Постанова № 99484247, 08.09.2021, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

Код суду 233 № 233/3601/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2021 року м.Костянтинівка

Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Кожевник О.А., за участю секретаря судового засідання Колеснікової М.М., прокурора Топалової Г.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Костянтинівка, Донецької області, громадянки України, з середньо спеціальною освітою, розлученої, яка працює майстром дільниці КП «Служба єдиного замовника Костянтинівської міської ради», зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має сукупний дохід на місяць у розмірі 4 000 грн., раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась,

за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, якій роз`яснені права за ст.ст. 10, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , займаючи посаду майстра дільниці КП «Служба єдиного замовника Костянтинівської міської ради» в порушення вимог абзацу 1 ч. 2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом на якого поширюється дія ЗУ «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин 05.07.2021 о 10 годині 09 хвилин здійснила подачу декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування за 2018 рік та несвоєчасно, без поважних причин 05.07.2021 о 10 годині 13 хвилини здійснила подачу декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування за 2019 рік.

Дії ОСОБА_1 в кожному випадку окремо кваліфіковані за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнала. Пояснила, що керівництво не повідомило її про необхідність подавати декларацію. Раніше декларацію не заповнювала, про обов`язок заповнювати декларацію була не обізнана. Коли безпосередній керівник дільниці повідомив про необхідність заповнення декларацій, одразу це зробила. Надала на адресу суду письмову заву в якій просила скасувати протоколи про адміністративне правопорушення. Зазначила, що не мала умислу не подавати декларацію, оскільки її ніхто не проінформував, а сама вона не знала про потребу подачі декларації, бо вважала, що цей обов`язок є лише для адміністрації підприємства. Зазначила, що відповідальна особи за виконання положень антикорупційної програми не повідомила її про це вчасно, тому декларації за 2018 та 2019 рік подані не своєчасно.

Прокурор у судовому засіданні вважав, що протоколи складені відповідно до законодавства, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Додав, що адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є правопорушенням із формальним складом для констатації наявності якого встановлення суспільно-небезпечних наслідків не вимагається, суб`єктивна сторона якого може виявлятися як в умисній, так і необережній формі вини. При цьому диспозицією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП форму вини не конкретизовано, як і не передбачено наслідків за вчинене правопорушення, а отже вказане правопорушення може бути вчинено як умисно, так і з необережності, зокрема через незнання законодавства. Зазначив, що незнання законів не звільняє від відповідальності. Просив врахувати відсутність обставин які пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнати її винною та накласти стягнення відповідно до санкції вказаної статті. Звернув увагу суду на не можливість звільнення особи за малозначністю вказаного діяння через те, що склад правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є формальним, тобто не передбачає настання жодних шкідливих наслідків.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні даних правопорушень повністю знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджується зібраними по справі доказами.

Відповідно до п. 1.1 Статуту Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Костянтинівської міської ради» вказане підприємство створено на підставі рішення Костянтинівської міської ради від 05.03.2004 №4/11-291 «Об ускорении реформирования жилищно-комунального хозяйства» відповідно до чинного законодавства. Згідно з п. 1.3 вищевказаного статуту засновником вищевказаного підприємства є Костянтинівська міська рада. Згідно з п. 1.4 статуту підприємства власником майна КП «Служба єдиного замовника Костянтинівської міської ради» є територіальна громада м. Костянтинівки (а.с. 16).

Статтею 81 Цивільного кодексу України передбачено, що юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Юридичною особою публічного права визнається юридична особа, яка створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Таким чином, КП «Служба єдиного замовника Костянтинівської міської ради» є юридичною особою публічного права.

Наказом № 109 від 15.08.2017 року ОСОБА_1 з 15.08.2017 року призначено на посаду майстра дільниці КП «Служба єдиного замовника Костянтинівської міської ради».

Відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 17.03.2020 № 530-Х внесено зміни до Закону України «Про запобігання корупції», згідно з якими у 2020 році продовжено до 1 червня термін подання щорічних декларацій та декларацій після звільнення.

З огляду на вищевикладене ОСОБА_1 зобов`язана була подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік до 00:00 год. 01.04.2019 року, за 2019 рік до 00:00 год. 01.06.2020 року.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру декларацій ОСОБА_1 подала до Єдиного державного реєстру декларацій щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік 05.07.2021 о 10:09 год., а за 2019 рік – 05.07.2021 року о 10:13 год.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. ст. 10, 11 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

При розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, суди зобов`язані забезпечувати своєчасний та якісний їх розгляд, точне й неухильне застосування чинного законодавства. Вирішуючи справи цієї категорії, суди повинні керуватися Конституцією, Конвенцією ООН проти корупції (Нью-Йорк, 31 жовтня 2003 року), Кримінальною конвенцією Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 27 січня 1999 року), додатковим протоколом до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 15 травня 2003 року), законом «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VІІ, КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, а також практикою Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 цього Закону, за яке Законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що спеціально уповноваженими суб`єктами у сфері протидії корупції є органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція, відповідно до покладених на неї завдань, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Частиною 2 статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб0, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначені ст. 255 КУпАП, - стосовно адміністративних правопорушень, передбачених статтею 172-6 КУпАП – на органи національної поліції.

