Ухвала суду № 99494894, 08.09.2021, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/1264/21 Провадження № 1-кп/613/128/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2021 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сеник О.С.,

за участі секретаря Макушинської О.В.,

прокурора Караванського Б.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників Поліканова А.М., Наджафова Ф.О. огли,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові кримінальне провадження № 12021220220000015 від 11.01.2021 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гусарівка Балаклійського району Харківської області, українця, громадянина України, депутата Богодухівської міської ради Харківської області VIІI скликання, не працюючого, з повною загальною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Кручик, Богодухівського району, Харківської області, громадянина України, з базовою загально-середньою освітою, неодруженого, працюючого вальщиком лісу у ФОП ОСОБА_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Петропавлівка Богодухівського району Харківської області, громадянина України, українця, із повною загально-середньою освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Петропавлівка Богодухівського району Харківської області, громадянина України, українця, з базовою загально-середньою освітою, неодруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , раніше неодноразово судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Богодухівського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України.

01.09.2021 після підготовчого судового засідання прокурором через канцелярію суду було подано клопотання про покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30.07.2021 відносно обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.08.2021, з можливістю внесення застави з покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. У подальшому за ОСОБА_1 було внесено заставу та його було звільнено з-під варти, на даний час відносно нього діє запобіжний захід у вигляді застави. Прокурор вважає, що зібрані під час досудового розслідування докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.4 ст. 246 КК України, та підтверджують наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, прокурор стверджує про наявність ризику переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, що свідчить про можливість втечі обвинуваченого з метою ухилення від кримінальної відповідальності; ризику знищення, схову та спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_1 з метою уникення кримінальної відповідальності та покарання може вчинити дії, спрямовані на знищення доказів у кримінальному провадженні; ризику незаконно впливати на представника потерпілого, свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, з метою ненадання ними показань, які б підтверджували причетність ОСОБА_1 до інкримінованого злочину або для зміни раніше наданих ними показань, оскільки всі вони є місцевими мешканцями та їх анкетні відомості та адреси відомі обвинуваченому; ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки під час обшуку на території комплексу, належного ОСОБА_1 , було виявлено автомобілі, на які судом було накладено арешт та які передано на відповідальне зберігання іншим особам; ризику вчинення нового кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується в організації вчинення тривалого кримінального правопорушення у сфері довкілля, що вказує на систематичний характер його протиправної поведінки. Вказує, що на даний час слід вирішити питання щодо покладення на обвинуваченого процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки строк їх дії визначався слідчим суддею до 18.08.2021. Враховуючи викладене, просить суд покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 виконання наступних обов`язків строком на два місяці: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатись із місця проживання в Харківській області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електроний засіб контролю.

Крім того, 01.09.2021 після підготовчого судового засідання прокурором було подано два клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у яких прокурор просить застосувати відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, із забороною залишати з 19 год. до 06 год. наступного дня місце проживання, а також покласти на обвинувачених наступні обов`язки : прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися за межі Богодухівського району Харківської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи.

В обґрунтування клопотання прокурор вказує на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.4 ст.246 КК України, та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України (ризику переховуватися від органів досудового слідства та суду, ризику знищення, спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, а також речей і документів, на яких залишилися сліди вчинення злочину, ризику незаконного впливу на представника потерпілого та свідків, ризику вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, в якому вони обвинувачуються).

