (а.с. 31)

ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 15 січня 2021 року. (а.с. 28)

ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 05 березня 2021 року.

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00029800323 від 04 грудня 2020 року, лікарського свідоцтва про смерть № 498 від 04 грудня 2020 року, виданого Комунальним комерційним підприємством «Київською міською клінічною лікарнею № 9» та додатком до свідоцтва № 498 у вигляді довідки про причини смерті від 04 грудня 2020 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (а.с. 16, 59, 60).

Суд приходить до висновку, що зібраними у справі доказами доведений факт родинних відносин між позивачем та спадкодавцем, як двоюрідними братом та сестрою.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить об`єкт нерухомого майна - квартира АДРЕСА_1 .

В матеріалах спадкової справи, дослідженої судом відсутні відомості про наявність інших спадкоємців, окрім позивача.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи, 04 березня 2021 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Горобець Марини Олександрівни з заявою про прийняття спадщини щодо майна померлої двоюрідної сестри - ОСОБА_2 (а.с. 15)

10 червня 2021 року позивачу нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові внески ОСОБА_2 , що зберігаються в АТ «Укрсиббанк». (а.с. 49)

Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Горобець М.О. від 02 липня 2021 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 через відсутність документу, що підтверджує право власності померлої на нерухоме майно. (а.с. 54)

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 260765373 від 09 червня 2021 року та Інформаційної довідки, виданої Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 18 травня 2021 року КВ-2021 № 15656, ОСОБА_2 не зареєструвала право власності на квартиру АДРЕСА_1 . (а.с. 38, 65)

Згідно довідки Житлово-будівельного кооперативу «Квазар-11» № 21-1006/1 від 10 червня 2021 року, ОСОБА_2 , будучи членом кооперативу на підставі рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 13 липня 1990 року народження № 069, 03 квітня 1992 року повність сплатила пайові внески за квартиру АДРЕСА_1 у розмірі 7704 карб., що склало суму паєнакопичення. (а.с. 83)

Відповідно до звіту про оцінку майна, складеного ТОВ «КОАПРИ Д» вартість квартири АДРЕСА_1 склала 944818,00 грн. (а.с. 66-80)

Між сторонами виник спір стосовно наявності правових підстав для визнання за позивачем, як спадкоємцем права власності на спадкове майно, через відсутність державної реєстрації спадкового майна за спадкодавцем.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України, спадкування за законом відбувається у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене законом коло осіб з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві та розрахунку, що він залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

Згідно ст. 1265 ЦК України, у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи та доведено в судовому засіданні, єдиним спадкоємцем за законом, який звернувся із заявою про прийняття спадщини і прийняв її є позивач.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про власність» від 07 лютого 1991 року, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Відповідно до Постанова Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Згідно ч. 3 ст. 384 ЦК України у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об`єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об`єкт нерухомого майна.

Згідно ч. 1 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, керуючись положеннями діючого законодавства України, суд дійшов висновку, що позивач має достатні правові підстави на визнання за ним права власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, як спадкоємця п`ятої черги після померлої ОСОБА_2 , а відсутність факту реєстрації права власності за життя спадкодавця, не позбавляє позивача, як спадкоємця спадкового права на вказане нерухоме майно. Встановивши факт належності спадкодавцю нерухомості, ураховуючи відсутність інших спадкоємців, суд вважає за можливе визнати за позивачем як спадкоємцем п`ятої черги за законом право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В даному випадку належним відповідачем в даній справі є Київська міська рада виключно у зв`язку з тим, що Київська міська рада як державний орган виступає від імені держави і у разі відсутності спадкоємців або не прийняття спадщини вказаний державний орган виступає стороною в таких правовідносинах від імені держави.

Таким чином, Київську міську раду не можна вважати відповідальною за обставини, викладені у позові, і відповідно виникнення даного спору, а тому в даному спірному випадку не вбачається ніяких правових підстав для стягнення сплаченого судового збору з відповідача, суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок позивача у сплаченому при подачі позову розмірі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 392, 1216, 1217, 1218, 1222, 1258, 1265, 1296 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 90, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП - НОМЕР_6 ) право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 31,1 кв.м., житловою площею 18,0 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті двоюрідної сестри ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_7 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08 вересня 2021 року.

Суддя І.С. Шролик