Ухвала суду № 99500069, 10.09.2021, Черкаський районний суд Черкаської області

2-172/11

6/707/79/21

У Х В А Л А

про заміну сторони у виконавчому документі

10 вересня 2021 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді – Миколаєнко Т.А.,

за участі секретаря судових засідань – Костроміної Л.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ»; заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Хаус»; ОСОБА_1 ; про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ :

Заявник ТОВ «ФК ФОРТ» звернулося до суду із заявою про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, уякій просить замінити стягувача – Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Хаус» на його правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» у справі № 2 – 172/11.

Свої вимоги заявник мотивує тим, що рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 10 лютого 2011 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк» (далі – ПАТ «ВіЕйБі БАНК») до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредиту задоволено; стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВіЕйБі БАНК» заборгованість по кредитному договору № 230/21 від 25 грудня 2007 року на загальну суму 24 112,37 грн, а також 361,12 грн у рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат по справі. 28 травня 2019 року між ПАТ «ВіЕйБі БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» укладено договір про відступлення прав вимоги № 41448, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за забов`язаннями, передбаченими кредитним договором № 230/21 від 25 грудня 2007 року, перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус». Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2019 року замінено вибулого стягувача ПАТ «ВіЕйБі БАНК» на його правонаступника ТОВ «ФК «Інвест Хаус» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчих листів по справі 2-172/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВіЕйБі БАНК» заборгованості по кредитному договору № 230/21 від 25 грудня 2007 року в сумі 24 112,37 грн та судового збору в сумі 361,12 грн; у задоволенні решти вимог заяви відмовлено. У подальшому, 05 листопада 2020 року між ТОВ «ФК «Інвест Хаус» та ТОВ «ФК ФОРТ» укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та майнових прав № б/н, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за забов`язаннями, передбаченими кредитним договором № 230/21 від 25 грудня 2007 року, перейшло до ТОВ «ФК ФОРТ». З огляду на вищевикладене, на підставі ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 442 ЦПК України, заявник просить суд замінити вибулого стягувача його правонаступником.

Судове засідання у справі було призначено на 02 червня 2021 року.

31 травня 2021 року від представника заінтересованої особи – ТОВ «ФК «Інвест Хаус» – директора С`єдіної Л.В. на електронну адресу суду надійшла заява, у якій остання просить суд відмовити ТОВ «ФК ФОРТ» у задоволенні заявлених вимог, мотивуючи тим, що договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № б/н від 05 листопада 2020 року, на який заявник посилається як на підставу своїх вимог, ТОВ «ФК «Інвест Хаус» не укладався, повноваження особі, яка діяла від імені товариства, на укладення даного правочину не надавались, а тому ТОВ «ФК «Інвест Хаус» звернулося до Господарського суду м. Києва за захистом своїх прав та законних інтересів.

02 червня 2021 року, у зв`язку з неявкою заявника і заінтересованих осіб, а також відсутністю у суду на момент розгляду справи відомостей про вручення ОСОБА_1 судової повістки, проведення розгляду справи відкладено до 05 липня 2021 року.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 05 липня 2021 року визнано явку представника заявника – Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» у судове засідання обов`язковою, розгляд справи відкладено до 10 вересня 2021 року.

02 серпня 2021 року від представника заявника – ТОВ «ФК ФОРТ» – керівника юридичного відділу Семченкової Н.С. надійшли на адресу суду додаткові пояснення, у яких остання зазначила, що договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та майнових прав № б/н від 05 листопада 2020 року, укладений між ТОВ «ФК «Інвест Хаус» та ТОВ «ФК ФОРТ», є підписаним уповноваженими на те особами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований у реєстрі за № 717, а тому він відповідає загальним вимогам, передбаченим ст. 203 ЦК України. Також представник заявника вказала, що наявність судового провадження у Господарському суді м. Києва, зважаючи на презумпцію правомірності правочину, закріплену ст. 204 ЦК України, не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, та просила суд вимоги ТОВ «ФК ФОРТ» задовольнити у повному обсязі.

10 вересня 2021 року сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи, у судове засідання не з`явилися втретє.

Представник заявника – ТОВ «ФК ФОРТ» – керівник юридичного відділу Семченкова Н.С. у заяві про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження просить суд розгляд заяви здійснити без участі представника заявника.

Заінтересовані особи – ТОВ «ФК «Інвест Хаус» та ОСОБА_1 про причини неявки суд не повідомили. Із клопотаннями про відкладення розгляду справи не зверталися.

Частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 3 статті 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Зважаючи на положення статті 442 ЦПК України, а також беручи до уваги надходження до суду додаткових пояснень від представника заявника, суд ухвалив розглянути справу за відсутності сторін.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені заявником підстави для заміни сторони у виконавчому листі та поновлення строків його пред`явлення до виконання, суд дійшов наступних висновків.

Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 10 лютого 2011 року, ухваленим у заочному порядку, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк» (далі – ПАТ «ВіЕйБі БАНК») до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредиту задоволено; стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВіЕйБі БАНК» заборгованість по кредитному договору № 230/21 від 25 грудня 2007 року на загальну суму 24 112,37 грн, а також 361,12 грн у рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат по справі /а.с. 46-47/.

