Рішення № 99499828, 09.09.2021, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

вул. Гоголя, 133, м. Миргород, Миргородський район, Полтавська область, Україна, 37600

Справа № 541/1627/21

Провадження № 2-а/541/24/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2021 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Куцин В. М.

секретаря судових засідань Євдокимової Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, треті особи – інспектор взводу 1 роти 3 батальйону УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Трушкокова Соломія Едуардівна, Департамент патрульної поліції, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом та просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 677248 від 03.07.2021, щодо накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу 340 грн.

В обгрунтування позову вказував, 03.07.2021 року на 190 км автодороги Харків-Довжанський в районі села Манченки він був зупинений інспекторами поліції за перевищення швидкості та була складена Постанова серії ДП18 № 677248, де його було визнано винним у скоєні адмінпорушення, передбаченого ч. 1ст. 122 КУпАП та накладено стягнення в сумі 340 грн.

Вважав, що постанова винесена з порушеннями норм матеріального та процесуального права, не відповідає дійсним обставинам і підлягає скасуванню, оскільки він не порушував ПДР і не перевищував допустиму швидкість. Фактично самого розгляду справи з дотриманням вимог ст.245-249, 251, 252, 268, 271 КУпАП не було, а відбулось механічне винесення постанови без всебічного повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, і грунтується виключно на суб`єктивному твердженні поліцейського та грубому порушенню Законів України. При винесенні постанови було порушено, закріплене ст.59 Конституції України та ст.271 КУпАПг, його право на захист .

Так, 03.07.2021 року, рухаючись на своєму автомобілі OPEL MОVANO д.н.з. НОМЕР_1 на 190 км автодороги Харків- Довжанський (с.Манченки), він зупинився на вимогу інспектора, лейтенанта поліції Трушкокової Соломії Едуардівни, яка безпідставно звинуватила його у перевищенні швидкості, яку вимірювала на ТгuСАМ, тримаючи його в руках, на що він категорично заперечив, так як такого порушення не скоював і сам прилад в ручному режимі є незаконним.

Він наголосив, що ст.40 Закону «Про національну Поліцію» дозволяє вести фіксацію швидкості лише в автоматичному режимі, а всі накази чи вказівки мають меншу юридичну силу, аніж Закон. Поліцейський винесла постанову, відхиливши всі його клопотання про направлення матеріалів справи для повного і всебічного розгляду за участю адвоката до Миргородського відділу Поліції, надати час для ознайомлення з доказами, опитати свідків, вислухати його пояснення і заперечення.

Як докази йому продемонстрували відео з приладу, схожим на TruСАМ, де зафіксовано автомобіль з розмитими номерами та водія якого неможливо ідентифікувати. Навіть інспектор спочатку назвав неправильний номер автомобіля. Зображення на приладі вібрує, бо зйомка велась в ручному режимі, і тому не може бути свідченням того, що швидкість вимірювалась правильно. Така вібрація приладу TruCam може дати більшу похибку, аніж передбачено свідоцтвом про повірку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля. Занести в Постанову термін «ручний режим» інспектори відмовились. Номер самого приладу, внесеного в Постанову, прочитати неможливо.

Вказував, що відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України № 33 від 01.03.2020 лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів «ТгuСам» був включений до Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, однак вказаний наказ втратив чинність 08.02.2019 на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ № 1052 від 26.12.2018.

При цьому, Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою' наказом Міністерства внутрішніх справ від 18.12.2018 № 1026, можливість використання лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів «ТгuСам» передбачене не була, внаслідок чого після втрати чинності наказу МВС № 33, використання такого приладу в Україні не регулюються жодним нормативно-правовим актом.

Тобто, долучене відповідачем до оскаржуваної постанови фото з «ТгuСам» не може бути визнане допустимим доказом.

Крім того, копія постанови не читабельна, і його прохання надати якісну копію або надати електронну форму було проігноровано.

Зважаючи на викладені обставини, постанова серії ДП18 №677248 від 03.07.2021 р. була винесена відповідачем на підставі доказів отриманих за допомогою лазерного вимірювачу швидкості руху «ТгuСам», використання якого не передбачене чинним законодавством України, . Такі дії вчинені відповідачем не у спосіб, передбачений законом, тому з урахуванням положень ч. 2 ст. 2 КАС України є протиправною та підлягає скасуванню, у зв`язку із відсутністю у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП

Ухвалою судді від 12 липня 2021 року відкрито провадження по справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного провадження з викликом сторін. Залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимого щодо предмету спору – Департамент патрульної поліції

Ухвалою суду від 23 липня 2021 року представнику відповідача Управління патрульної поліції в Харківській області продовжено строк, для подання відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 , до 02 серпня 2021 року .

