Рішення № 99499182, 06.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року Справа № 160/8737/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2021 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради в призначенні ОСОБА_1 державної соціальної допомоги на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2005 року № 261;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради призначити та виплачувати з 04.03.2021 року державну соціальну допомогу на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребую постійного стороннього догляду, в розмірі, визначеному Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2005 року № 261.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2021 року позовна заява була залишена без рух та позивачу наданий строк для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 року відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 14.07.2021 року, відповідно до ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 року продовжений строк розгляду справи на 30 днів та витребувані від відповідача додаткові докази.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому, згідно висновку лікарсько-консультативної комісії, виданого КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Павлоград» від 03.02.2021 року, вона потребує стороннього догляду, як невиліковна хвора та є такою, що втратила можливість самостійного пересування і самообслуговування. Зазначає, що проживає разом із непрацездатною донькою, яка є інвалідом другої групи. 04.03.2021 року вона звернулася до відповідача із заяви про призначення соціальної допомоги на догляд, проте їй було відмовлено в цьому з посиланням на те, що її донька отримує компенсацію за надання соціальних послуг, а отже відсутні підстави для призначення допомоги на догляд. Разом з тим, 05.01.2021 року її донька відмовилась від отримання компенсації, що не враховано відповідачем. Вважаючи відмову у призначенні допомоги на догляд особи неправомірною, вимушена звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

03.08.2021 року до суду від відповідача надійшов письмовий відзив, в якому представник просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачу відмовлено у призначенні допомоги на догляд, оскільки встановлено, що її донька перебуває на обліку в Управлінні як отримувач компенсаційних виплат фізичній особі, яка надає соціальні послуги. Отже, відповідно до п. 15 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд, затвердженого постановою КМУ № 261 від 02.04.2005 року, у відповідача відсутні правові підстави для призначення допомоги на догляд. Крім того, позивачем при поданні заяви 04.03.2021 року приховано факт наявності у неї працездатних родичів, які зобов`язані за законом її утримувати, вказана обставина також виключає можливість призначення та отримання державної соціальної допомоги на догляд.

16.08.2021 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що її донька дійсно отримувала допомогу, але 05.01.2021 року надала заяву про припинення виплат, як особі, яка надає соціальні послуги, однак відповідач не відреагував на цю заяву та продовжував здійснювати виплату. Щодо наявності онуків зазначила, що вони не можуть надавати матеріальну допомогу.

19.08.2021 року до суду надійшли заперечення відповідача, в яких представник послався на те, що донька позивача – ОСОБА_2 не подавала заяву від 05.01.2021 року про відмову від виплат, а в матеріалах справи наявні інші заяви від 27.01.2021 року, від лютого 2021 року та 12.03.2021 року, а тому компенсація продовжує нараховуватися. Щодо онуків позивача, представник просила направити запит до відділу РАЦС по Павлоградському, Юр`ївському районах та місту Павлограду Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо підтвердження родинних відносин між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Враховуючи, що наявність у ОСОБА_1 онуків - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не оспорується позивачем, тобто ці обставини визнані учасниками справи, відповідно до положень ч. 1 ст. 78 КАС України, ці обставини не підлягають доказуванню, а отже у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів суд вважає за необхідне відмовити.

01.09.2021 року позивачем подана уточнена позовна заява, в якій остання змінює період з якого просить призначити та виплачувати державну соціальну допомогу, визначену Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2005 року № 261, в редакції постанови від 29.07.2020 року № 663, а саме: замість з 04.03.2021 року здійснювати виплату з 30.12.2020 року.

Враховуючи завдання адміністративного судочинства, визначенні ст. 2 КАС України, а також враховуючи положення ст.ст. 6, 9 КАС України, суд вважає на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин у справі прийняти уточнену позовну заяву, оскільки позивачем лише змінено період з якого вона просить проводити соціальну допомогу, що не впливає на предмет та підстави позову.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 04.03.2021 року звернулася до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради із заявою про призначення державної соціальної допомоги на догляд.

Проте, рішенням Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради від 24.03.2021 року, останній відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги на догляд, оскільки за здійснення догляду виплачується компенсація за надання соціальної послуги ОСОБА_2 .

