Рішення № 99486849, 26.08.2021, Великолепетиський районний суд Херсонської області

Справа № 649/603/21

Провадження №2/649/244/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2021 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого Гапоненко Р.В.

секретаря судового засідання Філімоненко Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Лепетиха Херсонської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Рубанівської сільської ради, Нижньосірогозької селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом та встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із вищевказаною позовною заявою до відповідачів, мотивуючи свої вимоги тим, що після смерті її матері ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла в с. Демидівка Великолепетиського району Херсонської області залишилося спадкове майно у вигляді земельних ділянок на території Рубанівської сільської ради Херсонської області та Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області, що підтверджується інформацією наданою Управлінням ГУ Держгеокадастру в Херсонській області у Генічеському районі від 29.07.2021 року та договором купівлі продажу земельної частки (пай) укладений з ОСОБА_3 від 20.04.1997 (сертифікат серії ХС №0107200). Згідно свідоцтва про народження № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 є її рідною матір`ю. 17.09.1976 року її прізвище було змінено з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » у зв`язку із укладенням шлюбу (свідоцтво втрачено). Факт належності її матері права на земельну частку (пай) розміром 9,7 умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності КСП ім. Калініна Новопетрівської сільської ради Нижньосірогозького району, право на яку посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХС №025359 підтверджується наступним. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7 , з яким проживала її матір з 1967 року до моменту її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 та перебувала з моменту виходу на пенсію на його утриманні. Згідно інформації наданою Управлінням ГУ Держгеокадастру в Херсонській області у Генічеському районі від 29.07.2021 року на ім`я ОСОБА_7 було виписано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХС №025359 площею 9,7 у.к.г. із земель колишнього КСП ім. Калініна Новопетрівської сільської ради Нижньосірогозького району, про що в Книзі реєстрації на право на земельну частку (пай) по Новопетрівській сільській раді вчинений запис №359 від 15.10.1996 року. Згідно довідки Нижньосірогозької селищної ради від 22.07.2021 року на момент смерті і протягом шести місяців після смерті ОСОБА_7 разом з ним проживала її мати, ОСОБА_4 за адресою с. Косаківка Нижньосірогозького району (згідно погосподарської книги особовий рахунок будинку № НОМЕР_3 за 1996-2000 роки). Станом на 25.07.1992 року та на момент смерті ОСОБА_7 її мати була непрацездатною пенсіонеркою. В період з 1967 року по 03.05.1997 рік, тобто по день смерті ОСОБА_7 , її мати постійно проживала в с. Косаківка разом з ОСОБА_7 , вони спільно вели господарство, городництво і весь цей час мати була у нього на утриманні. ОСОБА_7 мав грошові вкладення, пенсію, отримував кошти від непостійних підробітків, за які вони й жили. За його кошти купували господарство. Майно та кошти ОСОБА_7 для неї були основним джерелом засобів для її існування. Факт перебування її матері на утриманні у ОСОБА_7 можуть підтвердити свідки. Вищевказане підтверджує факт прийняття її матір`ю спадщини у вигляді права на земельну частку (пай) розміром 9,7 умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності КСП ім. Калініна Новопетрівської сільської ради Нижньосірогозького району. Згідно ст. 531 ЦК УРСР 1963 року до числа спадкоємців відносяться непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. Інших спадкоємців у ОСОБА_7 не було. Спору щодо спадкування його майна не існує. Спадщину її мати прийняла, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, але наявна необхідність встановити факт перебування на утриманні у спадкодавця в судовому порядку, так як цивільна дружина (особи, що спільно проживають та ведуть спільний побут) згідно діючого на той час ЦК УРСР не входила у коло спадкоємців після смерті ОСОБА_7 , тому за захистом своїх прав вона змушена звернутися до суду. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні. Відповідно до ч. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалася, була для заявника постійним і основним джерелом засобів для існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Видана відповідним органом довідка про те, що за його даними особа не перебувала на утриманні померлого, не виключає можливості встановлення в судовому порядку факту перебування на утриманні. Згідно ст. 531 ЦК УРСР до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства. Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Статтею 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Згідно п. 3.5 Інформаційного листа Вищого ССУ з розгляду кримінальних та цивільних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Крім того, після смерті її матері залишилося спадкове майно у вигляді земельної частки (пай) розміром 6,6 умовних кадастрових гектарів, що розташована на території Рубанівської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай), серія ХС №107200, що підтверджується копією договору купівлі - продажу від 20.04.1997 року (сертифікат відсутній). Факт прийняття нею спадщини, після смерті її матері підтверджується довідкою Рубанівської сільської ради від 29.07.2021 року, відповідно до якої померла ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянка ОСОБА_4 постійно та на день смерті фактично проживала за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай). Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку. Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року (561-12), Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР (1540-06). У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року (2768-14) сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю. Відповідно до Указу Президента України від 8 серпня 1995 року за № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельний пай одержали всі особи, які входили до складу КСП на момент паювання землі і яких внесено до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю. Згідно із п. 2 вказаного Указу, членами КСП були, зокрема, такі особи: постійні працівники - члени КСП, пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами. Крім того, право на земельний пай мають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа про це право, а саме - земельного сертифіката (Указ Президента України від 10 листопада 1994року №666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»). Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" роз`яснив, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" ЗК (2768-14). Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК (435-15), у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність. Статтею 3 Указу Президента України за №666/94 від 10.11.1994 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом успадкування. Згідно інформації Управлінням ГУ Держгеокадастру в Херсонській області у Генічеському районі від 29.07.2021 року вартість земельної частки (пай) площею 9,7 у.к.г. становить 34430 грн. Згідно відкритих джерел даних (НГО оцінка земельних ділянок на території Херсонської області) вартість земельної частки (пай) площею 6,6 у.к.г. на території Рубанівської сільської ради становить 161370 грн. (24450 x 6,6). На підставі ст. ст. 524, 529, 548, 551 ЦК УРСР в редакції 1963 року, ст. ст. 4, 5, 10, 11, 263, 264, 265 ЦПК України просить суд встановити факт перебування ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утриманні ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 25 липня 1992 року до дня його смерті; визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України НОМЕР_4 РНОКПП НОМЕР_5 ) в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) розміром 9,7 умовних кадастрових гектар із земель колишнього КСП ім. Калініна на території Новопетрівської сільської ради Нижньосірогозького району (Нижньосірогозьска селищна рада) відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХС №025359, який виписаний на ім`я ОСОБА_7 (запис №359 від 15.10.1996 року), після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України НОМЕР_4 РНОКПП НОМЕР_5 ) в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) розміром 6,6 умовних кадастрових гектарів, що розташована на території Рубанівської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай), серія ХС № 0107200, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