Крім того, 08.09.2021 захисником Полікановим А.М. було подано клопотання про повернення заставодавцю суми застави в розмірі 181600 грн., внесеної на підставі ухвали Харківського апеляційного суду від 09.08.2021 відносно ОСОБА_1 , в обґрунтування якого зазначено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в сумі 794500 грн., строк дії ухвали визначено - до 18.08.2021 включно. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 09.08.2021 ухвалу слідчого судді скасовано в частині визначення розміру застави та визначено розмір застави у 181600 грн.. 09.08.2021 було внесено цю суму застави, і ОСОБА_1 звільнено з СІЗО. З моменту внесення суми застави ОСОБА_1 жодних покладених на нього обов`язків не порушував, з`являвся за кожною вимогою суду. Оскільки з 19.08.2021 запобіжний захід у вигляді застави припинив свою дію, з клопотанням про звернення застави в дохід держави прокурор чи слідчий не звертались, з посиланням на ч.11 ст.182 КПК України стверджує про наявність підстав для повернення заставодавцю суми внесеної застави.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявлені ним клопотання підтримав. Вказав, що в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_2 працює в нічний час, а обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту не перешкодить йому працювати. Позитивна характеристика ОСОБА_2 не є підставою вважати відсутніми ризики, зазначені у клопотанні. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дійсно є місцевими мешканцями та знайомі зі свідками по справі, тому є ризик незаконного впливу обвинувачених на свідків та представника потерпілого. Враховуючи викладене, вважає, що у поданих клопотаннях повністю обґрунтовано необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та ці клопотання підлягають задоволенню. Щодо клопотання про покладення на ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, вказав, що у цьому клопотанні повністю обґрунтовано наявність ризиків, передбачених п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, ризику незаконного впливу на свідків та представника потерпілого, а також ризику перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки у домоволодінні ОСОБА_1 були виявлені автомобілі, на які було накладено арешт ухвалою суду та які були передані на зберігання іншим особам.

Щодо клопотання захисника про повернення застави зазначив, що це клопотання є передчасним, оскільки це питання повинно розглядатися при ухваленні остаточного рішення по справі, крім того, для об`єктивного вирішення цього питання необхідне врахування думки представника потерпілого щодо наявності у потерпілого претензій майнового характеру до обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Поліканов А.М. в підготовчому судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора про покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Захисник пояснив, що підозра у вчиненні тяжкого злочину сама по собі не свідчить про намір переховування від суду, натомість, обвинувачений з`являвся на кожен виклик суду та має намір з`являитися і надалі з метою відстоювання своєї правової позиції. Вказав, що жодних спроб залишити своє місце мешкання ОСОБА_1 не здійснив, належним чином виконував свої процесуальні обов`язки. Враховуючи викладене, стверджує про відсутність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Крім того, зазначив, що за період досудового розслідування, яке тривало з січня 2021 року, органом досудового розслідування були зібрані всі можливі докази вчинення кримінального правопорушення, наразі обвинувальний акт направлено до суду, а тому ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України, в даному випадку відсутній. Твердження про наявність інших ризиків, на які вказував прокурор, зокрема, ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків, або перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - жодним чином не обґрунтовані. Враховуючи викладене, вважає, що достатнім є покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язку з`являтися за вимогою суду.

Обвинувачений ОСОБА_2 та захисник Наджафов Ф.О. огли в підготовчому судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Пояснили, що ОСОБА_2 раніше не судимий, працює за трудовим договором, за місцем роботи характеризується позитивно, має родину, з часу внесення відомостей відносно нього до Єдиного реєстру досудових розслідувань жодного разу не ухилявся від виконання процесуальних обов`язків. Враховуючи викладене, вважає, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, в даному випадку відсутні, та застосування судом до ОСОБА_2 особистого зобов`язання буде достатнім для забезпечення ним належного виконання процесуальних обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Зазначив, що наміру ухилення від суду, втечі або спотворення будь-яких доказів у кримінальному провадженні, він не має. Єдиними учасниками кримінального провадження, з якими він знайомий, є обвинувачені у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Вказав, що має родину та двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 . Враховуючи викладене, проти обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно нього - заперечував.

Представник потерпілого в підготовче засідання не прибув вдруге, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином, клопотання про відкладення підготовчого судового засідання не подав.

Враховуючи, що частиною 11 статті 182 та статтею 194 КПК України не передбачено обов`язкової присутності представника потерпілого під час розгляду питань про обрання запобіжного заходу відносно обвинувачених, а також про повернення внесеної застави, суд вважає за можливе розглянути вказані клопотання прокурора та захисника за відсутності представника потерпілого.

Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовче судове засідання не прибув, про дату, час та місце підготовчого судового засідання повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотаннь, доводи як з боку обвинувачення, так і зі сторони захисту, зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 5 статті 194 КПК України передбачено, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Надаючи оцінку клопотанню прокурора про покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, суд зазначає наступне.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30.07.2021 застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на 60 днів - тобто до 18.08.2021 включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначено суму застави у розмірі 794500 грн., які необхідно внести до спливу терміну тримання під вартою.

Постановлено при внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити, та в разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатись із місця проживання в Харківській області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електроний засіб контролю.

