Рішення № 9948047, 28.05.2010, Нововолинський міський суд Волинської області

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2010 року справа № 2-412-2010 м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Ференс-Піжук О.Р.

при секретарі Шевчук О.М.,

з участю

представника відповідача Малогроша М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ДП «Волиньвугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоровя на виробництві, суд,

встановив:

10 лютого 2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ДП «Волиньвугілля» про стягнення моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 16 серпня 1994 року під час виконання трудових обовязків на шахті № 9 “Нововолинська”, де він працював підземним машиністом гірничих виймальних машин шостого розряду, з ним стався нещасний випадок, повязаний з виробництвом. 17 серпня 1994 року складено акт №112 про нещасний випадок форми Н-1. Висновком Нововолинської МСЕК від 14.12.1994 року позивачу встановлено 80% втрати працездатності. Внаслідок виробничої травми цього числа він визнаний інвалідом ІІ групи від трудового каліцтва. Вважає, що окрім отриманих ним страхових виплат, в звязку з травмою під час виконання трудових обовязків, позивач має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у важких фізичних, душевних, психічних стражданнях, завданих позивачу трудовим каліцтвом. Зазначає, що через ушкодження здоровя на виробництві йому спричинено моральну шкоду, яку зобовязаний відшкодувати заподіювач шкоди, яким є ДП «Волиньвугілля». Просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 50000 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не зявився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

В судовому засіданні представник відповідача Малогрош М.М. позов не визнав, та пояснив, що посилання ОСОБА_2 на норми ЦК України є безпідставними, а вимоги щодо відшкодування шкоди не підлягають до задоволення з огляду на пропуск позивачем строку позовної давності.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 працював підземним машиністом гірничих виймальних машин шостого розряду на шахті №9 «Нововолинська», яка є виробничим підрозділом відповідача ДП «Волиньвугілля». 16 серпня 1994 року з ним стався нещасний випадок. При виконанні наряду по видобутку вугілля під час роботи на вугільному комбайні, куском породи, що відколовся від кровлі, позивач був травмований. Внаслідок обвалу породи, ОСОБА_2 отримав травму у вигляді консолідуючого перелому лівої лонної і сідничної кісток, розрив уретри, геморагічного шоку другого ступеню. Підтвердженням цьому є акт про нещасний випадок, повязаний з виробництвом за формою Н-1 складений відповідачем 17 серпня 1994 року (а.с.5-6).

Висновком Нововолинської МСЕК від 14.12.1994 року позивачу ОСОБА_2 було встановлено 80% втрати працездатності по трудовому каліцтву та визнано його інвалідом ІІ групи. Вказані обставини підтверджуються копією довідки МСЕК. (а.с.11).

Освідченням МСЕК від 15 січня 2009 року ОСОБА_2 визначено 60 % втрати працездатності і ІІІ групу інвалідності по трудовому каліцтву (а.с.10).

Право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача з 14 грудня 1994 року, коли висновком МСЕК йому вперше було визначено втрату 80 % професійної працездатності.

Відповідно до ст. 71 ЦК УРСР 1963 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється три роки.

Позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди під дію ст. 83 ЦК УРСР 1963 року не підпадають.

Передбачений ст. 71 ЦК УРСР 1963 року трирічний строк позовної давності для вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання, сплинув 26 травня 2001 року, тобто до набрання чинності ЦК України 2004 року.

Правила ЦК України 2003 року про позовну давність, зокрема ст. 268 ЦК України, до спірних правовідносин не застосовуються відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2004 року.

За таких обставин, норма ст. 268 ЦК України (2004 року), відповідно до якої позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю, не може застосовуватись до даних правовідносин, оскільки право на предявлення позову у ОСОБА_2 виникло з моменту настання страхового випадку і станом на 26 травня 2001 року вказаний строк сплив, тому позовні вимоги позивача до задоволення не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 71 ЦК (редакція 1963 року), п.6 Прикінцевих перехідних положень ЦК України (2004 року), суд,

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ДП «Волиньвугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоровя на виробництві відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 8 (вісім) грн. 50 коп. судового збору та 15 (пятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 22050000 (за розгляд справи Нововолинським міським судом Волинської області).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, то рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення можна оскаржити до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя О.Р. Ференс-Піжук