Рішення № 99497097, 07.09.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/7607/21

Провадження № 2/727/2290/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року Шевченківський районний суд м.Чернівців в складі:

головуючого судді: Одовічен Я.В.

за участю секретаря: Семенишина І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , в інтересах якої діє ОСОБА_12 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з вказаною вище позовною заявою до ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , в інтересах якої діє ОСОБА_12 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Посилалися на те, що вони є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданого 14.02.1997 року Представництвом Фонду державного майна України в м.Чернівці, свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого 27.12.2012 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Половинською О.Б., за реєстром №3637.

В житловому будинку зареєстровані донька співвласника ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та члени її сім`ї.

З 2009 року ОСОБА_12 з доньками виїхали на постійне місце проживання в Російську Федерацію, Республіка Саха, м.Якутськ, з того часу вони в будинок не поверталися, в ньому не проживали, їх речі в будинку відсутні.

Реєстрація місця проживання ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 за адресою АДРЕСА_1 перешкоджає їм у реалізації повноважень власника.

Просили позов задовольнити, визнати ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, а саме: будинком АДРЕСА_1 .

Відповідачами відзиву на позов подано не було.

Представник позивачів адвокат Дороган І.Г. у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності та відсутності позивачів, позов підтримала.

Відповідачі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_11 у судове засідання не з`явилися, подали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги визнають у повному обсязі та не заперечують, щодо їх задоволення.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився. Подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та просив при вирішенні справи врахувати інтереси неповнолітніх дітей.

Згідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 14.02.1997 року, виданого Представництвом Фонду державного майна України в м.Чернівці будинок по АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 (а.с.26).

Статтею 383 ЦК України визначено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Відповідачі ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 319 Цивільного кодексу України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.156 ЖК УРСР з урахуванням положень ч.1 ст.405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом із ним у будинку (квартирі), що йому належать, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.

Статтею 405 Цивільного кодексу України визначено, що член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад 1 рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Як роз`яснив Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.33 постанови від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», застосовуючи положення ст.391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.

Відповідно до положень ст. ст. 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані, на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду України № 6-158цс14 від 5 листопада 2014 року.

У позасудовому порядку спір між сторонами вирішено не було, у зв`язку з чим наявне оспорене право позивача використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб, за захистом якого вона змушена була звернутися до суду.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 319, 405 ЦК України ст.ст. ст.ст. 4, 5, 10, 18, 133, 259, 263-265, 273 ЦПК України суд ,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - задовольнити.

Визнати ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 - такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, а саме: будинком АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Одовічен Я.В.