У відзиві на позов представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що ОСОБА_1 перевищив встановлене обмеження швидкості руху в межах населеного пункту на 37 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР України. Лазерні вимірювачі швидкості TruCAM, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх з Державного реєстру, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки. Чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. ТгuСАМ на законних підставах було ввезено в Україну, введено в експлуатацію та зареєстровано в Державному реєстрі, жодних заборон, обмежень в його експлуатації не передбачається. Отже, оскільки прилад ТгuCАМ було введено в експлуатацію в період його перебування в Державному реєстрі, відповідно його подальша експлуатація не обмежена нормами чинного законодавства. Для всіх законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, згідно наказу Мінекономрозвитку від 13.10.2016 № 1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлено міжповірочні інтервали. В тому числі це стосується вимірювачів швидкості руху транспортних засобів дистанційних, до яких відноситься вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний «TruCAM LTI 20/20», міжповірочний інтервал для нього становить 1 рік.

Крім того, у відповіді Мінекономрозвитку ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт») від 01.10.2019 за № 22-38/49 зазначено, що лазерний вимірювач TruCAM відноситься доручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCAM також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі. Таким чином, на підставі вищевикладеного, використання приладів TruCAM, як в ручному, так і в автоматичному режимі є законним.

Перевищення швидкості руху позивачем підтверджується даними з приладу ТгuСАМ, так як на відеозаписі з вказаного приладу чітко видно номерний знак автомобіля під керуванням позивача та зафіксовано швидкість руху даного автомобіля, яка становила 87 км/год, при цьому ліміт швидкості в населеному пункті становить 50 км/год. Підтвердження тому, що позивач перевищив швидкість руху саме в межах населеного пункту є дані з приладу ТгuСАМ (фотокартка та відеоматеріал). У фотокартці з вказаного приладу зазначені географічні координати, які підтверджують географічне розміщення населеного пункту Манченки Харківської області.

Інформація, щодо місць проведення фіксації порушень ПДР оприлюднена у ЗМІ та розміщена на офіційному сайті Департаменту патрульної поліції.

На місці події, інспектором роти № 3 батальйону № 2 лейтенантом поліції Трушкоковою Соломією Едуардівною було повідомлено позивачу про вчинене ним правопорушення, про початок розгляду справи у відношенні нього, всебічно, повно і об`єктивно з`ясовано обставини справи, досліджено докази, отримані з приладу ТгuСАМ, за якими достовірно встановлена наявність Ввини в діях позивача.

Крім того, інспектором Трушкоковою С.Е. були роз`яснені позивачу його права, що підтверджується проставлянням підпису останнього у графі 8 оскаржуваної постанови, а тому доводи ОСОБА_1 стосовно того, що під час розгляду справи інспектор патрульної поліції ніби то не роз`яснив йому його права є необгрунтованими, а відтак не заслуговують на увагу суду. Таким чином, з вищевикладеного чітко вбачається, що розгляд справи та винесення оскаржуваної постанови було здійснено відповідно до ст.ст. 268, 276 - 279, 280, 283, 285 КУпАП, порушень чинного законодавства інспектором патрульної поліції допущено не було. Також, на місці події, позивачу було повідомлено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, а вимоги ст.ст. 268, 307, 308 КУпАП та ст. 63 Конституції України зазначені у самому бланку постанови.

У задоволенні позову просив відмовити.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив його задовольнити з підстав викладених в позові. Суду пояснив, що відповідачем не надано доказів, що вимірювальний засіб швидкості TruCAM є саме тим засобом, що вказаний в свідоцтві про проведення повірки. Перевищення швидкості було зафіксоване вимірювальним приладом, який поліцейський тримав у руках, хоча це не передбачено законодавством України. На наданому відповідачем фотознімку не видно номер автомобіля, який перевищив швидкість. Крім того, після зупинки автомобіля, працівники поліції йому не представились та не роз`яснили його права при складанні постанови. Вважав, що постанова про накладення на нього адміністративного стягнення підлягає скасуванню

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у відзиві у задоволенні позову просив відмовити.

