Рішення № 99499405, 09.09.2021, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/5216/21

Категорія 17

2/295/2364/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2021 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

в складі: головуючого судді Лєдньова Д.М.

при секретарі Вольській К.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Григорян Діани Гагіківни, приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Єфіменка Дениса Олеговича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

встановив:

Позивач звернувся в суд із позовом, в якому зазначив, що на виконанні у приватного виконавця Єфіменка Д.О. перебуває виконавче провадження ВП № 64932836 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» заборгованості в сумі 15 225,36 грн. на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. від 12.03.2021 року № 1689.

На думку позивача, виконавчий напис вчинено із порушенням вимог чинного законодавства, а тому не підлягає виконанню.

Так, виконавчий напис вчинено на підставі положень Закону України «Про нотаріат» та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 року.

Оскільки Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017 року визнав незаконною та не чинною постанову КМУ № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якими вносились зміни до вищевказаного Переліку, застосування даного пункту при вчинені виконавчого напису є неправомірним.

Крім того, видача виконавчого напису відбулась на підставі договору від 17.09.2020 року, який фактично позивачем не підписувався.

Позивач вказує на порушення приватним нотаріусом вимог ст.ст. 87-89 Закону України «Про нотаріат» та необхідність визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Одночасно позивач просить вирішити питання про відшкодування судових витрат - витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 6500,00 грн.

Ухвалою суду від 28.04.2021 року позов забезпечено шляхом зупинення виконання оскаржуваного виконавчого напису.

Згідно ухвали від 16.08.2021 року по справі відкрите спрощене позовне провадження.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено на правові підстави вчинення правочину, умови договору, дотримання нотаріусом вимог чинного законодавства при вчиненні виконавчого напису.

Також, відповідачем надано заяву про зменшення витрат на професійну правничу допомогу з врахуванням неспівмірності розміру витрат за критеріями складності справи.

В судове засідання представником позивача подано заяву про можливість слухання справи у його відсутності.

Інші учасники про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Судом встановлено наступні обставин.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. 12.03.2020 року вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі № 1689, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» заборгованості за договором від 17.09.2020 року, що виникла за період з 17.10.2020 року по 25.02.2021 року в сумі 14 275,00, з них: 2500,00 грн. - заборгованості за сумою кредиту; 11 775,00 грн. - заборгованості за відсотками.

З урахуванням плати за вчинення виконавчого напису вказано про звернення стягнення на суму 15 225,00 грн.

Напис вчинено на підставі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 року.

Відповідно до ст.ст. 87-88 закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Суд зауважує на помилковому застосуванні при вчинені виконавчого напису пункту 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172.

Ним визначено, що для одержання виконавчого напису за кредитними договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Вказаний пункт внесено в зміст переліку документів на підставі п.2 «Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 662. («Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин»)

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України N 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, зокрема, п.2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

За таких обставин, суд погоджується з твердженням позивача з приводу безпідставного застосування нотаріусом пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в редакції, що визначали перелік документів у стягненні заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 в редакції від 29.11.2001 року.

Для одержання виконавчого напису згідно даної редакції подаються: оригінал нотаріально посвідчено угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника.

Суд звертає увагу, що укладений між сторонами договір кредиту нотаріально не посвідчувався.

Надаючи оцінку всім доказам у взаємному зв`язку, суд приходить до висновку, що наведені позивачем обставини в обгрунтування заявлених вимог є достатніми для визнання таких вимог виправданими, а тому, з огляду на вищезазначені порушення, допущені при вчиненні виконавчого напису, яким суд вважав необхідним надати оцінку у їх повній сукупності, позов підлягає до задоволення.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом вставлено, що 05.04.2021 року між позивачем та адвокатом Ярошем В.В., який діє на підставі свідоцтва про справо на заняття адвокатською діяльність серії ЖТ № 000723, укладено договір № 27/21 про надання професійної правничої допомоги з визначенням розміру гонорару - 6500,00 грн.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру (а.с. 10) наведена сума фактично сплачена позивачем.

Приймаючи до уваги підтверджені відомості про існування правовідносин між позивачем та адвокатом в сфері надання професійних правничих послуг для захисту та відновлення порушених прав особи, оплату погодженої між таким учасниками грошової суми як гонорару, виходячи зі співмірності розміру витрат із складністю справи та обсягом участі адвоката у реалізації процесуальних прав та обов`язків, суд вважає необхідним стягнути відповідну суму з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 141, 258-279 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1689, вчинений 12.03.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною, про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» (ід. код 41146462, адреса місцезнаходження: м. Київ, Бульвар Вацлава Гавела, 4, оф. 520), заборгованості в сумі 15 225,00 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правнчу допомогу в сумі 6500,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» на користь держави судови й збір в сумі 908,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Д.М.Лєдньов