Рішення № 99484493, 08.09.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд.унік. № 243/5814/21

Провадження № 2/243/1922/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2021 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Старовецького В.І.,

за участю секретаря судового засідання Керман Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна за представництвом: Донецької обласної прокуратури, Державного казначейської служби України про стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 із позовом до Держави Україна за представництвом: Донецької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 29.05.2018 року він, реалізуючи свої права людини та громадянина України на безпосереднє управління справами Держави Україна шляхом звернення до органу державної влади та його посадової особи з метою ініціювати кримінальне провадження на захист права власності ОСОБА_2 на захист суспільного інтересу, реалізуючи свої права людини та громадянина України на поширення та отримання інформації з метою отримати обґрунтовану відповідь строки, визначені ст. 24, 219 КПК України, звернувся до процесуального керівника по кримінальному провадженню №12014050390002670 від 06.12.2014 року прокурора Краматорської місцевої прокуратури Прокуратури Донецької області Василенка О.В. із заявою-повідомленням №5 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 за співучасть у шахрайстві разом з генеральним директором ТОВ «Украгропомстрой» ОСОБА_4 .

Однак, заява-повідомлення від 29.05.2018 року про вчинене кримінальне правопорушення не була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин, як того вимагають положення КПК України. Вважає, що протиправною, незаконною, неправомірною є бездіяльність Держави Україна за представництвом Прокуратури Донецької області, яка полягає в невиконанні обов`язку прокурора Краматорської місцевої прокуратури Прокуратури Донецької області Василенка О.В. внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань по його заяві повідомленню № 5 від 29.05.2018 року відповідно до вимог статей 3, 8, 9, 19, 40 Конституції України, статті 214 КПК України, пунктів 2.1, 3.1 «Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань», затвердженого Наказом Генерального прокурора України від 06 квітня 2016 року № 139.

Невиконання норм права прокурором Василенко О.В. при розгляді заяви-повідомлення позивача про вчинення кримінального правопорушення від 27.01.2020 року вихідний № 5 зазначено в ухвалі слідчого судді Краматорського міського суду від 04.06.2018 року № 1-кс/243/2898/2018.

Зазначена бездіяльність відповідача Держави Україна спричинила позивачу моральну шкоду, що полягає у глибоких душевних стражданнях, яких він як фізична особа зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього та у зв`язку із порушенням його прав людини та громадянина, гарантованих йому Конституцією України та чинними міжнародними договорами, ст. ст. 10, 13 Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, порушення його прав, визначених ст. 60 КПК України, що викликало у нього сильні негативні почуття від посягання службових осіб органу державної влади на конституційний лад республіки України, які змінюються одне одним, а саме: почуття обурення, почуття невпевненості в майбутньому, почуття відчаю, почуття гніву, яка оцінюється ним в сумі 216 000 грн. 00 коп.

Розумність та справедливість грошового еквіваленту його душевних та моральних страждань у зазначеному розмірі за бездіяльність Донецької обласної прокуратури як органу державної влади, яка полягає у фактичному не розгляді вищезазначеної заяви-повідомлення, спроможна бути ефективним засобом попередження порушень з боку відповідача права на ефективний правовий засіб захисту прав людини, права на справедливий судовий розгляд в розумні строки цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди в кримінальному провадженні.

Виплата моральної шкоди саме у зазначеній сумі дозволить вважати цю виплату розміром матеріальної шкоди, завданої Державі України прокурором Василенко О.В., винною в порушенні прав позивача, та мають стати відповідними доказами складу службового злочину і підставою для притягнення прокурора ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності, що в подальшому стане приводом недопущення іншими прокурорами порушень прав людини та основоположних свобод при виконанні ними своїх службових обов`язків.

Розрахунок суми моральної шкоди визначений на підставі методики професора ОСОБА_6 .

У зв`язку з вищевикладеним просить суд стягнути з Держави Україна за представництвом Донецької обласної прокуратури, ЄДРПОУ 25707002, за рахунок Державного бюджету України шляхом списання грошових коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер: АДРЕСА_1 , моральну шкоду, спричинену порушенням права ОСОБА_1 здійснювати безпосередньо управління державними справами, права поширювати та отримувати інформацію, права на розгляд органом державної влади його заяви-повідомлення № 5 від 29.05.2018 року та на отримання обґрунтованої відповіді від посадової особи органу державної влади у встановлений законом строк відповідно до норм статей, 3, 5, 8, 9, 13, 19, 34, 38, 40 Конституції України та частини 1 статті 214, статті 219 КПК України, порушенням права ОСОБА_1 на ефективний правовий засіб захисту прав людини відповідно до статей 1, 10, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), відповідно до статей 8, 10, 19, 21 Загальної декларації прав людини (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року), відповідно до статей 14, 19, 25 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 року), в сумі 216 000 грн. 00 коп.

