Ухвала суду № 99498292, 19.08.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/29172/21

Провадження № 1-кп/761/2777/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі - головуючого судді Циктіча В.М., за участі секретаря судового засідання Вергелес Л.В., прокурора Садигова С.А., обвинуваченої ОСОБА_1 , захисника Сініченка І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120 211 001 000 021 09 від 30.05.2021, у якому

гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Харкова, громадянка України, українка, з середньою освітою, офіційно не працевлаштована, перебуває у зареєстрованому шлюбі, зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , судима,

обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 314, ч. 1 ст. 315 КПК України у разі, якщо відсутні підстави для прийняття інших рішень, суд у підготовчому судовому засіданні призначає судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Прокурор вважав за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду, вважаючи вказаний процесуальний документ таким, що відповідає вимогам ст. 291 КПК. Крім того, державний обвинувач просив застосувати до обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачена може вчинити дії, спрямовані на переховування від суду, продовжити злочинну діяльність чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Захисник та обвинувачена не заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розгляду, однак просили відмовити у застосуванні до обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначаючи, що наведені державним обвинувачем ризики необґрунтовані, оскільки наміру переховуватись чи іншим чином перешкоджати судовому розгляду кримінального провадження обвинувачена не має.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, дійшов висновку про таке.

Інкриміноване обвинуваченій кримінальне правопорушення мало місце на території Шевченківського району м. Києва, тобто кримінальне провадження підсудне суду, на розгляд якого надійшло.

Статтею 314 КПК визначено, що обвинувальний акт повертається прокурору у разі невідповідності цього документу вимогам КПК.

Відповідно до ст. 291 КПК обвинувальний акт має містити, серед іншого, викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

З огляду на зазначене, суд вважає, що прокурором дотримані вимоги ст. 291 КПК, обвинувальний акт містить дані, обов`язкова наявність яких визначена законом.

Відповідно до ч.1 ст.22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, у силу ч.6 цієї статті суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

На підставі вказаних засад кримінального провадження, а також згідно з ч.2 ст.318 КПК, суд, з`ясовуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вважає, що такими особами мають бути прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, обвинувачена, її захисник та представник потерпілого ТОВ «РУШ».

Вирішуючи питання щодо застосування до обвинуваченої запобіжного заходу, суд бере до уваги, що частиною 1 статті 194 КПК на суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов`язок встановити існування таких складових:

- чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

- чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК;

- чи не є достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Водночас Главою 28 КПК визначено, що судовий розгляд кримінального провадження здійснюється з метою встановлення, чи доведена вина особи поза розумним сумнівом. Тобто, оцінка обґрунтованості підозри на цій стадії судового провадження виключається.

Таким чином, суд, розглядаючи питання щодо доцільності подальшого тримання особи під вартою, має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи, а також, чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Зокрема, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі до 5 років, що може свідчити про наявність ризику вчинення обвинуваченою дій, спрямованих на ухилення від суду.

Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, її моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.

Характер інкримінованого підозрюваній злочину, що вчинений з метою власного збагачення, наявність у обвинуваченої незнятих та непогашених судимостей, вказують на антисоціальну спрямованість обвинуваченої, що дає підстави для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_1 .

Крім того, враховуючи, що обвинувачена не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців, тобто тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити її від вчинення дій з метою переховування, суд вважає, що наведений вище ризик є актуальним.

Також не виключено, що обвинувачена може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки остання не має офіційного та стабільного джерела доходу, отже не виключено, що здійснення злочинної діяльності було єдиним способом отримання доходу ОСОБА_1 .

Сукупність викладеного, приводить суд до переконання, що доводи сторони обвинувачення про відсутність підстав для застосування до обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу є обґрунтованими.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК суд має право визначити розмір застави до особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 9, 22, 177, 182, 183, 194, 291, 309, 314, 315, 334 КПК України, суд

у х в а л и в :

Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням гр. ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України призначити на 15.00 год. 30.08.2021 у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду м. Києва за адресою - м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-А.

Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжний заходу у виді тримання під вартою строком по 17 жовтня 2021 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн.

Застава може бути внесена обвинуваченою, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, розрахунковий рахунок № UA 128201720355259002001012089, призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на обвинувачену такі обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- повідомляти суд про зміну свого місця перебування;

- здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави, однак на строк, що не перевищує строк досудового розслідування.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Про час та місце судового розгляду повідомити сторони кримінального провадження.

Забезпечення присутності під час судового розгляду свідків обвинувачення покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в частині рішення щодо продовження тримання гр. ОСОБА_1 під вартою упродовж п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя В.М. Циктіч