При цьому, суд зазначає, що посилання відповідача у відзиві та позивача у відповіді на відзив на інші підстави відмови в межах даної справи (наявність працездатних онуків у позивача) судом не досліджуються, оскільки виходять за межі предмету та підстав позову.

Отже, спір між сторонами виник з підстав неправомірної відмови в наданні державної соціальної допомоги на догляд.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до вступної частини Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2005 року № 261 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд» (далі- Порядок) установити, що призначення і виплата державної соціальної допомоги на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду, з 1 січня 2020 року здійснюється за заявами осіб, які звернулися за призначенням такої допомоги до 1 листопада 2020 року.

Підпунктом 6 пункту 13 Порядку визначено, що державна соціальна допомога на догляд (далі - допомога на догляд) призначається одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду та одержують пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» або Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а згідно підпункту 2-1 пункту 18 в розмірі 40 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до п. 16 Порядку особам, які одержують надбавку до пенсії на догляд, за бажанням замість зазначеної виплати може бути призначена допомога на догляд.

Відповідно до п. 21 Порядку для призначення допомоги на догляд особи, зазначені у підпунктах 4-6 пункту 13 цього Порядку, подають документи, передбачені абзацами другим - десятим пункту 10 цього Порядку, та висновок ЛКК (для осіб, які потребують постійного стороннього догляду).

Органи соціального захисту населення додають до заяви довідку про вид, розмір пенсії і період, на який вона призначена (згідно з електронною базою даних про одержувачів пенсії).

У разі відсутності зазначеної інформації на дату подання заяви в електронній базі даних про одержувачів пенсії та у разі звернення за призначенням допомоги на догляд замість надбавки на догляд органи соціального захисту населення додають до заяви витребувану від органів, які призначили особі пенсію, відповідно довідку про вид, розмір пенсії і період, на який вона призначена, та довідку - атестат про припинення виплати раніше призначеної надбавки на догляд.

Згідно п. 23 Порядку допомога на догляд призначається з дня звернення за допомогою, яким вважається день прийняття органом, що призначає допомогу, заяви з усіма необхідними документами. У разі коли до заяви про призначення допомоги на догляд додано не всі необхідні документи, заявнику повідомляється, які документи необхідно додати. У разі подання решти документів не пізніше трьох місяців з дня відправлення повідомлення про необхідність їх подання днем звернення вважається день прийняття або відправлення заяви про призначення такої допомоги.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 03.03.2021 року позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення соціальної допомоги одиноким особам, які не мають працездатних родичів.

При цьому, 01.03.2021 року ОСОБА_1 заповнила декларацію про доходи та майновий стан осіб, які вернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, в якій зазначила членом сім`ї доньку – ОСОБА_2 .

Згідно довідки № 069 від 03.02.2021 року позивач за станом здоров`я потребує стороннього догляду, як невиліковно хвора та втратила можливість пересування і самообслуговування.

Однак, рішенням від 24.03.2021 року останній відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги на догляд, оскільки її донька – ОСОБА_2 отримує компенсацію за надання соціальної послуги, що підтверджується заявою ОСОБА_2 від 27.12.2017 року про призначення компенсації, як фізичній особі, яка надає соціальні послуги, рішенням про призначення ОСОБА_2 виплати компенсації від 09.01.2018 року, довідкою від 19.07.2021 року про отримання ОСОБА_2 з 26.12.2016 року по теперішній час відповідної компенсації.

При цьому, з доказів, наявних в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_2 31.12.2020 року подала заяву про призначення допомоги, яка містить виправлення.

Так, спочатку була позначка, що заява подана з приводу призначення державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, а саме: на догляд одиноким малозабезпеченим особам, які за висновком ЛКК закладом охорони здоров`я потребують постійного стороннього догляду (крім інвалідів І групи).

Однак, ця позначка була закреслена та проставлена нова навпроти графи «призначення компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги».

Також, позивачем, надана заява від 05.01.2021 року на підтвердження відмови ОСОБА_2 від отримання компенсації, як фізичній особі, яка надає соціальні послуги, в якій остання просить «призначити (слово закреслено) зупинити допомогу (компенсацію, як фізичній особі, яка надає соціальні послуги) з 01.12.2020 року та призначити допомогу (компенсацію фізичній особі, яка надає соціальні послуги на непрофесійній основі) з 01.12.2020 року за новим порядком.