Крім того просить постановити окрему ухвалу про виявлені при вирішенні спору порушення законодавства та недоліки в діяльності прокуратури Донецької області

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими ЦПК України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідач: представник Донецької обласної прокуратури, надав Відзив на позовну заяву від 23.08.2021 року за №57-3398вих-21, який було надіслано 24.08.2021 року, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не доведено належними доказами вказаних обставин, факт протиправних дій не встановлено у кримінально-процесуальному порядку відповідним рішенням.

Відповідач: представник Державної казначейської служби України надав Відзив на позовну заяву від 07.09.2021 року, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що державне казначейство не може бути відповідачем в даному позові та божником в процесі виконання рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Як слідує з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 29.05.2018 року ОСОБА_1 , з метою захисту права людини та громадянина України на безпосереднє управління справами Держави Україна шляхом звернення до органу державної влади та його посадової особи з метою ініціювати кримінальне провадження на захист права власності ОСОБА_2 на захист суспільного інтересу, реалізуючи свої права людини та громадянина України на поширення та отримання інформації з метою отримати обґрунтовану відповідь строки, визначені статтями 214, 219 Кримінального процесуального кодексу України, звернувся до чергової частини Слов`янського ВП ГУ НП в Донецькій області, із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, зареєстрованою в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» за номером 5.

Підставою для відшкодування шкоди позивач зазначає протиправну, незаконну, неправомірну бездіяльність Держави Україна за представництвом Прокуратури Донецької області, яка полягає: в невиконанні обов`язку прокурора Краматорської місцевої прокуратури Василенка О.В. 29.05.2018 року.

Відповідно до частини 6 статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої, ніж передбаченої частинами 1-5 цієї норми, незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

Згідно з пунктом 3 роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 2005 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Таким чином, дослідивши всі надані сторонами та позивачем докази, суд приходить до висновку про те, що не підтверджено обставин з приводу того, що внаслідок бездіяльності посадової особи органів прокуратури, яка встановлена судовим рішенням, позивачеві завдано моральної шкоди, та позивачем не надано належних та допустимих доказів з підтвердження зазначених обставин.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Враховуючи, що жодної з перелічених незаконних дій щодо ОСОБА_1 вчинено не було, як вбачається з його позовної заяви та наданих ним пояснень у судовому засіданні, стаття 1176 ЦК України не підлягає застосуванню до виниклих спірних правовідносин.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Відповідно до цієї норми обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями заподіювача та шкодою, на яку посилається позивач.

Обставини справи свідчать про те, що оскарження ОСОБА_1 бездіяльності прокурора Краматорської місцевої прокуратури Василенка О.В. щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР на підставі заяви-повідомлення ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення за вихідним № 5 свідчить про реалізацію останнім права на оспорювання процесуальної діяльності прокурора і не є безумовним доказом неправомірності процесуальних рішень, дій чи бездіяльності. Для наявності зобов`язання по відшкодуванню шкоди, відповідно до ст. 1166, 1167, 1176 ЦК України потрібна наявність незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу прокуратури, наявність шкоди, протиправність дій її завдавача та причинний зв`язок між його діями та шкодою, які підлягають доказуванню на загальних підставах та є обов`язком позивача (ст. ст. 77, 81 ЦПК України).

Позивач має надати докази як на підтвердження протиправних дій чи бездіяльності службової особи органу державної влади, так і докази спричинення саме йому моральної шкоди, а також наявність зв`язку між діями, бездіяльністю заподіювача та спричиненою шкодою.

Належних та допустимих доказів того, що судовим рішенням встановлено вину відповідача, його бездіяльність належним чином визнана неправомірною, позивачем не надано, тобто вину відповідача в спричиненні моральної шкоди саме позивачеві не доведено.

