Ухвала суду № 99491076, 07.09.2021, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/3980/21

Провадження № 2-з/206/56/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2021 м. Дніпро

Самарський районний суд м. Дніпропетровська, у скалді судді Маштака К.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (м. Київ, вул. Хоткевича Гната, буд. 12, оф. 177), треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області (Київська область, м. Обухів, вул. Київська, буд. 115, кв. 1) та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна ( АДРЕСА_2 ) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

06.09.2021 до Самарського районного суду м. Дніпропетровська разом із позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову. В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що 15.08.2021 він отримав листа від приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В., з якого дізнався, що відносно нього 03.08.2021 відкрито виконавче провадження № 66355283 про стягнення з нього на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості у розмірі 75695,58 грн. на підставі виконавчого напису № 16971 від 12.03.2021, який вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. На підставі постанови приватного виконавця Сидорук Л.В. від 10.08.2021 про арешт коштів боржника, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника. Предметом оскарження є виконавчий напис № 16971, виданий 12.03.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. про стягнення з нього грошових коштів у розмірі 75659,58 грн. Суть позовних вимог викладена у позовній заяві. При вчинення вказаного виконавчого напису нотаріус не отримувала від відповідача докази безспірності заборгованості, тобто первинні документи щодо отримання ним коштів від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», та не з`ясувала, чи є наявними хоча б частково погашені суми вказані у виконавчому листі. Існує протиправність оскаржуваного виконавчого напису № 16971 виданого 12.03.2021, виконання якого в примусовому порядку до вирішення даної справи по суті може йому завдати значних матеріальних збитків. Невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку призведе до того, що у разі задоволення позовних вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, повернення його майна буде значно ускладненим. Просить суд прийняти рішення щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення та скасування арешту коштів боржника на підставі виконавчого документа – виконавчого напису № 16971 від 12.03.2021, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь – якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, зміст і форма відповідної заяви про забезпечення позову має відповідати вимогам, викладеним у ст.151 ЦПК України.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, також п.4 вказаної Постанови визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Висновок суду про необхідність вжиття заходів забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника.

Ознайомившись із змістом заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.

В порушення п. 2 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову не містить реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта третіх осіб, адресу електронної пошти позивача.

В порушення п. 3 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову не містить відповідного предмету позову, що узгоджується з запропонованим у заяві видом забезпечення та обґрунтування необхідності такого забезпечення позову.

Як вбачається з вищезазначеного, не зазначення позивачем відповідного предмету позову, що узгоджується з запропонованим видом забезпечення унеможливлює виконання судом обов`язку щодо пересвідчення в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також унеможливлює надання судом об`єктивної оцінки щодо відповідності виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, позовним вимогам.

Суд критично ставиться до твердження позивача щодо того, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до того, що у разі задоволення позовних вимог та визання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, повернення позивачу його майна буде значно ускладненим, адже до заяви не долучено будь-яких доказів щодо такого твердження.

Окрім того, позивач просить забезпечити позов шляхом скасування арешту коштів боржника на підставі виконавчого документа, що взагалі не є видом забезпечення позову та жодним чином не відповідає меті забезпечення позову, а саме гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

В порушення п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову не містить пропозиції щодо зустрічного забезпечення, яке є гарантією захисту прав та інтересів відповідача та має забезпечити відшкодування збитків відповідача, що можуть бути спричинені забезпеченням позову, відповідно до п. 6 ч.1 ст.151 ЦПК України, оскільки підстави для застосування зустрічного забезпечення має вирішуватись судом, тоді як заявник має виконувати вимоги, передбачені п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, щодо зазначення необхідної інформації.

У принципі 7 доповіді Асоціації міжнародного права «Про забезпечувальні і запобіжні заходи в міжнародному цивільному процесі», ILA,1996) зазначається, що суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті застосування забезпечувальних заходів.

Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, то зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично це є збереженням існуючого стану «status-quo» між сторонами до ухвалення кінцевого рішення суду.

В той же час, згідно зі ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу вищенаведених норм ЦПК України вбачається, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідачів, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Питання вжиття заходів зустрічного забезпечення вирішуються судом, який остаточно і визначає захід зустрічного забезпечення, який має бути вжитий в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи. Заявник не наділений правом на вирішення доцільності застосування зустрічного забезпечення, тобто вказані заходи застосовуються не за ініціативою заявника. Заявник зобов`язаний лише зазначити в заяві про забезпечення позову пропозицію щодо зустрічного забезпечення, зокрема, щодо розміру грошової суми, яку він може внести на депозитний рахунок суду. Дана пропозиція враховується судом при визначенні остаточного розміру зустрічного забезпечення. У разі якщо заявник не має можливості внести відповідну суму, він має повідомити суду поважні причини відсутності такої можливості.

Окрім того, зі змісту заяви про забезпечення позову та долучених в обґрунтування неї матеріалів не можливо пересвідчитися в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Позивач в своїй заяві просить, зокрема зупинити стягнення на підставі виконавчого документа – виконавчого напису № 16971 від 12.03.2021, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., однак в наданих матеріалах відсутні будь-які відомості про те, що із позивача стягуються кошти в рамках виконавчого провадження № 66355283.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 12 ст. 28 ЦПК України, позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Однак, заява не містить належногообґрунтування звернення позивача саме до Самарського районного суду м. Дніпропетровська.

Так, відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Таким чином, суд приходить до обґрунтованого висновку, що заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову необхідно повернути заявнику, як таку, що не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 157, 260-261, 263, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Маштак