При цьому, відповідач заперечує отримання даної заяви, а позивачем не надано доказів, які б свідчили про отримання відповідачем даної заяви ОСОБА_2 .

З поданих відповідачем доказів вбачається, що тричі протягом січня – березня 2021 року ОСОБА_2 зверталася до відповідача із заявами, в яких просила не розглядати її заяви від 31.12.2020 року та 15.02.2021 року у зв`язку з тим, що вона переоформлює своїй матері ОСОБА_1 надбавку до пенсії.

Пунктами 11, 12 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 859 від 23.09.2020 року, яка 25.09.2020 року набрала чинності визначені підстави для припинення та тимчасового зупинення виплати компенсації.

Відповідно до п. 12 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 859 від 23.09.2020 року, яка 25.09.2020 року набрала чинності, у разі виникнення обставин, внаслідок яких припиняється догляд, фізична особа, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію, зобов`язана в десятиденний строк письмово повідомити про це структурним підрозділам, що здійснюють її виплату. Виплата компенсації припиняється з місяця, що настає за тим, у якому сталися зміни.

З урахуванням змісту заяви від 31.12.2020 року (отримання компенсації, як фізичній особі, яка надає соціальні послуги) та поданих протягом січня-березня 2021 року вищевказаних заяв, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 повідомила відповідача про небажання отримувати компенсаційну виплату, зазначивши про причини.

Разом з тим, нарахування компенсації продовжується, що не заперечується відповідачем та вбачається із заяви ОСОБА_2 , яка подана 19.04.2021 року (вхідний номер 318 від 19.04.2021 року), в якій вона просить роз`яснити підстави виплати компенсації, оскільки вона відмовилась від її отримання.

Відповідно до п. 46 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2005 року № 261 орган, що призначає допомогу, перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про заявника даним паспорта громадянина України та іншим документам, здійснює попередню правову оцінку змісту і належного оформлення поданих документів, засвідчує їх копії.

Відповідно до п. 23 Порядку у разі коли до заяви про призначення допомоги на догляд додано не всі необхідні документи, заявнику повідомляється, які документи необхідно додати. У разі подання решти документів не пізніше трьох місяців з дня відправлення повідомлення про необхідність їх подання днем звернення вважається день прийняття або відправлення заяви про призначення такої допомоги.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем під час винесення рішення від 24.03.2021 року не було в повному обсязі з`ясовано всі обставини (з у рахуванням суперечностей, які містяться як в заяві ОСОБА_2 від 31.12.2020 року (виправлення), так і не дана оцінка її заявам за січень – березень 2021 року з проханням не розглядати заяву від 31.12.2020 року), не здійснена попередня правова оцінка належного оформлення поданих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 документів, у зв`язку з чим висновок про відмову в призначені державної соціальної допомога на догляд є передчасним, і рішення від 24.03.2021 року про відмову Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради в призначенні позивачу державної соціальної допомоги на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду підлягає скасуванню.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення вимог в частині зобов`язання Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради призначити та виплачувати державну соціальну допомогу на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду, оскільки під час розгляду справи встановлена наявність у позивача працездатних онуків, що при новому розгляді відповідачем заяви ОСОБА_1 від 04.03.2021 року призначення допомоги може вплинути на рішення суб`єкту владних повноважень з огляду на положення пункту 4 Порядку.

Враховуючи, що питання призначення допомоги відноситься до дискреційних повноважень відповідача, і суд не може перебирати на себе ці повноваження (Постанова Верховного Суду № 815/5485/14 від 26.07.2019 року), з метою ефективного захисту прав позивачки, враховуючи принципи змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд вважає за можливе вийти за межі заявлених позовних вимог та зобов`язати Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , що надійшла 04.03.2021 року про призначення державної соціальної допомоги на догляд.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді у період з 18.08.2021 року по 03.09.2021 року у відпустці, текст рішення суду складений першого робочого дня - 06.09.2021 року.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Центральна, буд. 47, код ЄДРПОУ 03192170) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради від 24.03.2021 року в призначенні ОСОБА_1 державної соціальної допомоги на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2005 року № 261.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , що надійшла 04.03.2021 року про призначення державної соціальної допомоги на догляд.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець