Ухвала суду № 99497821, 09.09.2021, Оболонський районний суд міста Києва

09.09.2021 Справа № 756/13666/21

Справа №756/13666/21

Провадження №2-з/756/352/21

У Х В А Л А

про забезпечення позову

09 вересня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Тихої О.О.,

за участі секретаря - Кренджеляк А.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович, про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася з даним позовом до суду, в якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 08.07.2021 між ТОВ «Кей-Колект» та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобит С.О.; скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Легкобит С.О. про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, номер запису про право власності 59184216 від 08.07.2021.

Одночасно з вказаною позовною заявою позивач подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборони ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо розпорядження вказаною квартирою, у тому числі шляхом її відчуження на підставі договорів купівлі-продажу, дарування, міни, інших правочинів, що передбачають передачу прав володіння та/або користування та/або розпорядження вказаною квартирою на користь третіх осіб.

В обґрунтування заяви позивач зазначає про те, що за договором про надання споживчого кредиту № 11333486000 від 15.04.2008, укладеного між нею та АКІБ «УкрСиббанк», їй був наданий кредит у розмірі 160 000 доларів США на придбання нерухомого майна.

На підставі договору купівлі-продажу квартири від 15.04.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., вона придбала нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .

У забезпечення виконання зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту 15.04.2008 між АКІБ «УкрСиббанк» та позивачем було укладено договір іпотеки, за умовами якого позивач передала в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 .

На теперішній час позивач зареєстрована та проживає у вказаній квартирі на законних підставах, про що свідчить постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2015 року у справі №826/15319/15, якою її позовні вимоги задоволено, визнано протиправними дії Оболонського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; скасовано рішення Оболонського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві від 23.04.2015 року про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язано Оболонський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві вчинити дії щодо поновлення реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, на даний час у провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа № 756/5293/21 за позовом ТОВ «Кей-Колект» до неї, третя особа: Київська міська державна адміністрація, про виселення.

Проте, 08.07.2021 між ТОВ «Кей-Колект» та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

На думку заявника, під час укладення вказаного договору купівлі-продажу квартири сторонами не було додержано вимог, встановлених ст. 203 ЦК України, зокрема, у продавця - ТОВ «Кей-Колект», не було необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення такого договору; деякі пункти, зокрема, п.п. 5,6 договору, у яких зазначено, що відчужувана квартира була попередньо оглянута покупцем ОСОБА_3 та щодо квартири не ведуться судові спори, не відповідають дійсності, у зв`язку з чим у позивача є обґрунтовані сумніви щодо законності оскаржуваного правочину, а оскаржуваний правочин, на думку заявника, укладено з метою виселення її зі спірного нерухомого майна та зняття з реєстраційного обліку.

За вказаних обставин просить заяву про забезпечення позову задовольнити, оскільки у разі незастосування заходів забезпечення позову існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що у провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 756/5293/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 , третя особа - Київська міська державна адміністрація, про виселення.

У зв`язку з укладенням 08.07.2021 між ТОВ «Кей-Колект» та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , внаслідок чого змінився власник квартири, ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19.08.2021, на підставі ст. 55 ЦПК України, до участі у справі в якості позивача залучено правонаступника ТОВ «Кей-Колект» - ОСОБА_3 .

07.09.2021 ОСОБА_1 , яка зареєстрована та проживає у спірній квартирі АДРЕСА_1 , звернулася до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «Кей-Колект», ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит С.О., про визнання договору купівлі-продажу квартири від 08.07.2021 недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 .

Відповідно до частин 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Як роз`яснено у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2009 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, та доводи заяви про забезпечення позову. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженні майном.

Враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

Також суд враховує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.

Таким чином, враховуючи те, що між сторонами дійсно виник спір з приводу нерухомого майна, з урахуванням підстав та змісту позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересам сторін, беручи до уваги, що подальше відчуження вказаного майна призведе до ускладнення захисту прав позивача, суд вважає, що у даному випадку необхідним та достатнім видом забезпечення позову буде заборона відчуження квартири АДРЕСА_1 її власником ОСОБА_3 , оскільки невжиття такого заходу забезпечення позову може призвести до подальшого відчуження спірного об`єкта нерухомості будь-яким способом, не забороненим законом, що у разі задоволення позову призведе до нових спорів між особами, за якими буде зареєстровано право власності на спірний об`єкт нерухомого майна, та позивачем, а також можливим порушенням їх прав як законних набувачів.

В іншій частині заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович, про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - задовольнити частково.

Заборонити відчуження квартири АДРЕСА_1 у будь-який спосіб, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 08.07.2021, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіславом Олександровичем, зареєстрованого у реєстрі за №1706 (номер запису про право власності 42895327).

В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

Копію ухвали для відома направити учасникам справи.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О.О.Тиха