Ухвала суду № 99485970, 08.09.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/19275/21

Провадження № 1-кс/947/11978/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №42020161340000093 від 20.10.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території Півночі Одеської області місцевий підприємець ОСОБА_6 організував діяльність, пов`язану із незаконною вирубкою лісових насаджень у великих об`ємах, для подальшої реалізації деревини третім особам, до якої залучив у якості безпосередніх виконавців, зокрема, ОСОБА_7 , який виконує роль виконроба та водія, підшукує та контролює протиправну діяльність безпосередніх виконавців, організовує здійснення незаконної вирубки деревини, відповідає за справність автомобілів та інструментів, які використовуються у незаконній діяльності, розподіляє кошти здобуті протиправним шляхом між безпосередніми виконавцями, які попередньо отримує від ОСОБА_6 .

Схема ведення спільної протиправної діяльності полягає у наступному: спершу ОСОБА_6 , використовуючи власний автомобіль марки MITSUBISHI L200 з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , встановлює місця незаконної порубки лісу (дерев), після чого, знову ж таки, у відповідно до відведеної йому ролі, надає вказівку ОСОБА_7 зібрати попередньо визначений ним особовий склад безпосередніх виконавців, разом з якими здійснити незаконну порубку дерев в тому чи іншому визначеному ним місці.

Реалізація деревини проходить оптовими та роздрібними партіями споживачам міста Одеси, Білгород-Дністровського, Біляївського району за ціною від 800 грн/складометр в залежності від виду деревини. Таким незаконним шляхом отримуються прибутки на рівні до 300 тис. грн. на місяць.

В ході здійснення керівництва злочинною організацією ОСОБА_6 забезпечує діяльність організації, забезпечує прикриття незаконної діяльності та конспірацію, розподіляє прибутки, отримані злочинним шляхом, узгоджує та домовляється про місця порубки, обирає локацію діяльності організації, взаємодіє з організаторами і членами інших злочинних груп та виконує інші обов`язки із забезпечення діяльності організації.

Таким чином встановлено, що до скоєння даного злочину причетний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який виконує роль бригадира, організатора робочого процесу, підшукує осіб для здійснення незаконних порубок та за вказівкою ОСОБА_6 видає неофіційну заробітну плату, тощо.

31.08.2021 у період часу з 10.02 год. по 11.26 год. проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_7 в ході якого виявлено та вилучено: зошит у лінійку, на 18 аркушів, з рукописним написом на титульному аркуші «робота», з чорновими записами.

Надалі, зошит у лінійку, на 18 аркушів, з рукописним написом на титульному аркуші «робота», з чорновими записами було оглянуто, після чого у відповідності до ст. 98 КПК України, на підставі винесеної постанови від 31.08.2021, визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, оскільки є достатньо підстав вважати, що вони є знаряддям та об`єктом протиправних дій та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, виявити які вдасться лише за допомогою проведення додаткових слідчих дій та відповідних криміналістичних експертиз у науково - дослідних експертних установах.

2. Позиції учасників при розгляді клопотання.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, вказавши, що у клопотанні стороною обвинувачення повинно бути конкретизовано зміст зошиту.

3. Висновки слідчого судді.

Дослідивши поданеклопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

3.1. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про арешт майна.

Ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Ч. 1 ст.170КПКУкраїни - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

Ч. 2 ст.170КПКУкраїни - арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Ч. 3 ст. 170 КПК України - у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Ч. 11 ст. 170 КПК України - заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Ч.1ст.98КПК України-речовими доказамиє матеріальніоб`єкти,які булизнаряддям вчиненнякримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,в томучислі предмети,що булиоб`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

3.2. Правова підстава та мета арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.

Як вбачається з матеріалів клопотання, до вчинення кримінального правопорушення причетний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який виконує роль бригадира, організатора робочого процесу, підшукує осіб для здійснення незаконних порубок та за вказівкою ОСОБА_6 видає неофіційну заробітну плату, тощо.

Відповідно до долученого до матеріалів клопотання протоколу обшуку, 31.08.2021 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_7 , під час проведення якого були вилучені зошит у лінійку, на 18 аркушів, з рукописним написом на титульному аркуші «робота», з чорновими записами.

Так, слідчим суддею встановлено, що вилучене майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки вилучений зошит може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а також осіб, причетних до його вчинення.

Як вбачається з долученої до матеріалів клопотання постанови про визнання речей, предметів та документів речовими доказами та передачу їх на зберігання від 31.08.2021 року, вилучені речі та документи визнані речовими доказами в рамках кримінального провадження №42020161340000093 від 20.10.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечені збереження речових доказів, та з метою проведення необхідних слідчих дій та експертних досліджень з вказаним майном.

3.3. Завдання та необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно може бути використане в якості речових доказів в рамках даного кримінального провадження.

При цьому, оскільки майно може містити відповідну доказову інформацію в рамках даного кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого знищення та зміни, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту майна на зазначені у клопотанні документи.

3.4. Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

3.5. Висновки слідчого судді.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, зокрема, для проведення ряду слідчих дій, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №42020161340000093 від 20.10.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 31.08.2021 року, у ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на зошит у лінійку, на 18 аркушів, з рукописним написом на титульному аркуші «робота», з чорновими записами.

Виконання ухвали покласти на слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 ..

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1