Роз`яснено обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Встановлено строк дії даної ухвали з 30 липня 2021 року по 18 серпня 2021 року включно.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Суд зауважує, що жодною нормою КПК України не передбачено можливості подання прокурором самостійного клопотання про покладення на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та не надано суду процесуальних повноважень щодо розгляду питання про покладення на обвинуваченого таких обов`язків окремо від питання про обрання запобіжного заходу.

Як зазначалось вище, обов`язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, вже були покладені на обвинуваченого ухвалою суду про обрання запобіжного заходу від 30.07.2021, яка в цій частині не змінена і не скасована.

Доводи прокурора про те, що наразі сплив строк дії цих обов`язків, оскільки закінчився строк дії ухвали Київського районного суду м. Харкова - до 18.08.2021 включно, суд вважає помилковими, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 197 цього Кодексу.

З викладеного вбачається, що строк дії з 30.07.2021 по 18.08.2021 визначено ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30.07.2021 саме для запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Запобіжний захід у вигляді застави за своєю суттю є безстроковим та діє протягом всього строку досудового розслідування та розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою .

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Частиною 3 статті 182 КПК України передбачено, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання.

У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Згідно з ч. 6 ст. 182 КПК України з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

За приписами ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

З викладеного вище вбачається, що строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України розпочинає свій перебіг одночасно з початком дії запобіжного заходу у вигляді застави, тобто, з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти, та не може перевищувати двох місяців.

Судом встановлено, що заставу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 в розмірі, визначеному ухвалою Харківського апеляційного суду від 09.08.2021 по справі № 953/14500/21 було внесено 09.08.2021, обвинувачений був звільнений з-під варти 09.08.2021, а відтак, саме з цієї дати розпочався перебіг строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

З огляду на викладене, строк дії цих обов`язків станом на дату подання прокурором даного клопотання, не сплив, а відтак, клопотання про покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного вище, беручи до уваги, що за змістом ч. 11 ст. 182 КПК України питання про повернення застави вирішується вироком або іншим остаточним рішенням у кримінальному провадженні, суд вважає передчасним та таким, що не підлягає задоволенню на даній стадії судового процесу, клопотання захисника Поліканова А.М. про повернення заставодавцю суми внесеної застави у розмірі 181600 грн., оскільки наразі розгляд справи не закінчено, остаточне рішення у справі не прийнято, а відтак, застава є чинною, а внесена сума не може бути повернута заставодавцю.

Щодо клопотання прокурора про застосування до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим (ч. 6 ст. 181 КПК України).

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30.07.2021 задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП України в Харківській області.

Обрано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зі строком до 18 серпня 2021 року, тобто в межах строку досудового розслідування, за адресою мешкання: АДРЕСА_4 , а саме: заборонено підозрюваному ОСОБА_2 залишати місце мешкання за адресою: АДРЕСА_4 без дозволу слідчого, прокурора та суду, зі строком до 2 місяців, тобто до 18.08.2021 року.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_2 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі Богодухівського району Харківської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Також ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30.07.2021 задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП України в Харківській області.

Обрано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зі строком до 18 серпня 2021 року, тобто в межах строку досудового розслідування, за адресою мешкання: АДРЕСА_5 , а саме: заборонено підозрюваному ОСОБА_3 залишати місце мешкання за адресою: АДРЕСА_5 , без дозволу слідчого, прокурора та суду, зі строком до 2 місяців, тобто до 18.08.2021 року.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_3 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі Богодухівського району Харківської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Стосовно обгрунтованості підозри у вчиненні обвинуваченими кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч.4 ст.246 КК України, суд бере до уваги п. 57 рішення Європейського суду з прав людини у справі «K.F. проти Німеччини» від 29 серпня і 24 жовтня 1997 року, згідно з яким наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа, ймовірно, вчинила правопорушення, а також рішення ЄСПЛ по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, в якому зазначено, що факти, які породжують підозру, не обов`язково мають такий саме рівень з`ясовності, який потребується на пізнішому етапі кримінального розслідування, тобто факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку.