Треті особи – інспектор взводу 1 роти 3 батальйону УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Трушкокова Соломія Едуардівна та представник Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 33,34).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Судом встановлено, що 03.07.2021 року інспектором взводу 1 роти 3 батальйону УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Трушкоковою Соломією Едуардівною притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №677248 ОСОБА_1 03.07.2021 року о 16:55 год., керував транспортним засобом OPEL MOVANO д.н.з. НОМЕР_1 в населеному пункті с. Манченки, зі швидкістю 87 км/год, при цьому перевищив встановлені обмеження швидкості на 37 км/год. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем TruCAM LTI 20/20 TC000709, чим порушив п.12.4 ПДР порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50 км/год).

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Отже, згідно Конституції та Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський, під час виконання своїх службових обов`язків, зобов`язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України, Законами України, зокрема КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

В силу вимог встановлених правил ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху: створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. При цьому водій має право відступати від вимог Закону та відповідно правил дорожнього руху лише в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.213КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядають органи Національної поліції.

Згідно зі ст.222КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, зокрема частина перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Отже, складання протоколу у випадках вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122КУпАП діючим законодавством не передбачено, а відповідач по справі, діючи в межах наданих йому законом повноважень мав право розглянути вказане адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу та винести постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 1.3 ПДР України, передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 12.4 ПДР України встановлено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Частиною першою статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Судом встановлено, що порушення визначеного п.12.4 ПДР обмеження швидкості руху, зафіксовано відповідачем за допомогою відповідного технічного засобу «TruCAM LTI 20/20» серії ТС №000709.

На фото здійсненого за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCAM LTI 20/20» серії ТС №000709 зафіксовано швидкість руху автомобіля OPEL VOVANO - 87 км/год., максимально допустиму швидкість 50 км/год та місце вчинення правопорушення (а.с.43).

Відповідно до відеозапису з місця події 03.07.2021 року з`ясовано державний номерний знак автомобіля OPEL VOVANO – НОМЕР_1 (а.с. 46).

Відомості про технічний засіб, яким зафіксовано правопорушення, внесені до оскаржуваної постанови.

Таким чином, лазерним вимірювачем швидкості TruCAM LTI 20/20 № ТС000709 підтверджено перевищення позивачем швидкості руху автомобіля OPEL VOVANO д.н.з. НОМЕР_1 у населеному пункті більш як на двадцять кілометрів на годину та вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

Щодо правових підстав застосування лазерного вимірювача швидкості TruCAM LTI 20/20, суд виходить з того, лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Посилання позивача на те, що докази вини вчинення ним адміністративного правопорушення, отримані внаслідок використання лазерного вимірювача TruCam, є недопустимими, оскільки відповідачем не надано доказів правомірності використання вимірювача TruCam, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Наказом державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України № 100 від 19.02.2002 року, зареєстрованим Міністерством юстиції України 04.03.2002 року за № 222/6510, який втратив чинність на підставі наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 972 від 14.06.2016 року, затверджено Порядок оформлення та видачі сертифікатів затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу та свідоцтв про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки, згідно з п. п. 2. 5 якого, сертифікати затвердження типу засобів вимірювальної техніки та свідоцтва оформлюються на типи засобів вимірювальної техніки, які занесено під одним реєстраційним номером до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.

Відповідно до п. 2.6 вказаного Порядку сертифікати затвердження типу засобів вимірювальної техніки та свідоцтва про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки чинні до вилучення відповідних типів засобів вимірювальної техніки з Державного реєстру.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 року № 1362 були внесені зміни до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, а саме: згідно з п. 1 були виключені з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки певні типи засобів вимірювальної техніки, внесені до нього за відповідними номерами, зокрема У3197-12.

Відповідно до п. 2.1 Положення про реєстр засобів вимірювальної техніки, затвердженого наказом Держспоживстандарту України 22.08.2005 року №218, чинного на час виключення з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки типу засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12, відсутність типів ЗВТ у Державному реєстрі не може бути підставою для заборони використання цих засобів на території України (за умови підтвердження нормованих метрологічних характеристик та придатності цих засобів до застосування шляхом здійснення їх державної метрологічної атестації).

Отже, виключення з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки типу засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12 не може бути підставою для заборони використання цих засобів на території України за умови підтвердження придатності цих засобів до застосування.

Засоби вимірювальної техніки, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх Із Державного реєстру, дозволяється застосовувати у подальшому за умовою позитивних результатів їх повірки.

Чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію.