Таким чином закріплені в Законі України «Про національну поліцію «дискреційні повноваження» поліції щодо виявлення адміністративних правопорушень, навіть за наявності встановлених Законом України «Про запобігання корупції» конкретних повноважень НАЗК щодо контролю за поданими суб`єктами декларування деклараціями, не свідчать про відсутність повноважень у органів національної поліції на виявлення адміністративних правопорушень, пов`язаних із поданням суб`єктами декларування декларацій.

Слід зазначити, що під час складання протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності Управління стратегічних розслідувань в Донецькій області не здійснювало перевірку щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб`єктом декларування у декларації, а лише доводило несвоєчасність дій ОСОБА_1 щодо подачі декларацій.

З огляду на вищевикладене приходжу висновку, що протоколи № 461 та 455 від 22 липня 2021 року про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складено у повноважною особою.

Твердження ОСОБА_1 про скасування протоколів про адміністративне правопорушення є безпідставними з огляду на таке.

Протокол про адміністративне правопорушення не підлягає оскарженню в порядку адміністративного оскарження чи в порядку адміністративного судочинства, оскільки за своєю природою та змістом не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не спричиняє зміни прав чи обов`язків особи. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, в розумінні статті 251 КУпАП, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення встановлює лише виявлені порушення, однак, не породжує будь-яких правових наслідків для особи, не встановлює її прав і обов`язків.

Питання щодо правильності складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановлення наявності чи відсутності в діяннях особи складу адміністративного правопорушення тощо, розглядається в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення. Тобто, питання розгляду та надання оцінки всім доказам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 статті 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є формальним, оскільки обов`язковим елементом об`єктивної сторони є дія - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і прямо не встановлює суб`єктивної сторони складу правопорушення з виною у формі умислу.

Згідно з п. 2 роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» вих. № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року, під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо. Також Суд звернув увагу, що конструктивною ознакою цього правопорушення є несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин.

Суддя вважає, що зібрані у справі докази, а саме: протоколи № 461 та 455 від 22.07.2021 року, наказ № 109 від 15.08.17 року про призначення на посаду майстра дільниці КП «Служба єдиного замовника Костянтинівської міської ради», послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 15.07.2021, з якого вбачається, що перший вхід до системи вона здійснила 21 березня 2021 року, належним чином доводять наявність в діях ОСОБА_1 непрямого умислу на несвоєчасність подання електронних декларації, що проявлено в особистій безвідповідальності та недбалим ставленням до виконання передбаченого Законом обов`язку по своєчасній подачі декларацій.

Жодних поважних причин несвоєчасного подання декларації про майно, доходи витрати та зобов`язання фінансового характеру не встановлено.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми протиправними діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасно подала декларацію за 2018, 2019 роки.

Доводи ОСОБА_1 про те, що закінчились строки притягнення до адміністративної відповідальності передбачені ст. 38 КУпАП, оскільки відділ управління стратегічних розслідувань в Донецькій області ДСР Національної поліції, як що є правопорушення пов`язане з корупцією повинен був складати протоколом у 2019 році за попередній та у 2020 році за попередній рік, однак вони склали протоколи у 2021 року, що не відповідає чинному законодавству України є безпідставними з огляду на таке.

Статтею 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Моментом вчинення відповідного адміністративного правопорушення слід вважати день подачі (опублікування) щорічної декларації на офіційному сайті НАЗК, тобто у передбаченому законом відкритому джерелі, належному до того ж антикорупційному правоохоронному органу.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік - 5 липня 2021 року о 10 год. 09 хв., за 2019 рік - 5 липня 2021 року о 10 год. 13 хв.

Датою виявлення правопорушення слід вважати дату складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, а саме 22 липня 2021 року. Це свідчить про те, що уповноважений суб`єкт, оцінюючи зібрані матеріали, зробив висновок про наявність в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, приходжу до висновку, що дворічний строк з дня вчинення правопорушення, та шестирічний строк з дня його виявлення, передбачені ст.38 КУпАП не закінчилися, оскільки правопорушення ОСОБА_1 вчинено 5 липня 2021 року та виявлено 22 липня 2021 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом`якшують його відповідальність.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, вина якої у вчиненні вказаного правопорушення повністю підтверджується доказами по справі в їх сукупності, які не оспорюються й самою ОСОБА_1 , доходжу висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення в мінімальних межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, що буде достатнім для попередження вчинення нею інших правопорушень в подальшому.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.172-6, 283-285 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Штраф слід перерахувати на рахунок (IBAN) –UA328999980313060106000005692, отримувач – Донецьке ГУК/Костянтинів. МТГ/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ)- 37967785, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок, який слід перерахувати на рахунок (IBAN) – UA438999980313151206000005692; отримувач коштів - Донецьке ГУК/Костянтинів. МТГ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37967785; банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.податків); призначення платежу: *;101; ___ (реєстраційний номер облікової картки платника податків-фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, у разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі у сумі 1700 грн.

На постанову судді може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців після набрання нею законної сили.

Суддя Костянтинівського

міськрайонного суду О.А. Кожевник