Лише незгода позивача з прийнятим працівниками органів прокуратури процесуальним рішенням, яке було ним оскаржене в передбаченому КПК України порядку, не свідчить про наявність правових підстав для відшкодування йому моральної шкоди в межах відповідного кримінального провадження.

Таким чином, судом не встановлено дій або бездіяльності з боку відповідача, які давали б правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування йому моральної шкоди.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що позивач є адвокатом за фахом. Саме як адвокат Стуліков А.В., діючи як представник ОСОБА_2 та в його інтересах, 29.05.2018 року звернувся до Краматорської місцевої прокуратури з заявою-повідомленням № 5. Під час розгляду справи було достовірно встановлено, що діяльності адвоката Стулікова А.В. не було явних протиправних перешкод, оскільки він мав процесуальну можливість, визначену кримінальним процесуальним кодексом, здійснювати всі можливі заходи на захист свого клієнта. Тривале не розслідування заяви-повідомлення може свідчити як про протиправну бездіяльність органу досудового розслідування, так і про пасивну поведінку захисту в порушеному по заяві-повідомленню № 5 у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до норм КПК адвокат, як учасник кримінально провадження має право подавати органу досудового розслідування заяви, клопотання, оскаржувати прийняті рішення.

Таким чином, на думку суду, у випадку наявності тривалої бездіяльності органу досудового розслідування, адвокат, діючи у межах правового поля, наділений цілою низкою повноважень для захисту прав свого клієнта. Відмова у реалізації будь-яких вимог адвокат потребує від останнього відповідної реакції, передбаченої КПК України, і не може спричинити йому страждань, оскільки останній виконує свої професійні обов`язки і має законодавчо визначені способи реагування, як на законні, так і незаконні дії органу досудового розслідування.

Аналізуючи вищевикладені обставини, судом не встановлено дій з боку держави Україна за представництвом прокуратури Донецької області, які давали б правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування йому моральної шкоди на підставі статей 1173, 1174, 1176 ЦК України. За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають, у зв?язку з чим підстави для визначення порядку виконання рішення, вжиття заходів для забезпечення його виконання та постановлення окремої ухвали відсутні.

Суд при винесенні рішення у даній справі керувався лише основним актом цивільного законодавства України – Цивільним кодексом України, оскільки його положеннями в повній мірі врегульовані відносини, які виникли між сторонами. Позивач в своєму позові посилався на загальні положення національного законодавства, які не регулюють правовідносини, які виникли між сторонами, не є спеціальними нормами, а тому і не були застосовані судом при винесенні дійсного рішення.

Також у своєму позові позивач посилається на п. 50 Рішення "Мельниченко проти України"(заява № 17707/02) від 19 жовтня 2004 року; п. 42 Рішення "Михалкова та інші проти України" (Заява № 10919/05) від 13 січня 2011 року; п. 30 Справа "Ромашов проти України" (Заява № 67534/01) від 27 липня 2004 року та ін.

Суд звертає увагу на те, що при застосуванні Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Протоколів до Конвенції та практики Європейського Суду з прав людини неможливо вважати правильним лише посилання на рішення Європейського Суду з прав людини без аналізу обставин справи, що були предметом розгляду Європейського Суду у взаємозв`язку з обставинами справи, що розглядаються національним судом.

Щодо розгляду заяви позивача про врахування норм права, викладених у Постанові Верховного Суду України від 10 квітня 2019 року №К9901/59673/18 по справі №464/3789/17, суд приходить до висновку що підстави застосування зазначених норм відсутні.

Стосовно запитань учасникам справи про обставини, що мають значення для справи, які заявлені позивачем у позовній заяві, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.93 ЦПК України, учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання якщо постановлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи.

Судом було направлено відповідачам позовні заяви у яких були зазначені питання позивача.

Представники відповідачів надали суду відзиви, в яких зазначили, свої відповіді та висловили свої позиції стосовно заявлених позивачем питань, додатково вказали що данні питання не стосуються предмету та суті позовних вимог.

Пункт 13 частини 2 статті 3 закону України «Про судовий збір» як правову підставу звільнення від сплати судового збору позивач зазначав в позовній заяві, з такими доводами позивача суд повністю погоджується.

Згідно частини 7 статті 141 ЦПК України, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Держави Україна за представництвом: Донецької обласної прокуратури, Державного казначейської служби України про стягнення моральної шкоди – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду В.І.Старовецький