
Справа № 282/884/21
Провадження № 2-а/282/16/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2021 року смт.Любар
Любарський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді: Вальчук В. В.
при секретарі судових засідань: Демчук В. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Любар за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції 1 роти 1 батальйону в м.Івано-Франківськ ДПП України рядової поліції Багмут Уляни Віталіївни, Управління патрульної поліції у Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
В С Т А Н О В И В :
Позивач вказує, що постановою серії ЕАН №4165053 від 05.05.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, його, відповідачем притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч.1 статті 122 КУпАП за порушення п.8,4 ПДР України та піддано штрафу в розмірі 340,00 гривень
Копію даної постанови він отримав лише 13 липня 2021 року у Любарському районному відділі державної виконавчої служби Центрально-Західного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м.Хмельницький) куди з`явився за викликом державного виконавця. До того часу про існування вищевказаної постанови йому відомо не було.
Зі змісту вказаної постанови слідує, що фактичною підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності стало те, що 05.05.2021 року о 18-00 год. за адресою м.Івано-Франківськ, вул.Надрічна,21, він керуючи транспортним засобом MAN д.н.з НОМЕР_1 , нібито не виконав вимоги дорожнього знаку 5.16 чим порушив п.8,4 ПДР - порушення вимог інформаційно- вказівних знаків, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.
Так, він зазначає, що у зазначений в постанові день, час та місці, проїжджаючи через місто м.Івано-Франківськ та рухаючись по вул.Надрічна, він був зупинений інспектором Багмут У.В. та надавав на її вимогу посвідчення водія для перевірки. Тоді патруль перевірив моє посвідчення водія, побажав щасливої дороги і він поїхав. Будь-яких звинувачень до нього ніхто не пред`являв.
Позивач вважає, що до адміністративної відповідальності притягнутий незаконно, оскільки в його діях відсутня подія адмінправопорушення, відсутні будь-які докази щодо можливого факту скоєння ним адміністративного правопорушення, розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності відбувся за його відсутності, відповідач не забезпечив можливість реалізації ним конституційного права на правову допомогу адвоката при розгляді справи.
За таких обставин позивач просить суд постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4165053 від 05 травня 2021 року визнати неправомірною та скасувати, а також стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із суб`єкта владних повноважень Головного управління патрульної поліції у Івано-Франківській області на його користь сплачений ним судовий збір в розмірі 908 гривні 00 копійок.
Позивач у судове засідання не з`явився, однак від нього на адресу суду надійшла заява у якій він вказує, що заявлені позовні вимоги підтримує в повному об`ємі та просить суд слухати справу за його відсутності.
Відповідач - інспектор патрульної поліції 1 роти 1 батальйону в м.Івано-Франківськ ДПП України рядової поліції Багмут У.В., будучи повідомленою про час та місце розгляду справи, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, у судове засідання не з`явилася, про причини своєї неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.
Представник Управління патрульної поліції у Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи має місце відзив на позовну заяву, який до суду надійшов від представника Департаменту патрульної поліції у якому останній просить відмовити у позові з підстав викладених у ньому.
Згідно ч.3 ст.194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В судовому засіданні встановлено, що постановою серії ЕАН №4165053 від 05 травня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 , інспектором патрульної поліції 1 роти 1 батальйону в м.Івано-Франківськ ДПП України рядової поліції Багмут У.В., притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч.1 ст.122 КУпАП за порушення п.4.4 ПДР України та піддано штрафу в розмірі 340,00 гривень.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови 05.05.2021 року о 18-00 год. за адресою м.Івано-Франківськ, вул.Надрічна,21, він керуючи транспортним засобом MAN д.н.з НОМЕР_1 , нібито не виконав вимоги дорожнього знаку 5.16 чим порушив п.8,4 ПДР - порушення вимог інформаційно-вказівних знаків ПДР України, відповідальність за яке, передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події складу адміністративного правопорушення, що має бути доведено шляхом надання доказів.
Відповідно до ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У зв`язку з цим посадова особа зобов`язана розглянути всі сторони адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, переконатись, що внаслідок його вчинення не завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене порушення, особу порушника, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність та інше.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем ОСОБА_1 , правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року №5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідачем, всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України, факт порушення позивачем, дорожнього руху та правомірність винесення оскаржуваної постанови не доведено, у постанові про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП відсутнє посилання на докази, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що жодних доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, якою встановлена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, відповідач суду не представив.
Враховуючи принцип змагальності адміністративного процесу та встановлений КАС України обов`язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, суд вирішує спір на основі викладених в позові аргументів та наданих документів.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене та те, що на виконання вимог законодавства відповідачем не було вжито заходів до повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для вирішення справи належним чином, суд доходить висновку про те, що постанова інспектора патрульної поліції 1 роти 1 батальйону в м.Івано-Франківськ ДПП України рядової поліції Багмут У.В. серії ЕАН №4165053 від 05 травня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП є незаконною, в зв`язку з чим вона підлягає скасуванню, а справа закриттю.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.5, 9, 122, ч.1, 247, 251, 283, 284 КУпАП, ст.ст.9, 77, 162, 205, 229, 241-246, 255, 286 КАС України, суд,
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4165053 від 05 травня 2021 року, винесену інспектором патрульної поліції 1 роти 1 батальйону в м.Івано-Франківськ ДПП України рядовою поліції Багмут Ульяною Віталіївною, щодо ОСОБА_1 - визнати протиправною та скасувати у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Провадження по справі стосовно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП - закрити.
Стягнути з бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Івано-Франківській області, с.Микитинці вул.Юності,23 Івано-Франківської області, ЄДРПОУ 40108798 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 сплачений ним судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: В. В. Вальчук
Судове рішення № 99491761, Любарський районний суд Житомирської області було прийнято 09.09.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 282/884/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: