Рішення № 99490245, 09.09.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/7823/21

№ провадження 2-а/208/77/21

РІШЕННЯ

Іменем України

09 вересня 2021 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд місто Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

Головуючого, судді - Івченко Т.П.

За участю: секретаря судового засідання – Чорнобривця Р.Є.,

Представника позивача – Берковської Л.Г.,

Відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янському об`єднану адміністративну справу за позовом Заводського відділу у м. Кам`янському Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області до громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 «про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення видворення за межі території України, та примусове видворення за межі України», -

встановив:

Представник Заводського відділу у м. Кам`янському Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області – Берковська Людмила Григорівна звернулась до суду із адміністративним позовом.

Згідно позовних вимог, просить:

1)затримати та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) (далі – Відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.

2)Вирішити питання щодо негайного виконання рішення про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3)Примусово видворити за межі України громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування адміністративного позову зазначає, що 03 квітня 2021 посадовими особами Заводського РВ у м. Кам`янському ГУДМС України в Дніпропетровській області складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МДН 001525 за проживання Відповідача на території України без документів на право проживання та ухилення від виїзду з України після закінчення дозволеного строку перебування, за що передбачена відповідальність відповідно до частини першої статті 203 КУпАП. Та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення ПН МДН 001524, накладено штраф у розмірі 1700 (однієї тисячі семисот) грн., який 05 квітня 2021 Відповідачем добровільно сплачено. На підставі отриманої інформації та керуючись статтею 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 №3773-VI (далі – Закон №3773-VI), Заводським РВ у м. Кам`янському ГУДМС України в Дніпропетровській області прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни від 03 квітня 2021 № 11 прийнято, надано час для виїзду з України до 01 травня 2021 року. Відповідач від виконання рішення про примусове повернення ухилився, змінив місце свого проживання, залишився нелегально перебувати на території України. Тривалий час ДМС України не вдавалося встановити місце проживання/перебування Відповідача. Все зазначене вище свідчить, що Відповідач знаходиться на території України нелегально, покидати територію України добровільно не планує, переслідує наміри усілякими засобами, без наявних законних на те підстав, залишитись в Україні. Враховуючи те, що Республіки Узбекистан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 18 червня 2020 року ухиляється від виконання рішення про примусове повернення, що є підставою для звернення з позовом про примусове видворення з України іноземця передбаченою положеннями ч.1 ст.30 Закону №3773-VI, Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області звертається до суду з даної позовною заявою.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні зазначив, що українську мову розуміє, у залученні перекладача не має потреби, позовні вимоги визнав у повному обсязі. Пояснив, що у 2019 році приїхав на Україну з метою торгівлі разом із братом, який накопичив гроші та повернувся до батьківщини, але він не мав такої змоги тому залишився на території України. До консульської служби Республіки Узбекистану з метою отримання допомоги у поверненні до батьківщини, не звертався. Також не звертався до Державної міграційної служби України з метою отримання права на тимчасове проживання в Україні, а тому має намір повернутися до Республіки Узбекистан. Він був обізнаний що згідно до Постанови ГУ ДМС України, був зобов`язаний до виїзду з України у строк до 01.05.2021 року, але у зв`язку із фінансовою скрутою не має на це змоги, розуміє що у такому випадку можливе його затримання на строк до шести місяців, але проти цього не заперечує, так як бажає повернутися на батьківщину. Позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити в повному обсязі з таких підстав.

Судом встановлено, що 03 квітня 2021 року працівниками Заводського РВ у м. Кам`янському ГУДМС України в Дніпропетровській області під час проведення цільового профілактичного заходу з виявлення нелегальних мігрантів та ОБГ було виявлено громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться на території України з порушенням Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» № 3773-VI від 22 вересня 2011 (надалі Закон).

03 квітня 2021 року посадовими особами Заводського РВ у м. Кам`янському ГУДМС України в Дніпропетровській області складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МДН 001525 відносно громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачене частиною 1 статті 203 КУпАП.

Нормою даної статті встановлена відповідальність за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, в тому числі за ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в`їзду в Україну у визначений строк.