Крім того, пунктом 2.2 вказаного Положення про реєстр засобів вимірювальної техніки передбачено, що державний реєстр, призначений для державної реєстрації типів ЗВТ, допущених до серійного виробництва в Україні та ввезення на територію України партіями, та СЗ.

Оскільки прилад ТгuСАМ було введено в експлуатацію в період його перебування в Державному реєстрі, відповідно його подальша експлуатація не обмежена нормами чинного законодавства.

Для всіх законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, згідно наказу Мінекономрозвитку від 13.10.2016 № 1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлено міжповірочні інтервали. В тому числі це стосується вимірювачів швидкості руху транспортних засобів дистанційних, до яких відноситься вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний «TruCAM LTI 20/20», міжповірочний інтервал для нього становить 1 рік.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» оцінка відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів проводиться у разі, коли це передбачено відповідними технічними регламентами.

Оцінку відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів проводять виробники цих засобів, призначені органи з оцінки відповідності та інші суб`єкти, визначені у відповідних технічних регламентах або передбачених ними процедурах оцінки відповідності.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Повірка законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, проводиться, зокрема, науковими метрологічними центрами, метрологічними центрами та повірочними лабораторіями, уповноваженими на проведення повірки відповідних засобів (ч. 5 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»).

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/213682 лазерний вимірювач швидкості руху т/з TruCAM LTI 20/20 серійний номер ТС000709 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач. Свідоцтво чинне до 16.02.2022. (а.с. 47).

Враховуючи викладене, прилад TruCAM LTI 20/20 серійний номер ТС000709 пройшов повірку у встановленому законом порядку, за результатами якої було визнано його відповідність вимогам технічного регламенту, а відтак, є дозволеним до використання на території України.

Таким чином, посилання позивача на неправомірність використання приладу TruCAM LT1 20/20 № ТС000109 у зв`язку з виключенням засобу вимірювальної техніки із Державного реєстру є необґрунтованими.

Посилання позивача на те, що використання приладу TruCAM в ручному режимі суперечить вимогам законодавства, де зазначено, що камера повинна стояти на тринозі, а фіксація швидкості руху автомобілів здійснюватися лише в автоматичному режимі, спростовуються наданою відповідачем інформацією ДП «Укрметртестстандарт» №22-38/49 від 01.10.2019, відповідно до якої лазерний вимірювач TruCAM відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань (а.с. 49).

Інформація, щодо місць проведення фіксації порушень ПДР оприлюднена у ЗМІ та розміщена на офіційному сайті Департаменту патрульної поліції (а.с. 44-45).

Твердження позивача про те, що йому не надали можливість скористатися правовою допомогою, що свідчить про порушення прав останнього, суд оцінює критично, оскільки можливість реалізації даного права у тому числі передбачена шляхом оскарження винесеної постанови в суді.

Відповідно до відеозапису події від 03.07.2021 інспектором Трушкоковою С.Е. при спробі роз`яснити позивачу його права, позивачем була надана відповідь, що він все знає. Крім того у графі 8 оскаржуваної постанови, мається підпис ОСОБА_2 про те, що йому роз`яснено права за ст. 268 КУпАП, а тому доводи ОСОБА_1 стосовно не роз`яснення його прав є необгрунтованими, а відтак не заслуговують на увагу суду.

Положеннями частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно дост.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, наведене свідчить про те, що відповідно до вимог ст.280КУпАП відповідачем було з`ясовано, що позивачем було скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, адміністративне стягнення інспектором взводу 1 роти 3 батальйону УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Трушкоковою Соломією Едуардівною було накладено у межах санкції, передбаченої вищевказаною нормою права.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосовано адміністративне стягнення за вищевказане правопорушення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, фото TruCAM.

Доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено; факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами.

Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керуєтьсяст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язанийз належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд приходить до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в позові аргументи позивача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Враховуючи положення ст.139 КАС України, судові витрати, у разі прийняття судом рішення про залишення позову без задоволення, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.9,241-246,250,286 КАС України,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, треті особи – інспектор взводу 1 роти 3 батальйону УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Трушкокова Соломія Едуардівна, Департамент патрульної поліції - відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 .

Управління патрульної поліції в Харківській області місцезнаходження: м. Харків, вул. Шевченка, 315А.

Інспектор взводу 1 роти 3 батальйону УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Трушкокова Соломія Едуардівна, місце роботи: м. Харків, вул. Шевченка, 315А.

Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя В. М. Куцин