Ухвала суду № 99490183, 08.09.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/7099/21

1-кс/212/1484/21

У Х В А Л А

08 вересня 2021 року м. Кривий Ріг

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представників володільця майна адвоката ОСОБА_4 , ОСОБА_5 розглянувши клопотання розглянувши клопотання слідчого ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019040450000589 від 12.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 236 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з вищевказаним клопотанням.

Зазначив, що 01 вересня 2021 року в період часу з 10:45 години до 17:20 години на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу: Справа №212/7099/21; 1-кс/212/1446/21 від 01 вересня 2021 року, було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та вилучення вилучення копій документів, а саме: дозвільні документи щодо здійснення діяльності ТОВ Криворізький м`ясокістковий зовад» (код ЄДРПОУ 31735523), статут підприємства ТОВ «КМЗ» (код ЄДРПОУ 31735523), договори укладені між ТОВ «КЗМ» (кол-ня назва ТОВ «Іннотех») та підприємствами щодо поставки сировини та подальшого перероблення, договорів укладених на перевезення сировини, товаро - транспортних накладних, документів бухгалтерського обліку та інших документів, які мають значення для встановлення об`єктивної істини та тих обставин, що складають предмет доказування в кримінальному провадженні), а також фіксації порушення правил екологічної безпеки, яке здійснення шляхом забруднення територій. Було вилучено речі та документи на які, на думку слідчого, слід накласти арешт.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, дав пояснення, які відповідають обставинам, викладеним у клопотанні.

Представники особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, проти задоволення клопотання заперечили і просили відмовити у його задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексомпорядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованоїпідозрищодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 642 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, у даному кримінальному провадженні жодній особі про підозру не повідомлено.

За таких обставин, власник майна, на яке слідчим суддею накладено арешт, на даному етапі досудового розслідування у даному кримінальному провадженні має статус третьої особи.

Разом з тим, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді звернувся слідчий,що суперечить вимогам ч. 2 ст. 642 КПК України.

Крім того, необхідним буде відмітити, що визнання стороною обвинувачення арештованого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не може бути безумовною підставою для арешту майна, оскільки у цьому випадку клопотання подано особою, що не наділена правом звернення до суду.

Приписами пункту 3 ч. 2 ст. 171 КПК України закріплено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 171 КПК України визначено, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

У порушення вищезазначених вимог, слідчим в клопотанні про арешт майна має бути доведено і описано, що вилучені речі є речові докази і кому вони належать. Також, не зазначено та не долучено копії документів, які підтверджують право власності на майно, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном, яке підлягає арешту.

Відповідно до частини 3 статті 172 КПК України слідчий суддя,суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 642, 170-172 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019040450000589 від 12.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 236 КК України - повернути прокурору.

Встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає

Повний текст ухвали складено 09.09.2021 року.

Слідчий с уддя ОСОБА_1