28 травня 2019 року між ПАТ «ВіЕйБі БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» укладено договір про відступлення прав вимоги № 41448, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за забов`язаннями, передбаченими, у тому числі, кредитним договором № 230/21 від 25 грудня 2007 року, перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» /а.с. 52-53,54-56/.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2019 року замінено вибулого стягувача ПАТ «ВіЕйБі БАНК» на його правонаступника ТОВ «ФК «Інвест Хаус» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчих листів по справі 2-172/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВіЕйБі БАНК» заборгованості по кредитному договору № 230/21 від 25 грудня 2007 року в сумі 24 112,37 грн та судового збору в сумі 361,12 грн; у задоволенні решти вимог заяви відмовлено /а.с. 82-84/

У подальшому, 05 листопада 2020 року між ТОВ «ФК «Інвест Хаус» та ТОВ «ФК ФОРТ» укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та майнових прав № б/н, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за забов`язаннями, передбаченими кредитним договором № 230/21 від 25 грудня 2007 року, перейшло до ТОВ «ФК ФОРТ» /а.с. 94-95,96-97/.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Господарського суду міста Києва від 28 липня 2021 року в справі № 910/9550/21 позовну заяву ТОВ «ФК «Інвест Хаус» до ТОВ «ФК ФОРТ» про визнання договорів недійсними залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України (https://reyestr.court.gov.ua/Review/98644798).

З інформації з автоматизованої системи виконавчих проваджень вбачається, що виконавче провадження АСВП № 45740317, стягувачем у якому є ТОВ «ФК «Інвест Хаус», а боржником - ОСОБА_1 , завершене.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Частиною 1 статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); в) факторингу (глава 73 ЦК України).

При цьому, пунктами 5 - 7 Розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.

Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Так, відповідно до частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, внаслідок чого припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Даний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, що викладена у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18).

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підтвердження заміни кредитора у зобов`язанні заявником надано до суду Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та майнових прав № б/н від 05 листопада 2020 року, укладений між ТОВ «ФК «Інвест Хаус» та ТОВ «ФК ФОРТ», а також Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються (ВАБ1382), що є Додатком № 11 до Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та майнових прав № б/н від 05 листопада 2020 року /а.с. 94-95,96-97/.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до положень статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Водночас, частинами першою, другою та п`ятою статті 442 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Більше того, у ній прямо сказано про те, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками – незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Згідно висновку, викладеного Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 496/2685/13-ц, заміна сторони правонаступником можлива і після закриття виконавчого провадження у зв`язку з його виконанням.

При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах, а не його обсяг.

Розглядаючи зазначену заяву, суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. При цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів, зокрема договорів, інших правочинів тощо, в тому числі на предмет їх нікчемності.

Таку правову позицію висловив КЦС ВС у постанові від 29 грудня 2020 року в справі № 0910/2-103/2011 (61-13311св20).

У постанові від 16 лютого 2021 року в справі № 911/3411/14 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Відтак заміна у разі вибуття сторони виконавчого провадження правонаступником має відбуватись з одночасною заміною правонаступником відповідного учасника справи (пункт 6.17).

У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/16/17 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зазначила про те, що як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 ГПК України (пункти 74 та 75 зазначеної вище постанови).

Як уже зазначалося, судом встановлено, що відповідно до інформації з автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавче провадження АСВП № 45740317, стягувачем у якому є ТОВ «ФК «Інвест Хаус», а боржником - ОСОБА_1 , завершене.

У такому випадку особа, яка вважає себе правонаступником стягувача та бажає набути та реалізувати існуючі процесуальні права, притаманні стягувачу, може заявити про заміну стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 442 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що заява ТОВ «ФК ФОРТ» про заміну стягувача у виконавчому провадженні підлягає до задоволення частково та вважає за можливе змінити стягувача – ТОВ «ФК «Інвест Хаус» на правонаступника – ТОВ «ФК ФОРТ» у виконавчому листі, виданому Черкаським районним судом Черкаської області у справі № 2-172/11 на виконання рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 10 лютого 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВіЕйБі БАНК» заборгованості по кредитному договору № 230/21 від 25 грудня 2007 року на загальну суму 24 112,37 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 11, 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ»; заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Хаус»; ОСОБА_1 ; про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, - задовольнити частково.

Замінити стягувача – Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Хаус» його правонаступником – Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» (код ЄДРПОУ: 42725156, місцезнаходження: пл. Солом`янська, буд. 2, м. Київ, 03035) у виконавчому листі, виданому Черкаським районним судом Черкаської області у справі № 2-172/11 на виконання рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 10 лютого 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВіЕйБі БАНК» заборгованості по кредитному договору № 230/21 від 25 грудня 2007 року на загальну суму 24 112,37 грн.

У решті заявлених вимог – відмовити.

Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Черкаський районний суд Черкаської області.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Т. А. Миколаєнко