02.08.2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

18.08.2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У відкрите судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, зазначила у позовній заяві, що просить суд судові засідання проводити без її участі.

У відкрите судове засіданні представник відповідача Рубанівської сільської ради - Куратов О.В. не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, не заперечує проти задоволення позовної заяви ОСОБА_1 та просить суд вирішити справу на підставі наявних матеріалів.

У відкрите судове засіданні представник відповідача Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області - Такаджи Д.А. не з`явився, надав заяву про розгляд справи без участі представника Нижньосірогозької селищної ради у зв`язку з неможливістю безпосередньої присутності представника у судовому засіданні, у вирішенні справи по суті покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що згідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00032119861 від 13.08.2021 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Косаківка Нижньосірогозького району Херсонської області.

Відповідно до довідки Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області № 07-021/85 від 22.07.2021 року померлий ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_7 , згідно по погосподарській книзі № 1 особовий рахунок № НОМЕР_3 за 1996-2000 роки, постійно та на день смерті проживав за адресою: с. Косаківка Нижньосірогозького району Херсонської області. Разом з померлим на день смерті та протягом 6 місяців після смерті за зазначеною адресою проживала його співмешканка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Згідно до відповіді на звернення Відділу 2 Управління у Генічеському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на № б/н від 20.07.2021 року відповідно до розпорядження голови Нижньосірогозької районної державної адміністрації № 351 від 01 жовтня 1996 року громадянину ОСОБА_7 був виписаний сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ХС № 025359 площею 9,7 умовних кадастрових гектарів із земель колишнього КСП ім. Калініна Новопетрівської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області, про що в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по Новопетрівській сільській раді вчинений запис № 359 від 15 жовтня 1996 року. Вартість земельної частки (паю) становить тридцять чотири тисячі чотириста тридцять гривень. Земельна ділянка на підставі сертифікату серія ХС № 025359 не виділялась. Сертифікат серія ХС № 025359 знаходиться на зберіганні у відділі 2 Управління у Генічеському районі Головного Управління Держгеокадастру у Херсонській області.

ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_6 , виданим 13.01.2016 року Демидівською сільською радою Великолепетиського району Херсонської області.

Згідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_7 від 16.12.1958 року, ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 в с. Романівка Буданівського району Тернопільської області, в графі батько зазначено ОСОБА_9 , в графі мати – ОСОБА_4 .

Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00032119453 від 13.08.2021 року ОСОБА_10 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб 17 вересня 1976 року, прізвище дружини після реєстрації шлюбу було змінено на « ОСОБА_6 », актовий запис за № 5.

Судом встановлено, що мати позивача ОСОБА_4 на день смерті ОСОБА_7 , тобто ІНФОРМАЦІЯ_6 перебувала на його утриманні.

В заяві позивач ставить питання про встановлення факту перебування його матері ОСОБА_4 на утриманні ОСОБА_7 з метою реалізації своїх прав на спадкування майна останнього.

Відповідно до ст. 531 ЦК УРСР 1963 року, чинної на час відкриття спадщини, встановлено, що до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", чинної на час відкриття спадщини, встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів для існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Видана відповідним органом довідка про те, що за його даними особа не перебувала на утриманні померлого, не виключає можливості встановлення у судовому порядку факту перебування на утриманні.