Суд враховує, що злочин, передбачений ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в силу ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином, оскільки за його вчинення законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Враховуючи викладене, суд вважає такими, що заслуговують на увагу, доводи прокурора про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Надаючи оцінку доводам прокурора про наявність ризиків, передбачених п.п. 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне вказати, що всупереч п. 5 ч. 1 ст. 194 КПК України прокурором не наведено жодної фактичної обставини, яка б свідчила про реальну можливість обвинувачених незаконно вплинути на представника потерпілого та свідків, деякі з яких є працівниками правоохоронних органів, або ж знищити чи спотворити речі або документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. У цьому зв`язку судом взято до уваги ту обставину, що досудове розлідування вже завершено, фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення вже встановлено, а речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (бензопили, вантажні автомобілі, мобільні пристрої, комп`ютерна техніка, документація) або зберегли на собі його сліди (в тому числі, деревина), відповідно до відомостей реєстру матеріалів досудового розслідування, доданого до обвинувального акту, були вилучені під час обшуків, зберігаються в кімнаті речових доказів СУ ГУНП в Харківській області, та на них було накладено арешт ухвалами слідчого судді Богодухівського районного суду Харківської області від 22.01.2021 та від 02.08.2021.

При цьому, вказуючи на наявність ризику незаконного впливу на свідків та представника потерпілого, прокурор не порушує перед судом питання про покладення на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обов`язку, передбаченого п. 4 ч. 5 ст.194 КПК України - утримуватися від спілкування з особами, які, на думку прокурора, можуть зазнати незаконного впливу з боку обвинувачених, що ставить під сумнів наявність дійсних підстав для застосування запобіжного заходу саме у зв`язку з ризиком, передбаченим п. 3 ч.1 ст.177 КПК України.

Посилаючись на можливість вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 іншого кримінального правопорушення або ж продовження злочину, у вчиненні якого вони обвинувачуються, прокурор посилається на тривалість вчинення ними кримінального правопорушення у складі організованої групи, а також на матеріали, які характеризують їх особистість, однак, не додає до клопотання жодного доказу, який би характеризував особистість обвинувачених, в тому числі, які осіб, схильних до систематичного вчинення злочинів.

Надані прокурором копії наказів про прийняття на роботу ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_4 , трудового договору, посвідчення про проходження ним навчання, договору про надання послуг, пов`язаних з лісівництвом, від 16.06.2021, не є такими доказами.

Натомість, виходячи зі змісту обвинувального акту, як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_3 раніше не судимі ( ОСОБА_2 - в силу ст.89 КК України), доказів наявності у провадженні органу досудового розслідування або суду інших кримінальних проваджень щодо них до клопотання не додано.

Також, слід відмітити, що ОСОБА_2 має офіційне працевлаштування, що підтверджується копією наказу від 23.06.2021 № 97 про прийняття його на роботу до ФОП ОСОБА_4 лісорубом та трудового договору, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ..

Враховуючи викладене, суд вважає, що доводи про наявність з боку ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ризиків, передбачених п.п. 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, є необґрунтованими.

Крім того, суд вказує, що всупереч приписам п.п. 6, 7 ч. 1 ст.194 КПК України клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу не містить жодного обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт, а також обґрунтування необхідності покладення на обвинувачених саме тих обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України, які зазначені у клопотанні, зокрема, заборони залишати місце помешкання саме в період з 19:00 год. до 06:00 год. наступного дня.

Зокрема, прокурором ані у клопотанні про застосування запобіжного заходу, ані у судовому засіданні не наведено обставин, які б свідчили про порушення умов домашнього арешту в період дії відповідної ухвали слідчого судді (з 30.07.2021 по 18.08.2021), та не спростовано того, що обвинувачені виявляли належну процесуальну поведінку після закінчення строку дії ухвали (18.08.2021), зокрема, з`явилися за викликом суду у підготовче судове засідання, призначене на 01.09.2021, 02.09.2021 та 08.09.2021.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри відносно обвинувачених, а також наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак, не доведено недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, суд дійшов висновку про застосування до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 181, 182, 193, 194, 200, 314, 331, 371, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання прокурора про покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України - відмовити.

У задоволенні захисника Поліканова А.М. про повернення суми застави - відмовити.

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

не відлучатися за межі Харківської області без дозволу суду;

повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов`язки :

прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

не відлучатися за межі Харківської області без дозволу суду;

повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати обов`язки, покладені на нього судом.

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що в разі невиконання обов`язків, покладених судом, до них може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на них може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на прокурора.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Сеник