Рішення № 99499512, 16.08.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/9028/20

Провадження №2/359/1199/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 серпня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Пригоди Т.В.,

за участю представника відповідача Салівона Д.О.,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Браво» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

1. Короткий зміст доводів пред`явленого позову.

1.1. В листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та посилається на те, що 20 квітня 2017 року позивач підписав з ТОВ «Авіакомпанія Браво» договір позики, за яким відповідач зобов`язався надати грошові кошти в розмірі 267871 гривні, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути таку ж суму грошових коштів протягом 3 років з моменту їх отримання. 6 грудня 2019 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лілеєва М.М. вчинила виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №654, про стягнення з позивача на користь ТОВ «Авіакомпанія Браво» боргу за кредитним договором від 20 квітня 2017 року в розмірі 238800 гривень. Однак ОСОБА_1 не одержував від відповідача грошові кошти. Ця обставина свідчить про те, що договір позики взагалі є неукладеним. Крім того, позивач не отримував від ТОВ «Авіакомпанія Браво» жодного повідомлення про виникнення боргу за договором позики та його розмір. Ця обставина свідчить про те, що виконавчий напис був вчинений з порушенням порядку, передбаченого законом.

1.2. Тому ОСОБА_1 просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 6 грудня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лілеєвою М.М. та зареєстрований в реєстрі за №654, про стягнення з позивача на користь ТОВ «Авіакомпанія Браво» боргу за договором позики в розмірі 238800 гривень.

2. Інформація про рух цивільної справи.

2.1. Зі змісту протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 листопада 2020 року (а.с.14) вбачається, що цивільна справа за позовом, пред`явленим ОСОБА_1 , була розподілена судді Бориспільського міськрайонного суду Борцю Є.О.

2.2. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 17 листопада 2020 року (а.с.15-16) було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

2.3. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 29 січня 2021 року (а.с.68-69) підготовче провадження було закрито та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті. Крім того, у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лілеєвої М.М. було витребувано копію заяви ТОВ «Авіакомпанія Браво» про дострокове повернення ОСОБА_1 боргу за договором позики від 20 квітня 2017 року, а також докази на підтвердження направлення вказаного документа та отримання його позивачем.

3. Ставлення учасників судового процесу до пред`явленого позову.

3.1. ОСОБА_1 , його представник ОСОБА_2 не з`явились у судове засідання. Вони у встановленому законом порядку повідомлені про час та місце розгляду цивільної справи. Їх нез`явлення не перешкоджає розгляду цивільної справи.

3.2. Представник відповідача ОСОБА_3 не визнає позов та заперечує проти його задоволення. В обґрунтування своїх заперечень він посилається на те, що одержання позивачем грошових коштів підтверджується видатковими касовими ордерами. Ця обставина свідчить про те, що договір позики є укладеним. Крім того, ОСОБА_1 надсилалось повідомлення про порушення договору позики, в якому ТОВ «Авіакомпанія Браво» вимагало від позивача достроково повернути отриману ним позику. Ця обставина свідчить про дотримання передбаченого законом порядку вчинення виконавчого напису нотаріуса. Тому представник відповідача ОСОБА_3 просить суд відмовити у задоволен-ні позову.

4. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

4.1. 20 квітня 2017 року ОСОБА_1 підписав з відповідачем договір позики (а.с.8-11, 41-44), за яким ТОВ «Авіакомпанія Браво» зобов`язалось надати кредит в розмірі 267871 гривні, а позивач зобов`язався повернути таку ж суму грошових коштів протягом 3 років з моменту їх отримання.

4.2. 12 травня 2017 року через касу ТОВ Авіакомпанія Браво» позивачу були видані грошові кошти в розмірі 50000 гривень, 13 травня 2017 року – в розмірі 50000 гривень, 15 травня 2017 року – в розмірі 50000 гривень, 16 травня 2017 року – в розмірі 50000 гривень, 17 травня 2017 року – розмірі 40000 гривень, 18 травня 2017 року – в розмірі 27871 гривні. Загальний розмір грошових коштів, які відповідач передав ОСОБА_1 , становить 267871 гривню. Ці обставини підтверджуються копіями видаткових касових ордерів (а.с.45-50).