При вирішенні заяви про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що для встановлення факту перебування на утриманні з метою оформлення права на спадщину необхідно, щоб утриманець був непрацездатним на день смерті спадкодавця і перебував на утриманні останнього незалежно від родинних чи шлюбних відносин з ним (ст. 531 Цивільного кодексу України (ЦК) не менше одного року.

Судом встановлено, що станом на день смерті ОСОБА_7 , мати позивача ОСОБА_4 перебувала на його утриманні не менше одного року, відтак набула права на спадкування в розумінні положень ст. 531 ЦК УРСР.

Встановлення даного факту позивачу потрібно для реалізації своїх прав на спадкування майна його матері.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що вимога позивача про встановлення факту перебування ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утриманні ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 25 липня 1992 року до дня його смерті підлягає задоволенню.

Згідно до ст. 1 Закону України від 05.06.2003 року № 899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай). Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до статті 2 Закону України від 05.06.2003 року № 899-VI «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно п. 3.5 Інформаційного листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних та цивільних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» У разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Судом встановлено, що після смерті матері позивача ОСОБА_4 , крім земельної частки (паю), що належала померлому ОСОБА_7 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ХС № 025359 площею 9,7 умовних кадастрових гектарів із земель колишнього КСП ім. Калініна Новопетрівської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області, ще залишилося спадкове майно у вигляді земельної частки (пай) розміром 6,6 умовних кадастрових гектарів, що розташована на території Рубанівської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай), серія ХС №107200, що підтверджується копією договору купівлі - продажу від 20.04.1997 року).

Факт прийняття спадщини позивачем, після смерті її матері підтверджується довідкою Рубанівської сільської ради від 29.07.2021 року, відповідно до якої померла ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянка ОСОБА_4 постійно та на день смерті фактично проживала за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року (561-12), Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N 720/95 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР (1540-06). У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року (2768-14) сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до Указу Президента України від 8 серпня 1995 року за № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельний пай одержали всі особи, які входили до складу КСП на момент паювання землі і яких внесено до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю. Згідно із п. 2 вказаного Указу, членами КСП були, зокрема, такі особи: постійні працівники - члени КСП, пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами. Крім того, право на земельний пай мають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа про це право, а саме - земельного сертифіката (Указ Президента України від 10 листопада 1994року №666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»).

Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 16.04.2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" роз`яснив, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" ЗК (2768-14).

Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК (435-15), у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність. Статтею 3 Указу Президента України за №666/94 від 10.11.1994 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом успадкування.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу права на земельну частку пай), посвідченого сертифікатом від 20.04.1997 року пункту І.І. Продавець продав, а Покупець купив право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом ХС номер 0107200, площею 6, 6 умовних кадастрових гектарів на території Рубанівської сільської ради, КСП Червоний Жовтень. Відповідно до п. 5.2 вищезазначеного договору цей договір підлягає реєстрації районною державною адміністрацією. Однак, всупереч вимогам п. 5.2. – договір зареєстровано не було, тому суд вважає відповідно до вимог ст. ст. 46, 47 ЦК УРСР 1963 року даний договір не є вчиненим, а тому вимога позивача щодо спадкування права на земельну частку (пай) розміром 6,6 умовних кадастрових гектарів, що розташована на території Рубанівської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ХС № 0107200, після смерті ОСОБА_4 – задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Позивач є рідною донькою померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 . Отже, відповідно до ст. 1265 ЦК України позивач є спадкоємцем першої черги спадкування за законом і прийняла спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно до ч. 1 ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Враховуючи, що померлій ОСОБА_4 належить право власності на земельну частку (пай), яка входить до складу спадщини після її смерті, а позивач є єдиним спадкоємцем першої черги спадкування, яка прийняла спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що за ОСОБА_1 необхідно визнати в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) розміром 9,7 умовних кадастрових гектар із земель КСП Червоний Жовтень.

На підставі ст.ст. ст. 46, 47, 531 ЦК УРСР 1963 року, ст. ст. 1216, 1225, 1265, 1278 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 247, 258, 263-265,315, 316, 318, 319 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Рубанівської сільської ради, Нижньосірогозької селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом та встановлення факту, що має юридичне значення – задовольнити частково.

Встановити факт перебування ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утриманні ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , з ІНФОРМАЦІЯ_11 до дня його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженкою с. Романівка Теребовлянського району Тернопільської області, в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) розміром 9,7 умовних кадастрових гектар із земель колишнього КСП ім. Калініна на території Новопетрівської сільської ради Нижньосірогозького району (Нижньосірогозьска селищна рада) відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХС № 025359, який виписаний на ім`я ОСОБА_7 (запис № 359 від 15.10.1996 року), після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині позову – відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач 1: Рубанівська сільська рада, місце знаходження: Херсонська область, с. Рубанівка, вулиця Незалежності, будинок 4, код ЄДРПОУ 04401575.

Відповідач 2: Нижньсірогозька селищна рада Херсонської області, місце знаходження: 74701, Херсонська область, смт. Нижні Сірогози, вулиця Садова, будинок 7, код ЄДРПОУ 26432760.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового засідання, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий підпис