Посадовими особами Заводського РВ у м. Кам`янському ГУДМС України в Дніпропетровській області 03 квітня 2021 розглянуто справу про адміністративне правопорушення відносно громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП, постановою серії ПН МДН 001524 накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень.

03 червня 2021 року відповідно до статті 26 ЗУ "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" Заводським РВ у м. Кам`янському ГУДМС України в Дніпропетровській області прийнято рішення про примусове повернення з України громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказаним рішенням відповідача зобов`язано примусово покинути територію України у термін до 01 травня 2021 та заборонено в`їзд в Україну строком на три роки з дати прийняття рішення.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» встановлено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції.

Вищезазначене рішення про примусове повернення відповідачем не оскаржувалось. Проте, громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 територію України у встановлений в рішенні термін не покинув, доказів поважності причини не виконання зазначеного рішення не надав. На теперішній час відповідач перебуває на території України незаконно, постійного місця проживання, законного джерела існування та власності в Україні не має, дозвіл на імміграцію в Україну не оформляв, будь-яких інших дій для легалізації факту свого перебування на території України не вчиняв.

Іноземець та особа без громадянства можуть бути примусово видворені за межі України з підстав та в порядку, що визначені статтею 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (надалі Закон) та статтею 13 Закону України «Про імміграцію».

Відповідно до статті 30 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Згідно з пунктом 26 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року № 1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» примусове видворення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту". Під час вирішення питання про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства судам варто враховувати, що особа в будь-якому разі не підлягає видворенню, якщо підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", якою встановлено заборону щодо примусового повернення, видворення або видачі чи передачі іноземця та особи без громадянства.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач досяг 18-річного віку, статус біженця йому не надано, в процедурі отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні не перебуває, тобто відсутні підстави, за яких примусове видворення або повернення не застосовується відповідно до частини 8 статті 26, частини 8 статті 30 та статті 31 Закону.

Позивач в своєму позові посилається на частину 1 статті 289 КАС України як на підставу звернення до суду з вимогами про затримання відповідача з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на 6 (шість) місяців.

В обґрунтування таких вимог зазначає, що відповідач є нелегальним мігрантом, рішення про примусове повернення не виконав. Всі ці обставини дають підстави вважати, що відповідач і в подальшому ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення. Позивач вважає, що оскільки відповідач ухиляється від добровільного виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, він може перешкоджати проведенню процедури видворення, а також існує ризик його втечі, тому є підстави для його затримання.

З огляду на матеріали справи, а також на наведені вище норми законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених в цій частині позовних вимог. Враховуючи, що відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ним правил перебування в Україні, зокрема, за ухилення від виїзду з України, а також те, що ним не виконано рішення щодо його примусового повернення, відсутній документ, що дає право на виїзд з України, та докази можливості отримання відповідачем такого документу самостійно, суд вважає доведеними підстави для його затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту перебування іноземців або осіб без громадянства, оскільки існує ризик, що відповідач ухилитиметься від примусового видворення.

Разом з тим, судом враховано, що відповідач дійсно бажає повернутися до країни походження. З пояснень відповідача встановлено, що він має намір повернутися до Республіки Узбекистан, але у зв`язку із фінансовою скрутою не має на це можливості.

Відповідно ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, не може перевищувати шість місяців.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що вимоги Заводського відділу у м. Кам`янському Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області про примусове видворення громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , та затримання його з метою забезпечення примусового видворення є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

Керуючись ст. ст. 243, 288, 289, 371 КАС України, суд,-

ухвалив:

Адміністративний позов Заводського відділу у м. Кам`янському Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області до громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 «про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення видворення за межі території України, та примусове видворення за межі України» - задовольнити частково.

Затримати та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 2 (два) місяці з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.

Примусово видворити за межі України громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – Заводський відділ у м. Кам`янському Голового управління ДМС України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 37806243, юридична адреса: область Дніпропетровська, місто Кам`янське, вулиця Йосипа Манаєнкова, будинок № 10 «А».

Відповідач - ОСОБА_1 , громадянин Республіки Узбекистан, ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Івченко Т. П.