Рішення № 99485459, 06.09.2021, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/820/21

провадження № 2/445/409/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Пилип`яка П.В.,

за участі секретаря Кшемінської О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення грошових коштів, -

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», в якому просить визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. та зареєстрований у реєстрі за № 844 від 25.07.2019 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 70515,61 грн. таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування поданого позову ОСОБА_1 посилається на те, що у виконавчому написі вчиненому приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. та зареєстрованим у реєстрі за № 844 від 25.07.2019 йдеться про те, що між ним та АТ «Альфа Банк» 14 листопада 2013 року було укладено кредитний договір № 630053241. Правонаступником АТ «Альфа Банк» у правовідносинах за кредитним договором на дату вчинення виконавчого напису є ТОВ «Вердикт Капітал». Виконавчий напис вчинено щодо стягнення з позивача на користь відповідача суми заборгованість за кредитним договором у розмірі 70515,61 грн. 30.03.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пицем А.А. відкрито виконавче провадження із примусового виконання вказаного виконавчого напису.

Також позивач зазначає, що укладений ним кредитний договір не був нотаріально посвідченим, а із змісту оспорюваного виконавчого напису також не зрозуміло, яким чином і на підставі яких документів нотаріус перевіряв безспірність заборгованості. Така заборгованість за вказаним виконавчим написом, як вважає заявник, не є безспірною і не може вважатись обгрунтованою.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що ТзОВ «Вердикт Капітал», як стягувач, мало право звернутися до нотаріуса за захистом своїх прав та надано усі необхідні документи. Нотаріусом також були здійснені правомірні дії щодо вчинення виконавчого напису. Зазначає, що згідно ч. 2 Переліку документів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих документів, для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із значенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Також відповідачем було надано клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, оскільки позивачем не додано до матеріалів справи належні підтвердження здійснення витрат на отримання професійної правничої допомоги.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, представник позивача подав суду письмову заяву про розгляд справи у відсутності позивача, позовні вимоги підтримує та просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив.

Третя особа - приватний виконавець в судове засідання не з`явився, письмових пояснень не подав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та третіх осіб за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області 25.07.2019 вчинено виконавчий напис, який зареєстровано за №844, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 630053241 від 14.11.2013, в розмірі 70515,61 грн. за період з 16 січня 2019 року по 18 липня 2019 року.

Постановою приватного виконавця від 30.03.2021 відкрито виконавче провадження № 64982599 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 71165,61 грн.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року (далі - Порядок).

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат» Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Відповідно до п.п. 1-1.2, 3.1, 3.2, 3.5 глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України № 282/20595 від 22 лютого 2020 року, стягнення грошових сум або витребування майна за виконавчим написом. Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Із п. 2 Переліку документів, за якими стягнення Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 вбачається, що для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

26.11.2014 року до постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» були внесені зміни, за якими було доповнено вказаний перелік розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Зазначені зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме доповнення пунктом 2, який стосувався стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 постанову Київського апеляційного адміністративного суду № 826/20084/14 від 22.02.2017 залишено без змін.

У зв`язку з визнанням судом незаконними норм Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014, якими було доповнено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, положеннями про кредитні договори, станом на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 діяла в редакції, яка не передбачала права нотаріуса вчиняти виконавчий напис на підставі кредитного договору, а передбачала стягнення на підставі оригіналу нотаріально посвідченої угоди.

Отже, станом на час вчинення виконавчого напису - 25.07.2019, постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 передбачала вчинення виконавчих написів лише на підставі нотаріального посвідченого договору.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц і від 15.04.2020 у справі №158/2157/17.

Як вбачається із змісту вказаного виконавчого напису, між сторонами був укладений кредитний договір, відомості про його нотаріальне посвідчення у виконавчому написі відсутні, дана обаставина відповідачем не оспорюється, а відтак, даний виконавчий напис вчинений за відсутності доказів, які б підтверджували факт безпірності заборгованості.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог та наявність підстав для визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Гамзатовою А.А. 25.07.2019 р. № 544, таким, що не підлягає виконанню, з метою ефективного захисту порушеного права позивача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Згідно з вимог ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони,крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Так, із матеріалів справи вбачається, що позивач заявив до стягнення з відповідача 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат представником позивача було надано договір про надання правової допомоги від 16.04.2021 року, укладений із Адвокатським бюро Богдана Потопальського, додаткову угоду до договору, підписану позивачем та адвокатом, акт приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг до договору, підписаний позивачем та адвокатом, та платіжне доручення, в якому зазначено про отримання адвокатом коштів за договором від позивача на суму 5000,00 грн.

Відтак, понесені позивачем витрати на правову допомогу підтверджені належними доказами і їх розмір відповідає критерію розумності, а тому такі підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно до матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір за розгляд судом заяви про забезпечення позову в розмірі 454,00 грн., а також за розгляд позовної заяви 908,00 грн.

Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн. є доведеними та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Вказані витрати документально підтверджені, тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81 ,89, 133, 141, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення грошових коштів – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Гамзатовою Аліною Анатоліївною 25 липня 2019 року та зареєстрований у реєстрі за № 844 про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 630053241 від 14.11.2013.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749) на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1362,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749) на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду або через Золочівський районний суд Львівської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 06.09.2021.

Суддя П. В. Пилип`як