4.3. 6 грудня 2019 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лілеєва М.М. вчинила виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №654, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Авіакомпанія Браво» боргу за договором позики від 20 квітня 2017 року в розмірі 238800 гривень

4.4. Спірні правовідносини є комплексними та регулюються одночасно главою 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» підрозділу 1 «Договірні зобов`язання» розділу ІІІ «Окремі види зобов`язань» книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України, а також главою 14 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІІ «Правила вчинення нотаріальних дій» Закону України «Про виконавче провадження», главою 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року, та Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.

5. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.

5.1. Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним виключно з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

5.2. Згідно з ч.1 ст.1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватись на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

5.3. Відповідно до ч.1 ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

5.4. Згідно з ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

5.5. Відповідно до п.3.1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року, нотаріус вчиняє виконавчий напис: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року.

5.6. Згідно з п.3.5 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.

5.7. Відповідно до п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року, нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

5.8. Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

6.1. Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не подали жодного доказу на спростування достовірності видаткових касових ордерів, поданих відповідачем на підтвердження укладення договору позики. Тому суд критично оцінює посилання позивача та його представника ОСОБА_2 на те, що вказаний договір не був укладений. Цей довід учасників судового процесу не відповідає дійсності.

6.2. У зв`язку з тим, що останню частину позики ОСОБА_1 отримав 18 травня 2017 року, трирічний строк повернення ним позики закінчився лише 18 травня 2020 року. Порядок дострокового повернення позивачем позики регулюється п.7.1 договору позики від 20 квітня 2017 року (а.с.9, 42), відповідно до якого сума позики підлягає достроковому поверненню у будь-який момент дії цього договору у разі, коли позикодавець повідомив про це позичальника будь-яким способом у письмовій формі. У такому разі сума позики повинна бути повернута позикодавцю впродовж двох робочих днів з дня отримання такого повідомлення.

6.3. Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України представник відповідача ОСОБА_3 не подав жодного доказу на підтвердження того, що ТОВ «Авіакомпанія Браво» самостійно надіслало позивачу повідомлення про дострокове повернення позики. В матеріалах цивільної справи міститься копія листа приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лілеєвої М.М. №69/02-24 від 18 листопада 2019 року (а.с.94), копія накладної №0411629023291 від 18 листопада 2019 року (а.с.95) та копія опису вкладення у поштове відправлення (а.с.96), зі змісту яких вбачається, що 18 листопада 2019 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лілеєва М.М. надіслала ОСОБА_1 повідомлення відповідача про порушення умов договору позики (а.с.97-98), в якому ТОВ «Авіакомпанія Браво» вимагало від позивача дострокового повернення позики. Однак зі змісту довідки ф.20, розміщеної на конверті, в якому надсилалось поштове відправлення (а.с.100), вбачається, що повідомлення відповідача про дострокове повернен-ня позики не було вручено ОСОБА_1 . Ця обставина свідчить про те, що дводенний строк для повернення позивачем позики, передбачений абз.2 п.7.1 договору позики від 20 квітня 2017 року, не розпочався. Тому у ОСОБА_1 не виник обов`язок дострокового повернення позики.

6.4. Аналіз наведених обставин переконливо свідчить про те, що станом на 6 грудня 2019 року підстави для вчинення оспорюваного виконавчого напису про примусове стягнення з ОСОБА_1 боргу за договором позики були відсутні.

6.5. З огляду на це суд вважає, що з метою відновлення законності належить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 6 грудня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лілеєвою М.М. та зареєстрований в реєстрі за №654, про стягнення з позивача на користь ТОВ «Авіакомпанія Браво» боргу за договором позики в розмірі 238800 гривень.

7. Розподіл судових витрат.

7.1. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7.2. ОСОБА_1 сплатив судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок. Ця обставина підтверджується квитанцією №10675 від 12 листопада 2020 року (а.с.7). Пред`явлений ним позов задоволений в повному обсязі.

7.3. З огляду на це суд вважає, що з ТОВ «Авіакомпанія Браво» на користь позивача належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 840 гривень 80 копійок.

Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідаль-ністю «Авіакомпанія Браво» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 6 грудня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лілеєвою Мариною Михайлівною та зареєстрований в реєстрі за №654, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Браво» боргу за договором позики від 20 квітня 2017 року в розмірі 238800 гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Браво» на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 840 гривень 80 копійок.

Повний текст рішення суду складений 16 серпня 2021 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець